Постанова від 13.06.2025 по справі 4/5007/33-б/11

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 року Справа № 4/5007/33-Б/11

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників сторін:

від апелянта: Різник О.Ю. (адвокат)

від кредиторів: Андрушко І.П. (ТОВ "Статус Дрім")

від боржника: Коротка А.В. (ліквідатор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 (суддя Гнисюк С.Д.) у справі № 4/5007/33-Б/11

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

до Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа № 4/5007/33-Б/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль".

В межах даної справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 27; код ЄДРПОУ 05418460), лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018 року, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (03134, м. Київ, проспект Академіка Корольова, 12-Ж; код ЄДРПОУ 34483307). Зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" Іванкова В.М. здійснити заходи для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (код ЄДРПОУ 05418460), лот № 1 згідно протоколу № 11-2 від 11.09.2018 року, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (код ЄДРПОУ 34483307).

До Господарського суду Житомирської області 16.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" надійшла заява від 15.04.2025 про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у зв`язку з нововиявленими обставинами (з додатками), згідно якої просить суд: скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" від 30.05.2019 про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 11.09.2018, із продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" від 15.04.2025 про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Судове рішення мотивоване пропуском встановленого п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України тридцятиденного строку на подання заяви, коли особі стало відомо про нововиявлені обставини та пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 321 ГПК України трирічного строку, в межах якого може бути подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Житом" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 скасувати, а справу № 4/5007/33-Б/11 направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області для здійснення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 за нововиявленими обставинами.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що ТОВ "Житом" виявило та ознайомилося із текстом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2025 у справі № 757/1480/25-к в Єдиному реєстрі судових рішень після її оприлюднення на офіційному сайті судових рішень 07.02.2025 (дата оприлюднення в системі). Після чого представником заявника зроблено запит до арбітражного керуючого Іванкова В.М. та отримано копію ухвали слідчого судді 07.04.2025. Вважає, що саме копія ухвали слідчого судді, а не текст у Єдиному реєстрі судових рішень, є належним доказом нововиявлених обставин. Після аналізу зібраних матеріалів було підготовано заяву про нововиявлені обставини, яка направлена до суду 15.04.2025.

Вважає, що суд самостійно застосував строки спеціальної позовної давності не давши можливість ТОВ "Житом" надати документи та пояснення щодо строків для звернення до суду із відповідною заявою. Водночас вказує, що суд не врахував положень законодавства, про те, що на період карантину та воєнного стану спеціальні строки давності, як спеціальні так і загальний, зупиняються.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі № 4/5007/33-Б/11; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

В судовому засіданні присутній представник апелянта підтримав доводи, викладені у поданих ним процесуальних документах, присутні учасники справи надали усні пояснення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

За умовами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи № 4/5007/33-Б/11 та розглянувши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом 30-ти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За змістом пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.

Статтею 113 ГПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Таким чином, строки, передбачені п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 статті 321 ГПК України, є процесуальними строками, встановленими законом.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник дізнався про існування обставин для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами 07.02.2025 (виявив ухвалу в Єдиному реєстрі судових рішень після її оприлюднення на офіційному сайті судових рішень). Після аналізу зібраних матеріалів було підготовано заяву, яка направлена до суду.

Таким чином, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України 30-денний строк, в межах якої може бути подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, закінчився 09.03.2025.

Заява про перегляд рішення надійшла до суду 16.04.2025 та була сформована заявником в підсистемі "Електронний суд" 15.04.2025.

Отже, заявником пропущено встановлений п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України строк на подання заяви.

Твердження скаржника про те, що виявлена в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала відображається знеособлено (зазначено "Особа_" без ідентифікації), і скаржник не будучи стороною цього провадження вживав заходи для отримання копії такої ухвали у арбітражного керуючого Іванкова В.М., судом до уваги не приймається, оскільки з тексту поданої останнім заяви про перегляд рішення за нововиявлення обставинами не вбачається опису таких дій. Відповідно суд першої інстанції правомірно надав оцінку твердженням заявника про те, що останній ознайомився з ухвалою суду саме 07.02.2025 року.

Разом з цим, з матеріалів справи також вбачається, що в межах справи про банкрутство розглядалась заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" від 30.05.2019 про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 11.09.2018 і повернення майна.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (10029, м.Житомир, вул. Хлібна, 27; код ЄДРПОУ 05418460), лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018 року, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (03134, м.Київ, проспект Академіка Корольова, 12-Ж; код ЄДРПОУ 34483307). Зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" Іванкова В.М. здійснити заходи для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (код ЄДРПОУ 05418460), лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018 року, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (код ЄДРПОУ 34483307).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 27 лютого 2020 року у справі №4/5007/33-Б/11 скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні заяви ТОВ "Остер" про визнання результатів аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018 року, проведених ТОВ "Толк Консалтинг", недійсними - відмовлено.

Постановою Верховного суду від 20.10.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 скасовано; рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 залишено в силі.

Таким чином, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 321 ГПК України 3-річний строк, в межах якої може бути подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, закінчився 20.10.2023.

Заява про перегляд рішення надійшла до суду 16.04.2025 та була сформована заявником в підсистемі "Електронний суд" 15.04.2025.

Отже, заявником пропущено встановлений п. 1 ч. 2 ст. 321 ГПК України строк на подання заяви.

З урахуванням системного аналізу змісту статей 119, 321 ГПК України колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282).

З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що, звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після спливу встановленого законом 3-річного присічного строку, протягом якого можливе поновлення 30-денного строку на подання відповідної заяви, передбаченого пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, апелянт втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 по справі № 4/5007/33-Б/11 за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів враховує також усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.

Зокрема, у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, яку цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо яку цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

У справі "Желтяков проти України" (Заява № 4994/04) ЄСПЛ наголошує, що рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії", N 69529/01, п.п.27- 28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2, N 19960/04, п. 46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

У справі "Пелевін проти України" ЄСПЛ вказав, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 по справі № 4/5007/33-Б/11 у зв`язку з нововиявленими обставинами без розгляду з мотивів пропуску заявником присічного процесуального строку на подання відповідної заяви, можливість поновлення якого (строку) процесуальним законом виключається, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Посилання скаржника на продовження строків позовної давності згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період карантину та у зв`язку з введенням дії воєнного стану судова колегія вважає безпідставним, оскільки строк позовної давності не є тотожним строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововяивленими обставинами.

В силу ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі № 4/5007/33-Б/11 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 квітня 2025 року у справі № 4/5007/33-Б/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 4/5007/33-Б/11 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "26" червня 2025 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.