Ухвала від 11.08.2025 по справі 4/5007/33-б/11

УХВАЛА

11 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a>

на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025

у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім", Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського міського центру зайнятості, Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Грант Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень", приватного нотаріуса Сєтака В.Я.,

про витребування майна, визнання права власності, скасування державної реєстрації та припинення права власності

в межах справи №4/5007/33-Б/11

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа № 4/5007/33-Б/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль".

Боржник звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a>, в якій, з урахуванням поданих заяв про зміну предмета позову, просив:

- витребувати від ТОВ "Житом" на користь позивача майновий комплекс виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 950445618101, загальною площею 3532,0 кв. м за адресою: місто Житомир, вул. Коростишівська, 47 (складовими частинами якого є: склад контори, літ. А (250,1 кв.м.); вагова, літ. Б (19,5 кв.м.); гараж закритого типу, літ. В (397,2 кв.м.); складські площадки, літ. Г (596,8 кв.м.) гараж на два бокси, літ. Г1 (69,9 кв.м.); столярна майстерня, літ. Д (130,3 кв.м.); склад, літ. Е (402,0 кв.м.); матеріальний склад, літ. Ж (1081,5 кв.м.); лісопильний цех, літ. З (570,4 кв.м.); ТП, літ. И (14,3 кв.м.); вбиральня, літ. У (12,7 кв.м.), пожежна водойма, літ. К (далі - майновий комплекс);

- витребувати від відповідача на користь позивача майно, що розташоване за адресою: місто Житомир, вул. Коростишівська, 47: електричний лічильник типу НІК2303L АРК1 № 8423594 та трансформатор, плити перекриття 7 штук, башту Рожновського, автомобільну естакаду, ворота металеві, ворота металеві, бетонно-цегляний паркан, що огороджує територію (далі - майно);

- визнати за боржником право власності на майновий комплекс та майно;

- скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем на майновий комплекс;

- припинити право власності відповідача на майновий комплекс.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 28.12.2023 вимоги позивача задоволив частково. Вирішено витребувати від відповідача на користь боржника майновий комплекс (за винятком пожежної водойми, літ. К), а також визнати за боржником право власності на майновий комплекс (за винятком пожежної водойми, літ. К) та на майно, скасувати державну реєстрацію за відповідачем права власності на майновий комплекс (за винятком пожежної водойми, літ. К), припинити право власності відповідача на майновий комплекс (за винятком пожежної водойми, літ. К).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 змінено судове рішення з доповненням пунктів 2, 4, 6, 7 його резолютивної частини об`єктом - "пожежна водойма літ. "К".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 09.07.2024 касаційну скаргу ТОВ "Житом" задовольнив частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 28.12.2023 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) скасовано. Справу № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) позов ВАТ "УКХ "Укрхміль" задоволено частково. Витребувано від ТОВ "Житом" на користь позивача майновий комплекс виробничих будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 950445618101, загальною площею 3532,0 кв.м. за адресою: м. Житомир, вулиця Коростишівська, буд. 47, складовими частинами якого є: склад контори, літ. А (250,1 кв.м.); вагова, літ. Б (19,5 кв.м.); гараж закритого типу, літ. В (397,2 кв.м.); складські площадки, літ. Г (596,8 кв.м.) гараж на два бокси, літ. Г1 (69,9 кв.м.); столярна майстерня, літ. Д (130,3 кв.м.); склад, літ. Е (402,0 кв.м.); матеріальний склад, літ. Ж (1081,5 кв.м.); лісопильний цех, літ. З (570,4 кв.м.); ТП, літ. И (14,3 кв.м.); вбиральна, літ. У (12,7 кв.м.); пожежна водойма літ. К; витребувано від ТОВ "Житом" на користь позивача майно, що розташоване за адресою: м. Житомир, вулиця Коростишівська, буд. 47: електричний лічильник типу НІК 2303L АРК1 № 8423594 та трансформатор; плити перекриття 7 шт.; башта Рожновського; автомобільна естакада; ворота металеві; ворота металеві; бетонно-цегляний паркан, що огороджує територію; стягнуто з відповідача на користь позивача 24750 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено; ухвалено видати відповідні накази.

Частково не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Житом" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог ВАТ "УКХ "Укрхміль" про витребування майна у ТОВ "Житом" і про стягнення із відповідача судового збору, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

ВАТ "УКХ "Укрхміль" також звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції із врахуванням доводів та аргументів, які викладені в апеляційній скарзі; резолютивну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/1518/20) залишити без змін.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 Господарського суду Житомирської області від 30 січня 2025 року у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Житом" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20), в якій скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" про витребування майна у ТОВ "Житом" і про стягнення із відповідача судового збору (пункти 2-4 резолютивної частини судового рішення). В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) (пункт 5 резолютивної частини судового рішення) - про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" до ТОВ «Житом» про визнання права власності, скасування державної реєстрації та припинення права власності залишити без змін. Справу в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами неправильно застосовані ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст. 41 Конституції України про витребування майна у добросовісного набувача, оскільки суди не зробили всебічного аналізу і висновків щодо усіх істотних обставин справи:

- мета позову і чи є вона пропорційна втручанню у право власності добросовісного набувача;

- ознаки добросовісного володіння ТОВ «Житом», крім оплатності: важливість для господарської діяльності відповідача; не досліджено, що спірне майно є основним активом відповідача порівняно із іншими активами, які має товариство; приведення майна у стан придатний до використання; сплата податків і зборів; оформленням права оренди на землю;

- наслідки втрати майна для відповідача та інших осіб у ланцюгу правочинів із набуття майна;

- можливість і реальність компенсації вартості майна на користь ТОВ «Житом», яке може припинити господарську діяльність від судового рішення про витребування майна;

- без аналізу і висновків залишилися обставини законних дій ліквідатора ВАТ «Укрхміль» під час проведення торгів 09.2018 за якими відбулося відчуження майна на перинного покупця, що підтверджено аргументами і доказами відповідача і ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 30.01.2025 у справі №757/1480/25-к (кримінальне провадження щодо обставин проведення аукціону).

Скаржник вказує, що судами не враховано та не спростовано висновків Верховного Суду, на які посилався заявник, що зроблені у наступних постановах про особливості застосування норм про віндикацію: п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №5013/458/11, від 13.07.2021 у справі №1/157-09-5588(916/2070/20), у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №233/4365/18, від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц, у постановах Верховного Суду від 06.02.2025 у cправі №911/899/22 (911/1842/23), від 29.05.2024 у справі № 910/5808/20.

У касаційній скарзі зазначено, що висновки у наведених постановах зводяться до того, що суди повинні, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням, порівняти вартість цього майна із майновим становищем відповідача.

Скаржник же вважає, що суди у оскаржуваних рішеннях не надали оцінку тягарю, що покладено судами на ТОВ «Житом», який є неспівмірним великим із метою позову і ставить ТОВ «Житом», як добросовісного набувача, у нерівне положення із позивачем, адже ТОВ «Житом» втративши основний актив фактично перестане функціонувати.

Зазначає, що втручання у мирне володіння майном можна застосовувати не безумовно через недійсність аукціону. Суди зробили висновок про вибуття майна поза волею власника, при тому не взяли до уваги твердження відповідача і посилання на ухвалу слідчого судді про те, що правомірність дій ліквідатора на відчуження майном встановлена в ухвалі слідчого судді.

Вказує, що суди не врахували принципу «віндикаційного імунітету» і зробили висновок, що майно яке вибуло із власності банкрута на підставі недійсного аукціону є таким, що вибуло поза волею власника. Але в даному випадку майно реалізоване не власником, а ліквідатором, і на виконання постанови про банкрутство ВАТ «Укрхміль» і Закону про банкрутство, а не при звичайному господарському обороті.

Також скаржник вказує, що суди прийняли рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.06.2025 у справі № 638/17112/21 щодо неможливості витребування майна, яке продається на виконання Закону, судового рішення у межах виконавчого провадження за аналогією до процедури банкрутства щодо віндикаційного імунітету (абзац 1 частини другої статті 388 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки відчуження майна у процедурі банкрутства відбувається примусово, на виконання Закону про банкрутство та постанови про банкрутство, а ліквідатор не є власником чи представником власників майна.

Це свідчить про неможливість витребування майна, яке продано у ліквідаційній процедурі за п.1 ч.2 ст. 388 ЦК України.

У скарзі зазначено, що із вказаного питання відсутній висновок Верховного Суду у спорах про примусовий продаж майна у ліквідаційній процедурі, який відбувається на виконання Закону і судового рішення, а не із волі власників такого майна, що має значення для застосування віндикації.

Також скаржник вказує про порушення судами норм процесуального права - статей 13, 86, ч. 5 ст. 236 ГПК України, а саме: не спростовано аргументи відповідача про важливість витребуваного майна для господарської діяльності ТОВ «Житом», відсутність порушень ліквідатора під час проведення торгів, породження нових судових спорів внаслідок прийнятого судового рішення (ТОВ «Житом» проти ВАТ «Укрхміль» про стягнення збитків, ВАТ «Укрміль» проти кредиторів про повернення коштів, первісний набувач проти ВАТ «Укрміль» про повернення сплачених коштів та ін.), врахування у позові лише інтересів одного кредитора порівняно із правами та інтересами відповідача, проміжних покупців, кредиторів банкрута, які мають повернути отримані від скасованого аукціону кошти, що отримали від продажу цього майна.

Крім того, підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: судове рішення оскаржується із підстав, передбачених ч.1, 3 ст. 310 цього Кодексу: суд не дослідив зібрані у справі докази щодо важливості витребуваного майна для ТОВ «Житом», покладення на добросовісного набувача майна надмірного тягаря у вигляді позбавлення основного майна і постановку в нерівне із іншими учасниками спору положення та інших підстав перелічених у абз.1 п.1 на с.6 касаційної скарги

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a>.

Також ТОВ "Житом" подало клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Клопотання обґрунтовано тим, що рішення судів стосується витребування нерухомого майна у ТОВ «Житом», тобто позбавлення відповідача права власності і втрату можливості здійснювати господарську діяльність за рахунок такого майна. У випадку задоволення касаційної скарги ТОВ «Житом» усі реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, що можуть бути вчинені позивачем у період розгляду касаційної скарги, мають бути відмінені, що спричинить додаткові спори, в т.ч. щодо відновлення реєстрації майна за відповідачем. За період касаційного провадження існує вірогідність розпорядження, в т.ч. перепродаж спірного майна, на користь третій осіб позивачем. У разі задоволення касаційної скарги ТОВ «Житом» набувачі майна, як і відповідач, понесуть збитки у вигляді вартості майна.

Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його клопотання та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або неможливість повернення до первісного стану завдасть істотної шкоди охоронюваним законом інтересам.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням норм права не свідчить щодо автоматичного їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання (дії) судового рішення.

Необхідно зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

При цьому, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.

Перевіривши доводи, наведені у клопотанні ТОВ «Житом» про зупинення дії рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки суд не вбачає необхідності такого зупинення, а припущення заявника щодо дій, які можливо трапляться та/або не трапляться у майбутньому, не свідчать про наявність підстав для зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Також у касаційній скарзі заявлено клопотання про участь представника ТОВ «Житом» адвоката Різника Олександра Юрійовича у судових засіданнях у справі №/5007/33-Б/11 (906/1518/20) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

Відповідно до пункту 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Враховуючи, що право на участь у розгляді своєї справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні, з огляду на необхідність забезпечення своєчасного розгляду господарської справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання заявника та провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись ст. ст. 197, 234, 235, 288, 290, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a>, яка подана на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20).

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a> у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) на 01 жовтня 2025 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"</a> про зупинення дії рішення Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 19 вересня 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Витребувати з Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20) з оригіналами оскаржуваних судових рішень.

6. Клопотання про участь представника ТОВ «Житом» адвоката Різника Олександра Юрійовича у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.

7. Забезпечити участь представника ТОВ «Житом» адвоката Різника Олександра Юрійовича у судовому засіданні у справі №4/5007/33-Б/11 (906/1518/20), призначеному на 01 жовтня 2025 року о 12:10 год. в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

8. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику необхідно за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

9. Попередити заявника, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв`язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

10. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік