Постанова від 18.06.2025 по справі 910/16833/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Справа№ 910/16833/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2025

(повний текст ухвали суду складено 18.04.2025)

за результатами розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця

у справі № 910/16833/21 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данмаргруп»

про стягнення 85 052,57 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНМАРГРУП" про стягнення 85 052, 57 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНМАРГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" 44 000,00 грн основного боргу, 2 700,27 грн пені, 9 988, 60 грн 3% річних, 27 325,68 грн інфляційних втрат та 2 242,30 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14.02.2022 на виконання вказаного рішення судом було видано наказ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до місцевого суду була подана скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський відділ ДВС).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відмовляючи у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець здійснив всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо розшуку боржника та його майна. Крім того, суд першої інстанції враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, переривають строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 та прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 68739875 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/16833/21 від 14.02.2022 задовольнити частково. Визнати за період із 14.12.2023 по 21.03.2025 неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 68739875 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/16833/21 від 14.02.2022, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68739875 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/16833/21 від 14.02.2022 із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження». Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68739875 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/16833/21 від 14.02.2022 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції адвоката Грищенка Олександра Миколайовича.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у судовій справі № 910/16833/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження та задоволено клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції адвоката Грищенка Олександра Миколайовича. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2025 о в режимі відеоконференції.

19.05.2025 до суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/16833/21 - без змін. У своєму відзиві Шевченківський відділ державної виконавчої служби зазначив, що доводи заявника є безпідставними та спростовуються матеріалами виконавчого провадження, що містить цілий ряд запитів державного виконавця у період з 14 грудня 2023 по 21 березня 2025. Натомість перелік виконавчих дій, які на думку заявника мають бути вчинені є формальним, а не таким, що реально можуть забезпечити виконання судового рішення з огляду на економічну діяльність боржника. Стосовно оцінки дій боржника державний виконавець зазначає, що факт невиконання боржником самостійно зобов`язання не може свідчити про його ухилення від виконання покладених на нього рішенням обов`язків, враховуючи, що боржник не отримав документів виконавчого провадження.

У судове засідання з`явився представник апелянта (заявник) та державний виконавець. Представник апелянта просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 68739875 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/16833/21 від 14.02.2022 задовольнити частково. Натомість, державний виконавець просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи та пояснення сторін, вивчивши документи справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1);

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3);

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх (п.5);

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.6);

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням (п. 8);

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

- разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п.14);

- залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (п.15);

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.18);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19);

- отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п. 21);

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною п`ятою ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Подана ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» скарга мотивована тим, що:

- згідно розміщеної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень інформації Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у період з 14 грудня 2023 по 21 березня 2025 не вчинялось всіх можливих та необхідних, своєчасних, допустимих і необхідних виконавчих дій з примусового виконання рішення;

- судом першої інстанції не досліджено усіх заходів примусового виконання у виконавчому провадженні;

- судом залишено поза увагою те, що виявлення рахунків боржника як в загальному так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у період з 14 грудня 2023 по 21 березня 2025 не вчинялось;

- керівник боржника як уповноважена особа вживає всіх можливих заходів у невиконанні рішення суду, що виражаються як в ухиленні/невиконанні рішення суду, так і приховування майна, за рахунок якого була можливість здійснити виконання судового рішення у цій справі;

- судом першої інстанції не розглянуто подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» разом з скаргою на бездіяльність державного виконавця клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Як вбачається з матеріалів справи заявою стягувача постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.02.2022 відкрито виконавче провадження № 68739875 про примусове виконання наказу № 910/16833/21 від 14.02.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНМАРГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" 44 000,00 грн основного боргу, 2 700,27 грн пені, 9 988,60 грн 3% річних, 27 325,68 грн інфляційних втрат та 2 242,30 грн судового збору.

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, в межах ВП № 68739875 у спірний період державним виконавцем було здійснено такі дії:

- 15.12.2023 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь 18.12.2023 про зареєстрований транспортний засіб марки FAW, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- 30.12.2023 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 14.02.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 16.03.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь 17.03.2024 про наявні у боржника рахунки;

- 15.03.2024 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь 16.03.2024 про зареєстрований транспортний засіб марки FAW, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- 01.04.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 16.04.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 01.05.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 16.05.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 31.05.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 16.06.2024 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь 16.03.2024 про зареєстрований транспортний засіб марки FAW, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- 17.05.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь 18.06.2024 про наявні у боржника рахунки;

- 03.07.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 18.07.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 02.08.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 17.08.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 03.09.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 15.09.2024 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь цього ж дня про зареєстрований транспортний засіб марки FAW, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- 19.09.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 04.10.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь 05.10.2024 про наявні у боржника рахунки;

- 19.10.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 04.11.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 19.11.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 07.12.2024 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 29.03.2025 здійснено запит до Державної фіскальної служби України та отримано відповідь цього ж дня про наявні у боржника рахунки;

- 29.03.2025 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь цього ж дня про зареєстрований транспортний засіб марки FAW, д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, за час виконання вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем в повній мірі проводяться виконавчі дії, зокрема, здійснені усі відповідні запити, вимоги щодо розшуку його рухомого та нерухомого майна, здійснені запити щодо виявлення рахунків боржника, а також накладені арешти на грошові кошти та на рухоме і нерухоме майно про що свідчать копії матеріалів виконавчого провадження на 130-ти аркушах, які містяться в матеріалах справи №910/16833/21, витребуваної з Господарського суду міста Києва відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025.

Водночас, стосовно твердження апелянта про відсутність виконавчих дій стосовно керівника боржника колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме: за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, відповідно по п. 19 частини 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Обов`язковою умовою для звернення до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду, є наявність факту ухилення особи, яка не виконує рішення суду.

Державний виконавець зазначив, станом на сьогодні боржник не отримав жодних документів виконавчого провадження (зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження).

А відтак, колегія суддів зазначає, що до ухилення прирівнюється лише свідоме уникнення дій, доступних боржнику, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення. Отже, у державного виконавця відсутні підстави для звернення до суду із планами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції не надано йому процесуального права участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки таке його клопотання не було розглянуто, не відповідає дійсним обставинам справи. Ухвалою Господарського суду міста Києві від 02.04.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, а сам представник заявника 15.04.2025 брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як було зауважено вище, державний виконавець здійснив всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо розшуку боржника та його майна, а отже судом першої інстанції правильно була визнана необґрунтованою скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторони.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16833/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16833/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16833/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.06.2025.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук