Ухвала від 01.07.2025 по справі 607/11297/24

УХВАЛА

01 липня 2025 року

м. Київ

справа № 607/11297/24

провадження №61-2569ск25

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув заяву судді Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід від розгляду клопотання Тернопільської обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2025 року виконуючий обов`язки керівника Тернопільської обласної прокуратури Божко О. С. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2025 року справу було визначено судді-доповідачеві Ситнік О. М. Судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.

07 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У травні 2025 року Тернопільська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження.

У травні 2025 року зазначену заяву передано судді-доповідачеві Ситнік О. М. для вирішення питання про повернення судового збору одноособово без зазначення раніше визначеної колегії суддів у складі трьох суддів.

06 травня 2025 року отримано Доповідну записку Начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного цивільного суду про те, що на підставі підпункту 2.3.39.8. підпункту 2.3.39 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 (далі - Положення) встановлено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді- доповідачу проводиться щодо: заяви або клопотання, що надійшли до вирішення питання про прийняття додаткового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.

Начальник управління вважала, що відповідно до вказаного пункту 2.3 Положення та рішення наради суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року у контексті пункту 1.9 Особливостей автоматизованого розподілу судових справ та визначення складу суду у Касаційному цивільному суді в складі Верховного Суду (далі - Особливості), затверджених Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року № 1, встановлено, що клопотання про повернення судового збору передається засобами АСДС судді-доповідачу, на розгляд якого було розподілено касаційну скаргу/заяву, щодо якої постало питання про повернення судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Тобто порядок розгляду справ та формування єдиної судової практики у кожній судовій юрисдикції здійснюється відповідно до процесуального закону, яким у судах цивільної юрисдикції є ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає в касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду. А саме визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції в складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.

У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З урахуванням пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Отже, судовий збір під час відмови у відкритті провадження може бути повернуто особі, якій відмовлено у відкритті касаційного провадження, лише після звернення особи з відповідним клопотанням.

І постановлений такої ухвали і є вирішенням питання про судові витрати складом суду, який визначено відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України, тобто судом, що ухвалив рішення, у тому самому складі.

Отже, можна зробити висновок, що чинним ЦПК України передбачено загальне правило про колегіальний розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Це правило враховане і в Положенні, і в Засадах використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 (далі - Засади), і в Особливостях.

Відповідно до підпункту 1.2.1 Положення терміни вживаються в такому значенні:

постійно-діюча колегія суддів - зокрема, колегія суддів, що складається з основного складу та резервних суддів;

основний склад постійно-діючої колегії - визначений процесуальним законодавством кількісний склад суддів, які здійснюють розгляд справи по суті.

Положення в підпункті 1.3.1 визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема, реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Розділ II положення врегульовує порядок функціонування автоматизованої системи. Зокрема, автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, а саме розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді та присяжних.

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (підпункт 2.3.1 Положення).

Згідно з підпунктами 2.3.2 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Можна зробити висновок, що збори суддів наділені обмеженими повноваженнями щодо визначення особливостей розподілу судових справ випадками, прямо передбаченими відповідним положенням.

Відповідно до підпункту 2.3.5 Положення визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.21 Положення).

Відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів (підпункт 2.3.22 Положення).

За вимогами підпункту 2.3.29 Положення у разі розгляду судової справи колегією суддів відповідного суду до протоколу та звіту автоматично включаються прізвища суддів, які входять до складу колегії із зазначенням прізвища головуючого судді (судді-доповідача).

У пункті 2.3.39 Положення наведено перелік випадків передачі судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу, у тому числі підпункти 2.3.39.7, 2.3.39.8.

Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному в судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду (підпункт 2.3.42 Положення).

У вказаному додатку 8 передбачено формування колегіального складу суду. Іншого додатку до пункту 2.3 Положення щодо одноособового визначення складу суду не передбачено.

Аналогічно вказані питання урегульовані й у Засадах.

Відповідно до пункту 1.7 Засад визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Згідно з пунктом 2.2 Засад під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, а саме: касаційного суду як суду першої інстанції - в складі трьох суддів, а у випадках, встановлених процесуальним законом, - у складі п`яти суддів; касаційного суду як суду апеляційної інстанції - в складі трьох суддів; касаційного суду як суду касаційної інстанції - суддя одноособово (за правилами Кримінального-процесуального кодексу України 1960 року), у складі трьох суддів або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою; Велика Палата.

Тобто визначення складу суду у суді касаційної інстанції судді одноособово передбачено лише у разі розгляду справи за правилами КПК України 1960 року.

У касаційному цивільному суді не передбачено випадків можливості визначення судді одноособово, як складу суду.

Не містять таких випадків і Особливості автоматизованого розподілу судових справ та визначення складу суду у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, затверджених рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 31 березня 2025 року № 1.

За вимогами пункту 2.3 Засад для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю - доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді - доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя - доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.

Із системного аналізу зазначених правових актів можна зробити висновок, що у суді касаційної інстанції, яким у складі Верховного Суду є Касаційний цивільний суд, під час автоматизованого розподілу справ та визначення складу суду, визначається як суддя - доповідач, так і склад судової колегії з урахуванням Положення та Засад.

У Главі 2 Розділу V ЦПК України не передбачено особливостей розгляду питання повернення судового збору в разі відмови у відкритті касаційного провадження.

Однак у пункті 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження в справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження в справі.

Стаття 141 ЦПК України передбачає загальні правила про розподіл судових витрат, а у статті 142 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду, про що рішення приймає саме суд.

У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України також зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, як під час відмови у відкритті касаційного провадження, що здійснюється колегією суддів в складі трьох суддів, так і під час вирішення питання про повернення судового збору процесуальне рішення приймається колегією суддів, а не суддею одноособово, оскільки це рішення за своїм змістом є додатковим до основного, де суддями колегіально вирішено питання про долю касаційної скарги - відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1.9 Особливостей автоматизованого розподілу судових справ та визначення складу суду у Касаційному цивільному суді в складі Верховного Суду наради суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, затверджених Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року № 1, встановлено, що клопотання про повернення судового збору передається засобами АСДС судді-доповідачу, на розгляд якого було розподілено касаційну скаргу/заяву, щодо якої постало питання про повернення судового збору.

При цьому необхідно звернути увагу, що Особливості у цьому випадку вибірково перейняли підпункт 2.3.39.8 Положення, у якому наведено більш широкий перелік випадків передачі судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачеві щодо заяви чи клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.

У пункті 2.3.42 Положення передбачено, що результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачу судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Іншого протоколу, ніж передбачено додатком 8 Положення, не містить.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду містить чітко визначений перелік випадків, за яких збори суддів наділені повноваженнями щодо визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ між суддями. Зміна порядку визначення персонального та кількісного складу суду для розгляду заяв про повернення судового збору до них не належить.

Тобто вирішувати питання про те, в якому кількісному складі суд касаційної інстанції має розглядати клопотання про повернення судового збору після колегіального рішення про відмову у відкритті касаційного провадження в тій же справі, та, відповідно, вносити відповідні обмеження до автоматизованої системи розподілу справ загальні збори суддів Касаційного цивільного суду не уповноважені.

І Положення, і Засади, і Особливості що регулюють визначення кількісного складу суду у суді касаційної інстанції (це питання врегульовано в ЦПК України), а лише визначає загалом колегіальний склад суду з урахуванням рішення зборів суддів про формування постійно діючих колегій.

Для врегулювання вказаної ситуації під час дії Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року №25 та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (які містили аналогічні положення щодо визначення одноособового складу суду під час вирішення питання про повернення судового збору) було вчинено такі дії.

Оскільки законодавець запровадив колегіальний перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій (повноважний склад суду), 14 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду було передано справу № 206/3355/19 з метою відступу від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про повернення касаційної скарги одноособово суддею-доповідачем та для вирішення питання щодо належного складу суду при поверненні касаційної скарги особі, яка її подала.

19 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду матеріали касаційного провадження в справі № 206/3355/19 було повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду з посиланням на те, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду не вирішувала питання про відкриття касаційного провадження у справі, а на розгляд Об`єднаної палати згідно з вимогами частини другої статті 403 ЦПК України передається справа, а не матеріали касаційного провадження. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду виснувала, що підстави, передбачені частиною другою статті 403 ЦПК України, для передачі матеріалів касаційного провадження на її розгляд відсутні.

01 травня 2024 року ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України передано справу № 206/3355/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення кількісного складу суду, уповноваженого для вирішення питання про повернення касаційної скарги.

26 червня 2024 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 206/3355/19 повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду з підстав, що Велика Палата Верховного Суду не є «судом, встановленим законом», тобто не є належним судом, який може вирішувати питання щодо кількісного складу суду, уповноваженого на вирішення питання про повернення касаційної скарги.

Також з метою уніфікації практики Касаційного цивільного суду під час вирішення питання про формування складу суду для постановлення ухвали про повернення судового збору після відмови у відкритті касаційного провадження 21 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 727/9565/22 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з підстав, передбачених частиною другою статті 403 ЦПК України.

25 березня 2024 року ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду повернуто справу № 727/9565/22 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Підставою повернення справи слугувало те, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виснувала про наявність обставин, які унеможливлюють розгляд справи об`єднаною палатою, а саме наявність різного кількісного складу суду при вирішенні питання про повернення судового збору і в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

01 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 727/9565/22 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України. Касаційний цивільний суд уважав наявною виключну правову проблему в питанні, пов`язаному не із законністю та обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення, доводами касаційної скарги та взагалі вирішенням спору по суті, а з вирішенням процедурного питання, зокрема щодо визначення складу суду при формуванні протоколів авторозподілу матеріалів між суддями, а саме клопотань про повернення судового збору.

29 травня 2024 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду повернуто справу № 727/9565/22 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду. Підставою повернення справи слугувало те, що Велика Палата Верховного Суду перешкод для вирішення спору в справі № 727/9565/22 по суті в Касаційному цивільному суді не вбачала. Вказала, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду посилається виключно на наявність різних підходів у практиці суду касаційної інстанції при вирішенні процесуального питання (повернення судового збору), яке не впливає на можливість розгляду справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції. Оскільки саме Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкрив провадження за касаційною скаргою, судовий збір за подання якої просить повернути позивачка, то розгляд її клопотання віднесено до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У зв`язку з чим, враховуючи зазначене та норми процесуального закону щодо визначення складу суду у Касаційному цивільному суді, формування складу з колегії суддів не здійснено.

Суддею Ситнік О. М. заявлено самовідвід з підстав неможливості вирішення заяви про повернення судового збору в складі суду одноособово. Заява про самовідвід мотивована тим, що всі можливі способи визначення належного складу суду вичерпані.

Положення Засад та Особливостей автоматизованого розподілу судових справ та визначення складу суду у Касаційному цивільному суді в складі Верховного Суду не визначають склад суду, а лише передають заяву (клопотання) про повернення судового збору саме судді-доповідачу, якому було призначено відповідну справу раніше.

Питання щодо повернення судового збору розглядає і доповідає колегії суддів суддя, який був доповідачем під час розгляду справи, тому такому судді і передається заява (клопотання), як раніше визначеному складу суду.

Визначення одноособового складу Верховного Суду для розгляду заяви про повернення судового збору з урахуванням рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року не відповідає вимогам чинного законодавства, спонукає суддю одноособово приймати завідомо неправосудні судові рішення, адже за таких обставин порушується порядок визначення судді для розгляду справи, а невизначеність складу суду свідчить про те, що такий суд не є судом, встановленим законом, для розгляду клопотання про повернення судового збору після відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

У частині 9 статті 40 ЦПК України вказано, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 21 квітня 2025 року сформовано одноособовий склад суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд, встановлений законом стосується не лише судової інстанції, але і визначення складу суду.

Ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду.

Наведені суддею Ситнік О. М. у заяві про самовідвід обставини є підставою для задоволення самовідводу відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 ЦПК України та передачі справи для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Ситнік Олену Миколаївну за її заявою від участі в розгляді клопотання Тернопільської обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік