Постанова від 26.06.2025 по справі 910/11308/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2025 р. Справа№ 910/11308/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 26.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 (повний текст складено і підписано 17.03.2025)

у справі № 910/11308/24 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюс»

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заявлено про:

- визнання недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача інформацію, що викладена 22.07.2024 в статті на Веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» в україномовній, англомовній та російськомовній версії вебсайту;

- зобов`язання відповідача вилучити статтю за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» в україномовній, англомовній та російськомовній версії веб-сайту.

У позові позивач зазначає, що:

- він є суб`єктом господарювання приватного права, належним чином створеним та зареєстрованим згідно чинного законодавства України 13.03.2019 та з цього часу протягом більше ніж 5 років здійснює власну господарську діяльність у якості фінтехкомпанії, що надає технологічні послуги, у тому числі, учасникам платіжного ринку у повній відповідності до положень чинного законодавства України. Згідно з Повідомленням Національного банку України від 10.06.2021 за №27-0019 /52083 позивача внесено до Реєстру платіжної інфраструктури у якості Технологічного оператора платіжних послуг, що має право надавати наступні послуги: - процесинг; - кліринг; - здійснення операційних, інформаційних та інших технологічних функцій, що забезпечують здійснення переказу коштів; - здійснення операційних, інформаційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей. Відповідна інформація міститься на сайті Національного банку України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач дотримується стандартів безпеки PCI DSS і регулярно проходить відповідні перевірки на відповідність вимогам встановлених міжнародними платіжними системами, що є важливими чинником на ринку платіжних послуг України;

- 22.07.2024 було оприлюднено статтю на Веб-сайті відповідача за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 в україномовній, англомовній та російськомовній версії, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура»;

- вказана в статті інформація містила неперевірену, неправдиву, недостовірну, перекручену інформацію стосовно позивача, яка своїм негативним змістом завдає істотної шкоди діловій репутації позивача;

- з огляду на вказане позивач звернувся до відповідача з вимогою про заборону поширення недостовірної інформації шляхом її виключення з вище вказаних публікацій з їх вебресурсу, проте вказана вимога була проігнорована власником вебресурсу, що й зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Щодо змісту спірної статті позивач зазначає наступне:

- заголовок статті «СЕО bill_line та фактичний власник ТОВ «Тех- Софт Атлас » ОСОБА_1 фігурує у справі про відмивання грошей /Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівнику білорусу ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» та зміст статті «СЕО платіжної системи bill_line та фактичний власник ТОВ «Тех-Софт Атлас» (до жовтня 2021 року ТОВ «Біл Лайн») білорус ОСОБА_1 разом зі своєю компанією є фігурантами кримінального провадження щодо відмивання грошей з використанням низки платіжних систем та банків» є недостовірними, оскільки компанія позивача не є стороною такого кримінального провадження, так само, як й колишній учасник позивача ОСОБА_1 , також не є стороною жодного кримінального провадження, більше того, в статті йде перекручування слів, оскільки йде посилання на наявність кримінального провадження з ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України, тобто пов`язаних з ухиленням від сплати податків та фіктивним підприємництвом, зовсім далеко від гучного заголовка «щодо відмивання коштів за допомогою платіжних систем». Ці слова взагалі не можуть бути застосовані до позивача, оскільки рішення суду стосується третіх осіб, до яких позивач, чи його посадові особи не має жодного відношення;

- у переліку суб`єктів, відображеному у фабулі судового рішення, яке згадується в статі, які ухилялися від сплати податків, що, власне, і є предметом кримінального розслідування, ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») відсутнє;

- судовий реєстр у межах вказаного в статті кримінального провадження 42021100000000283 містить найактуальніші судові рішення, датовані винятково 2021 роком. Жодного кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн»), тим більше за фактом відмивання коштів, немає;

- ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») було опосередковано зачеплено, та згадано в рішенні суду в частині накладення арешту через наявність договірних відносин з одним із суб`єктів, що були згадані в рішенні суду. Був накладений арешт на розрахункові рахунки, який у подальшому було скасовано, оскільки в матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які б свідчили, що розрахункові рахунки ТОВ «Біл Лайн» використовуються з метою ухилення від сплати податків, а кошти, які розмішені на вказаних рахунках були отримано в результаті вчинення кримінального правопорушення, відповідна інформація міститься за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100436530 та посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99883838;

- щодо фрази: «Після порушення кримінальної справи у жовтні 2021 року ТОВ «Біл Лайн» змінило назву на ТОВ «Тех-Софт Атлас»», слід зауважити, що ТОВ «Біл Лайн» дійсно змінило найменування і склад учасників, але не у зв`язку з порушенням кримінальної справи, а в рамках стратегії компанії з розділення бізнеспроектів. Більше того, зміна керівника та учасника відбулась в липні-серпні 2022 років, тобто майже через рік від згаданого в статті рішення суду по кримінальному провадженню, що однозначно свідчить про не пов`язаність таких дій з нею. При цьому кримінальне провадження №42021100000000283, загадане в статті та рішенні суду почалось від 23.04.2021;

- твердження про можливі санкції та арешти до компанії не відповідає дійсності, не має під собою будь-яких правових підстав та не підтверджене жодним нормативноправовим актом. В свою чергу відсутність будь-яких санкцій по відношенню до позивача чи його учасника підтверджується з інформацією з Державного реєстру санкцій за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/;

- зв`язок із попереднім власником та директором ОСОБА_1 наведено виключно в контексті «громадянин Білорусії» щоб викликати відповідні негативні асоціації до компанії, що ніби то має зв`язки з республікою білорусь, однією з держав-агресорів, що в умовах введення в Україні правового режиму воєнного стану, сприймається суспільством вкрай негативно;

- власником торгівельної марки «BillLine» є ТОВ «Тех-Софт Атлас», а пан ОСОБА_1 подавав заявку як керівник товариства на дату звернення із заявою про реєстрацію торгівельної марки та не є власником ТМ, а тому інформація в статті про те, що «Власником ТМ bill_line також є ОСОБА_1» не відповідає дійсності. Відповідна інформація про власника ТМ з сайту Спеціальної інформаційної система УКРНОІВІ (СІС) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3;

- у штаті ТОВ «Тех-Софт Атлас» взагалі відсутній працівник, про якого є згадування в статті із наведенням фотографії особи - ОСОБА_3 , що підтверджує той факт, що викладена в статті інформація є недостовірною, викладену в статті про те, що «При цьому кримінальна справа, якою проходить ТОВ «Біл Лайн» та його керівництво не закрито досі, а матеріали справи в суді.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши у відзиві на позов наступне:

- щодо тексту статті, розміщеної на вебсайті онлайн-медіа «Антикор» (ІНФОРМАЦІЯ_1):

1-4. «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівнику білорусу ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» та зміст статті «СЕО платіжної системи bill_line та фактичний власник ТОВ «Тех-Софт Атлас» (до жовтня 2021 року ТОВ «Біл Лайн») білорус ОСОБА_1 разом зі своєю компанією є фігурантами кримінального провадження щодо відмивання грошей з використанням низки платіжних систем та банків», слід зазначити таке.

Автор матеріалу, посилаючись на рішення суду, витяг із якого міститься у статті, не надає жодних власних оціночних суджень. У даному контексті слово «фігурант» має значення як «учасник» кримінального провадження. Даний висновок зроблений на підставі того, що в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 26.07.2021 у справі № 754/11312/21 (кримінальне провадження № 42021100000000283 від 23.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України) дійсно згадується ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн»). Згідно з ухвалою суду, були проведені огляди первинної бухгалтерської документації, яка стосується діяльності компанії та накладений арешт на поточні рахунки компанії. Жодного оціночного судження, яке могло би негативно вплинути на честь і гідність юридичної особи у даному контексті не було вжите, відповідно вказаний абзац статті не містить жодних порушень. Автор матеріалу не зазначав про те, що ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») або посадові особи компанії здійснили незаконні дії. У матеріалі згадується лише про те, що дана юридична особа згадується в ухвалі суду у кримінальному провадженні, а, отже, є фігурантом (учасником) кримінального провадження. Гіпотез щодо процесуального статусу компанії або її посадових осіб не було висловлено, отже, недостовірні відомості, які підлягають спростуванню, відсутні. Позивач, долучаючи до позовної заяви відомості щодо участі ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») (копії ухвал про арешт майна та скасування арешту відповідно) фактично підтверджує достовірність твердження автора статті про те, що юридична особа фігурувала в ухвалах суду у кримінальному провадженні;

- щодо фрази: «Після порушення кримінальної справи у жовтні 2021 року ТОВ «Біл Лайн» змінило назву на ТОВ «Тех-Софт Атлас», слід зазначити, що ТОВ «Біл Лайн» дійсно змінило найменування і склад учасників, але не у зв`язку з порушенням кримінальної справи, а більше того, зміна керівника та учасника відбулась в липні-серпні 2022 року, рамках стратегії компанії з розділення бізнеспроектів, тобто майже через рік від згаданого в статті рішення суду по кримінальному провадженню, що однозначно свідчить про не пов`язаність таких дій з нею. При цьому кримінальне провадження №42021100000000283, загадане в статті та рішенні суду почалось від 23.04.2021», слід зазначити таке.

Автор матеріалу не робить висновку про те, що внаслідок відкриття кримінального провадження, компанія ТОВ «Біл Лайн» змінила назву на ТОВ «Тех-Софт Атлас». У статті йдеться виключно про часові рамки. Як зазначено самим позивачем у позовній заяві, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42021100000000283, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України, було розпочате 21.04.2021. Свою назву юридична особа змінила 06.10.2021, тобто, через пів року після відкриття кримінального провадження, що підтверджує часові рамки, вказані автором статті. Власних суджень журналіст-автор матеріалу з цього приводу не робив. Фактичні відомості, вказані у матеріалі, підтверджуються позивачем;

- щодо посилань позивача на те, що «твердження про можливі санкції та арешти до компанії не відповідає дійсності, не має під собою будь-яких правових підстав та не підтверджене жодним нормативно-правовим актом. Більше того, додаємо інформацію з Державного реєстру санкцій за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/в підтвердження про відсутність будь-яких санкцій по відношенню до Позивача чи його учасника.», слід зазначити таке.

Згідно з даними відкритих онлайн-ресурсів, зокрема, сервісу Opendatabot, станом на момент початку російської агресії, власником компанії був громадянин Білорусі. Це відображається на головній сторінці ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн»). Автор матеріалу з відкритих джерел інформації зробив висновок про ймовірність накладення санкцій проти посадових осіб компанії через їхнє громадянство держави, з території якої 24.02.2022 відбулася злочинна агресія проти України. Таким чином автор висловив виключно свою думку про вірогідність настання певного факту, який у результаті не настав. Дійсно, проти позивача не вжито санкцій або інших обмежень, але про даний факт і не було зазначено у статті;

- щодо посилань позивача на те, що «зв`язок із попереднім власником та директором ОСОБА_1 наведено виключно в контексті «громадянин Білорусії» знову таки щоб викликати відповідні негативні асоціації до компанії, що ніби то має зв`язки з республікою білорусь, однією з держав-агресорів, що в умовах введення в Україні правового режиму воєнного стану, сприймається суспільством вкрай негативно», слід зазначити таке.

У позовній заяві не заперечується те, що попередній власник і директор ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») дійсно є громадянином республіки білорусь - держави, з території якої 24 лютого 2022 року відбулася злочинна агресія проти України. Констатація факту того, що колишнім власником компанії дійсно є громадянин республіки білорусь лише підтверджується у позовній заяві;

- щодо посилань на те, що «власником торгівельної марки «BillLine» є ТОВ «Тех-Софт Атлас», пан ОСОБА_1 подавав заявку як керівник товариства на дату звернення із заявою про реєстрацію торгівельної марки та не є власником ТМ, а тому інформація в статті про те, що «Власником ТМ bill_line також є ОСОБА_1» не відповідає дійсності», слід зазначити таке.

Під час написання матеріалу, автором дійсно була допущена неточність. У подальшому після перевірки викладених у статті тверджень, вона була змінена, і статус ОСОБА_1 у контексті реєстрації торговельної марки «Bill_Line» був виправлений на «заявник»;

- щодо посилань на те, що «у штаті ТОВ «Тех-Софт Атлас» взагалі відсутній працівник, про якого є згадування в статті із наведенням фотографії особи - ОСОБА_3 , що підтверджує той факт, що викладена в статті інформація є недостовірною, викладену в статті про те, що «При цьому кримінальна справа, якою проходить ТОВ «Біл Лайн» та його керівництво не закрито досі, а матеріали справи в суді. Цю інформацію підтвердило джерело у прокуратурі, додавши, що на даний момент не виключено повторних арештів рахунків ТОВ «Тех- Софт Атлас » та затримання її керівників, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які в курсі махінацій», слід зазначити таке.

У статті не зазначено, що ОСОБА_3 «працює у штаті» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас». Автор зазначає з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах, що слідчі дії можуть відбутися стосовно осіб, які, ймовірно, можуть бути причетними до неназваного кримінального провадження. Разом із тим, жодне твердження про те, що ОСОБА_3 - є посадовою особою ТОВ «Тех-Софт Атлас». у матеріалі не вжито. Автор лише висловив своє оціночне судження стосовно кола осіб, які могли би стати учасниками кримінального провадження.

Також відповідач у поданому відзиві звертає увагу, що:

- «вилучення матеріалу» - є абсолютно невідомою дією, яка є незрозумілою для відповідача;

- звернувшись до технічних спеціалістів, повідомляємо, що «вилучення матеріалу за посиланням» - є невідомою дією, яку виконати фактично неможливо;

- позивач не вважає статтю недостовірною, тому позовні вимоги відповідача виходять за межі п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, та не можуть бути задоволеними;

- нормами ЦК України встановлений механізм визнання інформації недостовірною та щодо її спростування, а позовні вимоги, заявлені позивачем йдуть усупереч нормам чинного законодавства та не містять жодного правового обґрунтування;

- при цьому позивач не звертався до автора з вимогою щодо спростування інформації, яку він вважає недостовірною;

- позивач не залучив автора статті як відповідача у судовій справі, незважаючи на вимогу встановити та залучити до розгляду справи автора оспорюваної статті.

У відповіді на відзив позивач:

- зазначив, що інформація, що міститься у спірній статті містить неперевірену, неправдиву, недостовірну (містить інформацію яка не відповідає дійсності), перекручену інформацію стосовно позивача, яка своїм негативним змістом завдає істотної шкоди діловій репутації позивача, який має статус Технологічного оператора платіжних послуг та відноситься до особливої категорії учасників платіжного ринку України, що надає інформаційні, технологічні та операційні послуги певним банківським та фінансовим установам - безпосереднім надавачам платіжних послуг;

- вказав, що на підтвердження правомірності вимог позивача щодо визнання оприлюдненої статті такою, що містить недостовірну інформацію, також свідчить той факт, що інші юридичні особи, на вебресурсах яких була оприлюднена вказана стаття, після звернення позивача з відповідними вимогами в позасудовому порядку та подання позовної заяви, самостійно здійснили заходи направлені на усунення порушеного права позивача та виключили на власних вебресурсах посилання на статтю, що містить недостовірну інформацію;

- щодо відсутності звернень з боку позивача до відповідача з метою врегулювання спірного питання, отримання права на відповідь, зауважив, що на наявні в матеріалах справи докази свідчать про протилежне, зокрема додаток 25 до позовної заяви, в якому міститься вимога на адресу відповідача та докази її направлення з використання засобів електронного та поштового зв`язку;

- щодо зауважень відповідача в частині неналежного способу захисту, а саме не можливості заявлення вимоги про вилучення тексту статті, зауважив, що тлумачення ч. 2 ст. 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення в мережі Інтернет інформації, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з Інтернету є належним способом захисту;

- зауважив, що позивач є юридичною особою, яка пред`явила позов до іншої юридичної особи - власника веб сайту, про захист ділової репутації, до якого може бути пред`явлений позов як особи, що створила умови для публікації статті, більше того, заявлена вимога про вилучення статті з мережі інтернет саме до власника веб-сайту, тому такий спір однозначно підлягає розгляду в рамках господарського судочинства. Хоч у тексті статті, і вказано начебто автора проте встановити вказану особу, її місце проживання чи будь-які інші дані, не можливо, а «автор» з вказаними прізвищем та ім`ям згадується на сайті відповідача лише раз, при цьому, з мережі інтернет встановити, що така особа є реальним автором будь-яких інших статей, не вдалось.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- наявними у матеріалах справи документами підтверджується, те, що щодо ТОВ «Білл Лайн» у кримінальному провадженні № 42021100000000283 від 23.04.2021 вчинялися процесуальні дії, зокрема, шляхом арешту на банківські рахунки;

- спірна стаття не містить даних про те, що ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») або посадові особи компанії здійснили незаконні дії та не зазначено про їх процесуальний статус. Зміст даної статті лише містить дані, що вказана юридична особа згадується в ухвалі суду у кримінальному провадженні;

- у судовому засіданні 05.03.2025 під час дослідження доказів представником позивача підтверджено, що 06.10.2021 було змінено найменування позивача, а саме з ТОВ «Біл Лайн» на ТОВ «Тех-Софт Атлас». Представником позивача також підтверджено, що станом на час зміни найменування юридичної особи, її засновником керівником та бенефіціарним власником був ОСОБА_4 . 22.07.2027 ОСОБА_4 вийшов з засновників ТОВ «Тех-Софт Атлас» та його засновником став ОСОБА_5 , який в подальшому став керівником та бенефіціарним власником ТОВ «Тех- Софт Атлас ». Вказане свідчить про те, що зміна найменування позивача та його керівних осіб знайшла своє підтвердження під час розгляду даної справи;

- інформація наведена в спірній статті, яка є предметом судового оскарження, була зроблена автором з посилання на офіційні дані веб сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, веб сайту https://opendatabot.ua та веб сайту https://iprop-ua.com. Щодо зазначення в статті про не виключення повторних арештів рахунків компанії «Тех- Софт Атлас » та затримання її керівників, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які були в курсі махінацій, то це є оціночними судженнями автора статті, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації;

- в свою чергу, згідно даних веб сайту https://iprop-ua.com/tm/t3s4us2i/ ТОВ «Тех-Софт Атлас» є власником торговельної марки «Bill_Line» (свідоцтво на торговельну марку № НОМЕР_1 ). Також згідно даних вказаного веб сайту ОСОБА_1 04.12.2019 був заявником на торговельну марку «Bill_Line» (№ заявки НОМЕР_2);

- нормами ст. 43 Закону України «Про медіа», якою врегульоване право на відповідь і спростування інформації, оприлюднених у засобах масової інформації, передбаченого, що заява про спростування або реалізацію права на відповідь, серед іншого, має містити обґрунтування щодо недостовірності поширених відомостей та заподіяної шкоди честі, гідності чи діловій репутації особи, проте заява позивача на адресу відповідача не містить обґрунтування щодо недостовірності поширених відомостей та заподіяної шкоди честі, гідності чи діловій репутації особи та спростування. У даній заяві позивач лише зазначає, що інформація, яка поширена з порушенням даної вимоги визнається недостовірною.

При цьому, судом першої інстанції було відхилено як неналежний доказ у справі наданий позивачем висновок ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, з посиланням на те,що:

- на експертизу поставлені питання: «Чи міститься у тексті публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_1 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної на сайті «Антикор» 22.07.2024, інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та ТОВ «Тех-Софт Атлас»? Якщо так, в якій формі вона виражена: фактичних тверджень чи оціночних суджень?;

- вказаним висновком встановлено, що у тексті вказаної публікації міститься інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та керівництва ТОВ «Тех-Софт Атлас», викладена а у формі фактичних тверджень. Експертом зазначено, що лексико-семантичним аналізом наведених фрагментів тексту публікації встановлено, що ужиті для характеристики діяльності ОСОБА_1 та керівництва компании «Tex-Софт Атлас» смислоутворюючі слова та лексичні конструкції у досліджуваному мовленнєвому та ситуативному контексті своєї реалізації мають такі семантичні значення, зокрема: фигурант укр. фігурант - підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

- норми КПК України та КК України не містять визначення «фігурант»;

- згідно даних сайту Словник - портал української мови та культури (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=фігурант#:~:text=Драматичний%20актор%2C%20який%20виконує%20ролі%20без%20слів%3B%20статист.) ФІГУРАНТ, а, ч., заст. 1) Артист балету, що бере участь у групових виступах (на відміну від соліста балету); 2) Драматичний актор, який виконує ролі без слів; статист. Потім вийшов високий фігурант в чорній лівреї і касці з високим хрестом у руках (Смолич, II, 1958, 122); 3) перен. Кривляка, позер. Аналогічне визначення містить і Великий тлумачний словник сучасної мови;

- при огляді веб-сторінки відповідача вбачається, що інформація на його веб-ресурсі розміщується мовами на вибір читача (оглядача) - українською, російською та англійською;

- відповідно до висновку позивачем до заяви від 29.11.2024 для проведення експертизи надано надано статтю російською мовою, а не українською;

- російська мова має виразні відмінні від української мови риси у фонетиці, морфології та лексиці. Визначальним має бути текст, викладений українською мовою;

- експертний висновок не містить роз`яснень, яке значення має зміст поняття цього терміну (фігурант) у спірних висловлюваннях, та яким чином можна перевірити його на правдивість. Основний мотив експертного висновку зводиться до того, що спірна інформація є негативною;

- згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.07.2018 у справі № 761/7795/17 висловлювання «фігурант» суд вважав оціночним судженням, оскільки воно не містять конкретних даних щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення правопорушень або злочинних дій.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Tex-Софт Атлас» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції надано неналежну правову оцінку, як наданим доказам, так і інформації, що була викладена в статті, і більше того, був застосований Закон України «Про медіа», який не міг поширювати свою дію на відносини між Сторонами, що свідчить про неналежне дослідження судом першої інстанції всіх обставин по справі.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж, самі обставини, що і в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- відповідно до рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення № 88 від 09.01.2025 відповідач по справі, став суб`єктом у сфері онлайн-медіа тільки після 09.01.2025, а стаття була поширена в червні 2024 року, тобто тоді, коли він не мав відповідного статусу, і тому можна стверджувати, що на відносини між сторонами по справі вказаний закон не поширювався;

- при проведенні експертизи і в наданому до суду висновку ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024, були дотримані всі вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (у чинній на момент проведення експертизи редакції), експертом було здійснено розкриття лексичного значення слів і словосполучень, зокрема - історично закріпленого у свідомості людей співвіднесення слова з певним явищем дійсності, зв`язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням, було здійснено встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора та було безпосередньо з`ясовано змісту тексту При цьому той факт, що експерту було надано на дослідження, стаття російською мовою, не впливає на аналіз її змісту та встановлені факти, оскільки експертом у висновку здійснювався аналіз та співставлення фраз, речень, тексту і термінів, як українському так і російською мовою, і більше того, позовні вимоги позивача стосувались редакції статей як українською, так і російською і англійської, а тому відхилення та не врахуванням судом в якості доказу, зазначеного вище висновку експерта не є правомірним;

- посилання суду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.07.2018 у справі № 761/7795/17, де суд вказує на те, що висловлювання «фігурант» суд вважав оціночним судженням, оскільки воно не містять конкретних даних щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення правопорушень або злочинних дій, не є правомірним, оскільки у цій справі, навпаки, слово фігурант та стилістка статті, чітко дає посилання на дані щодо оцінки дій саме позивача в контексті вчинення правопорушень або злочинних дій, про те, що саме по відношенню до нього є кримінальне провадження за «відмивання коштів» і слово фігурант в даному випадку, аж ніяк, з урахуванням стилістики викладення всієї статті, не дає підстав стверджувати, що таке слово є оціночним судженням, саме в даній статті;

- суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що викладена в статті інформація є оціночним судженням;

- сама по собі наявність в реєстрі судових рішень, рішень винесених в межах кримінального провадження, ні як не може свідчити про правомірність застосування по відношенню до позивач слів про те, що саме він є «фігурантом», що по відношенню саме до нього є «кримінальна справа, яка не закрита», і що така кримінальна справа про «відмивання грошей з використанням низки платіжних систем та банків», як висновок, стосується дій та вчинків позивача по справі. В статті йде перекручування слів, оскільки в рішенні суду, винесених в рамках такого кримінального провадження, йде посилання на наявність кримінального провадження з ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України, тобто пов`язаних з ухиленням від сплати податків та фіктивним підприємництвом, що далеко від заголовка «щодо відмивання коштів за допомогою платіжних систем»;

- в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази в підтвердження висловів наведених у статті, зокрема про факт отримання будь-якої інформації від органів прокуратури, яка виходячи зі змісту статті ніби то є джерелом такої інформації. На підтвердження будь-якої комунікації з органами прокуратури відповідачем не надано жодного документального доказу - запиту до прокуратури з порушеного питання, відповіді на вказаний запит, жодного пояснення щодо формату взаємодії з прокуратурою, в результаті якої було отриману інформацію щодо відкритого кримінального провадження та його фігурантів / учасників, надано не було;

- якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник вебсайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 справу № 910/11308/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів, що підтверджують надсилання копії скарги відповідачу.

17.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься докази направлення апеляційної скарги відповідачу у справі через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а також засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 № 09.1-08/9670/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11308/24 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 16.04.2025 по 25.04.2025 включно.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 справа № 910/11308/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Скрипка І.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн.

30.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 33 від 25.04.2025 про сплату 7 267,20 грн., в призначенні платежу вказано: «судовий збір, за подання апеляційної скарги, ТОВ «Тех-Софт Атлас» на рішення ГС м Києва від 05.03.2025р. по справі № 910/11308/24».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 № 09.1-08/1108/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11308/24 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 05.05.2025 по 18.05.2025 включно та у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 05.05.2025 по 18.05.2025 включно.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 справа № 910/11308/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/11308/24 призначено до розгляду на 26.06.2025 о 10 год. 10 хв., витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11308/24.

15.05.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

25.06.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримав раніше викладену правову позицію, а також додатково зазначив про те, що:

- ще однією неправдивою інформацією, яка містить стаття є нібито фігурування керівництва ТОВ «Білл Лайн» в ухвалі по справі №757/11312/21 від 26.07.2021. Ухвала не містить найменшої згадки про колишніх чи нинішніх керівників компанії позивача. Судом першої інстанції не було здійснено дослідження даної інформації;

- судом першої інстанції не було надано оцінку недостовірної інформації, щодо формальної передачі компанії Андрію Моргуну. Оскільки і фактично і юридично корпоративні права та управління позивачем перейшли до Моргуна Андрія Сергійовича, що підтверджується договором купівлі продажу корпоративних прав та актом приймання-передачі, доказів відповідача про ствердження у формальній передачі корпоративних прав та управління ТОВ «Тех-Софт Атлас» матеріали справи не містять.

- відповідач сам визнає, поширену ним інформацію недостовірною, зокрема у статті, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4;

- Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України розпорядженням №281/3082 від 13.05.2025 зобов`язала інтернет-провайдерів обмежити доступ до вебсайту «Антикор»

До вказаних пояснень апелянтом додано додаткові докази, саме копії:

- статті «Відмивання грошей для гральної мафії: ОСОБА_1 і bill_line намагаються через суд очистити репутацію»;

- договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ««Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022;

- акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022;

- меморіального ордеру №МВ48099443 від18.08.2022, платіжної інструкції №МВ83292483 від 14.01.2023, меморіального ордера МВ 58546279 від 30.09.2022, меморіального ордеру №МВ58855749 від 01.10.2022, платіжної інструкції №МВ83061179 від 13.01.2023, меморіального ордеру №МВ48399538 від 19.08.2022;

- ухвал Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2021 по справі №754/15040/21 та від 23.09.2021 по справі №754/14035/21.

Колегія суддів зауважує на тому, що інформація щодо судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, надані позивачем ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2021 по справі №754/15040/21 та від 23.09.2021 по справі №754/14035/21 не можна вважати додатковими доказами по справі. Слід зазначити і про те, що вказані ухвали надавались позивачем до суду першої інстанції.

Також додатковим доказом не може вважатися стаття «Відмивання грошей для гральної мафії: ОСОБА_1 і bill_line намагаються через суд очистити репутацію», так як вона міститься в мережі Інтернет у вільному доступі.

Щодо решти доказів, а саме копій договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ««Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022, меморіальних ордерів та платіжних інструкцій, колегія суддів зазначає про таке.

Враховуючи, що позивач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядженні не мав.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У додаткових поясненнях позивач не наводить жодного обґрунтування щодо неможливості подати вказані докази до суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.

При цьому колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - апелянта).

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Також слід зауважити на правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 499/895/19, у якій судом касаційної інстанції зауважено на тому, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

За таких обставин, додані позивачем копії договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ««Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Тех-Софт Атлас» від 26.07.2022, меморіальних ордерів та платіжних інструкцій, як додаткові докази колегією суддів не приймається.

Станом на 26.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та інших заяв по суті спору, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Позивач є суб`єктом господарювання приватного права, належним чином створеним та зареєстрованим згідно чинного законодавства України 13.03.2019 та з цього часу протягом більше ніж 5 років здійснює власну господарську діяльність у якості фінтехкомпанії, що надає технологічні послуги, у тому числі, учасникам платіжного ринку у повній відповідності до положень чинного законодавства України.

Згідно з Повідомленням Національного банку України від 10.06.2021 за №27-0019 /52083 ТОВ «Тех-Софт Атлас» внесено до Реєстру платіжної інфраструктури у якості Технологічного оператора платіжних послуг, що має право надавати наступні послуги:

- процесинг;

- кліринг;

- здійснення операційних, інформаційних та інших технологічних функцій, що забезпечують здійснення переказу коштів;

- здійснення операційних, інформаційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей.

22.07.2024 року на Веб-сайті Національного антикорупційного порталу «Антикор» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 було оприлюднено статтю в україномовній, англомовній та російськомовній версії, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура».

Позивач 23.07.2024 звернувся з листом (вих. № 23-07/2024-3) до Національного антикорупційного порталу «Антикор», наступного змісту: Вимагаємо заборонити в строк до 26.07.2024 поширення недостовірної інформації стосовно позивача, що міститься у статті під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи billjine та її керівнику білорусу ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура», оприлюдненої на вебсайті https://www.nta.ua/ «Пряма нова Львів» Приватного підприємства «НТА-Незалежне Телевізійне Агентство» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 - шляхом виключення вказаної публікації з ресурсу. У разі невиконання вищевказаної вимоги у встановлений строк, позивач буде вимушений звертатися за захистом свого порушеного права до суду. Звертаємо увагу, що обов`язок доведення правдивості інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила. У випадку - доведення справи до суду на Приватне підприємство «НТА-Незалежне Телевізійне Агентство» будуть покладені усі витрати, пов`язані із судовим розглядом, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу. Крім того, позивачем буде поставлено питання щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок завдання шкоди діловій репутації.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді, що й зумовило звернення позивача з до суду з цим позовом, у якому позивач просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача інформацію, що викладена 22.07.2024 в статті на Веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» в україномовній, англомовній та російськомовній версії вебсайту;

- зобов`язати відповідача вилучити статтю за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» в україномовній, англомовній та російськомовній версії веб-сайту.

Правові позиції сторін детальної викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦК України, суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Верховний Суд що неодноразово і послідовно викладав правову позицію щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист, зокрема ділової репутації юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації.

Так, згідно з правовою позицією, яка викладена у пункті 6.12 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, зокрема, в якому вказано, що: юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі №910/5117/17 зазначено, висновок про те, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Тобто для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Статтею 22 Закону України «Про інформацію» встановлено, що масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

За змістом ст. 1 Закону України «Про електронні телекомунікації» мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про інформацію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зазначено, що: «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Як встановлено вище, 22.07.2024 на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «Антикор» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 оприлюднено статтю під назвою «Кримінальну справу щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито, - прокуратура».

Згідно даних веб-сайту Національного антикорупційного порталу «Антикор» можливим автором даної статті є ОСОБА_6.

Позивач звертаючись до господарського суду міста Києва з даним позовом відповідачем визначено саме ТОВ «Тека Ньюз»

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач зазначив, що ним позов пред`явлено до власника веб сайту.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не заперечив приналежності спірної публікації веб-ресурсу відповідача.

Крім того, зі змісту публікації вбачається, що поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача.

При вирішенні питання щодо наявності підстав вважати поширену відповідачем інформацію про позивача недостовірною, слід виходити з наступного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» від 02.06.2016 зазначено, що суд у своїй практиці розрізняє твердження щодо фактів та оціночні судження. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії», п. 46). Однак навіть у разі, якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє «фактологічне підґрунтя» для оспорюваного висловлювання, в іншому випадку воно буде надмірним (рішення у справі «Ліндон, Очаковський-Лоран та Жулі проти Франції», п. 55). Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення у справі «Бразільє проти Франції», заява № 71343/01, п. 37, від 11 квітня 2006 року), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення «Патурель проти Франції», заява № 54968/00, п. 37, від 22 грудня 2005 року).

У зазначеному рішення суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 359/8847/16-ц.

Позивач у позовній заяві зазначає, що стаття за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» містить недостовірну інформацію.

Так, позивач зазначає, що власне заголовок статті «СЕО bill_line та фактичний власник ТОВ «Тех- Софт Атлас » ОСОБА_1 фігурує у справі про відмивання грошей /Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівнику білорусу ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» та зміст статті «СЕО платіжної системи bill_line та фактичний власник ТОВ «Тех-Софт Атлас» (до жовтня 2021 року ТОВ «Біл Лайн») білорус ОСОБА_1 разом зі своєю компанією є фігурантами кримінального провадження щодо відмивання грошей з використанням низки платіжних систем та банків», оскільки компанія позивача не є стороною такого кримінального провадження, так само, як й колишній учасник позивача ОСОБА_1 , також не є стороною жодного кримінального провадження, більше того, в статті йде перекручування слів, оскільки йде посилання на наявність кримінального провадження з ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України, тобто пов`язаних з ухиленням від сплати податків та фіктивним підприємництвом, зовсім далеко від гучного заголовка «щодо відмивання коштів за допомогою платіжних систем».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи міститься копія ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2021 по справі № 754/11312/21 (провадження № 1-кс/754/2245/21), з якої слідує, що:

«….22.07.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_1 про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що третім слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000283 від 23.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що у період 2020 року службові особи ТОВ «Спектр Альфа» (код ЄДРПОУ 43448933), за попередньою змовою із невстановленими особами діючи умисно, шляхом укладання удаваних правочинів за нібито надання ІТ-послуг з підприємствами з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Синбер» (код ЄДРПОУ 42851649), ТОВ «Комвілс» (код ЄДРПОУ 43627189), ТОВ "Стерфон» (код ЄДРПОУ 43589290), ТОВ «Стілтол» (код ЄДРПОУ 43603550), ТОВ «Ріонтей Основа» (код ЄДРПОУ 43510718), ТОВ «Форнатекс профіт» (код ЄДРПОУ 43406977), ТОВ «Елія голд» (код ЄДРПОУ 43122265), ТОВ «Торговий дім Стрікленд» (код ЄДРПОУ 43122113), ТОВ «Гормаш ОПТ» (код ЄДРПОУ 43465000), ТОВ «Грейт Маунтс» (код ЄДРПОУ 43406846), ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 ( НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 ( НОМЕР_5 ), ТОВ «Брейзен Глоуб» (код ЄДРПОУ 43314258), ТОВ «Вейасіст Плюс» (код ЄДРПОУ 43306399), ТОВ «Тернопт Синтез» (код ЄДРПОУ 43339010), ТОВ «Фри-Дом» (код ЄДРПОУ 40800325), ТОВ «Крофтер Сейл» (код ЄДРПОУ 43337888), ТОВ «Едмур Торг» (код ЄДРПОУ 43114154), ТОВ «Булат Геймс» (код ЄДРПОУ 42833403), ТОВ «Торговий дім «Укрвидобування» (код ЄДРПОУ 42220300), ТОВ «Мейлі Груп» (код ЄДРПОУ 42962956), ТОВ «Геолік Фарм Маркетинг Груп» (код ЄДРПОУ 37414849), ЖБК «Лофт Смарт 2019» (код ЄДРПОУ 43110113), ТОВ «Техмехімпорт» (код ЄДРПОУ 38835186), ТОВ «Трейдопт Схід» (код ЄДРПОУ 42401297), ТОВ «Фортеця-БР» (код ЄДРПОУ 41492886), ТОВ «Оптдеталь Дніпро» (код ЄДРПОУ 43034614), ТОВ «Київбуд Холдинг» (код ЄДРПОУ 40212434), ТОВ «Айота» (код ЄДРПОУ 40464198), ТОВ «Пандоратрейд» (код ЄДРПОУ 43440269), ТОВ «Аларм Трейд» (код ЄДРПОУ 40744109), ТОВ «Іракліон Групп» (код ЄДРПОУ 43977722), та внаслідок невідображення отриманих доходів, умисно ухилились від сплати податку на прибуток на загальну суму понад 11 млн. грн.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що на розрахункові рахунки ТОВ "Спектр Альфа", у період 2020-2021 років, було зараховано грошові кошти у сумі понад 150 млн. грн., проведеним аналізом встановлено, що в подальшому отримані грошові кошти перераховані на ряд СГД, які мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «ГЕОКС ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 43413979), ТОВ «АНТАРІУС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 43655347), ТОВ «ВІТАЛІТІС ГРУПП» (нова назва ТОВ «КОРДТОРГ») (код ЄДРПОУ 43448886), ТОВ «ІРАКЛІОН ГРУПП» (код ЄДРПОУ 43977722), ТОВ «АЙРАС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39848903), ТОВ «БЕЙЛІШ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 43194612), ТОВ «ВЕДМОНТ» (код ЄДРПОУ 43641549), які не мають та не мали реального товарного характеру через відсутність у підприємства трудових ресурсів, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, що свідчить про неможливість необхідних умов для реального настання результатів фінансово-господарської діяльності….

….Проведеним оглядом АІС «Податковий Блок» встановлено, що в приміщенні:

-у Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» (МФО 305299), юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, наступні поточні банківські рахунки суб`єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «РАТМАНС» (нова назва ТОВ «БІЗНЕС ПОЛІТ» (код ЄДРПОУ 43563761) № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 ; ТОВ «БІЛЛ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 42884957) № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 , № НОМЕР_34 ;

-у АТ АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350), юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, площа Троїцька, 2, наступні поточні банківські рахунки суб`єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «ТД «КАСТУС» (код ЄДРПОУ 43302567) № НОМЕР_35 ; ТОВ «ЛЕПРИКОН» (нова назва ТОВ «АВТО ДЖУС») (код ЄДРПОУ 43396643) № НОМЕР_36 ; ТОВ «БІЛЛ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 42884957) № НОМЕР_37 , № НОМЕР_38 , № НОМЕР_39 , № НОМЕР_40;…»

Отже, даною ухвалою суду від 26.07.2021 по справі № 754/11312/21 (провадження № 1-кс/754/2245/21) накладено арешт на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться, в тому числі на рахунках позивача (до жовтня 2021 року ТОВ «Біл Лайн»)

Позивач вважає, що рішення суду стосується третіх осіб, до яких позивач, чи його посадові особи не має жодного відношення. Тобто компанія позивача взагалі не є як, зазначається в статті, «фігуратом» чи стороною такої кримінальної справи, товариство лише надавало технологічні послуги при здійсненні переказу, як Технологічний оператор. ТОВ «Тех-Софт Атлас» (до жовтня 2021 року ТОВ «Біл Лайн») було опосередковано зачеплено, та згадано в рішенні суду в частині накладення арешту через наявність договірних відносин з одним із суб`єктів, що були згадані в рішенні суду. Був накладений арешт на розрахункові рахунки, який у подальшому було скасовано.

Позивачем до матеріалів справи надано висновок ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, в якому зазначено, що у тексті публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_1 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної 22.07.2024 на сайті «Антикор», міститься інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та керівництва ТОВ «Тех-Софт Атлас», викладена у формі фактичних тверджень.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), у межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження, об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі).

За приписом пункту 2.1 Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, (далі Рекомендації) лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.

За положеннями пункту 2.1.2 Рекомендацій семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Отже, безпосереднім завданням семантико-текстуальної експертизи, є в тому числі, з`ясування змісту текстів або їх частин, наданих на експертизу.

Таким чином, одним із завдань експерта у цьому дослідженні є розкриття лексичного значення слів і словосполучень, зокрема - історично закріпленого у свідомості людей співвіднесення слова з певним явищем дійсності, зв`язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.

З висновку ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024 вбачається, що:

- 29.11.2024 на адресу ТОВ «Судова незалежна експертиза України» надійшла заява директора позивача Моргуна А.С. про проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи тексту публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_4 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної на сайті «Антикор» 22.07.2024;

- до заяви від 29.11.2024 надано скриншот тексту публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_1 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної на сайті «Антикор» 22.07.2024;

- на експертизу поставлені питання: «Чи міститься у тексті публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_1 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної на сайті «Антикор» 22.07.2024, інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та позивача? Якщо так, в якій формі вона виражена: фактичних тверджень чи оціночних суджень?».

Висновком ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, встановлено, що у тексті публікації «Уголовное дело в отношении платежной системы billjine и ее руководителя ОСОБА_1 за отмывание средств пока не закрыто, - прокуратура», поширеної на сайті «Антикор» 22.07.2024, міститься інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та керівництва позивача, викладена а у формі фактичних тверджень.

З вказаного висновку слідує, що експертом зазначено, що лексико-семантичним аналізом наведених фрагментів тексту публікації встановлено, що ужиті для характеристики діяльності ОСОБА_1 та керівництва компании позивача смислоутворюючі слова та лексичні конструкції у досліджуваному мовленнєвому та ситуативному контексті своєї реалізації мають такі семантичні значення, зокрема: фигурант укр. фігурант - підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Поряд з цим, яке вірно зауважено судом першої інстанції, що:

- норми Кримінально-процесуального України та Кримінального кодексу України не містять визначення «фігурант». Норми Кримінально-процесуального України містять визначення учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник (п. 25 ч. 1 ст. 4 Кримінально процесуального кодексу України);

- згідно даних сайту Словник - портал української мови та культури (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=фігурант#:~:text=Драматичний%20актор%2C%20який%20виконує%20ролі%20без%20слів%3B%20статист.) ФІГУРАНТ, а, ч., заст. 1) Артист балету, що бере участь у групових виступах (на відміну від соліста балету); 2) Драматичний актор, який виконує ролі без слів; статист. Потім вийшов високий фігурант в чорній лівреї і касці з високим хрестом у руках (Смолич, II, 1958, 122); 3) перен. Кривляка, позер. Аналогічне визначення містить і Великий тлумачний словник сучасної мови;

- при огляді веб-сторінки відповідача вбачається, що інформація на його веб-ресурсі розміщується мовами на вибір читача (оглядача) - українською, російською та англійською;

- позивачем до заяви від 29.11.2024 для проведення експертизи надано скриншот тексту спірної публікації російською мовою, а не українською;

- російська мова має виразні відмінні від української мови риси у фонетиці, морфології та лексиці. . Визначальним має бути текст, викладений українською мовою;

- експертний висновок не містить роз`яснень, яке значення має зміст поняття цього терміну (фігурант) у спірних висловлюваннях, та яким чином можна перевірити його на правдивість. Основний мотив експертного висновку зводиться до того, що спірна інформація є негативною;

- згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.07.2018 у справі № 761/7795/17 висловлювання «фігурант» суд вважав оціночним судженням, оскільки воно не містять конкретних даних щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення правопорушень або злочинних дій.

З огляду на вказане, суд першої інстанції цілком вірно відхилив висновок експерта № ЕС-1710-14-2204.24 від 09.12.2024 як неналежний доказ у справі.

Посилання позивача на те, що експертом у висновку здійснювався аналіз та співставлення фраз, речень, тексту і термінів, як українському так і російською мовою колегія суддів вважає помилковим, оскільки змістом вказаного висновку підтверджується те, що експерт давав відповідь саме щодо публікації російською мовою.

Верховний Суд у справі №757/47672/18 від 02.06.2021 зазначив про наявність обов`язку саме у суду стосовно надання оцінки наявності чи відсутності оціночних суджень чи тверджень в спірних висловлюваннях, не зважаючи на те, що у наведеній справі також був наявний експертний висновок.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Згідно приписів п. 16-1 ч. 1 ст. 4 КПК України інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 26.07.2021 по справі № 754/11312/21 (провадження № 1-кс/754/2245/21) клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задоволено, накладено арешт на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках, в тому числі і ТОВ «Біл Лайн».

Матеріали справи також місять копії ухвали суду Деснянського районного суду м. Києва від 23.09.2021 по справі № 754/14035/21 (провадження № 1-кс/754/2758/21) та суду Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2021 по справі № 754/15040/21 (провадження № 1-кс/754/2990/21).

Зокрема, згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 23.09.2021 по справі № 754/14035/21 (провадження № 1-кс/754/2758/21):

«…Встановлено, що третім слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42121100000000283 за ст.212ч.3,205-1 ч.2 КК України. Встановлено, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року був накладений арешт на майно, а саме на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточному рахунку суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «БІЛЛ ЛАЙН» відкритому у АТ АКБ «КОНКОРД» - № НОМЕР_1 та відкритому у Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Приватбанк» - № НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, запобіганню можливості його приховування, псування, знищення та відчуження».

Даною ухвалою скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2021, а саме на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточному рахунку суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Біл Лайн» відкритому у АТ АКБ «КОНКОРД» та відкритому у Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Приватбанк».

Згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2021 по справі № 754/15040/21 (провадження № 1-кс/754/2990/21)

«…Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року був накладений арешт на майно, а саме на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «БІЛЛ ЛАЙН» відкритих у АТ АКБ «КОНКОРД» - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та відкритих у Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Приватбанк» - № № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , з метою збереження речових доказів..».

Даною ухвалою також скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2021, а саме на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках суб`єкта підприємницької діяльності знаходяться на поточному рахунку суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Біл Лайн» відкритому у АТ АКБ «КОНКОРД» та відкритому у Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Приватбанк».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що щодо ТОВ «Білл Лайн» у кримінальному провадженні № 42021100000000283 від 23.04.2021 вчинялися процесуальні дії, зокрема, шляхом арешту на банківські рахунки.

В свою чергу спірна стаття не містить даних про те, що ТОВ «Тех-Софт Атлас» (ТОВ «Біл Лайн») або посадові особи компанії здійснили незаконні дії та не зазначено про їх процесуальний статус. Зміст даної статті лише містить дані, що вказана юридична особа згадується в ухвалі суду у кримінальному провадженні.

Щодо фрази: «Після порушення кримінальної справи у жовтні 2021 року ТОВ «Біл Лайн» змінило назву на ТОВ «Тех-Софт Атлас»» позивача звертає увагу суду, що:

- ТОВ «Біл Лайн» дійсно змінило найменування і склад учасників, але не у зв`язку з порушенням кримінальної справи, а в рамках стратегії компанії з розділення бізнес проектів;

- зміна керівника та учасника відбулась в липні-серпні 2022 років, тобто майже через рік від згаданого в статті рішення суду по кримінальному провадженню, що однозначно свідчить про не пов`язаність таких дій з нею;

- при цьому кримінальне провадження №42021100000000283, загадане в статті та рішенні суду почалось від 23.04.2021;

- зв`язок із попереднім власником та директором ОСОБА_1 наведено виключно в контексті «громадянин Білорусії» знову таки щоб викликати відповідні негативні асоціації до компанії, що ніби то має зв`язки з республікою білорусь, однією з держав-агресорів, що в умовах введення в Україні правового режиму воєнного стану, сприймається суспільством вкрай негативно.

У судовому засіданні 05.03.2025 під час дослідження доказів представником позивача підтверджено, що 06.10.2021 було змінено найменування позивача, а саме з ТОВ «Біл Лайн» змінило назву на ТОВ «Тех-Софт Атлас», а також підтверджено, що станом на час зміни найменування юридичної особи, її засновником керівником та бенефіціарним власником був ОСОБА_4 . 22.07.2027 ОСОБА_7 вийшов з засновників ТОВ «Тех-Софт Атлас» та його засновником став ОСОБА_5 , який в подальшому став керівником та бенефіціарним власником ТОВ «Тех- Софт Атлас ».

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, зміна найменування позивача та його керівних осіб знайшла своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Щодо посилань позивача на те, що власником торгівельної марки «BillLine» є ТОВ «Тех-Софт Атлас», пан ОСОБА_1 подавав заявку як керівник товариства на дату звернення із заявою про реєстрацію торгівельної марки та не є власником ТМ, а тому інформація в статті про те, що «Власником ТМ bill_line також є ОСОБА_1 » не відповідає дійсності. Відповідна інформація про власника ТМ з сайту Спеціальної інформаційної система УКРНОІВІ, слід зазначити таке.

Відповідачем у поданому до суду відзиві зазначено, що під час написання матеріалу, автором дійсно була допущена неточність. У подальшому після перевірки викладених у статті тверджень, вона була змінена, і статус ОСОБА_1 у контексті реєстрації торговельної марки «Bill_Line» був виправлений на «заявник».

Позивач також зазначає, що у штаті ТОВ «Тех-Софт Атлас» взагалі відсутній працівник, про якого є згадування в статті із наведенням фотографії особи - ОСОБА_3 , що підтверджує той факт, що викладена в статті інформація є недостовірною, викладену в статті про те, що «При цьому кримінальна справа, якою проходить ТОВ «Біл Лайн» та його керівництво не закрито досі, а матеріали справи в суді. Цю інформацію підтвердило джерело у прокуратурі, додавши, що на даний момент не виключено повторних арештів рахунків ТОВ «Тех- Софт Атлас » та затримання її керівників, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які в курсі махінацій.

Також позивач зазначає, що твердження про можливі санкції та арешти до компанії не відповідає дійсності, не має під собою будь-яких правових підстав та не підтверджене жодним нормативноправовим актом. В підтвердження позивачем додано до позовної заяви, інформацію з Державного реєстру санкцій за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/ в підтвердження про відсутність будь-яких санкцій по відношенню до Позивача чи його учасника.

Беручи до уваги викладене вище, зокрема, дослідивши зміст статті, інформація наведена в якій є предметом судового оскарження, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поширена інформація відповідачем щодо позивача була зроблена автором з посилання на офіційні дані веб сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, веб сайту https://opendatabot.ua та веб сайту https://iprop-ua.com. Щодо зазначення в статті про не виключення повторних арештів рахунків компанії «Тех- Софт Атлас » та затримання її керівників, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які були в курсі махінацій, то це є оціночними судженнями автора статті, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації.

Поряд з цим, згідно даних веб сайту https://iprop-ua.com/tm/t3s4us2i/ ТОВ «Тех-Софт Атлас» є власником торговельної марки «Bill_Line» (свідоцтво на торговельну марку № НОМЕР_1 ). Також згідно даних вказаного веб сайту ОСОБА_1 04.12.2019 був заявником на торговельну марку «Bill_Line» (№ заявки НОМЕР_2).

Отже, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується, що зазначена у спірні публікації та вказана позивачем інформація є недостовірною.

Колегія суддів зазначає про те, що наведені позивачем у додаткових поясненнях доводи щодо того, що:

- ще однією неправдивою інформацією, яка містить стаття є нібито фігурування керівництва ТОВ «Білл Лайн» в ухвалі по справі №757/11312/21 від 26.07.2021. Ухвала не містить найменшої згадки про колишніх чи нинішніх керівників компанії позивача. Судом першої інстанції не було здійснено дослідження даної інформації;

- судом першої інстанції не було надано оцінку недостовірної інформації, щодо формальної передачі компанії ОСОБА_5 . Оскільки і фактично і юридично корпоративні права та управління позивачем перейшли до ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі продажу корпоративних прав та актом приймання-передачі, доказів відповідача про ствердження у формальній передачі корпоративних прав та управління ТОВ «Тех-Софт Атлас» матеріали справи не містять,

в суді першої інстанції не наводились, що виключає можливість оцінки таких доводів, які фактично є додатковими підставами позову в суді апеляційної інстанції.

Твердження апелянта про те, що відповідач сам визнає, поширену ним інформацію недостовірною, зокрема у статті, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 спростовуються змістом вказаної статті.

В свою чергу те, що Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України розпорядженням №281/3082 від 13.05.2025 зобов`язала інтернет-провайдерів обмежити доступ до вебсайту «Антикор» не може вважатися підставою для задоволення позовних вимог у цій справі.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц та постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.12.2023 по справі №504/4099/16-ц якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Колегія суддів зазначає про те, що, незважаючи на те, що відповідно до рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення № 88 від 09.01.2025 відповідач по справі, став суб`єктом у сфері онлайн-медіа тільки після 09.01.2025 на даний час він є таким суб`єктом.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 20.03.2019 у справі № 758/14324/15-ц).

Слід окремо зауважити і на тому, що позивачем не надано жодних доказів того, що вказана інформація порушує його особисті немайнові права, тобто/або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, проте доведення вказаного є необхідною умовою для задоволення позовних вимог у цій справі.

При цьому надана позивачем на підтвердження вказаного факту доповідна записка від 26.07.2024, в якій зазначено про те, що після поширення спірної статті один з потенційних контрагентів з яким проводились перемовини про укладення договору про надання послуг у сфері інформатизації 24.07.2024 повідомив про відмову від становлення ділових відносин, посилаючись на наявність негативної інформації про позивача, яка виявлені в мережі Інтернет таким доказом бути не може, так як така записка складена працівником позивача, а зазначені в записці відомості не підтверджені іншими доказами (листування щодо укладення договору та відмова від укладення такого договору через спірну публікацію, тощо).

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у в частині визнання недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача інформацію, що викладена 22.07.2024 в статті на Веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, під назвою «Кримінальна справа щодо платіжної системи bill_line та її керівника білоруса ОСОБА_1 за відмивання коштів поки не закрито - прокуратура» в україномовній, англомовній та російськомовній версії вебсайту. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині залишається без змін.

Враховуючи відсутність підстав для визнання оспорюваної позивачем інформації недостовірною, задоволенню не підлягає і позовна вимога про зобов`язання відповідача вилучити статтю. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24, а отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Софт Атлас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/11308/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Г.П. Коробенко

О.О. Хрипун