Ухвала від 25.06.2025 по справі 469/1288/18

УХВАЛА

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 469/1288/18

провадження № 61-6943ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Штеренберг Олеся Олександрівна, на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

-визнати незаконним і скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 608 від 17 жовтня 2012 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0324 га для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсним, виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності серії ЯК № 981877 від 25 жовтня 2012 року;

- витребувати від ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,0324 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1530 вартістю 1 015 555,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Березанський районний суд Миколаївської області ухвалою від 03 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 04 серпня 2021 року про виправлення описки, до участі у справі як правонаступника Березанської районної державної адміністрації залучив Миколаївську районну державну адміністрацію.

Ухвалою цього ж суду від 19 вересня 2023 року до участі в справі як правонаступника третьої особи - Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» залучено Державне підприємство «Ліси України».

Березанський районний суд Миколаївської області рішенням від 09 січня 2025 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 17 січня 2025 року про виправлення описки, позовні вимоги задовольнив частково.

Витребував від ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» земельну ділянку площею 0,0324 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1530. У задоволенні інших вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Штеренберг О. О., залишив без задоволення.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2025 року залишив без змін.

28 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Штеренберг О. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в указаній вище справі.

Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Штеренберг О. О., на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2025 року залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків, зокрема, доплати судового збору у розмірі 19 894,65 грн, з урахуванням вартості спірної земельної ділянки, зазначеної у судових рішення першої та апеляційної інстанції - 1 015 555,00 грн.

23 червня 2025 року через засоби поштового зв`язку та 24 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали, від представника ОСОБА_1 - адвоката Штеренберг О. О. надійшли заяви про усунення недоліків касаційної скарги, в яких заявниця вказує на помилкове зазначення у рішенні суду першої інстанції вартості земельної ділянки - 1 015 555,00 грн, ціна позову у цій справі становить - 101 555,00 грн, отже відсутні підстави для доплати судового збору за подання касаційної скарги. До заяви додано копію висновку про вартість земельної ділянки, яка становить 101 555 грн та копію позовної заяви заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в якій зазначено ціну позову - 101 555 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції Українисеред основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

22 листопада 2023 року Конституційний Суд України у рішенні у справі № 10-р(II)/2023 визнав пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України(абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 101 555,00 грн.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Штеренберг Олеся Олександрівна, на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко