Рішення

від 21.11.2007 по справі 12/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/345

21.11.07

За позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система»

До                            Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО –Сервіс»

Про                             29757,54 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача                   Папіш Г.Р. –предст. (дов. №17 від 12.03.07 р.)

Від відповідача        не з'явився

           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО –Сервіс»про стягнення заборгованості у розмірі 29 757,54 грн. (17 758, 34 грн. –основний борг, 2890, 25 грн. –збитки від інфляції, 5 966,3 грн. –25% річних, 3 142,65 грн. - пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 651 від 16.09.05 р.

Ухвалою судді Прокопенко Л.В. від 21.05.07 р. заяву повернуто на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.07 р. ухвалу суду від 21.05.07 р. скасовано з передачею справи на розгляд Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 30.07.07 р. справу передано на розгляд судді  Прокопенко Л.В.

Ухвалою суду від 09.08.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/345 та призначено розгляд справи на 26.09.07 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 26.09.07 р. не направив.   

В судовому засіданні 26.09.07 р. представник позивача подав клопотання, в якому просить суд зобов'язати відповідача надати суду відомості про наявність рахунків в кредитних установах.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 26.09.07 р. розгляд справи відкладено на 06.11.07 р.

Судове засідання 06.11.2007 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Представник відповідача повторно не з'явився у судове засідання.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.11.07 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.05 р. між сторонами було укладено договір поставки № 651.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача товар згідно п. 2.1 договору, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 52/71386/1 від 04.10.05 р., № 52/73611 від 27.10.05 р. на загальну суму 29 238,00 грн.

Відповідно до 5.1 договору відповідач повинен був здійснити розрахунки за товар наступним чином:

п. 5.1.1 не пізніше, ніж протягом 15 днів з дня підписання договору –передоплата в розмірі 40% загальної вартості договору, що складає 9 566,67 грн., крім того ПДВ в розмірі 20%, що складає 1 913,33 грн., всього  11 480 грн.

п. 5.1.2 не пізніше, ніж протягом 31 календарного дня з дати підписання договору –оплата в розмірі 30% вартості договору, що складає 7 175 грн., крім того ПДВ в розмірі 20%, що складає 1 435 грн., всього 8 610 грн.

п. 5.1.3 не пізніше, ніж протягом 45 календарних днів з дати підписання договору –оплата 30% вартості договору, 7 175 грн., крім того ПДВ в розмірі 20%, що складає 1 435 грн., всього 8610 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку, розрахувався частково на суму 11 480 грн., в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку, складає 17 758, 34 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 0,1% від суми несплати за кожен день прострочення згідно п. 9.3 договору, що згідно наданого розрахунку становить  3 142,65 грн., втрат від інфляції в розмірі 2 890, 25 грн. та 25% річних 5 966,3 грн.

Отже, борг відповідача перед позивачем на момент подання позову складає 29 757,54 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з огляду на наступне.

До правовідносин сторін суд застосовує положення нових Цивільного та Господарського кодексів України, що набули чинності 01.01.04 р., так як згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 4 Прикінцевих положень ГК України до цивільних (господарських) відносин, що виникли до набрання чинності кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Згідно п.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. ст. 536, ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 20 319, 59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1 %, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 9.3 договору зазначено, що в разі прострочення термінів оплати  відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми неоплати за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3 142,65 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3 142,65 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно 25% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 9.3 договору зазначається, що вразі прострочення термінів відповідач сплачує суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції та проценти за користування коштами в розмірі 25% річних від суми несплати.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, стягнення такого виду відповідальності як штраф обумовлено наявністю факту прострочення виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 5 966,30 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 527, 610, 693 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО-Сервіс»(01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6-а, р/р 260073028501 в КБ «Даніель», МФО 380980, Код ЄДРПОУ 33545655) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система»(03680, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 2, р/р 2600205282 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175, Код ЄДРПОУ 30264156) 20 319,59 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 5 966,30 грн. - 25% річних, 3 142,65 грн. - 01% пені, 297,58 грн. –державного мита 118,00 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

                Суддя                                                                                                             Прокопенко Л.В.