Рішення від 23.06.2025 по справі 922/2379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2379/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Баранова Віталія Іванівна (в режимі відеоконференції)

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (61109, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 03359500)

до Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited) (реєстраційний номер НЕ 173086, діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр) (Елефтеріу Венізелу 35, п. с. 1107, місто Нікосія, Республіка Кіпр (Eleftheriou Venizelou, 35, 1107 Nicosia, Cyprus)),

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited), про стягнення грошових коштів у сумі 9 382,45 доларів США, що становить 379 813,77 грн. та 75 692,75 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 16 липня 2024 року було відкрито провадження у справі № 922/2379/24 за правилами загального позовного провадження, призначенопідготовче засідання на 14 листопада 2024 року та зупинено провадження у справі № 922/2379/24 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/2379/24.

28 жовтня 2024 року до суду повернулось без виконання судове доручення у справі № 922/2379/24 і документи, які були направлені до компетентного органу для виконання судового доручення (вх.№ 27174), оскільки не було здійснено оплату у розмірі 21 євро за виконання запиту щодо вручення документів згідно з Гаазькою конвенцією від 15 листопада 1965 року.

14 листопада 2024 року ухвалою Господарського суду Харківської області суду, враховуючи необхідність проведення призначеного на 14 листопада 2024 року підготовчого судового засідання, провадження у даній справі було поновлено.

В призначене 14 листопада 2024 року підготовче засідання сторони не з`явились.

14 листопада 2024 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено підготовче засідання у справі № 922/2379/24 на 06 березня 2025 року. Зобов`язано позивача у 10-денний строк з дня отримання ухвали, здійснити оплату у розмірі 21 євро за виконання запиту щодо вручення документів згідно з Гаазькою конвенцією від 15 листопада 1965 року, докази оплати надати до суду. А також зупинено провадження у справі № 922/2379/24 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/2379/24.

10 січня 2025 року до сектору суду від позивача надійшла заява (вх. № 653) в якій останній повідомляє про неможливість здійснити переказ коштів на кореспондентський рахунок банку-нерезидента в іноземній валюті в розмірі 21 євро.

Судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї на юридичну адресу відповідача, а саме: адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м. Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia,Kypros).

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України) визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право, а не обов`язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19 жовтня 2000 року відповідно доЗакону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000 року.

Відповідно доЗакону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно з частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Зокрема, Нотою від 05 січня 1984 року Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість направлення процесуальних документів на адресу місцезнаходження відповідача безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції.

05 березня 2025 року ухвалою суду було поновлено провадження у цій справі.

В призначене 06 березня 2025 року підготовче засідання сторони не з`явились.

06 березня 2025 року ухвалою Господарського суду Харківської області відкладено підготовче засідання на 24 квітня 2025 року.

В призначене 24 квітня 2025 року підготовче засідання сторони не з`явились.

24 квітня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі № 922/2379/24 на 15 травня 2025 року.

В призначене 15 травня 2025 року підготовче засідання сторони не з`явились.

15 травня 2025 року ухвалою Господарського суду Харківської області, в тому числі закрито підготовче провадження у справі № 922/2379/24 та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на28 травня 2025 року.

28 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 23 червня 2025 року.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача 23 червня 2025 року просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті 23 травня 2025 року не з`явився.

Відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позовній заяві не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного процесуального законодавства.

Як вже зазначалось судом, ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї направлено на юридичну адресу відповідача, а саме: Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited) (Елефтеріу Венізелу 35, п.с. 1107, м. Нікосія, Кіпр (registration number HE 173086, leftheriou Venizelou, 35,P.C.1107 Nicosia, Cyprus.

В матеріалах справи наявний список міжнародних реєстрованих поштових відправлень, який підтверджує направлення на юридичну адресу відповідача ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

Згідно з відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошти в розділі "Трекінг", вказане поштове відправлення вручено 19 лютого 2025 року.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку"послуга повідомлення про вручення не застосовується для міжнародних реєстрованих поштових відправлень, що пересилаються за межі України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 Господарського процесуального кодексу Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2379/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі частини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позові не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи стислі процесуальні строки, встановлені для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив позицію позивача та відповідача, які ґрунтуються на наступному.

Як вказує позивач у позові, 19 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (надалі за текстом - Продавець, Позивач) та Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю (надалі за текстом - Покупець, Відповідач) укладено Договір купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №12S610-20229-21 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець, як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», зобов`язується передати Покупцю частину від своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану частку за ціною, способом та в порядку, визначеними в Розділі 2 Договору (пункт 1.1. Договору).

За умовами пункту 2.1. Розділу 2 Договору ціна продажу Частки визначається сторонами самостійно і не залежить від розміру внеску учасника у статутний капітал при створенні Товариства. За відступлення частки, що складає 20 % Статутного капіталу Товариства Покупець зобов`язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн., що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (пункт 2.2. Розділу 2 Договору).

Згідно з пунктом 2.3. оплата вартості частки, визначеної в пункті 2.2. цього Договору, здійснюється Покупцем протягом строку, що не перевищує 1 рік з дати підписання сторонами цього Договору. Сторони також погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку за реквізитами, вказаними в розділі 9 даного Договору.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Розділу 3 Договору на Продавця покладено зобов`язання передати Покупцю частку в день підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) товариства та його нотаріального посвідчення; здійснити всі необхідні заходи для оформлення та реєстрації змін у складі учасників Товариства, змін до Статуту товариства та передачі частки відповідно до діючого законодавства України (підпункт 3.1.2. Розділу 3 Договору).

Підпунктом 3.2.1. пункту 3.2. Розділу 3 Договору на Продавця покладений обов`язок оплатити Продавцю вартість частки в строки, спосіб та порядку, визначені цим Договором.

Продавець, згідно з умовами підпунктом 3.3.1 пункту 3.1. Розділу 3 Договору має право на отримання оплати вартості відчужуваної частки, визначеної в пункті 2.2. цього Договору.

Сторони у пункті 4.1 Розділу 4 Договору домовились, що перехід права власності на частку у розмірі 20% Статутного капіталу товариства, що передається за цим Договором, переходить до Покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. Всі права та обов`язки учасника товариства виникають у Покупця з моменту підписання сторонами Акту прийманняпередачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Пунктом 5.3. Розділу 5 Договору встановлено, що якщо Покупець частки вчасно не здійснить оплату за отриману частку Покупець протягом 10 робочих днів від останньої дати плати зобов`язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 20% від вартості частки зазначеної в п. 2.2. Договору.

Пунктом 7.2. Розділу 7 Договору сторони встановили, що спори між сторонами вирішуються відповідно до норм чинного в Україні законодавства. Відповідно до пункту 8.6. Розділу 8 Договору унормовано, що всі правовідносини, які виникають з цього Договору або пов`язані з ним, в тому числі пов`язані з його виконанням, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правопорушень звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 8.10 Розділу 8 Договору встановлено, що текст Договору, викладений українською мовою має переважну силу.

30 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю підписано Акт прийманняпередачі частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3638,3639, відповідно до якого частка в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень передана Продавцем Покупцеві своєчасно та в повному розмірі.

На думку позивача, він, як зобов`язана сторона, виконав всі умови Договору, передавши Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю, відповідно до умов Договору частку в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень.

Однак, як зазначає позивач, зобов`язання Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю, щодо проведення оплати вартості частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень, протягом строку, що не перевищує 1 рік з дати підписання сторонами цього Договору, станом на час звернення з позовом, - не виконані.

Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено, що оскільки за відступлення частки, що складає 20 % Статутного капіталу Товариства Покупець зобов`язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (пункт 2.2. Розділу 2 Договору) до правовідносин сторін підлягає застосуванню частина другастатті 533 Цивільного кодексу України, та у зв`язку з тим, що грошове зобов`язання Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу еквівалентна 9 382,45 доларів США, що становить 379 813,77 грн за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату пред`явлення позову (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates).

Крім того, відповідно до пункту 5.3. Договору позивач просить стягнути штраф в розмірі 20% від вартості частки, що станом на час пред`явлення позову складає 75 962,75 грн.

05 червня 2024 року позивач на адресу Відповідача направив вимогу № 791 про сплату грошових коштів. Однак, відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач не скористався правом на формування відзиву, в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченимстаттею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.

Предметом судового розгляду у справі є вимога щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за Договір купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №12S610-20229-21 від 19 серпня 2021 року.

Судом встановлено, що відповідачему даній справі є Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited), тобто юридична особа, яка створена та діє за законодавством Республіки Кіпр та є нерезидентом та яка не має свого представництва на території України (протилежного матеріали справи не містять та позивачем не представлено), а місцем знаходженням цієї юридичної особи є: Елефтеріу Венізелу 35, п.с. 1107, м. Нікосія, Кіпр (Eleftheriou Venizelou 35, 1107, Nicosia, Cyprus, код 17308600).

Відповідно достатті 366 Господарського процесуального кодексу Українипідсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Згідно з частини 1статті 3 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право",Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннямиЗакону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно ізЗаконом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право"приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"передбачено, що порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно достатті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право"у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з частиною 1статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право"зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право"підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

За змістом частини 1статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право"суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених устатті 77 цього Закону.

Спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених встатті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Крім того, пунктом 7.2. Розділу 7 Договору купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №12S610-20229-21 від 19 серпня 2021 року, який слугує рамкою виникнення правовідносин між позивачем і відповідачем, сторони встановили, що спори між сторонами вирішуються відповідно до норм чинного в Україні законодавства.

Також пунктом 8.6. Розділу 8 Договору купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» № 12S610-20229-21 від 19 серпня 2021 року унормовано, що всі правовідносини, які виникають з цього Договору або пов`язані з ним, в тому числі пов`язані з його виконанням, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правопорушень звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спорів між сторонами відповідно до норм чинного в Україні законодавства, суд вважає, що спір правомірно подано на розгляд до Господарського суду Харківської області та підлягає вирішенню із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.

Відповідно достатті 11 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У частини 1статті 174 Господарського кодексу України(далі -ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно достатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1статті 175 ГК Українимайново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частині 1статті 193 ГК Українисуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦКз урахуванням особливостей, передбаченихГК України.

Згідно з частини 1статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зістатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, 19 серпня 2021 року рішенням одноособового учасника № 84 Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" ідентифікаційний код 39590621 вирішено продати частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут".

19 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (надалі за текстом - Продавець, Позивач) та Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю (надалі за текстом - Покупець, Відповідач) укладено Договір купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №12S610-20229-21 (надалі - Договір, а.с. 18-43, том 1), який складено українською та англійською мовами, текст Договору, викладений українською мовою має переважну силу (пункт 8.10 Розділу 8 Договору).

За умовами пункту 1.1. договору Продавець, як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», зобов`язується передати Покупцю частину від своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану частку за ціною, способом та в порядку, визначеними в Розділі 2 Договору.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору ціна продажу Частки визначається сторонами самостійно і не залежить від розміру внеску учасника у статутний капітал при створенні Товариства. За відступлення частки, що складає 20 % Статутного капіталу Товариства Покупець зобов`язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн., що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (пункт 2.2. Розділу 2 Договору).

За пунктом 7.2. Розділу 7 Договору сторони встановили, що спори між сторонами вирішуються відповідно до норм чинного в Україні законодавства. Відповідно до пункту 8.6. Розділу 8 Договору унормовано, що всі правовідносини, які виникають з цього Договору або пов`язані з ним, в тому числі пов`язані з його виконанням, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правопорушень звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

30 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та Ерісвелл Трейдінг Лімітед, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю підписано Акт приймання передачі частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3630,3631, відповідно до якого частка в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00 гривень, передана Продавцем Покупцеві своєчасно та в повному розмірі (а.с. 12, том 1).

Згідно з статтею202, статтею204 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене вище та з огляду на встановленийстаттею 204 Цивільного кодексу Українипринцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір купівліпродажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» № 12S610-20229-21 від 19 серпня 2021 року як належну підставу, у розумінні нормстатті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, враховуючи, що предметом договору слугує передача позивачем у власність відповідача частки (частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», суд зазначає, що між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору купівлі - продажу.

Відповідно достатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1статті 692 ЦК Українипокупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з пунктом 2.3. оплата вартості частки, визначеної в пункті 2.2. цього Договору, здійснюється Покупцем протягом строку, що не перевищує 1 рік з дати підписання сторонами цього Договору. Сторони також погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку за реквізитами, вказаними в розділі 9 даного Договору.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Розділу 3 Договору на Продавця покладено зобов`язання передати Покупцю частку в день підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) товариства та його нотаріального посвідчення; здійснити всі необхідні заходи для оформлення та реєстрації змін у складі учасників Товариства, змін до Статуту товариства та передачі частки відповідно до діючого законодавства України (підпункт 3.1.2. Розділу 3 Договору).

Підпунктом 3.2.1. пункту 3.2. Розділу 3 Договору на Продавця покладений обов`язок оплатити Продавцю вартість частки в строки, спосіб та порядку, визначені цим Договором.

Продавець, згідно з умовами підпунктом 3.3.1 пункту 3.1. Розділу 3 Договору має право на отримання оплати вартості відчужуваної частки, визначеної в пункті 2.2. цього Договору.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Сторони у пункті 4.1 Розділу 4 Договору домовились, що перехід права власності на частку у розмірі 20% Статутного капіталу товариства, що передається за цим Договором, переходить до Покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. Всі права та обов`язки учасника товариства виникають у Покупця з моменту підписання сторонами Акту прийманняпередачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Загальне правило про наслідки прострочення виконання покупцем обов`язку оплатити товар визначено частиною 3статті 692 ЦК України. Водночас відповідно достатті 694 ЦКУкраїни договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб`єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу.

Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено частиною 1статті 692 ЦК України.

Норми частин 2-6статті 694 ЦК України, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюються на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/23976/16).

Отже, з огляду на умови договору купівлі-продажу частки від 19 серпня 2021 року, відповідач мав сплатити вартість придбаної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» протягом строку, що не перевищує 1 (Один) рік з дати підписання сторонами, тобто до 19 серпня 2022 року включно.

Отже строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором є таким, що настав.

Статтею 599 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» від 19 серпня 2021 року.

Посеред зазначеного, суд вказує, що надання позивачем скрину, як доказу направлення відповідачу вимоги № 789 від 04 червня 2024 року про сплату заборгованості у форматі PDF на електрону адресу office@lawaiiiace.ua (а.с. 28, том 1), без доказів отримання її відповідачем, без можливості перевірки судом їх фактичного змісту, не може бути прийнята судом як подія.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 червеня 2023 року у справі № 916/3027/21, суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати вартості частки в розмірі 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання договору у встановлений пункт 2.2. договору купівлі-продажу частки строк.

Договір відповідно достатті 629 ЦК Україниє обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 7статті 193 ГК Українине допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами статей525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, що ним не спростовано шляхом подання доказів, таким чином, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Згідно зістаттею 524 ЦК Українизобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до частини першоїстатті 533 ЦК Українигрошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим частина друга статті524та частина 2 статті533 ЦК Українидопускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки за відступлення частки, що складає 20 % Статутного капіталу Товариства Покупець зобов`язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (пункт 2.2. Розділу 2 Договору) до правовідносин сторін підлягає застосуванню частина 2статті 533 ЦК України, та у зв`язку з тим, що грошове зобов`язання Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на подання позову еквівалентна 9 382,45 доларів США становить 381865,71 грн. за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач не спростував обставини, які повідомлені позивачем, доказів оплати не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів, які на дату подання позову еквівалентна 9 382,45 доларів США становить 381865,71 грн. за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України за частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» є правомірні, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

При цьому, як вже було зазначено вище по тексту цього рішення, грошове зобов`язання між сторонами виражене в іноземній валюті долар США.

Статтею 99 Конституції Українивстановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно достатті 192 Цивільного кодексу Україниіноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 Цивільного кодексу Українивизначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Устатті 533 Цивільного кодексу Українивстановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України.

Однак заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено в договорі, чинне законодавство не містить.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта - єдиний законний платіжний засіб на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 757/6367/13-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц та 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, а також постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 910/3275/24.

Позивач, крім суми боргу, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 75 962,75 грн., який передбачений Договором.

Як зазначено вище, до спірних правовідносин судом застосовується матеріальне право України.

Згідно зстаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силустатті 216 ГК Україниучасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1статті 230 ГК Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4статті 231 ГК Україниу разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3 Договору встановлено, якщо Покупець частки вчасно не здійснить оплату за отриману частку Покупець протягом 10 робочих днів від останньої дати плати зобов`язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 20% від вартості частки зазначеної в пункті 2.2. Договору.

Згідно зістаттею 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати коштів за частку в статутному капіталі у строки, передбачені умовами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення штраф в розмірі 20% від вартості частки зазначеної в пункті 2.2. Договору.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України та договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 75 962,75 грн підлягають задоволенню.

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір), понесені позивачем, покладаються повністю на відповідача.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited) (реєстраційний номер НЕ 173086, що діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр) (Елефтеріу Венізелу 35, п. с. 1107, місто Нікосія, Республіка Кіпр, (Eleftheriou Venizelou, 35, 1107 Nicosia, Cyprus)) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (Україна, 61109, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1; код ЄДРПОУ 03359500) грошові коштів у сумі 9 382 доларів США 45 центів, що становить станом на день подання позову 381 865 гривні 71 копійок та штраф у сумі 75 962 гривні 75 копійок, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 6 836 гривні 65 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "25" червня 2025 р.

СуддяВ.С. Юрченко