Постанова від 26.06.2025 по справі 922/2964/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/2964/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№370 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Трофімова І.В. 22.01.2025 (повний текст складений 27.01.2025) у справі №922/2964/24

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ,

до Приватного підприємства "Український ресорний центр", м.Харків,

про стягнення 68218,16 грн

УСТАНОВИВ:

АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП "Український ресорний центр", в якому просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 37407,38 грн та 30810,78 грн штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем встановлених п. 5. 1 договором закупівлі послуг від 12.01.2023№ 2301000020 строків надання послуг та на п.7.2 договору, яким передбачено відповідальність за таке порушення у вигляді пені в розмірі 0,1 % вартості послуг, за якими допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 у справі №922/2964/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Український ресорний центр" на користь АТ "Укртрансгаз" пеню в сумі 15465,56 грн, 16159,50 грн штрафу та судовий збір у сумі 1122,99 грн.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що за умовами договору та в силу приписів ст. 612, 613 ЦК України можливість надання послуг відповідачем залежала від виконання позивачем обов`язку щодо узгодження та підписання заявок, а тому до періоду прострочення відповідача не підлягає зарахуванню строк, протягом якого спірні заявки узгоджувались позивачем після їх отримання, з урахуванням чого заявлені позивачем періоди прострочення, за які ним нараховано штрафні санкції з 09.10.2023 до 17.11.2023 та з 09.10.2023 по 01.12.2023 не можуть бути зараховані до періодів прострочення відповідача з надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №36391 та 36848), як і період з 08.12.2023 по 14.12.2023 (замовлення 38130).

Разом з цим, акти приймання-передачі наданих послуг (щодо Техніки, переданої за актом 1/2 від 11.09.2023) були підписані сторонами 29.12.2023 і відповідач визнається судом таким, що прострочив надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №36391) з 21.11.2023 (враховуючи 3 дні, які залишались станом на 08.10.2023) по 28.12.2023 (39 днів) та з 05.12.2023 по 28.2023 (24 дні) (замовлення №36848), а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 6977,82 грн та штраф у сумі 15007,02 грн (замовлення №36391) та пеня в сумі 4243,42 грн (замовлення №36848).

Щодо замовлення 38130, суд зазначив, що відповідно до п. 5.6. договору у разі виникнення в ході надання послуг необхідності надання додаткових послуг у межах суми договору, зазначеної в пункті 3.1 цього договору, але не узгоджених сторонами у заявці, сторони узгоджуватимуть їх перелік, вартість і строки виконання у додатковій заявці, тоді як сторони, всупереч вказаній умові договору, не узгодили в заявці додатковий строк для виконання додаткових послуг, а тому в такому випадку підлягають застосуванню загальні умови договору (Технічного завдання) щодо строку надання послуг (30 календарних днів з дати передачі по акту приймання-передачі), а тому відповідач визнається таким, що прострочив надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №38130) з 12.10.2023 по 28.12.2023 (що без врахування періоду погодження позивачем вказаного замовлення, становить 71 день), а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1168,94 грн та штраф у сумі 1152,48 грн (замовлення №38130).

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача 15465,56грн пені, штрафу в сумі 16159,50 грн та відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за інші заявлені позивачем періоди прострочення.

Не погодившись з ухваленим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати у частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги АТ "Укртрансгаз".

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для включення до періоду прострочення, за який нараховуються штрафні санкції строку, протягом якого спірні заявки узгоджувались позивачем після їх отримання останнім, оскільки порушення встановлених строків надання послуг за договором було допущено з вини відповідача.

Згідно з пунктом 5.1. договору строк надання послуг визначено в п. 3 Технічного завдання до договору, і складає 30 календарних днів з дати передання за актом приймання-передачі Техніки замовником виконавцю, а пунктом 5.4. передбачено оформлення приймання замовником техніки після надання послуг за актами повернення.

Наявними у матеріалах справи актами передання за актом приймання-передачі Техніки замовником та актами повернення Техніки виконавцем замовнику після надання послуг підтверджуються періоди прострочення відповідачем обов`язку з надання послуг, за які позивачем нараховано до стягнення спірні суми штрафних санкцій.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 у справі №922/2964/24 у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи.

28.03.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що доводи апелянта не містять жодних посилань щодо того, які саме норми матеріального і процесуального права були порушені господарським судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, і зводяться до помилкового тлумачення змісту договору на власну користь.

Відповідач зазначає про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що в силу положень статей 612, 613 Цивільного кодексу України можливість надання послуг відповідачем залежала від виконання позивачем обов`язку з узгодження та підписання заявок, а тому до періоду прострочення відповідача не підлягає зарахуванню строк, протягом якого спірні заявки узгоджувались позивачем після їх отримання останнім.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025, у зв`язку з відпусткою головуючої судді судді Пуль О.А., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В, суддя Слободін М.М.

За приписами ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В силу статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заперечення, надані відповідачем у відзиві, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східний апеляційний господарський суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

12.01.2023 між АТ "Укртрансгаз" (далі - замовник, позивач) та ПП "Український ресорний центр" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір про закупівлю послуг № 2301000020 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується за Технічним завданням Замовника надати послуги, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно з п. 1.2. договору найменування послуг: послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Ремонт та технічне обслуговування автомобілів на шасі вантажного автомобіля м. Полтава та/або Полтавська область), код згідно ЄЗС ДК 021:2015 - 50110000-9.

Пунктом 1.3. договору визначено, що зміст послуг, перелік послуг, вимоги до послуг, строки надання послуг, перелік на шасі вантажних автомобілів (далі - Техніка) та інші умови зазначені в Технічному завданні, яке наведене в додатку 1 до договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього Договору становить 2160000 грн (два мільйони сто шістдесят тисяч гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 360000 грн (триста шістдесят тисяч гривень 00 коп.).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2023 року, а в частині гарантійних зобов`язань та розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору строк надання послуг зазначено в п. 3 Технічного завдання до договору, відповідно з яким строк надання послуг складає 30 (тридцять) календарних днів з дати передачі по акту приймання-передачі Техніки замовником виконавцю.

Відповідно до п. 5.4. договору передача Техніки для надання послуг за договором (здійснення ремонту та/або технічного обслуговування) оформляється актом приймання-передачі техніки між замовником і виконавцем, який підписується уповноваженими представниками сторін, в якому зазначаються найменування техніки, кількість, комплектність, заводський номер, залишкова (заставна) вартість, наявність додаткового обладнання (устаткування) встановленого на техніці (у разі наявності такого), дата передачі та реквізити цього договору.

На виконання п. 5.4. договору між замовником та виконавцем підписано:

- акт №1/2 від 17.07.2023 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (вантажний автомобіль МАЗ 6430С9 з напівпричепом державні № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 );

- акт №1/2 від 11.09.2023 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (напівпричеп ART Kenvard державний № НОМЕР_3 ).

Отже, замовнику було передано 2 колісних транспортних засоби для надання послуг з ТО та ремонту.

Послуги з надання ТО та ремонту вантажного автомобіля МАЗ 6430С9 з напівпричепом державні № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , враховуючи його передання виконавцю 17.07.2023 за умовами договору мали бути виконані протягом 30 днів з дати його приймання, тобто до 16.08.2023 включно.

Послуги з надання ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 , враховуючи його передання виконавцю 11.09.2023 за умовами договору мали бути виконані протягом 30 днів з дати його приймання, тобто до 11.10.2023 включно.

Умовами п. 5.5. договору встановлено, що узгоджений Сторонами перелік послуг та їх вартість, які необхідно надати на конкретно визначених одиницях Техніки Замовника, зазначається у заявках (нарядах - замовленнях), далі - заявках, на проведення ремонту та/або технічного обслуговування техніки.

Відповідно до п. 5.6. договору заявки складаються виконавцем, узгоджуються замовником та підписуються уповноваженими представниками сторін. У разі виникнення в ході надання послуг необхідності надання додаткових послуг в межах суми договору, зазначеної в п. 3.1 цього договору, але не узгоджених сторонами у заявці, сторони узгоджуватимуть їх перелік, вартість і строки виконання у додатковій заявці.

На виконання п. 5.5., 5.6. договору, для надання послуг з ТО та ремонту вантажного автомобіля МАЗ 6430С9 з напівпричепом державні № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який передано виконавцю за актом №1/2 від 17.07.2023, між замовником і виконавцем підписано:

- наряд-замовлення № РЦПР034569 від 17.07.2023 на суму 13032,00грн (далі - замовлення № 34569),

- наряд-замовлення № РЦПР034570 від 17.07.2023 на суму 3420,00грн (далі - замовлення №34570)

- наряд-замовлення № РЦПР035280 від 28.07.2023 на суму 107037,36грн (далі - замовлення № 35280);

- наряд-замовлення № РЦПР035281 від 26.07.2023 на суму 61206,00грн (далі замовлення №35281).

Для надання послуг з ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 , який передано виконавцю за актом №1/2 від 11.09.2023, між замовником і виконавцем підписано:

- наряд-замовлення № РЦПР036391 від 17.11.2023 на суму 214386,00 грн (далі замовлення № 36391);

- наряд-замовлення № РЦПР038130 від 14.12.2023 на суму 16464,00 грн (далі замовлення № 38130);

- наряд-замовлення № РЦПР036848 від 01.12.2023 на суму 209304,00грн (далі замовлення №36848).

Повернення Техніки виконавцем замовнику після надання послуг оформлюється сторонами актом приймання-передачі техніки, який підписується уповноваженими представниками сторін (ч. 2 п. 5.4. договору).

За результатом наданих виконавцем послуг з ТО та ремонту вантажного автомобіля МАЗ 6430С9 з напівпричепом державні № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за замовленнями №034569, 034570, 035280 та 035281 між виконавцем та замовником на виконання умов договору підписано:

- акт № РЦ-0002206 від 31.08.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №2206), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 13032 грн;

- акт № РЦ-0002207 від 31.08.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №2207), відповідно до якого виконавцем були наданні послуги на загальну суму 3420 грн;

- акт № РЦ-0002208 від 31.08.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт АР2208), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 107037,36 грн;

- акт № РЦ-0002294 від 08.09.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №2294), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 61206 грн;

Як зазначалося вище, послуги з ТО та ремонту зазначеного транспортного засобу мали бути виконані протягом 30 днів з дати його приймання - до 16.08.2023 включно.

Отже, наведені вище акти приймання передачі наданих послуг свідчать, що ПП "Український ресорний центр" допущено прострочення виконання зобов`язань з надання послуг за договором.

Послуги з ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 також було надано поза межами 30 денного строку, встановленого договором.

Так, за результатом наданих виконавцем послуг з ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 за замовленнями №036391, 038130 та 036848 між виконавцем та замовником на виконання умов договору підписано:

- акт № РЦ-0003726 від 29.12.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №3726), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 214386 грн;

- акт № РЦ-0003727 від 29.12.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №3727), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 16464 грн;

- акт № РЦ-0003728 від 29.12.2023 приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт №3728), відповідно до якого виконавцем були надані послуги на загальну суму 209304 грн.

Як зазначалося вище, послуги з надання ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 , враховуючи його передання виконавцю 11.09.2023 за умовами договору мали бути виконані протягом 30 днів з дати його приймання, тобто до 11.10.2023 включно, натомість передані замовнику 29.12.2023.

Згідно з п. п. 6.3.1. п. 6.3. договору визначено, що виконавець зобов`язаний, забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором.

Пунктом 7.1. договору визначено, що замовник і виконавець у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань по даному договору несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.2. договору за порушення строків надання послуг, встановлених цим договором, виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості послуг, за якими допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач зазначає, що послуги, які передбачені договором по переданій за спірними актами передавання - приймання техніки, були надані відповідачем з порушенням встановленого Договором строку, у зв`язку з чим позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі в сумі 37407,38 грн та 30810,78 грн штрафу.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 17.04.2024 за вих.№ 1001ВИХ-24-2448 щодо сплати пені та штрафу за порушення строків надання послуг, однак відповідач відмовився від задоволення всіх вимог AT "Укртрансгаз".

Вказані обставини стали підставою для звернення АТ "Укртрансгаз" до суду з позовною заявою.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України серед підстав виникнення цивільних зобов`язань передбачено договори та інші правочини.

Оскільки предмет спірного договору передбачає основним обов`язком сторони виконавця проведення ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання, що відповідає визначеній статтею 837 Цивільного кодексу України діяльності саме підрядника, цей договір за правовою природою є договором підряду, яка не змінюється внаслідок неправильного найменування сторонами цього договору як договору про надання послуг, а діяльності позивача з виконання робіт як діяльності з надання послуг.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 173 господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони в п. 7.2 договору погодили, що за порушення строків надання послуг, встановлених цим Договором, виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості послуг, за якими допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено право сторін встановити штрафні санкції, які за порядком обчислення та підставами нарахування не підпадають під визначення пені чи штрафу в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України, зокрема у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання негрошового зобов`язання.

При цьому сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання та відсутності заборони на її встановлення.

До того ж ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено аналогічні положення щодо застосування саме пені за порушення негрошового зобов`язання в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту встановлено

Зазначена правова позиція щодо правомірності застосування штрафної санкції, обчисленої у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення, узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 03.12.2013 у справі № 3-35гс13, від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15.

Зважаючи на наведене, встановлення в п. 7.2 Договору договірної штрафної санкції не суперечить чинному законодавству.

Крім цього, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція щодо правомірності одночасного застосування за одне правопорушення штрафу та пені є усталеною та викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Частинами 1, 2 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

За змістом цієї статті зустрічність виконання зобов`язання полягає у виконанні однією стороною взаємного обов`язку, тобто такого обов`язку, виконання якого відповідно до умов договору обумовлене виконанням свого обов`язку другою стороною. При цьому визначеність договором обумовленості зустрічного виконання може випливати зі змісту договору в цілому, із закону чи із суті зобов`язання. Разом з цим одночасність зустрічного виконання означає не одномоментність, а послідовність виконання у максимально стислий розумний строк після здійснення (початку здійснення) іншою стороною виконання, яким зустрічне виконання зумовлене.

Таким чином, зустрічне виконання слід розуміти як виконання наступне, таке, що слідує за здійсненням іншою стороною передуючого виконання, тобто за виконанням іншою стороною обов`язку, виконанням якого обумовлене зустрічне виконання.

Частиною 2 ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.

За ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.

Оскільки договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором підряду. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

Зазначеної правової позиції щодо наслідків невиконання стороною у договорі підряду свого зустрічного обов`язку дотримується Верховний у складі касаційного господарського суду у постанові від 13.07.2022 № 925/577/21.

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, за умовами договору та в силу приписів ст.ст. 538, 612, 613 ЦК України можливість надання послуг відповідачем залежала від виконання позивачем обов`язку щодо узгодження та підписання заявок, а тому до періоду прострочення відповідача не підлягає зарахуванню строк, протягом якого спірні заявки узгоджувались позивачем після їх отримання останнім.

Можливість надання послуг відповідачем залежала від виконання позивачем обов`язку щодо узгодження та підписання заявок.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2023 (за три дні до закінчення визначеного Договором строку надання послуг) Відповідачем на офіційну електронну адресу Позивача (simonenko-ev@utg.ua) направлені наряди-замовлення №36391 та 36848.

Водночас уповноваженими представниками позивача вказані замовлення погоджені та підписані лише 17.11.2023 та 01.12.2023 відповідно.

Ці обставини спростовують твердження позивача про те, що вказані замовлення були отримані останнім 17.11.2023 та 01.12.2023 відповідно.

Отже, заявлені позивачем періоди прострочення, за які ним нараховано штрафні санкції з 09.10.2023 до 17.11.2023 та з 09.10.2023 по 01.12.2023 не можуть бути зараховані до періодів прострочення відповідача з надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №36391 та 36848), як і період з 08.12.2023 по 14.12.2023 (замовлення 38130).

Разом з цим, акти приймання-передачі наданих послуг (щодо Техніки, переданої за актом 1/2 від 11.09.2023) були підписані сторонами 29.12.2023 і відповідач визнається таким, що прострочив надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №36391) з 21.11.2023 (враховуючи 3 дні, які залишались станом на 08.10.2023) по 28.12.2023 (39 днів) та з 05.12.2023 по 28.2023 (24 дні) (замовлення №36848).

Щодо замовлення 38130, суд правомірно зазначив, що відповідно до п. 5.6. договору у разі виникнення в ході надання послуг необхідності надання додаткових послуг в межах суми договору, зазначеної в пункті 3.1 цього договору, але не узгоджених сторонами у заявці, сторони узгоджуватимуть їх перелік, вартість і строки виконання у додатковій заявці, тоді як сторони, всупереч вказаній умові Договору, не узгодили в заявці додатковий строк для виконання додаткових послуг, а тому в такому випадку підлягають застосуванню загальні умови договору (Технічного завдання) щодо строку надання послуг (30 календарних днів з дати передачі по акту приймання-передачі), а тому відповідач визнається таким, що прострочив надання послуг за актом 1/2 від 11.09.2023 (замовлення №38130) з 12.10.2023 по 28.12.2023 (що без врахування періоду погодження позивачем вказаного замовлення, становить 71 день), а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1168,94 грн та штраф у сумі 1152,48 грн (замовлення №38130).

Враховуючи наведене, виконавцем було прострочено виконання зобов`язання:

щодо ТО та ремонту вантажного автомобіля МАЗ 6430С9 з напівпричепом державні № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 6 (граничний термін надання послуг 16.08.2023):

- за нарядом-замовленням № РЦПР034569 від 17.07.2023 на суму 13032,00грн на 14 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 31.08.2023.

- за нарядом-замовленням № РЦПР034570 від 17.07.2023 на суму 3420,00грн на 14 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 31.08.2023;

- за нарядом-замовленням № РЦПР035280 від 28.07.2023 на суму 107037,36грн на 14 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 31.08.2023;

- за нарядом-замовленням № РЦПР035281 від 26.07.2023 на суму 61206,00грн на 22 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 08.09.2023

щодо ТО та ремонту напівпричепа ART Kenvard державний № НОМЕР_3 , який передано виконавцю за актом №1/2 від 11.09.2023 (граничний термін надання послуг 10.10.2023):

- за нарядом-замовленням № РЦПР036391 від 17.11.2023 на суму 214386,00 грн на 39 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 29.12.2023, (не враховується період нарахування з 09.10.2023 до 17.11.2023);

- за нарядом-замовленням № РЦПР038130 від 14.12.2023 на суму 16464,00 грн на 71 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 29.12.2023;

- за нарядом-замовленням № РЦПР036848 від 01.12.2023 на суму 209304,00грн на 24 календарних дні, враховуючи підписання акту приймання-передачі наданих послуг 29.12.2023 (не враховується період нарахування з 09.10.2023 по 01.12.2023).

Пославшись на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15465,56 грн пені та штрафу в сумі 16159,50 грн та відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за інші заявлені позивачем періоди прострочення.

Натомість доводи апеляційної скарги щодо визначення періоду прострочення з урахуванням умов пункту 5.1. договору після закінчення 30-ти денного строку з дати передання за актом приймання-передачі, без врахування прострочення позивача як кредитора у виконанні свого обов`язку, який є необхідною умовою виконання відповідачем свого зустрічного обов`язку суперечить імперативній нормі ч. 4 статті 612 Цивільного кодексу України, за якою прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 у справі №922/2964/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 у справі №922/2964/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 у справі №922/2964/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін