Ухвала від 30.06.2025 по справі 640/15630/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про зміну способу

і порядку виконання судового рішення

30 червня 2025 року справа №640/15630/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Роговець О. М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Підопригори К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, треті особи - Святошинський районний суд м. Києва, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Державна судова адміністрація України про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2022 у справі №640/15630/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано бездіяльність ТУ ДСАУ в м. Києві щодо невиплати суддівської винагороди судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за період часу з 12.02.2011 по 11.12.2018 протиправною. Вирішено стягнути з ТУ ДСАУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період часу з 12.02.2011 по 11.12.2018 в сумі 4 491 866,90 грн, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити податки і збори до бюджету з суми 4 491 866,90 грн. за кожен місяць вказаного періоду з урахуванням пільг позивача.

Також вирішено стягнуто з ТУ ДСАУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 26150,40 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

20.02.2023 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/15630/19 видано виконавчі листи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ 31.05.2024 до суду від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві надійшла заява, в якій представник відповідача просить: встановити спосіб та порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 640/15630/19, а саме:

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, для виплати на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період часу з 12.02.2011 по 11.12.2018 в сумі 4 491 866,90 грн.

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві суддівську винагороду за період часу з 12.02.2011 по 11.12.2018 в сумі 4 491 866,90 грн., та нарахувати та виплатити податки і збори до бюджету з суми 4 491 866,90 грн. за кожен місяць вказаного періоду з урахуванням пільг позивача, за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, для виплати на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 26150,40 грн.

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 26150,40 грн., за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява 21.04.2025 розподілена судді Київського окружного адміністративного суду Дісці А. Б.

Водночас, згідно акту від 28.05.2025, через надмірне навантаження в суді, вказана заява передана судді Дісці А. Б. для розгляду - 28.05.2025.

Ухвалою судді Діски А. Б. від 30.05.2025 вказана заява призначена до розгляду на 30.06.2025.

Позивачка в судовому засіданні проти задоволення заяви відповідача заперечувала та зазначила про відсутність у відповідача права на звернення до суду з відповідною заявою.

Представник відповідача просила задовольнити заяву в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд зазначає, що свою заяву відповідач мотивує тим, що положеннями статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Головним розпорядником бюджетних коштів, в даному випадку, є Державна судова адміністрація України.

В свою чергу, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При цьому, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів окремої бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

На думку відповідача, наведені вище обставини унеможливлюють виконання рішення суду в передбачені законодавством спосіб та порядок, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено бюджетну програму КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником за якою визначено Державну судову адміністрацію України.

Тобто, фактично у заяві про зміну способу і порядку виконання рішення суду відповідач зазначає про відсутність фінансування бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" з якої має бути здійснене безспірне списання коштів, а тому необхідно зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" для виплати на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди та судові витрати за проведення судово-економічної експертизи та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві за рішенням суду суддівську винагороду та судові витрати за проведення судово-економічної експертизи за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що заявником не наведено жодних підстав, які б свідчили про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд наголошує, що в мотивувальній частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2022 у справі № 640/15630/19 чітко зазначено, що відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності суддів здійснює Державна судова адміністрація України.

Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення суду від 08.06.2022 під час розгляду і вирішення цього спору були встановлені обставини, які свідчать, що належним відповідачем у справі є саме Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві.

Також судом при ухваленні рішення від 08.06.2022 було враховано, що стягнення коштів з Територіального управління ДСА України в місті Києві, а не ДСА України, в цілому не виключає можливості списання коштів за цим судовим рішенням за рахунок коштів державного бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів."

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідних бюджетний період.

Таким чином, рішенням від 08.06.2022 у справі № 640/15630/19 обґрунтовано його виконання саме за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Зміна ж порядку та способу виконання рішення шляхом, про який просить відповідач у своїй заяві, фактично змінює мотивувальну частину судового рішення по суті, що є неприпустимим.

Крім того, суд зазначає, що у постановах від 05 серпня 2021 року у справі № 560/6212/20, від 29 липня 2021 року у справі № 340/1727/20, від 28 липня 2021 року у справі № 340/1901/20, від 28 липня 2021 року у справі № 160/6740/20 Верховний Суд зазначив, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів». За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. У цьому зв`язку треба зауважити також, що, враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.

З вищевикладеного вбачається, що, на думку Верховного Суду, з урахуванням положень статей 148-149, 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме ДСА України відповідає за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок застосування територіальним управлінням положень Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік під час виплати суддівської винагороди у певний період, а відтак судові рішення, прийняті на користь суддів, мають виконуватись за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», головним розпорядником якої є ДСА України, а не територіальним управлінням за рахунок власних бюджетних асигнувань.

Суд наголошує, що зазначені у заяві відповідачем обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №640/15630/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 01.07.2025.

Суддя Діска А.Б.