Ухвала від 25.07.2025 по справі 379/11/24

Єдиний унікальний номер: 379/11/24

Провадження № 2/379/15/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Разгуляєвої О.В., розглянувши матеріали у цивільній справі за позовом заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Таращанського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Таращанського районного суду Київіської області від 03.01.2024 справу № 379/11/24 розподілено судді Разгуляєвій О.В.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 15.01.2024року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на05 лютого2024року о 10:00 год.

12.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

30.06.2025 судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, залишено без руху.

Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;

- надання суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Таращанського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, згідно експертно-грошової оцінки земельної ділянки, яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви та роз`яснено позивачу обов`язок внести відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Впродовж встановленого законом строку, прокурором Білоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті та Київськоюобласною державноюадміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, не надано до суду будь-яких доказів на виконання ухвали суду від 30.06.2025 року.

04.07.2025 року від заступника керівника Білоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 30.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху, в яких просить суд продовжити розгляд справи по суті, вважає, що застосування на даній стадії судового розгляду справи Закону № 4292-ІХ є безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким, зокрема, внесено зміни до статей 177, 185, 265 ЦПК, а також до статей 388, 390, 391 Цивільного кодексу України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майнау добросовісного набувача, у тому числі обов`язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.

Прокурор вказує, що положенням Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовується до спірних правовідносин, оскільки прокурор стверджує про недобросовісність відповідача. Ч. 5ст. 390 ЦК Українине поширюються на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача, тому у даній справі відсутні законодавчо передбачені умови для внесення прокурором вартості земельної ділянки на депозитний рахунок суду;

- ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотну дію, а нормиЦПК Українипідлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної діїзвернення прокурора з позовом до суду. Оскільки позовна заява відповідає вимогамст. 177 ЦПК Україниу редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом до суду, відсутні підстави для залишення без руху позову прокурора.

З огляду на зазначене, вимоги ухвали суду від 30 червня 2025 року є невиконаними, а подані прокурором пояснення за своїм змістом фактично є незгодою з підставами залишення позовної заяви без руху.

Отже, станом на день постановлення даної ухвали, не виконано вимоги ухвали суду від 30 червня 2025 року щодо надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви; надання суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Таращанського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га, згідно експертно-грошової оцінки земельної ділянки, яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Разом з тим, суд обґрунтовано зобов`язав прокурора здійснити передбачені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» дії з метою забезпечення подальшого справедливого вирішення спору з дотриманням вимог Закону.

З системного аналізу вказаних нормЗакону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Компенсація вартості спірного майна матиме місце у випадку задоволення позову та витребування майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

Відтак суд, відповідно до приписівЗакону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», очікує від учасників справи вчинення обов`язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та ефективного захисту порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави за наслідками її розгляду.

Завданням цивільногосудочинства єсправедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України).

На переконання суду, незастосування на цій стадії судового розгляду справи положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» може зумовити негативні правові, майнові та процедурні наслідки для відповідачів в тому числі втрату майна без компенсації.

До того ж, незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача. При цьому судом приймається до уваги, що за змістом ч. 5ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне, а добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1ст. 3ЦК України).

Питання добросовісного набуття прав на спірний об`єкт набувачем має бути оцінено судом під час судового розгляду справи. Відтак, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, він буде зобов`язаний застосувати чинний Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, наявність причинно-наслідкового зв`язку між необхідністю внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненого у встановленому законом порядку на дату подання позовної заяви та умов і порядку їх компенсації є очевидною.

Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідачів, які придбали спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").

Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ( рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Щодо доводів прокурора про неможливість застосування абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви, яка подана до моменту набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» суд зазначає, що дійсно, на момент подачі позову ч. 4 ст. 177 ЦПК Українине мала відповідних положень. Разом з тим, здійснюючи розгляд справи по суті, суд зобов`язаний застосовувати вимоги Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», зокрема пункт 2 розділу ІІ його Прикінцевих та перехідних положень, а відтак дотримання позивачем абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК Україниє передумовою для обов`язкового застосування визначенихЗаконом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» наслідків при ухваленні судового рішення.

Згідно з висновками щодо тлумачення змістуст. 58 Конституції України, викладеними урішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 року № 1-рп/99, від 05.04.2001 року №3-рп/2001, від 13.03.2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи, але це положення стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в даному випадку пом`якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у конкретній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідача - фізичну особу, звільняючи їх від обов`язку пред`явлення окремого позову до держави чи територіальної громади у разі задоволення позову про витребування нерухомого майна та захищають такого добросовісного набувача шляхом одночасного вирішення судом при витребуванні з його володіння ( зобов`язання повернення) нерухомого майна питання щодо компенсації вартості цього майна за рахунок грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду.

Відтак, суд доходить висновку, що цей Закон має зворотну дію в часі, зокрема як у частині застосування абзацу 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, так і положень ч. 5 ст. 390 ЦК України.

Невиконання процесуального закону, а також судового рішення є неприпустимим.

Згідно із п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до правосуддя не передбачає невиконання вимог закону та судових рішень, які набрали законної сили.

Частинами 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

При цьому норми діючого цивільного процесуального законодавства не наділяють суд повноваженнями щодо продовження розгляду справи у разі невиконання позивачем ухвали суду про залишення позову без руху.

Обов`язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.

Враховуючи що недоліки позовної заяви не усунуто, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Зважаючи на це, суд вважає, за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті на підстави ухвали Таращанського районного суду Київської області від 11.04.2025 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.187,257,259-261,354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті,який дієв інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 11.04.2025 року по цивільній справі № 379/11/24.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складений 25.07.2025.

СуддяО. В. Разгуляєва