Ухвала

від 18.12.2006 по справі 29/279-06-7094

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

18 грудня 2006 р.                                                                                  

№ 29/279-06-7094 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів: Подоляк О.А., Грека Б.М.,

Дерепи В.І.,

розглянувши  касаційну 

скаргу 

ПМП “Еліпс”

на  постанову

від 24.10.2006 р. Одеського

апеляційного господарського суду

у 

справі

№ 29/279-06-7094

за  позовом

ПП ОСОБА_1

до

ПМП “Еліпс”

про

визнання договору дійсним

зустрічний позов про

визнання договору недійсним

в с т а н о в

и в :

Подана ПМП “Еліпс” касаційна скарга

№ 24 від 23.11.2006 р. (зареєстровано ВГСУ за № 17149 від 15.12.2006 р.) на

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р. не

відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 46 та ч.

4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного

мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту “г” п. 2

ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне

мито” із  апеляційних і касаційних скарг

на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами

державне мито справляється (крім спорів майнового характеру) у розмірі 50

відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в

першій інстанції, тобто 5-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи,

рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2006 р., залишеним без

змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р.,

первісний позов про визнання договору дійсним задоволено; в задоволенні

зустрічного позову про визнання договору недійсним відмовлено.

В поданій касаційній скарзі

оскаржувачем заявлено вимоги про скасування рішення господарського суду

Одеської області від 04.09.2006 р. та постанови Одеського апеляційного

господарського суду від 24.10.2006 р., а також прийняття нового рішення про відмову

у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Разом з тим, як вбачається з

доданого до касаційної скарги платіжного доручення № НОМЕР_1 від 23.11.2006 р.,

оскаржувачем сплачено державне мито в розмірі 54 грн., тобто в меншому розмірі,

ніж встановлено, оскільки ним не оплачені дві вимоги немайнового характеру в

повному обсязі.

Крім цього, згідно п. 14 Інструкції

“Про порядок обчислення та справляння державного мита”, розробленої на

виконання Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, затвердженої

наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р.

і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. № 50, при

перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого

вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з

написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету

___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових

осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання

платіжного доручення.

Проте, додане до касаційної скарги

платіжне доручення № НОМЕР_1 від 23.11.2006 р. вищевказаним вимогам не

відповідає.

За таких обставин, касаційна скарга

не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

В силу ч. 3 ст. 1113 ГПК

України після усунення обставин, які стали підставою для повернення касаційної

скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в

загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.

ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и

в:

Касаційну скаргу ПМП “Еліпс”

повернути заявнику.

Судді                                                                                      

О. Подоляк

                                                                                         Б.

Грек 

В. Дерепа