Постанова від 29.05.2025 по справі 910/1989/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2025 р. Справа№ 910/1989/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Шапрана В.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Буряк І.М., адвокат;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "СТ "МЕГАПОЛІС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 (повний текст складено 07.10.2024)

у справі № 910/1989/24 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІС АВТО"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТ "МЕГАПОЛІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМАГ ГРУП"

про стягнення 1 072 037,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІС АВТО" (далі - ТОВ "Орбіс Авто", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТ "МЕГАПОЛІС" (далі - ТДВ "СТ "Мегаполіс", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 072 037,31 грн, з яких: 866 447,75 грн страхового відшкодування, 183 164,68 грн пені, 13 032,32 грн 3% річних, 9 392,56 грн збитків від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором страхування вантажів №17544/03/777 від 22.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМАГ ГРУП" (далі - ТОВ "Формаг Груп", третя особа).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТДВ "СТ "Мегаполіс" на користь ТОВ "Орбіс Авто" заборгованість у сумі 866 447,75 грн, 3% річних у сумі 12 961,11 грн, інфляційні втрати в сумі 5 035,14 грн та судовий збір у сумі 13 266,67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 866 447,75 грн підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором страхування вантажу №17544/03/777 від 22.06.2022 щодо сплати вказаної суми в добровільному порядку та ненадання на момент ухвалення рішення доказів погашення цієї заборгованості.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що обґрунтованими до стягнення з відповідача є нараховані суми в частині 12 961,11 грн 3% річних та 5 035,14 грн інфляційних втрат, в решті вимоги визнані безпідставними.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 183 164,68 грн пені суд першої інстанції виснував про відмову у їх задоволенні, так як сторони, укладаючи Договір про страхування вантажу №17544/03/777 від 22.06.2022, не погодили сплату відповідачем, як страховиком, позивачу, як вигодонабувачу, неустойки за порушення строків виконання грошового зобов`язання (несвоєчасне здійснення страхової виплати).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТДВ "СТ "Мегаполіс" 28.10.2024, а 11.12.2024 повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що ухвалене судом першої інстанції рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного з`ясування обставин справи та надання їм невірної юридичної оцінки, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, за твердженням відповідача, судом першої інстанції залишено поза увагою доводи відповідача про те, що:

- у листі-вимозі за вих. 1212 від 12.12.2023 ТДВ "СТ "Мегаполіс" вимагало від ТОВ "Орбіс Авто" передати застраховане майно, а саме пошкоджений вантаж, за яке вже частково сплачено страхове відшкодування, у зв`язку з тим, що вигодонабувачу відшкодовується повна вартість пошкоджених шин, а тому страховик має право на отримання у свою власність пошкоджене майно. Пошкоджений вантаж має певну вартість та, крім того, за твердженням відповідача, пошкодження майна не було настільки критичним, що унеможливлювало відновлення його первісних властивостей;

- позивач відмовив відповідачу у передачі пошкодженого майна та не зазначив у листі-відповіді про можливість такої передачі після повної сплати страхового відшкодування;

-позивачем не надано суду документів, якими б підтверджувалася утилізація пошкодженого майна у відповідності до норм діючого законодавства, що, на думку відповідача, свідчить про реалізацію позивачем цього майна та отримання певних коштів;

-приписами пункту 10.4 Правил добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) №09 передбачено, що страхувальник зобов`язаний на вимогу страховика пред`явити представнику страховика весь пошкоджений вантаж (багаж) або його залишки для підтвердження страхового випадку, встановлення розміру (величини) збитку і прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування;

- відповідач був позбавлений права провести оцінку залишків та врахувати цю вартість при перерозрахунку суми страхового відшкодування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 справу № 910/1989/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 апеляційну скаргу ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 19 296,67 грн та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ТОВ "Формаг Груп"; роз`яснено скаржнику, якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана ним у зазначений строк, то у господарського суду апеляційної інстанції будуть відсутні підстави прийняти таку апеляційну скаргу до розгляду та остання буде повернута скаржнику.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), ухвалу від 29.10.2024 було надіслано одержувачу - ТДВ "СТ "Мегаполіс" до його електронного кабінету (доставлено 30.10.2024 о 18:20).

Отже, визначений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги спливає 11.11.2024 (з урахуванням вихідних днів).

11.11.2024 (судом зареєстровано 12.11.2024) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої було додано докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ТОВ "Формаг ГРУП" та доказ сплати судового збору. Як вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження сплати судового збору, скаржником надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №3364/з1 від 11.11.2024, відповідно до якої сплачено судовий збір у розмірі 19 296,70 грн.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024, процесуальні дії у справі не здійснювались.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 повернуто ТДВ "СТ "Мегаполіс" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24, з огляду на не усунення скаржником недоліків апеляційної скарги. Суд дійшов висновку, що квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №3364/з1 від 11.11.2024 не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у встановленому законом порядку, оскільки судовий збір сплачено не на рахунок Північного апеляційного господарського суду.

11.12.2024 ТДВ "СТ "Мегаполіс" повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; прийняти сплачений судовий збір відповідно до квитанції №3364/з1 від 11.11.2024 в якості виправлення недоліків, як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.12.2024 справу № 910/1989/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Тарасенко К.В. у відрядженні.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу № 910/1989/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (суддя-доповідач), суддів Сітайла Л.Г. та Шапрана В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 апеляційну скаргу ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 ГПК України; скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 19 296,67 грн за правильними банківськими реквізитами Північного апеляційного господарського суду та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення; роз`яснено наслідки не виконання вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги у зазначений строк.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), ухвалу від 24.12.2024 було надіслано одержувачу - ТДВ "СТ "Мегаполіс" до його електронного кабінету (доставлено 25.12.2024 о 12:01).

03.01.2025 до апеляційного господарського суду від ТДВ "СТ "Мегаполіс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №71811048 від 03.01.2025 на суму 19 296,67 грн та клопотання про поновлення процесуального строку на подачу апеляційної скарги.

З 02.01.2025 по 04.01.2025 включно, з 09.01.2025 по 11.01.2025 включно та з 16.01.2025 по 18.01.2025 включно головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 задоволено клопотання відповідача, поновлено йому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі №910/1989/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення суду першої інстанції у даній справі, справу призначено до розгляду на 27.02.2025 о 10 год 30 хв, запропоновано учасником справи вчинити відповідні процесуальні дії, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1989/24.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 24.02.2025 по 28.02.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справу № 910/1989/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Шапрана В.В., Тарасенко К.В.

Зазначеною колегією суддів ухвалою від 06.03.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24, розгляд справи призначено на 17.04.2025 о 10 год 40 хв.

Однак, у зв`язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. з 14.04.2025 по 17.04.2025, розгляд справи у призначений час не відбувся.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 апеляційну скаргу ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Шапрана В.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТДВ "СТ "Мегаполіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/1989/24, розгляд даної справи призначено на 29.05.2025 об 11 год 20 хв.

Позиції інших учасників справи.

06.02.2025 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Обріс Авто" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про необґрунтованість поданої відповідачем апеляційної скарги, проти її доводів заперечено та викладено прохання відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Третя особа не скористалася правом на подання відзиву (пояснення) на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, яка, як підтверджується матеріалами справи, надсилалася до її електронного кабінету. Однак, зазначене не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.

Явка представників сторін.

У судове засідання 29.05.2025 з`явився представник позивача.

Відповідач та третя особа не забезпечили участь своїх представників у судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 20.05.2022 між ТОВ "Орбіс Авто" (клієнт) та ТОВ "Формаг Груп" (експедитор) укладено Договір транспортного експедирування генеральних вантажів №2005/22-01-ГЕН (далі - Договір №2005/22-01-ГЕН від 20.05.2022), відповідно до якого експедитор зобов`язався за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.

За умовами пункту 2.2.5 Договору №2005/22-01-ГЕН від 20.05.2022 до обов`язків експедитора входить, зокрема, здійснення страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації.

22.06.2022 між ТОВ "Формаг Груп" (страхувальник, третя особа) та ТДВ "СТ "Мегаполіс" (страховик, відповідач) укладений Договір страхування вантажу №17544/03/777 (далі - Договір страхування), пунктом 1.1 частини ІІ якого передбачено, що об`єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем та/або багажем, що перевозиться (надалі - застрахований вантаж).

Згідно з пунктом 3 частини І Договору Страхування (далі - Поліс) вигодонабувачем за цим Договором є ТОВ "Орбіс Авто" (далі - вигодонабувач, позивач).

Відповідно до пункту 4 Полісу застрахований вантаж: шини (СКГШ) у кількості 12 місць та загальною вагою 24 100,40 кг, вартістю 77 153,28 доларів США, за маршрутом перевезення п. Жичжао, Китай (пункт відправлення) - п. Констанца, Румунія (перевантаження) - м. Кривий Ріг, Україна (пункт призначення), транспортний засіб - m/v MV ECE NUR BAYRAKTAR.

Пунктом 5 Полісу визначено умови страхування, за якими:

-страхові ризики: "з відповідальністю за всі ризики", включаючи військові та страйкові ризики (підпункт 5.1);

-страхова сума становить 77 153,28 доларів США, або 2 257 111,49 грн (підпункт 5.2);

- франшиза: 1% від страхової суми (підпункт 5.4);

- розмір страхованого платежу: 9 637,87 грн (підпункт 5.5);

- строк сплати: 22.06.2022 (підпункт 5.6);

- строк дії полісу: з 00 годин 00 хвилин 22.06.2022 до 24 год 00 хв 22.11.2022 (підпункт 5.7);

- період відповідальності страховика: починається після закінчення навантаження вантажу на транспортний засіб в пункті відправлення та закінчується в момент прибуття вантажу в пункті призначення, але не пізніше 24 год 00 хв дати, зазначеної як дата закінчення дії Полісу (підпункт 5.8).

Пунктом 2.1 частини ІІ (Умови страхування) Договору страхування передбачено, що страховик надає страховий захист від збитків, що сталися внаслідок настання однієї або кількох випадкових подій під час перевезення вантажу та/або багажу, а також тимчасового зберігання вантажу та/або багажу під час перевезення. В залежності від того, що вказано в частині І Договору, страховий захист надається у відповідності до нижчезазначених варіантів:

2.1.1 "З відповідальністю за всі ризики" за винятком зазначених у пункту 3.1 Договору:

-збитки від пошкодження і повної загибелі всього чи частини застрахованого вантажу та/або багажу, що відбулися за будь-якої причини;

-збитки, витрати і внески по загальній аварії.

У пункті 3.1 частини ІІ Договору страхування встановлено, що не підлягають відшкодуванню збитки, що сталися внаслідок чи по причині, зокрема:

- навмисних дій або грубої недбалості страхувальника, його представників, або вигодонабувача, а також порушення ким-небудь із них встановлених правил перевезення, пересилання та збереження вантажів та/або багажу (підпункт 3.1.5);

- неповного або невідповідного для даного виду вантажу пакування (згідно місцевих або міжнародних норм пакування), закупорювання чи маркування вантажу з порушенням стандартів, технічних умов, або відправлення вантажу в пошкодженому стані, порушення вимог щодо формування укрупнених вантажних місць, невідповідного розміщення та кріплення вантажу (підпункт 3.1.6).

У відповідності до пункту 6.4 частини ІІ Договору страхування виплата страхового відшкодування проводиться лише після встановлення факту страхового випадку. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи, в тому числі від відповідних компетентних органів, які підтверджують наявність страхового інтересу, настання, причини та розмір збитку. Невиконання страхувальником цих вимог дає право страховику відмовити в виплаті страхового відшкодування в частині збитку, які не підтверджені такими документами.

Для виплати страхового відшкодування страхувальник або вигодонабувач повинен подати страховику страхову заяву про виплату страхового відшкодування, Договір страхування, копію претензії до особи винної в завдані збитку, а також документально довести: свій майновий інтерес в застрахованому вантажі, наявність страхового випадку, розмір суми претензії по збитку (пункт 6.5 частини ІІ Договору страхування).

За умовами пункту 6.6 частини ІІ Договору страхування страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування в терміни визначені умовами цього договору. Рішення страховика оформляється страховим актом (страховим сертифікатом).

Згідно з пунктом 6.9 частини ІІ Договору страхування страховик протягом 15-ти днів з дня, коли йому було надано всі документи, які необхідні для прийняття рішення про розмір та причини настання страхового випадку, а також документів, з яких витікає причинно-наслідковий зв`язок між настанням страхового випадку та виникненням збитку та копії претензії до особи, винної в завданні збитку, повинен прийняти рішення про виплату або про відмову від виплати страхового відшкодування, повідомити про це рішення страхувальника з обґрунтуванням причин відмови та у письмовому вигляді, та скласти страховий акт.

Страховик здійснює сплату страхового відшкодування протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня, коли страхувальник надав письмову згоду з розміром страхового відшкодування шляхом підписання страхового акту (аварійного сертифікату) у формі встановленій страховиком. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) розмір якої визначається умовами договору страхування (пункт 6.12 частини ІІ Договору страхування).

Пунктом 5.4 частини ІІ Договору страхування передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (підпункт 5.4.3).

Відповідно до пункту 6.7 частини ІІ Договору страхування після виплати страхового відшкодування до страховика переходять у межах визначеної суми права, які страхувальник або вигодонабувач має по відношенню до тих осіб, які відповідальні за збитки.

28.11.2022, у зв`язку з настанням страхового випадку 13.11.2022 на борту судна MV ECE NUR BAYRAKTAR, яким доставлявся застрахований вантаж в порт Констанца, Румунія, представниками ТОВ "Формаг Груп", ТДВ "СТ "Мегаполіс" та ТОВ "Орбіс Авто" було складено Акт огляду пошкодженого товару (шини ватажні), про те, що комісією оглянуто 12 одиниць товару, а саме: шина нова 33 00-51 Advance E-4 (E-4, 58PR, TL) та виявлено товар у кількості 11 штук, який має візуальні ознаки пошкодження, характер і ступінь яких наведено у Таблиці 2 цього Акта.

05.12.2022 позивач звернувся до ТОВ "Формаг Груп" з претензією щодо відшкодування шкоди завданої порушенням умов Договору №2005/22-01-ГЕН від 20.05.2022, за якою вимагав погасити матеріальні витрати, понесені заявником у зв`язку з неналежним виконанням експедитором своїх зобов`язань за Договором, у розмірі 4 654 242,80 грн, в тому числі 2 257 111,49 грн вартості пошкодженого вантажу.

13.12.2022 ТОВ "Формаг Груп" подало до ТДВ СТ "Мегаполіс" заяву про настання страхового випадку та виплату вигодонабувачу - ТОВ "Орбіс Авто" страхового відшкодування за Договором страхування вантажів №17544/03/777 від 22.06.2022 щодо пошкодження 11 шин, загальна сума збитку, зазначена у заяві, складала 4 654 242,80 грн.

19.05.2023 відповідачем складено Розрахунок страхового відшкодування, згідно із яким визначено розмір матеріального збитку у розмірі 2 046 447,75 грн.

22.05.2023 ТДВ "СТ "Мегаполіс" був складений та підписаний страховий акт №087.03.22.1 від 22.05.2023, у відповідності з яким пошкодження частини вантажу 13.11.2022 в порту Констанці, Румунія, визнано страховим випадком за Договором страхування № 17544/03/777 від 22.06.2022 та призначено до виплати ТОВ "Орбіс Авто" страхове відшкодування в розмірі 2 046 447,75 грн згідно з розрахунком страхового відшкодування від 19.05.2023, що є Додатком №1 до цього Акта.

12.12.2023 ТДВ "СТ "Мегаполіс" звернулось до позивача з листом-вимогою за вих. №1212, в якому вимагало передати застраховане майно, а саме пошкоджений вантаж, за яке вже частково сплачено страхове відшкодування. В обґрунтування зазначеної вимоги відповідач посилався на положення частини 1 статті 1199 Цивільного кодексу України, пунктів 6.7, 6.8 Договору страхування, а також на те, що:

- він розглянув всі матеріали страхової справи та дійшов висновку про пошкодження вантажу, який не підлягає відновленню;

- зазначена подія є страховою;

- ним прийнято рішення про сплату страхового відшкодування та складено страховий акт;

- враховуючи, що збиток нанесений застрахованому вантажу стався під час його перевезення, сам вантаж був застрахований, а страховик почав сплачувати страхове відшкодування, то включився правовий механізм суброгації, а саме перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках на суму фактичного страхового відшкодування;

- реалізуючи право на регрес, страховиком підготовлена клейм (вимога) до винної особи у пошкодженні вантажу, однак розуміючи розмір суми регресу, надання тільки документального підтвердження буде недостатньо для прийняття підтвердження правомірності сплати страхового відшкодування страховиком, та враховуючи, що зі 100% вірогідністю, винна сторона направить вимогу оглянути пошкоджений вантаж, для запобігання страхового шахрайства.

У відповідь на лист-вимогу за вих. №1212 від 12.12.2023 позивач надіслав відповідачу лист вих.№ 1101/24 від 11.01.2024, в якому повідомив про відсутність законних підстав для передачі застрахованого майна - пошкодженого вантажу.

Відповідно до доказів, доданих ТОВ "Орбіс Авто" до позовної заяви, ТДВ "СТ "Мегаполіс" сплатило на його користь страхове відшкодування за Договором страхування у загальному розмірі 830 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 07/07/20231499 від 07.07.2023 на суму 50 000,00грн, № 14/07/20231541 від 17.07.2023 на суму 50 000,00грн, № 26/07/20231581 від 26.07.2023 на суму 50 000,00грн, №11/08/20231678 від 11.08.2023 на суму 30 000,00грн, № 18/08/20231712 від 18.08.2023 на суму 50 000,00грн, № 01/09/20231779 від 01.09.2023 на суму 50 000,00грн, № 1827 від 11.09.2023 на суму 40 000,00грн, № 1846 від 15.09.2023 на суму 10 000,00грн, № 1871 від 19.09.2023 на суму 50 000,00 грн, № 1943 від 29.09.2023 на суму 50 000,00 грн, № 1978 від 06.10.2023 на суму 50 000,00 грн, № 2017 від 12.10.2023 на суму 30 000,00грн, № 835 від 12.10.2023 на суму 20 000,00 грн, № 860 від 19.10.2023 на суму 50 000,00 грн, № 891 від 26.10.2023 на суму 35 000,00 грн, № 2081 від 26.10.2023 на суму 15 000,00 грн, № 2126 від 03.11.2023 на суму 50 000,00 грн, № 2154 від 09.11.2023 на суму 50 000,00 грн, № 2250 від 17.11.2023 на суму 50 000,00 грн, № 2281 від 23.11.2023 на суму 50 000,00грн, з призначенням платежу: "сплата страхового відшкодування згідно страх. акту №087.03.22.1 від 19.05.2023, дог. № 17544/03/777 від 22.06.2022 ТОВ "Формаг Груп".

При цьому за доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач сплатив на користь позивача страхове відшкодування у загальному розмірі 1 180 000,00 грн, а отже за розрахунком позивача заборгованість відповідача з виплати страхового відшкодування становить 866 447,75 грн (2 046 447,75 грн - 1 180 000,00 грн).

ТОВ "Орбіс Авто", вважаючи дії відповідача з відмови у виплаті страхового відшкодування протиправними та такими, що порушують майнові права SUNKRAFT AGRO LLP як вигодонабувача за Договором страхування, і, як наслідок, права позивача, як особи, до якої перейшли відповідні права на підставі частини 3 статті 246 КТМПУ і Договору про відступлення права вимоги (переведення боргу) із SUNKRAFT AGRO LLP від 01.02.2023, звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 866 447,75 грн, а також нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов`язань пені в сумі 183 164,68 грн, інфляційних втрат у сумі 9 392,56 грн та 3% річних у сумі 13 032,32 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача, як страхової компанії, на користь позивача, як вигодонабувача, страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечено сторонами, 20.05.2022 між позивачем (клієнт) та третьою особою (експедитор) укладено Договір транспортного експедирування генеральних вантажів №2005/22-01-ГЕН, при наданні послуг за яким третя особа здійснила страхування вантажу, транспортне експедирування якого здійснювалося за заявкою позивача №1-ВВ від 23.05.2022.

Так, 22.06.2022 між ТОВ "Формаг Груп" (страхувальник) та ТДВ "СТ "Мегаполіс" (страховик) укладено Договір страхування вантажу №17544/03/777, яким передбачено страхування вантажу: шини (СКГШ) у кількості 12 місць та загальною вагою 24 100,40 кг, вартістю 77 153,28 доларів США, за маршрутом перевезення п. Жичжао, Китай (пункт відправлення) - п. Констанца, Румунія (перевантаження) - м. Кривий Ріг, Україна (пункт призначення), транспортний засіб - m/v MV ECE NUR BAYRAKTAR. Вигодонабувачем за вказаним Договором визначено ТОВ "Орбіс Авто" (позивач).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 ЦК України та Закону України "Про страхування" (тут і далі - у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); 3) відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною 1 статті 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У статті 25 Закону України "Про страхування" визначено порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування, за якими воно проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як убачається з матеріалів справи, представниками ТДВ "СТ "Мегаполіс" (страховик), ТОВ "Формаг груп" (страхувальник) та ТОВ "Орбіс Авто" (вигодонабувач) складено та підписано 28.11.2022 Акт огляду пошкодженого товару (шини вантажні), в якому підтверджено, що при огляді у зв`язку з настанням страхового випадку товару: шини вантажної марки Advance у кількості 12 штук, який доставляється з пункту п. Жичжао, Китай до місця призначення м. Кривий Ріг на підставі Договору транспортного експедирування генеральних вантажів №2005/22-01-ГЕН від 20.05.2022, та який застрахований на підставі Договору страхування вантажу №17544/03/777 від 22.06.2022, комісією встановлено, що товар у кількості 11 штук має ознаки пошкодження, характер та ступінь яких відображено в таблиці 2 цього Акта.

13.12.2022 ТОВ "Формаг Груп" подало до ТДВ "СТ "Мегаполіс" заяву про настання страхового випадку та виплату вигодонабувачу ТОВ "Орбіс Авто" страхового відшкодування за Договором страхування вантажів №17544/03/777 від 22.06.2022 щодо пошкодження 11 шин, загальна сума збитку на дату подачі заяви складала 4 654 242,80 грн.

Зі змісту цієї заяви слідує, що виявлення події, передбаченої Договором страхування і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, відбулося 13.11.2022 на борту судна ECE NUR BAYRAKTAR, що доставило вантаж у п. Констанца; місце події - в період морського перевезення з порту Rizhao (Китай) до п. Констанца (Румунія); характер події - чисельні пошкодження 11 шин; обставини події виявлено на борту судна перед вивантаженням в п. Констанца; про подію було повідомлено страховика 13.11.2022 о 14 год 00 хв.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2023 ТДВ "СТ "Мегаполіс" був складений та підписаний страховий акт №087.03.22.1, згідно з яким пошкодження частини вантажу, що виявлено 13.11.2022 в порту Констанці, Румунія, відповідачем визнано страховим випадком за Договором № 17544/03/777 від 22.06.2022 у відповідності до його умов, Правил страхування, а також з врахуванням усіх документів, що надані страхувальником, та зібрані під час розслідування, та призначено до виплати ТОВ "Орбіс Авто" страхове відшкодування в розмірі 2 046 447,75 грн згідно з розрахунком страхового відшкодування від 19.05.2023, що є Додатком №1 до страхового акта.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визнання відповідачем заявленої страхувальником події страховим випадком та прийняття рішення про виплату позивачу страхового відшкодування підтверджується також 1) змістом листа-вимоги від 12.12.2023 за вих. №1212, в якому відповідачем констатовано, що за результатами розгляду поданої страхувальником заяви і матеріалів страхової справи ним прийнято рішення про сплату страхового відшкодування та складено страховий акт; 2) частковою сплатою відповідачем на користь позивача страхового відшкодування, при здійсненні якої в платіжних інструкціях у розділі "призначення платежу" платник зазначив ідентифікуючі дані щодо відповідного страхового акта та Договору страхування, укладеного із ТОВ "Формаг Груп".

У суді першої інстанції, заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилався на відсутність страхового випадку та на те, що пошкодження вантажу відбулось в результаті порушення встановлених правил перевезення та збереження вантажу і невідповідного розміщення та кріплення вантажу під час перевезення, що є виключенням із страхових випадків і страхового відшкодування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції правомірно виснував, що відповідачем не доведено вчинення позивачем (вигодонабувачем) та третьою особою (страхувальником) дій, які у відповідності з підпунктами 3.1.5, 3.1.6 пункту 3.1 частини ІІ Договору страхування виключають надання страхового захисту від збитків та виплату страхового відшкодування.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за спірним Договором страхування відповідачем у порядку статті 991 ЦК України не приймалось, жодних доказів щодо надання страхувальнику відмови у виплаті страхового відшкодування чи заперечень ТДВ "СТ "Мегаполіс" щодо визнання заявленої події страховим випадком відповідачем до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів повідомлення страхувальника про відсутність підстав у виплаті страхового відшкодування в результаті навмисних дій страхувальника та вигодонабувача, порушення ними встановлених правил перевезення, пересилання та збереження вантажу.

Наявне у матеріалах справи листування відповідача з іншими учасниками справи свідчить про відсутність з боку страховика будь-яких заперечень щодо виплати страхового відшкодування за страховим випадком, встановленим у страховому акті №087.03.22.1 від 22.05.2023.

Оскільки страховиком не було надано до суду першої інстанції належних та допустимих доказів сплати усієї суми страхового відшкодування, яка є вартістю пошкодженого вантажу та розрахована відповідачем за даними Полісу, виходячи із страхової суми та франшизи, враховуючи доведення позивачем і підтвердження матеріалами справи настання страхового випадку та необґрунтованість заперечень відповідача, прострочення ним виконання свого зобов`язання зі сплати страхового відшкодування за умовами Договору страхування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача відповідно до приписів статті 25 Закону України "Про страхування" та статті 979 ЦК України заявленої суми страхового відшкодування у розмірі 866 447,75 грн.

Заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, які полягають у ненаданні судом першої інстанції належної оцінки діям позивача та неврахуванні змісту листування між страхувальником та страховиком щодо пошкодженого майна, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на таке.

Відповідач стверджує, що надіслання ним на адресу позивача листа-вимоги за №1212 від 12.12.2023, яким витребовувався від вигодонабувача пошкоджений вантаж, за який вже частково сплачено страхове відшкодування, було обґрунтовано необхідністю огляду пошкодженого вантажу, право на яке передбачено пунктом 10.4 Правил добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) №09, оскільки його представником цей вантаж не оглядався.

Відповідно відмова позивача у передачі пошкодженого майна позбавила відповідача права провести оцінку залишків та врахувати цю вартість при перерозрахунку суми страхового відшкодування.

Крім того, оскільки позивач у відповіді на лист-вимогу не зазначив про можливість передачі пошкодженого вантажу після повної сплати страхового відшкодування, на думку відповідача, це свідчить про те, що позивач реалізував пошкоджений вантаж, отримавши за нього певні кошти, документів на підтвердження утилізації пошкодженого майна у відповідності до норм чинного законодавства позивач до матеріалів справи не надав.

Проте, при дослідженні змісту листа-вимоги за №1212 від 12.12.2023, що надсилався відповідачем на адресу позивача, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що вимога про передачу застрахованого та пошкодженого вантажу обґрунтовувалася відповідачем іншими обставинами, відмінними від тих, про які йдеться в апеляційній скарзі.

Так, відповідач у зазначеному листі просив передати пошкоджений вантаж у зв`язку з переходом до нього права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках на суму фактичного страхового відшкодування, оскільки ним підготовлена така вимога і, на його думку, лише документального підтвердження правомірності сплати ним страхового відшкодування буде недостатньо та вірогідно винна особа буде вимагати огляду пошкодженого вантажу.

Вказаний лист-вимога не містить посилань на пункт 10.4 Правил добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) №09, в ньому не зазначено про те, що представником відповідача цей вантаж не оглядався, та про необхідність оцінки залишків і здійснення перерозрахунку.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що відповідач, звертаючись до позивача з листом-вимогою за вих. №1212 від 12.12.2023, підтвердив факт розгляду ним всіх матеріалів страхової справи, на підставі яких він дійшов висновку про пошкодження вантажу, який не підлягає відновленню, визнання події страховою, прийняття рішення про сплату страхового відшкодування та складення страхового акта, а також про початок сплати страхового відшкодування.

Положення пункту 10.4 Правил добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) №09, затверджених 14.05.2008, на які посилається відповідач, передбачають зобов`язання страхувальника при настанні страхового випадку, якщо це передбачено в Договорі страхування, на вимогу страховика пред`явити представнику страховика весь пошкоджений вантаж (багаж) або його залишки для підтвердження страхового випадку, встановлення розміру (величини) збитку і прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування.

Тобто, у даному пункті йдеться про дії, які має вчинити страхувальник, при настанні страхового випадку і до прийняття відповідного рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Положення даного пункту передбачають, що страхувальник при настанні страхового випадку зобов`язаний на вимогу страховика пред`явити його представнику пошкоджений товар для підтвердження страхового випадку, а не передати повністю в розпорядження страховика цей товар. Зазначеним пунктом не передбачено право страховика на проведення оцінки залишків вантажу та перерозрахунку суми страхового відшкодування, рішення про виплату якого вже прийнято страховиком.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про безпідставність доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, їх невідповідність змісту листа-вимоги за вих.№1212 від 12.12.2023, суперечливістю аргументів та обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову та в апеляційній скарзі, з огляду на попередні його дії щодо визнання страхового випадку, прийняття рішення про виплату позивачу страхового відшкодування шляхом складення страхового акта та розрахунку страхового відшкодування, часткової виплати страхового відшкодування.

У постанові Об`єднаної палати КЦС від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 Об`єднана палата нагадує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що така поведінка ТДВ "СТ "Мегаполіс" суперечить попередній поведінці цього товариства та не відповідає його попереднім заявам у спірному питанні і є недобросовісною.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9 392,56 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 13 032,32 грн 3% річних з простроченої суми, які задоволені судом першої інстанції частково, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованими до нарахування є сума 3% річних, яка становить 12 961,11 грн, та сума інфляційних втрат, що складає 5 035,14 грн, а отже часткове задоволення судом першої інстанції заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірним. Скаржником правильність здійсненого судом першої інстанції власного розрахунку зазначених втрат не спростовано.

З огляду на досліджені докази та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Відповідачем не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "СТ "МЕГАПОЛІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі №910/1989/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі №910/1989/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1989/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою судді Коробенка Г.П. з 03.06.2025 по 09.06.2025 та відпусткою судді Кравчука Г.А. з 09.06.2025 по 22.06.2025 повний текст постанови складено 23.06.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

В.В. Шапран