Рішення

від 04.09.2006 по справі 29/279-06-7094

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2006 р.

Справа  № 29/279-06-7094

За позовом:  приватного підприємця ОСОБА_1

до

відповідача:  приватного малого

підприємства «Еліпс»

про

визнання договору дійсним

та

за зустрічним позовом: приватного малого підприємства «Еліпс»

до: приватного підприємця  ОСОБА_1

про

визнання угоди недійсною

                Суддя                     Аленін О.Ю.

Представники

сторін:

Від

позивача: ОСОБА_2   за довіреністю

Від

відповідача:  Калякін В.Б. -директор

                    Попов В.Б . за довіреністю

№Д-18 від 03.07.2006р.

Суть спору:           Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі

-ПП  ОСОБА_1 ) звернувся  до суду з позовом до приватного малого

підприємства «Еліпс» (далі -ПМП «Еліпс») про визнання дійсним договору оренди

об'єкту нерухомості за адресою  

АДРЕСА_1  від 31.05.2005 р. між ПМП

«Еліпс»та ПП ОСОБА_1

Відповідач проти позову заперечує з

підстав викладених у відзиві.

Під час розгляду справи ПМП

«Еліпс»звернувся  до суду з зустрічним

позовом до ПП ОСОБА_1, відповідно до якого просить визнати договір оренди від

31.05.2005 р. нежитлового приміщення  за

адресою АДРЕСА_1 між ПМП «Еліпс»та ПП ОСОБА_1 

нікчемним та виселити ПП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення за адресою

АДРЕСА_1.

ПП ОСОБА_1 проти зустрічного позову

заперечує з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в

судовому засіданні оголошувалась перерви 26.07.2006р. до 04.08.2006р. об 11

год. 00 хв.,  17.08.2006р. до

30.08.2006р. о 16 год. 00 хв., та 30.08.2006р. до 04.09.2006р. о 16 год. 00 хв.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази

які мають значення для справи, - судом встановлено наступне:

31.05.2005 р. між сторонами

укладений договір за змістом якого  ПМП

«Еліпс»передає, а ПП ОСОБА_1 приймає в платне строкове користування  (далі 

- оренда) об'єкт нерухомості, що включає в собі нежитлове приміщення

загальною площею 186 кв.м. та інше майно, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1  (далі -об'єкт оренди).

Як стверджує позивач, оскільки

відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або

іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше

підлягає нотаріальному посвідченню ПП ОСОБА_1 звернувся до ПМП „Еліпс” з

вимогою про нотаріальне посвідчення цього договору. Втім  ПМП „Еліпс” 

від нотаріального посвідчення договору ухиляється. У якості доказів

позивач надав  копії листів до

відповідача, в яких запрошував його зявитися до нотаріальної контори для

нотаріального посвідчення договору. Крім того, позивач стверджує, що раніше на

протязі строку оренди неодноразово звертався до відповідача з устними вимогами

про нотаріальне посвідчення оренди об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення

за адресою АДРЕСА_1, але той постійно ухилявся від такого посвідчення.

За твердженням позивача сторони

домовилися щодо основних істотних умов договору, уклали його у письмовій формі

та відбулося часткове виконання договору, так як, після підписання договору ПП

ОСОБА_1 було прийняте вказане нежитлове приміщення, та у ньому було розміщені

виробничі потужності ПП „ОСОБА_1” та організовано виробництво, проти чого

відповідач не заперечує.

Викладені обставини зумовили

позивача звернутись з вимогами до відповідача визнання  підставі ст. 220  Цивільного кодексу  України просив договору оренди об'єкту

нерухомості - нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 31 травня 2005р.

між  ПМП „Еліпс” та ПП „ОСОБА_1” дійсним.

Відповідач з позовними вимогами не

погодився та надав відзив у якому зазначив, що договір оренди нежитлового

приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 31 травня 2005р. був укладений між ПМП

„Еліпс” та ПП „ОСОБА_1” у простій письмовій формі, що суперечить вимогам п.2

ст. 793 Цивільного кодексу України щодо нотаріальної форми договорів оренди що

укладаються строком на один рік та більше.

Відповідач вказував на те, що

згідно ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо недодержано вимоги закону

щодо нотаріальної форми договору, такий договір є нікчемним. Крім того, за

твердженням відповідача ПП ОСОБА_1 не виконує умови цього договору щодо сплати

орендних платежів 

Одночасно ПМП „Еліпс” звернувся із

зустрічним позовом до ПП ОСОБА_1, у якому, посилаючись на те, що всупереч

вимогам п.2 ст. 793 Цивільного кодексу України 

договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 31 травня

2005р., укладений між ПМП „Еліпс” та ПП „ОСОБА_1” у простій письмовій формі,

без додержання вимог закону щодо нотаріальної форми договору, та на те, що ПП

ОСОБА_1 не виконував умов цього договору щодо сплати орендних платежів, просив

визнати договір нікчемним та виселити ПП „ОСОБА_1”     із займаного приміщення за адресою

АДРЕСА_1.

ПП 

„ОСОБА_1” зустрічний позов не визнав, надав відзив, в якому зазначив, що

Цивільним кодексом України не встановлено такої підстави визнання правочину

нікчемним, як невиконання сторонами його умов, таке невиконання сторонами умов

правочину може бути підставою для його розірвання, але не для визнання його

нікчемним.

Щодо недодержання нотаріальної

форми договору, яка встановлена законом, то 

ПП ОСОБА_1 зазначив, що якраз визнання дійсним договору, який повинен

бути нотаріально посвідченим, але його нотаріальне посвідчення не відбулося з

причини ухилення Приватним малим підприємством „Еліпс” від такого посвідчення,

і є предметом позову ПП ОСОБА_1   до ПМП

„Еліпс”, і позовна вимога  ПМП „Еліпс”

прямо суперечить позовним  вимогам ПП

ОСОБА_1

Також, в ході судових засідань,

представники ПМП „Еліпс”, посилались на те, що на протязі дії договору оренди

нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 31 травня 2005р., ПП ОСОБА_1 не

звертався до ПМП „Еліпс” з вимогами про нотаріальне посвідчення цього договору,

а звернувся тільки після того, як ПМП „Еліпс” само звернулося до ПП

ОСОБА_1   з пропозицією про визнання

договору оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 31 травня 2005р.

недійсним та розірваним та про укладення нового договору, оскільки договір

оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1   від 31 травня 2005р. вважається нікчемним.

Крім того представники ПМП „Еліпс” стверджували, що ПМП „Еліпс” не ухилялось

від нотаріального посвідчення цього договору, оскільки реально посвідчити цей

договір неможливо, так як він не відповідає встановленій формі, змінились

суттєві умови щодо строку дії цього договору та розміру орендних платежів.

Також представники ПМП „Еліпс”

стверджували що ПМП „Еліпс” не мало змоги з'явитися до нотаріальної контори для

нотаріального посвідчення договору, оскільки запрошення від  ПП „ОСОБА_1” 

надходили із запізненням.

В ході судового розгляду

представники ПМП „Еліпс” зазначали, що нотаріальне посвідчення договору на

умовах, на яких його було укладено між сторонами не можливо, оскільки нотаріус

не посвідчить договір укладений 31 травня 2005р. Крім того вони стверджували що

значно змінились ринкові ціни щодо оренди приміщень, тому договір на умовах, на

яких його було укладено, не може бути продовжений і що ПМП „Еліпс”

відмовляється від нотаріального посвідчення цього договору з вищезазначених

причин.

Досліджуючи матеріали справи суд

дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 793 ЦК України

договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини)

укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної

споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає

нотаріальному посвідченню.

Таким чином враховуючи передбачений

умовами спірного договору строк, який встановлений до 31.05.2010 р., договір,

що укладений між сторонами 31.05.2006 р. мав бути нотаріально посвідченим.

Згідно положень ст. 209 ЦК України

правочин,  який  вчинений 

у  письмовій  формі,  

підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом

або  домовленістю сторін. Нотаріальне

посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка

відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом

вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального

напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого

правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього

Кодексу.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України

визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Між тим, законодавчими положеннями

ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов договору, що 

підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове

виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального

посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому разі наступне нотаріальне посвідчення

договору не вимагається.

Як встановлено розглядом справи,

сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою

АДРЕСА_1   від 31 травня 2005р. у простій

письмовій формі, правочин був посвідчений печатками підприємств та підписами

керівників, відбулося вільне волевиявлення учасників правочину, сторони вчинили

дії направлені на реалізацію свого волевиявлення. Правочин спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому суд  суд вважає що сторони домовилися щодо

істотних умов правочину та відбулася часткове виконання договору.

Ствердження представників  ПМП „Еліпс” щодо того, що ПМП „Еліпс” не

ухилялось від нотаріального посвідчення цього договору, судом до уваги не

приймається,  оскільки ПМП „Еліпс” не

надано доказів того, що воно вчинило дії направлені на вчинення правочину у

нотаріальній формі. А навпаки 

посилання  ПМП „Еліпс” щодо

неможливості нотаріального посвідчення договору на діючих умовах щодо терміну

дії договору та розміру орендної плати свідчать про небажання ПМП „Еліпс”

нотаріально посвідчувати вказаний договір.

Відхиляються судом і доводи   ПМП „Еліпс” про  те, що змінилися суттєві умови договору щодо

строку його дії,  оскільки згідно умов

договору, термін його дії обмежений настанням певної дати, а не п'ятирічним

строком і тому ця суттєва умова не змінилася.

Не заслуговують на увагу і

доводи  ПМП „Еліпс” щодо неможливості

нотаріального посвідчення договору на зазначених в ньому умовах, оскільки жодна

з істотних умов договору оренди не суперечить чинному законодавству, а відповідно

до статті 209 Цивільного кодексу України, 

на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю

може бути нотаріально посвідчений, якщо він відповідає загальним вимогам

встановленим ст. 203 ЦК України, зокрема, не суперечить вимогам щодо того, що

зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка

вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним.

Також суд не погоджується із

висновками представників  ПМП „Еліпс”

щодо того, що договір не може бути визнаний дійсним, оскільки з моменту його

укладення минув рік і договір не може бути посвідчений з дати його укладання,

оскільки  законом ніяких обмежень щодо

цього не встановлено.

За таких підстав, враховуючи

приписи ч. 2 ст. 220 ЦК України вимоги позивача є обґрунтованими та такими що

підлягають задоволенню.

          В задоволенні вимог відповідача за

зустрічним позовом слід відмовити з огляду на викладені  обставини, визнання судом спірного договору

дійсним та те що чинним законодавством не передбачено таких підстав недійсності

правочину, як невиконання сторонами умов договору

Державне мито у спорі та витрати на

інформаційне-технічне забезпечення судового процесу  за первісним позовом покласти на відповідача,

відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного

підприємця  ОСОБА_1 задовольнити

повністю.

2. Визнати дійсним договір оренди

об'єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 

від 31 травня 2005 р., що укладений між ПМП „Еліпс” та ПП „ОСОБА_1”.

3. Стягнути з приватного малого

підприємства „Еліпс” (м. Одеса, вул. Гастело,90, код 22471349) на користь

приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Інд. Номер НОМЕР_1) 85 грн. держмита

та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

4. В задоволенні зустрічних вимог

приватного малого підприємства „Еліпс” 

відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили

в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК

України.

        Рішення підписано 12.09.2006 р.

          Суддя                                                                                       Аленін

О.Ю.