Постанова від 24.06.2025 по справі 185/30/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6376/25 Справа № 185/30/24 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,

суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Кругман А.М.,

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»,

треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством «Ідея Банк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Перекопський М.М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2023року ОСОБА_2 подав в суд позов проти Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (далі ТОВ «ФК «Суперіум») про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2200, вчинений 29 жовтня 2018року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем (далі приватний нотаріус Гуревічов О.М.) про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 24 567,32грн.

Існування такихвимог позивач обґрунтовував тим, що 29жовтня 2018року приватний нотаріус ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості в розмірі 24 567,32грн.

Позивач вважав, що нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису та ним порушено порядок вчинення виконавчого напису, а стягнута заборгованість за ним не є безспірною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 09 жовтня 2024року замінено позивача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від01квітня 2025року позовзадоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2200, вчинений 29 жовтня 2018року приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 24567,32грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наданий нотаріусу договір з позивачем, на підставі якого було видано оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, не посвідчено нотаріально, а отже стягнення заборгованості за ним не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

25 квітня 2025року АТ «ІдеяБанк» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025року.

В апеляційній скарзі відповідач не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення і відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційноїскарги зводилисьдо того,що позов пред`явлений до неналежного відповідача АТ «Ідея Банк», оскільки право вимоги за кредитним договором № P51.284.71316 від 14 липня 2017року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу № 15/11/23 від 15 листопада 2023року.

Також суд не врахував, що укладений між сторонами кредитний договір є чинним, а отже у кредитора виникає право вимагати виконання боржником обов`язків за договором кредиту, зокрема й право на примусове стягнення боргу, у будь-який час, а тому дійшов помилкового висновку про порушення приватним нотаріусом вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційних скарг, відзиву на апеляційні скарги не подали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2025року витребувано з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу; та 09 травня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «ІдеяБанк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025року.

02червня 2025рокуухвалою Дніпровськогоапеляційного судусправу призначенодо розглядуна 09?? год 24 червня 2025року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді, а також оголошенням на веб-порталі Судової влади України.

Разом з тим, поштове відправлення, адресоване позивачу повернулось не врученим з відміткою на конверті про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин першої та третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

29 жовтня 2018року приватний нотаріус Гуревічов О.М. вчинив виконавчий напис № 2200, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № P51.284.71316 від 14 липня 2017року за період з 14 лютого 2018року до 04 вересня 2018року в розмірі 24 567,32грн /а.с.6/.

Укладений між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_2 кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально не посвідчений.

13 травня 2021року постановою державного виконавця Павлоградського міськрайонноговідділу державноївиконавчої службиПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)Кошеварової О.А.відкрито виконавче провадження № 65402142 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2018року № 2200 /а.с.9/.

06 грудня 2023року державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фадєєвою Ю.М. винесено постанови про арешт коштів боржника та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника /а.с.7,8/.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

У своїх висновках про задоволення позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням законодавства, тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви танорми права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року № 1172 (далі Перелік).

У пункті 1 Переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017року, у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті самі наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017року, після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021року у справі № 910/10374/17, в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 08 серпня 2022року у справі № 752/16820/19 (провадження № 61-20408св21), від 19 жовтня 2022року у справі № 278/2416/21 (провадження № 61-5756св22).

Суд першої інстанції встановив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 жовтня 2018року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017року у справі № 826/20084/14.

Ураховуючи, що між банком і ОСОБА_2 кредитний договір був укладений у простій письмовій формі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням порядку вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що позов пред`явлений до неналежного відповідача АТ «Ідея Банк», оскільки право вимоги за кредитним договором № P51.284.71316 від 14 липня 2017року перейшло до ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу № 15/11/23 від 15 листопада 2023року також не підлягають задоволення за таких умов.

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2024року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «ФК «Суперіум».

Тож, за наведених умов відсутні підстави для відмови у задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства«Ідея Банк» залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 червня 2025року.

Судді: