Рішення від 05.06.2025 по справі 569/7479/24

Справа № 569/7479/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Тарасюк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 500000 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02 вересня 2022 року бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги була доставлена до КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» з попереднім діагнозом Альгодисменорея. Після проведених аналізів та обстежень в лікарні їй діагностували внутрішню кровотечу та прооперували. Після операції почали вводити кров і плазму. 05 вересня 2022 року звернула увагу, що на упаковці з рідиною була позначка, що це 3 група, резус фактор «-», в той час коли у неї 2 група крові з резус фактором «+». Одразу повідомила медсестрі про це, однак остання повідомила, що у листку призначення лікар написала саме 3 групу крові із резус фактором «-» для переливання. Після виписки з лікарні неодноразово здавала аналізи у інших медичних закладах, в результаті яких підтвердилося, що в неї 2 група крові з резус фактором «+». При відібранні у неї 02 вересня 2022 року крові для аналізів та безпосереднього визначення її групи та резус-належності, а також в подальшому (02 вересня та 05 вересня 2022 року) переливання їй компонентів крові, що несумісні за груповою належністю (а саме переливання крові 3 групи, резус фактор «-» замість 2-ї групи з резус фактором «+»), працівники відповідача допустили неналежне виконання своїх професійних обов`язків, що виявилося у недбалості, що в свою чергу спричинило тяжкі наслідки, а саме: гостру ниркову недостатність, що потягло за собою хронічну хворобу нирок ІІІ ступеню та відповідного встановлення 3 групи інвалідності. Саме дії працівників відповідача призвели до погіршення стану здоров`я та втраті працездатності. Їй довелося проходити тривале лікування та реабілітацію. У зв`язку з пережитим стрессом змушена була звертатись за психіатричної допомогою, де лікарем-психіатром було встановлено діагноз Розлади адаптації. Діями працівників відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болі, стражданні, глибоких душевних переживаннях, пов`язаних із втратою здоров`я та життєво важливих функцій організму. Зазнала значного душевного потрясіння і до цих пір зазнає моральна страждання, не може відновити свій душевний спокій, адже досі не оговталася після пережитого. На тривалий час випала із свого звичного життя, позбавлена радощів молодої мами, адже після скоєного змушена відмовитися від свого звичного життя, затрачати тривалий час та значні зусилля на реабілітацію та лікування. З метою захисту своїх прав та законних інтересів змушена була звертатись за правовою допомогою до адвокатів. Здоров`я людини є безцінним і жодна грошова сума вже не зможе компенсувати тієї шкоди, яка була завдана їй діями працівників відповідача, але сума в 500000 грн є такою, що хоча б частково компенсує моральні її страждання.

Ухвалою від 23 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 12 липня 2024 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 02 вересня 2024 року суд призначив у справі комісійну судово-медичну експертизу та зупинив провадження у справі на час її проведення.

Ухвалою від 22 жовтня 2024 року суд витребував оригінали медичних карток.

Ухвалою від 10 лютого 2025 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 26 березня 2025 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовніц заяві. Позивач додатково пояснила, що після проведенного переливання не тієї крові тривалий час лікувалася як стаціонарно, так і амбулаторно. Змушена вживати ліки і донині, оскільки постійно болить голова, загальна слабкість, болять і набрякають ноги, часто ходить в туалет, «тягне» спину, болять нирки. Змушена була зменшити робоче навантаження, оскільки через стан здоров`я не може працювати на повну ставку. Обмежена у можливості виконувати хатню роботу, бо швидко втомлюється. Лікарі дозволити народити третю дитину, оскільки була надія на стабілізацію стану нирок, однак цього не сталося. В березні 2025 року їй ще на рік продовжили інвалідність 3 групи.

Представник відповідача позов визнала частково в розмірі 100000 грн. Не заперечує, що працівники лікарні припустилися помилки та неправильно здійснили переливання крові. Але позивач поступила в лікарню у дуже важкому стані, втрата нею крові тула значною. Медичну допомогу хворій надавали силами всіх працівників відділення, оскільки задачею було врятувати позивачу життя. Якби не своєчасно надана медична допомога, то позивач не вижила. Розмір моральної шкоди вважає неспівмірним з тим, що позивачу було врятовано життя. Позивач і надалі звертається за медичною допомогою до лікарні, а отже, не втратила до неї довіри. Лікарня є комунальним неприбутковим закладом, доходів не отримує, а тому не в змозі виплатити компенсацію у визначеному позивачем розмірі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , згідно з медичною картою стаціонарного хворого № 8759, 02 вересня 2022 рокуо 7:43 була доставлена швидкою медичною допомогою з діагнозом «Розрив кісти правого яйника» та ургентно госпіталізована до гінекологічного відділення Рівненської обласної клінічної лікарні ім.Ю.Семенюка, де їй був встановлений клінічний діагноз «порушена трубна вагітність справа». О 9:00-10:15 ОСОБА_1 екстрено було виконано оперативне втручання під загальною анестезією із застосуванням штучної вентиляції легень. Перед операцією ОСОБА_1 була обстежена лабораторно, в тому числі їй було встановлено групу крові В(III) та резус-фактор (-) негативний. 02 вересня 2022 року(перед операцією, під час оперативного втручання і після операції) ОСОБА_1 було чотирьохразово за показанням із замісною метою через гостру кровотечу перелито компоненти крові групи В (III) та резус-фактор (-) негативний (дві дози еритроцитарної маси о 09:00-10:10 та 10:15-11:25, свіжозаморожена плазма - о 11:30-12:15 та 12:20-13:40). 05 вересня 2022 року ОСОБА_1 в зв?язку з анемією було здійснено ще одну трансфузію компонентів крові тієї ж групової належності (одна доза еритроцитарної маси о 13:05-14:05). Згідно заповнених протоколів переливання крові та її компонентів № 1-5 їй були проведені проби на групову та індивідуальну сумісність, за результатами яких компоненти крові визнані сумісними з кров?ю пацієнтки.

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого № 208, 12 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до лікаря загальної практики зі скаргами на загальну слабкість, пронос, гіпертермію. 12 вересня 2022 року у Держаненській районній лікарні Кривчук Т.В. було виконано дослідження крові на резус-приналежність і резус-антитіла № 84, за результатами якого визначено групу крові А(II) та резус-фактор (+) позитивний. За результатами біохімічного аналізу крові у ОСОБА_1 спостерігалося значне підвищення рівня сечовини та креатиніну, в зв?язку з чим вона була ургентно госпіталізована до відділення екстракорпоральних методів детоксикації Рівненської обласної клінічної лікарні ім.Ю.Семенюка, де знаходилась на лікуванні у період 12 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року. При поступленні пацієнтці було встановлено клінічний діагноз «Гостра ниркова недостатність неясної етіології», ОСОБА_1 була обстежена лабораторно та інструментально, в тому числі їй було визначено групу крові А(II) та резус-фактор (+) позитивний. За даними «Протоколів переливання крові та її компонентів» від 13 вересня 2022 року пацієнтці за показанням (анемія) було призначено та двічі введено відмиті еритроцити з груповою належністю А(II) резус-фактор (+)позитивний. Перед переливанням компонентів крові були проведені проби на групову, індивідуальну та біологічну сумісність, за результатами яких компоненти крові визнані сумісними з кров?ю ОСОБА_1 16 вересня 2022 рокулікарем-нефрологом їй було встановлено діагноз «Гостра ниркова недостатність в стадії поліурії (12.09.22р). Шокова нирка».

У період 22 листопада 2022 року по 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні ревматології Рівненської обласної клінічної лікарні ім.Ю.Семенюка, куди звернулась зі скаргами на слабкість, варіабельність артеріального тиску, головокружіння, ніктурію. Об`єктивно зафіксовано підвищений артеріальний тиск, встановлено діагноз «Гостра ниркова недостатність, фаза виздоровлення. Артеріальна гіпертензія». Пацієнтка обстежена лабораторно, інструментально, консультована кардіологом, невропатологом, гінекологом. Проведено клінічний розбір, за результатами якого встановлено діагноз «Гостра ниркова недостатність, фаза виздоровлення від 03 вересня 2022 року. Вторинна дисметаболічна кардіоміопатія. Артеріальна гіпертензія. Вторинна синусова тахікардія. СНО. Церебро-васкулярна недостатність змішаного генезу з розсіяною неврологічною мікросимптоматикою, кохлео-вестибулярний синдром», що підтверджується записами медичної карти стаціонарного хворого № 110180.

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого № 208, 13 грудня 2022 року та 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 зверталась до лікаря загальної практики сімейної медицини зі скаргами на постійні головні болі, запаморочення голови, загальну слабкість, швидку втому, затруднення дихання, частий сечопуск, об?єктивно встановлено підвищення артеріального тиску, тахікардію, пастозність обличчя та слабкопозитивний симптом Пастернацького з обох боків, обстежена лабораторно та інструментально. 27 грудня 2022 року було встановлено діагноз «Гострий нефрит ? Гостра ниркова недостатність ІІ ст. Артеріальна гіпертензія помірна», який 06 лютого 2023 рокубуло скориговано на «Гострий нефрит. Гостра ниркова недостатність ІІ ст., нефротичний синдром, гіпертензивний синдром».

10 лютого 2023 року ОСОБА_1 отримала консультаційний висновок спеціаліста Волинської обласної клінічної лікарні, у якому зафіксовано діагноз «Хронічна хвороба нирок 1 ст. Хронічний гломерулонефрит, сечовий варіант, хронічна ниркова недостатність-0. Гостра ниркова недостатність в вересні2022р. зумовлена переливанням несумісної крові».

У період з 16 лютого 2023 року до 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Рівненській обласній клінічній лікарні ім.Ю.Семенюка з діагнозом: «Хронічна хвороба нирок II (другого) ст. Гломерулонефрит, сечовий синдром, загострення. Хронічна ниркова недостатність І (першого) ст. Артеріальна гіпертензія. Гостре пошкодження нирок 03.09.2022. Преренальна гостра ниркова недостатність з переходом в хронічну хворобу нирок», про що свідчить медична карта стаціонарного хворого № 102003. За період госпіталізації продовжили фіксуватися вторинні щодо основного захворювання нозологічні форми, а саме вторинна дисметаболічна кардіоміопатія, гіпертонічна хвороба та ангіопатія сітківки, наявність яких знижувала працездатність ОСОБА_1 та погіршувала якість її життя.

27 лютого 2023 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності на строк до 01 березня2024 року, причина інвалідності «загальне захворювання з ураженням внутрішніх органів», що підтверджується актом огляду МСЕК № 57 від 27 лютого 2023 року.

За змістом консультаційного висновку спеціаліста ДУ «Інститут нефрології НАМН України» від 03 травня 2023 року, ОСОБА_1 встановлений діагноз «Хронічна хвороба нирок III ст. (Гостре пошкодження нирок від 09.2022з трансформацією в хронічну хворобу нирок).

Згідно з епікризом № 863, у період з 08 вересня 2023 року до 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Держаненській лікарні з діагнозом «Хронічна хвороба нирок III ст. (Гостре пошкодження нирок від 09.2022р. з трансформацією в ХХН), ХНН Шет. Артеріальна гіпертензія ІІ ст. Анемія легкого ступеня. Астенічний синдром середньої важкості».

У період з 21 грудня 2023 року до 29 грудня 2023 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Держаненській лікарні з діагнозом «Хронічна хвороба нирок ІІІ ст. (гостре пошкодження нирок від 09.2022р. з трансформацією в Хронічну ниркову недостатність), хронічна ниркова недостатність ІІІ ст. Артеріальна гіпертензія ІІ ст. Анемія легкого ступеня. Астенічний синдром середньої важкості», що підтверджується епікризом № 1229 з медичної карти стаціонарного хворого № 4376.

У період з 07 лютого 2024 року до 15 лютого 2024 року, згідно з випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 4376, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Обласному ревматологічного центрі Рівненської обласної клінічної лікарні ім.Ю.Семенюка з діагнозом «Хронічна хвороба нирок III (третього) ст. (гостре пошкодження нирок від 09.2022р з трансформацією в хронічну хворобу нирок). Швидкість клубочкової фільтраці40,5мл/хв за (CKD-EPI) Хронічна хвороба нирок II (другого) ст. Нефрогенна артеріальна гіпертензія II ст. Анемія хронічного захворювання легкого ст.важкості».

Відповідно до консультаційного висновоку спеціаліста Рівненського обласного центру психічного здоров?я населення, ОСОБА_1 встановлений діагноз «Розлад адаптації».

26 лютого 2023 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності на строк до 01 березня 2025року, причина інвалідності «загальне захворювання з ураженням внутрішніх органів», що підтверджується актом огляду МСЕК № 53/153 від 26 лютого 2023 року.

У період з 24 червня 2024 року до 03 липня 2024 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Деражненській лікарні з діагнозом «Хронічна хвороба нирок III ст. Гостре пошкодження нирок від 09.2022р. з трансформацією в хронічну хворобу нирок), Хронічна ниркова недостатність III ст. Артеріальна гіпертензія нефрогенна II ст. Анемія легкого ступеня. Астенічний синдром середньої важкості», про що свідчить епікриз № 623.

За змістом висновку судово-медичної експертизи № 32-8-2024 від 24 січня 2025 року, у період 02.09.2022-06.09.2022 ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Рівненській обласній клінічній лікарні з приводу порушеної трубної вагітності. Оперативне та терапевтичне лікування пацієнтки проводилось за абсолютними показами відповідно правильно встановленого клінічного діагнозу, у кількісному та якісному відношенні відповідало клініко-лабораторним показникам стану пацієнтки і було виконано без дефектів надання медичної допомоги. Також під час стаціонарного лікування ОСОБА_1 у Рівненській обласній клінічній лікарні у вищезазначений період цілком вірно та обґрунтовано (у зв?язку з крововтратою та лабораторними показниками червоної крові) було призначено та проведено неодноразове переливання компонентів крові. Проте, згідно заповнених протоколів переливання крові та її компонентів № ?1-5 їй були проведені проби на групову та індивідуальну сумісність, за результатами яких компоненти крові, які були позначені за груповою належністю В (Ш) резус-фактор (-) негативний, були визнані сумісними з кров?ю пацієнтки та були їй перелиті. 12.09.2022у лабораторії Держаненської районної лікарні та у лабораторії Рівненської обласної клінічної лікарні незалежно один від одного визначено, що кров ОСОБА_1 має групову належність А(Ш) резус-фактор (+) позитивний. Отже 02.09.2022(чотири рази) та 05.09.2022(один раз) компоненти крові з груповою належністю В (ІІ) резус-фактор (-) негативний були визнані сумісними з кров?ю пацієнтки, яка має групову належність крові А (II) резус-фактор (+) позитивний. Технічно правильне виконання проб на групову та індивідуальну сумісність за системою АВО за умови використання реагентів належної якості виключає імовірність отримання результату групової та індивідуальної сумісності при дослідженні компонентів крові, несумісних за груповою належністю. Зазначені хибно-сумісні результати призвели до переливання ОСОБА_1 компонентів крові, несумісних за груповою належністю, що є дефектом в наданні медичної допомоги (дія показана, але виконана не вірно), який став причиною розвитку у неї гострої ниркової недостатності (з подальшим розвитком хронічної хвороби нирок III стадії та хронічної ниркової недостатності III ступеня). Вище вказаний дефект в наданні медичної допомоги (переливання компонентів крові, несумісних за груповою належністю), відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (які затверджені Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995року та узгоджені з Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України), можна оцінити за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень - відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя - згідно п. 2.1.3/о згаданих «Правил...»). Тобто, між вказаним дефектом в наданні медичної допомоги ОСОБА_1 (переливання компонентів крові, несумісних за груповою належністю) та подальшим розвитком у неї гострої ниркової недостатності, хронічної хвороби нирок III стадії з хронічною нирковою недостатністю III ступеню, вбачається прямий причинно-наслідковий зв?язок. За умов технічно правильного виконання проб на групову та індивідуальну сумісність і використання реагентів належної якості, вказані проби показали би несумісність, що попередило би переливання ОСОБА_1 несумісних компонентів крові та, відповідно, настання подальших наслідків. Подальше стаціонарне лікування ОСОБА_1 у Рівненській обласній клінічній лікарні та Держаненській районній лікарні, а також амбулаторне лікування ОСОБА_1 , було обумовлене наслідками перенесеної трансфузії компонентів крові, несумісних за груповою належністю, а саме гострою нирковою недостатністю та подальшим розвитком хронічної хвороби нирок III стадії з хронічною нирковою недостатністю ІІІ ступеня.

Відповідно до наказу № 2 від 25 серпня 2021 року Опорного закладу «Деражненський ліцей», ОСОБА_1 , вчителю початкових класів, надано відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 26 серпня 2021 року по 02 травня 2023 року. Згідно з довідкою № 20 від 26 лютого 2024 року, ОСОБА_1 працює в Жильжанській філії опорного закладу «Деражненський ліцей» Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області на посаді вчителя початкових класів з неповним тижневим навантаженням (0,25 ставки).

17 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про неналежне виконання медичними працівниками РОКЛ своїх професійних обов`язків щодо її лікування, що спричинило тяжкі наслідки, а саме призвело до інвалідності 3 групи, зареєстроване кримінальне провадження № 12023181010001472. На час розгляду справи досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершено.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України,особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановленеКонституцієюта законами України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.1 ч.2ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України,моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.23ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.3, 4 ст.23 ЦК України).

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

За змістом постанови Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц виснувала, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

У постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21 Верховний Суд зазначив, що «з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін».

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Матеріалами справи підтверджується, що переливання ОСОБА_1 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року під час її перебування на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненська обласнаклінічна лікарняімені ЮріяСеменюка» компонентів крові, несумісних за груповою належністю, стало причиною розвитку у неї гострої ниркової недостатності з подальшим розвитком хронічної хвороби нирок III стадії та хронічної ниркової недостатності III ступеня, а також розвитком супутніх захворювань (вторинна дисметаболічна кардіоміопатія, гіпертонічна хвороба ангіопатія сітківки, анемія легкого ступеня, артеріальна гіпертензія, астенічний синдром середньої важності, розлад адаптації), наявність яких знижує працездатність ОСОБА_1 та погіршує якість її життя. 27 лютого 2023 року та 26 лютого 2024 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. В 2025 році позивачу також встановлена ІІІ група інвалідності строком на один рік.

Вказані обставини свідчать про спричинення шкоди здоров`ю позивача, чим порушено її особисте немайнове право на кваліфіковану медичну допомогу.

Позивач за період з вересня 2022 року до квітня 2024 року позивач сім разів перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозами «гостра ниркова недостатність», «хронічна хвороба нирок», «хронічна ниркова недостатність», продовжує лікуватися амбулаторно, періодично проходить обстеження, що завдало їй фізичного болю та страждань, спричинило та спричиняє донині душевних страждань, пов`язаних із втратою здоров`я та життєво важливих функцій організму, змінило звичний спосіб її життя, позбавило можливості повноцінно доглядати за дитиною (до травня 2023 року перебувала у декретній відпустці).

Як хронічна хвороба нирок, так і хронічна ниркова недостатність, є захворюваннями, які не виліковуються повністю, оскільки відбувається пошкодження ниркової тканини, тобто, відновити попередній стан здоров`я позивача неможливо.

З огляду на наслідки порушення права позивача на якісну медичну допомогу, очевидним є завдання їй моральної шкоди.

Протиправність дій медичних працівників, а саме дефект в наданні медичної допомоги (неправильне виконання дії), та наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між вказаним дефектом в наданні медичної допомоги ОСОБА_1 (переливання компонентів крові, несумісних за груповою належністю) та подальшим розвитком у неї гострої ниркової недостатності, хронічної хвороби нирок III стадії з хронічною нирковою недостатністю III ступеню підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Представник відповідача не заперечує, що саме працівники КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» припустилися помилки, хоча донині не встановлено конкретної особи, з вини якої було неправильно здійснено переливання крові. Презумпції вини у настанні негативних наслідків щодо погіршення стану здоров`я позивача внаслідок неправильного переливання крові відповідач не спростував.

Доводи представника відповідача щодо неспівмірності розміру шкоди з тим, що їй було своєчасно та належним чином надано медичну допомогу 02 вересня 2022 року та врятовано життя, суд до уваги не приймає, оскільки дефект в наданні медичної допомоги (переливання компонентів крові, несумісних за груповою належністю) відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, обсяг та тривалість моральних страждань позивача, вік позивача, неможливість відновлення попереднього стану здоров`я та життя позивача, наявність інвалідності. Суд також враховує, що КП «Рівненська обласнаклінічна лікарняімені ЮріяСеменюка» єкомунальним підприємством,яке фінансуєтьсяза рахунокбюджету,та бередо уваги,що вдіях працівниківвідповідача,які призвелидо негативнихнаслідків дляпозивача,відсутня умиснаформа вини.

З огляду на встановлені у справі обставин та вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 400000 грн моральної шкоди, а отже, позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведенного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 43223 (сорок три тисячі двісті двадцять три) грн 20 коп у відшкодування витрат на оплату судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради, місцезнаходження: 33007, м.Рівне, вул.Київська, буд.78Г; код ЄДРПОУ 02000010.

Повне судове рішення складене 18 червня 2025 року.

Суддя