ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2006 р.
Справа № 29/279-06-7094
Одеський апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів:
головуючого Михайлова М.В.
суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.
при секретарі судового
засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, за
довіреністю;
від відповідача: Калякін В.Б.,
директор, Попов В.Б., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Приватного малого підприємства "Еліпс"
на рішення господарського суду Одеської області від
"04" вересня 2006 року
у справі №29/279-06-7094
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Білгород-Дністровський Одеської області
до Приватного малого підприємства
"Еліпс", м. Одеса
про визнання
договору дійсним
та за зустрічним позовом Приватного малого підприємства
"Еліпс", м. Одеса
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Білгород-Дністровський Одеської області
про
визнання угоди недійсною, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Приватний
підприємець ОСОБА_1(далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської
області з позовом до Приватного малого підприємства "Еліпс" (далі
-Відповідач) про визнання договору недійсним
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що
31.05.2005 року між сторонами укладений договір оренди об'єкту нерухомості
-нежитлового приміщення.
Сторони домовилися щодо основних
істотних умов договору, уклали його у письмовій формі та відбулося часткове
виконання договору, так як, після підписання договору ПП ОСОБА_1 було прийняте
вказане нежитлове приміщення, та у ньому було розміщені виробничі потужності ПП
„ОСОБА_1” та організовано виробництво. Договір був укладений строком до
31.05.2010 року. Готівкою, зі слів
Позивача, сплачувалась орендна
плата
Оскільки договір був укладений
строком більше ніж на один рік, Позивач неодноразово звертався до Відповідача з
вимогами нотаріального посвідчення цього договору, від чого Відповідач
ухилявся.
У зв'язку з чим Позивач просить суд
визнати дійсним договір оренди об'єкту нерухомості від 31.05.2005 року,
укладений між сторонами.
ПМП "Еліпс" звернулось з
зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати договір оренди від
31.05.2005 року нікчемним та виселити ПП ОСОБА_1 з орендованого приміщення,
посилаючись на те, що договір не посвідчений нотаріально, а також на те, що
Орендарем не сплачувалась орендна плата.
У відзиві на зустрічну позовну
заяву ПМП "Еліпс" Позивач проти неї заперечує, з підстав її
необґрунтованості, оскільки, на його, невиконання сторонами умов правочину може
бути підставою для його розірвання, але не визнання його нікчемним.
Рішенням місцевого господарського
суду від 04.09.2006 року (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги ПП ОСОБА_1
задоволено: визнано дійсним договір оренди об'єкту нерухомості від 31.05.2005
року та стягнуто з Відповідача судові витрати. В задоволенні зустрічних
позовних вимог ПМП "Еліпс" суд відмовив, посилаючись на ту обставину,
що судом даний договір визнаний дійсним та те, що чинним законодавством не
передбачено такої підстави для визнання недійсним правочину, як невиконання
сторонами умов договору.
Не погоджуючись з рішенням
місцевого суду ПМП "Еліпс"
звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від
04.09.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові ПП ОСОБА_1
відмовити та визнати договір оренди від 31.05.2005 року нікчемним. Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та невідповідність
висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, а саме, висновки суду про
ухилення скаржником від нотаріального посвідчення договору не підтвердженні
належними доказами.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК
України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду
апеляційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи
апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої
інстанції 31.05.2005 р. між сторонами укладений договір за змістом
якого ПМП “Еліпс” передає, а ПП ОСОБА_1
приймає в платне строкове користування
(далі - оренда) об'єкт
нерухомості, що включає в собі нежитлове приміщення загальною площею 186 кв.м.
та інше майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 (далі -об'єкт
оренди).
За твердженням позивача сторони
домовилися щодо основних істотних умов договору, уклали його у письмовій формі
та відбулося часткове виконання договору, так як, після підписання договору ПП
ОСОБА_1 було прийняте вказане нежитлове приміщення, та у ньому було розміщені
виробничі потужності ПП „ОСОБА_1” та організовано виробництво, проти чого
Відповідач не заперечує.
Як встановлено розглядом справи,
сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою
м.Одеса-33, АДРЕСА_1 від 31 травня 2005р. у простій письмовій формі, правочин
був посвідчений печатками підприємств та підписами керівників, відбулося вільне
волевиявлення учасників правочину, сторони вчинили дії направлені на реалізацію
свого волевиявлення. Правочин спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним, а тому суд
вважає що сторони домовилися щодо істотних умов правочину та відбулася
часткове виконання договору.
Оскільки відповідно до ст. 793
Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
(їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному
посвідченню ПП ОСОБА_1 звернувся до ПМП „Еліпс” з вимогою про нотаріальне
посвідчення цього договору. Втім ПМП
„Еліпс” від нотаріального посвідчення
договору ухиляється. У якості доказів Позивач надав копії листів до відповідача, в яких
запрошував його з'явитися до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення
договору (а.с. 9, 10).
Первісний Відповідач стверджував,
що ПМП „Еліпс” не ухилялось від нотаріального посвідчення цього договору,
оскільки реально посвідчити цей договір неможливо, так як він не відповідає
встановленій формі, змінились суттєві умови щодо строку дії цього договору та
розміру орендних платежів.
Відповідно до ст. 793 ЦК України
договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини)
укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної
споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає
нотаріальному посвідченню.
Оскільки договір був укладений до
31.05.2010 р., тобто на строк більше одного року, договір, мав бути нотаріально
посвідченим.
Згідно положень ст. 209 ЦК України
правочин, який вчинений
у письмовій формі,
підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом
або домовленістю сторін. Нотаріальне
посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка
відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення
на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який
відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України
визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне
посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Між тим, законодавчими положеннями
ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх
істотних умов договору, що
підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове
виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального
посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення
договору не вимагається.
Твердження скаржника в апеляційній
скарзі щодо того, що ПМП „Еліпс” не ухилялось від нотаріального посвідчення
цього договору, колегія суддів до уваги
не приймає, оскільки ПМП „Еліпс” не
надано доказів того, що воно вчинило дії направлені на вчинення правочину у
нотаріальній формі після отримання ним
листів Позивача. А навпаки посилання
ПМП „Еліпс” щодо неможливості нотаріального посвідчення договору на
діючих умовах щодо терміну дії договору та розміру орендної плати свідчать про
небажання ПМП „Еліпс” нотаріально посвідчувати вказаний договір.
Відхиляються судом і доводи ПМП „Еліпс” про те, що змінилися суттєві умови договору щодо
строку його дії, оскільки згідно умов
договору, термін його дії обмежений настанням певної дати, а не п'ятирічним
строком і тому ця суттєва умова не змінилася.
Не заслуговують на увагу і
доводи ПМП „Еліпс” щодо неможливості
нотаріального посвідчення договору на зазначених в ньому умовах, оскільки жодна
з істотних умов договору оренди не суперечить чинному законодавству, а відповідно
до статті 209 Цивільного кодексу України,
на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю
може бути нотаріально посвідчений, якщо він відповідає загальним вимогам
встановленим ст. 203 ЦК України, зокрема, не суперечить вимогам щодо того, що
зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній
волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що
обумовлені ним.
Також суд не погоджується із
висновками представників ПМП „Еліпс”
щодо того, що договір не може бути визнаний дійсним, оскільки з моменту його
укладення минув рік і договір не може бути посвідчений з дати його укладання,
оскільки законом ніяких обмежень щодо
цього не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд
апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає
оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, таким, що відповідає нормам
чинного законодавства. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення
апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст.
ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного малого
підприємства "Еліпс" на рішення господарського суду Одеської
області від 04 вересня 2006 року у
справі №29/279-06-7094 залишити без
задоволення, рішення -без змін.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого
господарського суду України.
Головуючий суддя:
М.В. Михайлов
Суддя: В.
М. Тофан
Суддя:
О.О. Журавльов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 205223 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Михайлов М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні