Постанова від 26.06.2025 по справі 910/5249/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2025 р. Справа №910/5249/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025

у справі №910/5249/25 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

про захист ділової репутації та стягнення 20 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісного та зустрічного позовів

Приватне акціонерне товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (далі - ПрАТ "Енергетик") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (далі - ТОВ "Вардингс") про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПрАТ "Енергетик":

- викладену ТОВ "Вардингс" в його заяві на адресу ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" від 11.07.2024 (вх. №1100096642 від 12.07.2024), заяві до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №15/81, клопотанні до Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 про долучення доказів у справі №910/7700/19 та клопотанні до Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/7700/19 такого змісту: "Отже, на сьогоднішній день кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є 2 громадянина Російської Федерації"; "При детальному аналізі щодо вказаних вище осіб було також встановлено, що вони є позаштатними співробітниками ФСБ Росії (в базі паспортів Росії навпроти прізвищ цих осіб стоять відповідні прапорці, і будь-яка особа, яка спробує подивитись інформацію щодо них матиме проблеми від ФСБ). Вказана інформація може бути підтверджена службою безпеки ПрАТ ДТЕК Київські Електромережі";

- викладену ТОВ "Вардингс" в його апеляційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/7700/19 такого змісту: "Отже, на сьогоднішній день кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є 2 громадянина Російської Федерації"; "При детальному аналізі щодо вказаних вище осіб було також встановлено, що вони є позаштатними співробітниками ФСБ Росії (в базі паспортів Росії навпроти прізвищ цих осіб стоять відповідні прапорці, і будь-яка особа, яка спробує подивитись інформацію щодо них матиме проблеми від ФСБ Росії)"; "…ряд громадян Росії за грошові кошти в розмірі від 100 000 - 500 000 доларів США незаконно отримують громадянство України, серед яких є ОСОБА_1 (у статті та відео помилково робиться посилання на іншу особу, яка має таке саме прізвище та проживає в тимчасово окупованому Криму)"; "Аналізуючи надані ТОВ "Вардингс" документи, та застосовуючи до відкритої інформації Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника можна припустити, що ані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (громадяни Росії), та ані ОСОБА_4 не є кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на 40%, а кінцевим бенефіціарним власником є ФСБ Росії";

- викладену ТОВ "Вардингс" в його клопотанні до Господарського суду міста Києва 08.01.2025 про долучення доказів у справі №910/7700/19, такого змісту: "При підготовці до розгляду справи були встановлені обставини, що кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є ОСОБА_2 (громадяни Російської Федерації) та ОСОБА_3 (громадяни Російської Федерації)";

Крім того, позивач просив суд зобов`язати ТОВ "Вардингс" припинити поширення недостовірної інформації стосовно того, що кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетик" є 2 (два) громадянина російської федерації, а також стягнути з ТОВ "Вардингс" на користь ПрАТ "Енергетик" 20 000,00 грн моральної шкоди, завдану поширенням недостовірної інформації, що принижує ділову репутацію останнього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Вардингс" поширює недостовірну інформації про склад бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетик" з метою дискредитації його діяльності, оскільки у складі акціонерів і бенефіціарних власників останнього відсутні юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація та громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 відкрито провадження у справі №910/5249/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.10.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "Вардингс" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило суд:

- зобов`язати ПрАТ "Енергетик" подати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію, що кінцевими бенефіціарними власниками останнього є: ОСОБА_5 - громадянин України, ОСОБА_6 - громадянка України, ОСОБА_3 - громадянин російської федерації, ОСОБА_2 - громадянин російської федерації;

- зобов`язати ПрАТ "Енергетик" подати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань структуру власності, відповідно до якої визначити, що кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_5 - громадянин України є власником 19,3155%; ОСОБА_6 - громадянка України є власником 40,3072%; ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія" (Пайовий венчурний інвестиційний фонд "Інвестиційний клуб" недиверсифікованого виду закритого типу) (код ЄДРПОУ 32707324), де кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 - громадянин російської федерації, ОСОБА_2 - громадянин російської федерації, є власником 12,2471%; ПрАТ "Співдружність-Прогрес" (код ЄДРПОУ 31111632), де кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 - громадянин російської федерації, ОСОБА_2 - громадянин російської федерації, є власником 25,0001%.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 зустрічну позовну заяву ТОВ "Вардингс" до ПрАТ "Енергетик" про зобов`язання вчинити дії та додані до неї матеріали повернуто заявнику.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову є недоцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин і їх спільний розгляд не спрямований на процесуальну економію, з огляду на те, що провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження і судове засідання призначено на 03.06.2025. Задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Вардингс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 скасувати та направити зустрічну позовну заяву до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду в іншому складі суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Так, скаржник вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції прямо проігноровано пов`язаність позову та зустрічного позову, адже у випадку задоволення позовних вимог за зустрічним позовом повністю буде виключено задоволення первісного позову.

Також, апелянт зазначає, що обґрунтування необхідності процесуальної економії використовується місцевим господарським судом на шкоду інтересам та правам ТОВ "Вардингс", адже заради "процесуальної економії", розгляд справи призначено на 03.06.2025, в зв`язку з чим ТОВ "Вардингс" позбавлене права реалізувати положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для захисту порушених прав. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що з вимогами, які викладені у зустрічній позовній заяві ТОВ "Вардингс" може звернутись до суду в загальному порядку, що прямо протирічить завданню господарського судочинства захищати порушені права ефективно.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Вардингс" у справі №910/5249/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вардингс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 19.06.2025.

Північний апеляційний господарський суд листом від 11.06.2025 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5249/25.

19.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5249/25.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

18.06.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Вардингс" без задоволення.

Так, позивач стверджує, що суд першої інстанції у повному обсязі з`ясував правову природу первісного і зустрічного позовів і доказову базу, оцінив процесуальну доцільність їх спільного розгляду, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 є законною та обґрунтованою.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

За приписами частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Конструкція частини 2 статті 180 ГПК України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом та є усталеними у практиці суду касаційної інстанції.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача. Іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 07.08.2023 у справі №909/161/23 Верховний Суд зазначив, що конструкція частини 2 статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Таким чином, враховуючи норми частини 2 статті 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

Водночас право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підставою звернення ПрАТ "Енергетик" з позовом до ТОВ "Вардингс", на його думку, стало поширення останнім недостовірної інформації, що призвело до порушення ділової репутації ПрАТ "Енергетик", а саме будь-яке пов`язування діяльності позивача з громадянами рф, фсб рф, участю у схемах з наданням неправомірної вигоди тощо викликає різку негативну соціальну оцінку та негативний імідж ПрАТ "Енергетик", а також може призвести до обмеження прав і законних інтересів позивача. Поширена відповідачем інформація шкодить діловій репутації позивача та порушує його особисті немайнові права, зокрема право на недоторканість ділової репутації.

У той же час, у зустрічному позові ТОВ "Вардингс", просячи суд зобов`язати ПрАТ "Енергетик" подати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про структуру власності ПрАТ "Енергетик", вказує, що кінцевими бенефіціарними власниками останнього є громадяни російської федерації - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову є недоцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин і їх спільний розгляд не спрямований на процесуальну економію, з огляду на те, що провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження і судове засідання призначено на 03.06.2025.

Також, на переконання судової колегії, суд першої інстанції слушно зауважив, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Згідно з частиною 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що зустрічна позовна заява ТОВ "Вардингс" підлягає поверненню.

Крім того, колегія суддів враховує, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє права пред`являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Вардингс" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Вардингс".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/5249/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5249/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов