Рішення

від 25.12.2007 по справі 2/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/409

25.12.07

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

                      інвестиціями «Діловий центр Європа»

до                       Приватного підприємства «ІТЕРУС-1»

про                       визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним та

                     визнання права власності на нерухомість»

                                                                                                 Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       Тарасун В.Г.          

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 4, код ЄДРПОУ 30113822) - позивач у справі,  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «ІТЕРУС-1» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця  Хрещатик, 42, код ЄДРПОУ 34493582) - відповідач у справі, про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «Д»), які складається з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів, загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Музейний, будинок № 4 літ «Д»,  укладеного між сторонами від 07.11.2007 року,  та визнання права власності на зазначене нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 07 листопада 2007 року між відповідачем та позивачем було укладено в простій письмовій формі договір купівлі –продажу нерухомості, а саме:  нежитлових приміщень (в літ. «Д»), які складаються  з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4 літ «Д». На виконання умов договору продавцем (відповідачем) було передано зазначене майно покупцю (позивачу), а  покупцем (позивачем) було сплачено покупну ціну даної нерухомості. Однак, в подальшому, в супереч договірному зобов'язанню, відповідач (продавець) не з'явився у визначений термін до нотаріальної контори, з метою нотаріального посвідчення даного правочину, в наслідок чого, керуючись п.2 ст.220 та ст.392 ЦК України,  позивач звернувся за захистом свого порушеного права з позовом про визнання договору купівлі –продажу нерухомості дійсним  та визнання права власності на нерухомість  .

Ухвалою від 10.12.2007 р. у справі №2/409 було порушено провадження та призначено розгляд справи на 25.12.2007 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає факт порушення своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07 листопада 2007 р., та не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, вважаючи зазначений договір купівлі-продажу дійсним та виконаним.

Разом з відзивом Відповідач заявив клопотання за яким просив розглядати справу  без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні на виконання вимог ухвали подав додаткові пояснення та докази по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

07 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа» та Приватним підприємством «ІТЕРУС-1» було укладено договір купівлі –продажу нерухомості, а саме:  нежитлових приміщень (в літ. «Д»), які складаються  з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4 літ «Д»(надалі –«Договір»).

Позивачем, на виконання п.3.1. Договору, платіжним дорученням №728 від 09.11.2007 р  було перераховано відповідачу кошти в сумі 732 344 (сімсот тридцять дві тисячі триста сорок чотири) гривні 00 копійок,  чим виконано свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу, щодо здійснення оплати купівельної ціни нерухомості, в повному обсязі.

09 листопада 2007 року Відповідачем було фактично передано Позивачу (покупцю за Договором) нежитлові приміщення (в літ. «Д»), які складаються  з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4 літ «Д»було фактично передано покупцю за Договором, про що сторони склали  Акт  приймання-передачі.

За п.10.1. Договору позивач та відповідач прийняли на себе зобов'язання протягом двох робочих днів з моменту укладання Договору (тобто до 10.11.2007 р.) з'явитися до нотаріальної контори, для нотаріального посвідчення укладеного та вже фактично виконаного Договору.

Відповідач до приватного нотаріуса у призначений час не з'явився, та в подальшому ухилявся  від нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, товариства, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду підвідомчі справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом встановлено, що позивачем по справі, в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання згідно Договору, та завчасно повідомлено відповідача про час та місце здійснення нотаріального посвідчення договору.   

Проте відповідач не з'явився у призначений час до приватного нотаріуса, що у відповіді на лист Позивача пояснив невідкладними господарськими справами і в подальшому, до звернення позивача до суду, відповідач ухилявся від вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання свого обов'язку передбаченого підпунктом 10.1 Договору, щодо його нотаріального посвідчення.

Враховуючи, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі –продажу нерухомості, що підтверджується фактичним підписом та скріпленням печатками сторін тексту Договору,  Позивачем було фактично сплачено вартість приміщення на умовах визначених договором купівлі –продажу нерухомості, та  Відповідач фактично передав у власність Позивача приміщення, про що складено акт приймання –передачі, суд дійшов висновку про обґрунтованість першої позовної вимоги позивача та у відповідності до ст. 220 ЦК України вважає за доцільне визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості укладений від 07.11.2007 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа» та Приватним підприємством «ІТЕРУС-1»предметом якого є купівля –продаж нежитлових приміщень (в літ. «Д»), які складаються  з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Музейний, буд. 4 літ «Д».

Відповідно до п. 5.1 Договору, право власності на відчужуване приміщення переходить до покупця з моменту сплати купівельної ціни в повному обсязі та фактичного приймання приміщення за актом приймання-передачі.

Доказів про наявність письмових угод між позивачем та відповідачем щодо додаткових зобов'язань за вищезгаданим Договором купівлі-продажу, суду надано не було.          

Відповідно до п.1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, будь-яких порушень цього права хоча б ці порушення не були пов'язані з позбавленням права володіння.

Згідно п.1 ст. 328 Цивільно кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за Договором, а тому згідно п.1 ст. 328 Цивільного кодексу України ним у встановленому законом порядку набуто право власності на вищезазначені нежитлові приміщення.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість другої позовної вимоги позивача про визнання за ним  права власності на нежитлові приміщень (в літ. «Д»), які складаються  з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4 літ «Д».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд дійшов висновку що позивачем доведено обґрунтованість своїх заявлених позовних вимог, в зв'язку  з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України   на   відповідача   відносяться  витрати  по  сплаті  держмита  в  сумі  7408,44 грн. та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дійсним договір купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «Д»), які складаються з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів, загальною площею 1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Музейний, будинок № 4 літ «Д», який було  укладено 07.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»(01001, м. Київ, провулок Музейний, 4, код ЄДРПОУ 30113822) та Приватним підприємством «ІТЕРУС-1» (адреса:  01001, м. Київ, вулиця  Хрещатик, 42, код ЄДРПОУ 34493582).

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»(01001, м. Київ, провулок Музейний, 4, код ЄДРПОУ 30113822) право власності  на нежитлові приміщення (в літ. «Д»), які складаються з підвалу, І-го та ІІ-го поверхів, загальною площею  1 026,60 (одна тисяча двадцять шість цілих і шістдесят сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Музейний, будинок № 4 літ «Д».

4. Стягнути з Приватного підприємства «ІТЕРУС-1» (адреса:  01001, м. Київ, вулиця  Хрещатик, 42, код ЄДРПОУ 34493582, р/р № 26009001308890 в ЗАТ "ОТП Банк" МФО 300528), а у випадку відсутності коштів - з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, -   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»(01001, м. Київ, провулок Музейний, 4, код ЄДРПОУ 30113822, р/р № 26008301303392 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528) 7 408 (сім тисяч чотириста вісім) гривень 44 копійок та державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень, 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

СуддяІ.О.Домнічева