Ухвала від 30.06.2025 по справі 379/11/24

Єдиний унікальний номер: 379/11/24

Провадження № 2/379/15/25

УХВАЛА

про залишення без руху

30 червня 2025 року місто Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Разгуляєвої О.В.

при секретарі: Мовчан М.С.

прокурора Бузинного В.С.

представника відповідача Потапенка С.А.,

представника ДСГП «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Коляда М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху, у цивільній справі за позовом заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Таращанського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки.

10.06.2025 представник відповідача адвокат Потапенко Сергій Анатолійович звернувся до суду з клопотання про залишення позовної заяви без руху на підставі ч.4 чст. 177 ЦПК УКраїни та п.2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ №4292-ІХ.

30.06.2025 представник відповідача адвокат Потапенко Сергій Анатолійович у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання та зазначив, що 09.04.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12.03.2025 (далі Закон № 4292-IX), яким внесено зміни до Цивільного кодексу України.

За твердженнями представника відповідача, внесеними змінами до законодавства визначено, що постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.

Отже, на думку представника відповідача, з метою виконання вимог законодавства, з урахуванням внесених Законом № 4292-IX змін, а саме доповнення частиною 4 ст.177 ЦПК України , позивач має надати суду документи, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Прокурор в судовому засіданні заперечив, щодо залишення позовної заяви без руху та зазначив, що норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії звернення прокурора з позовом до суду (28.12.2023). Оскільки позовна заява відповідає вимогам статті 77ЦПК України у редакції, чинній на дату звернення прокурора до суду 28.12.2023 та дату відкриття провадження у справі15.01.2024, підстав для подання прокурором до суду оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельної ділянки та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, на даний час немає.

Крім того прокурор зауважує, що у позові зазначається, що кінцевий набувач спірної земельної ділянки - ОСОБА_1 є недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватися оцінка судом.

Представник ДСГП «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Коляда М.Ю., заперечувала проти клопотання представника відповідача, підтримавши позицію прокурора.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, суд виходить із такого.

09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою такого змісту:

« 5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною другою такого змісту:

« 2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Частину четверту статті 177 ЦПК України, доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";

У статті 185 ЦПК України, частину другу доповнено абзацом третім такого змісту:

"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму";

перше речення частини третьої викладено в такій редакції:

"3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду".

Статтю 265 ЦПК України, доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:

"14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача";

При цьому пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Суд з`ясував, що експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах справи відсутня.

Зважаючи на те, що предметом цього спору є вимога прокурора про витребування земельної ділянки у відповідача на користь держави в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України, положення Закону № 4292-ІХ щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у цій справі.

Суд зазначає, що хоча позов подано прокурором до набрання чинності згаданими вище змінами, однак з огляду на зміст пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов`язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.

Так, згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20 зазначив, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер і це означає обов`язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини).

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-IX прямо передбачено зворотну дію норм закону в часі у частині умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна добросовісному набувачеві у справах, у яких на момент набрання чинності цим Законом не ухвалено рішення судом першої інстанції про витребування майна.

Оскільки у цій справі на день набрання чинності Законом № 4292-IX не ухвалено остаточне рішення, то під час розгляду справи підлягають застосуванню норми зазначеного Закону, зокрема: частина п`ята статті 390 Цивільного кодексу України, яка передбачає обов`язок органу державної влади або органу місцевого самоврядування попередньо внести вартість спірного майна на депозитний рахунок суду; частина 4 статті 177 ЦПК України, що вимагає долучення до позовної заяви відповідних підтверджуючих документів про внесення коштів на депозитний рахунок суду; абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України щодо наслідків невнесення коштів на депозитний рахунок суду.

Доводи прокурора щодо незастосування положень Закону № 4292-ІХ, які ґрунтуються на посиланні на обґрунтування позовної заяви про недобросовісність кінцевого набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , суд вважає передчасними та необґрунтованими.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Зазначена норма закріплює презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, яка реалізує своє суб`єктивне право, що може бути спростована лише на підставі встановлених судом обставин у відповідному процесуальному порядку.

У контексті норм ЦПК України, спростування зазначеної презумпції можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.

Вказане відповідає також загальним засадам цивільного судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим ЦПК України.

З урахуванням викладеного, будь-які твердження про недобросовісність або нерозумність поведінки сторони, які мають на меті спростування презумпції, не можуть бути взяті до уваги, оскільки така оцінка можлива лише за результатами дослідження доказів у ході розгляду справи по суті.

Водночас суд вважає слушними зауваження представника відповідача на те, що можливі негативні наслідки від залишення позову без руху є неспівмірними з тими негативними наслідками, які можуть виникнути у випадку незастосування судом ч.4 ст.177 ЦПК України, адже залишення позову без руху є тимчасовим заходом і не позбавляє прокурора можливості захистити порушені, на його думку, права та інтереси держави, за умови дотримання положень ЦПК України.

На думку суду, незастосування на цій стадії судового розгляду справи положень Закону № 4292-ІХ може зумовити негативні правові, майнові та процедурні наслідки для відповідача, в тому числі втрату майна без компенсації.

До того ж незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у цій справі наявні підстави для залишення позову без руху з метою усунення недоліку позовної заяви у вигляді відсутності у матеріалах справи документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Також, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом сплачений судовий збір за заявлену вимогу про витребування спірної земельної ділянки, виходячи з орієнтовної вартості земельної ділянки, водночас експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах даної справи відсутня.

Таким чином, враховуючи зазначені вимоги законодавства, предмет та підстави даного позову, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, для усунення позивачем недоліків щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (земельної ділянки з кадастровим номером: 3224483200:03:006:0022, площа 4 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 427238332103) на підставі оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви (03.01.2024).

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Керуючись ст. 175, 177, 187, 257, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду.

Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;

- надання суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Таращанського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, згідно експертно-грошової оцінки земельної ділянки, яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Реквізити для сплати: одержувач коштів Таращанський районний суд Київської області, (код ЄДРПОУ): 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.06.2025 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА