Постанова від 24.06.2025 по справі 906/781/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/781/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Першого заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (Крейбух О. Г. - головуючий, судді Юрчук М. І., Тимошенко О. М.)

у справі

за позовом Заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі СБУ у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайн Компані»

про стягнення 1 720 003,28 грн,

(у судове засідання з`явилися: прокурор - Томчук М. О., представники: позивача - Косенко М. С., відповідача - Лукашова О. Є., Радченко М. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У липні 2024 року заступник керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Управління СБУ у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайн Компані» (далі - ТОВ «Брайн Компані») 1 719 344,45 грн, з яких: 1 328 323,38 грн безпідставно сплачених коштів, 271 362,79 грн інфляційних втрат та 119 658,28 грн 3% річних.

На думку прокурора, витрати на оренду та роботу дизельного генератора не передбачені договором підряду № 095-Ю18 від 24.04.2024, кошти у розмірі 1 328 832,38 грн підлягають стягненню з ТОВ «Брайн Компані» на користь Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі ст. 1212 ЦК України як такі, що безпідставно отримані. Крім того, з огляду на юридичну природу кондикційних правовідносин між сторонами, прокурор вважає, що до них підлягає застосуванню правила статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з чим останнім нараховано 271 362,79 грн інфляційних та 119 658,28 грн 3% річних, нарахованих на суму 1 328 832,38 грн, за період з 06.12.2018 по 06.12.2021.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 24.04.2018 між Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайн Компані» (генпідрядник) укладено договір підряду № 095-018 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник зобов`язується виконати роботи з нового будівництва (далі - роботи) «Роботи з нового будівництва групи багатоквартирних житлових будинків, що складаються з трьох будинків, в т. ч. двох блокованих, по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниці (класифікатор ДК 021:2015 (СРV): код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору роботи, які доручаються генеральному підряднику здійснюються на підставі затвердженої замовником проектної документації стадії «П» та розробленої генпідрядником стадії «Р», а також технічної специфікації, яка є додатком до договору.

Датою початку виконання робіт є дата підписання цього договору (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору строк виконання робіт складає 27 (двадцять сім) повних місяців з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 4.1 договору вартість робіт з нового будівництва складає 121 907 249,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 20 317 874,83 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору до обов`язків генпідрядника входить: нести витрати за електричну енергію (п. 5.2.7); укладання під час будівництва договорів за енергоносії (тимчасове електропостачання, водопостачання, опалення) та здійснення їх оплати (п. 5.2.28).

Пунктом 5.2.15 договору визначено обов`язок генпідрядника забезпечити будівництво об`єкту відповідно до проектно-кошторисної документації у терміни згідно з графіком будівництва.

Також пункт 5.2.19 передбачає обов`язок генпідрядника виконувати усі додаткові роботи, які не входять до кошторисної документації, тільки за погодженням замовника.

Відповідно до п. 10.2 договору замовник здійснює контроль за ходом будівництва та приймання будівельно-монтажних робіт після підтвердження якісного виконання робіт здійснюється за актом ф. КБ-2-в, ф. КБ-3.

За умовами п. 10.3 договору замовник здійснює перевірку відповідності використаних матеріалів, виробів, конструкцій, передбачених проектною документацією та умовами цього Договору.

У разі проведення робіт, які необхідні для повного виконання умов договору, але не були передбачені умовами тендерної документації генпідрядник, за письмовим погодженням замовника, вносить їх до проектно-кошторисної документацій, виконує будівельно-монтажні роботи та подає їх врахованими в актах виконаних робіт на загальних умовах (п. 10.6 договору).

Згідно з п. 11.1 договору фінансування робіт здійснюється за кошти загального фонду державного бюджету за КПКВ 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» в межах доведених кошторисних призначень на кожен відповідний бюджетний рік згідно з чинними нормативно-правовими актами України та керівними документами та за рахунок інших джерел, визначених замовником.

Відповідно до п. 13.1 договору приймання-передача закінчених робіт проводиться в порядку, встановленому Загальними умовами, іншими нормативними актами та Договором.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток /т. 1, а.с. 28/.

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт № 9 за 21.11.2018-26.11.2018 рік на загальну суму 3 027 057,60 грн /т. 1, а.с. 80-89/.

05.12.2018 Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, відповідно до платіжного доручення № 1526, перерахувало на користь ТОВ «Брайн Компані» кошти у розмірі 3 985 927,20 грн /т. 1, а.с. 79/.

Експертною оцінкою перевірки документації, яка підтверджує вартість виконаних робіт та виконання перевірки обсягів виконання робіт на об`єкті будівництва: «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складаються з трьох будинків, в т. ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниці» № 02-01102-19 від 30.05.2019 (т. 1. 69-77), складеною філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Віниицькій області, зокрема за актом № 9 з 21.11.2018-26.11.2018 (загальна вартість робіт 3 027 057,60 грн), встановлено:

- пред`явлені до оплати роботи відсутні в кошторисній документації;

- нецільове використання коштів державного бюджету поза межами проектно-кошторисної документації в сумі 1 328 832, 00 грн з ПДВ, а саме: 307 200,00 грн (п. 83/220 96 машино-діб оренди дизель-генератора); 1 021 632 грн (п. 84/221 вартість 34 000 л дизельного палива). Як правило, генпідрядник проводить тимчасову лінію електропостачання будови, встановлює лічильник і всі роботи, що потребують електроенергії використовують її з подальшою оплатою, що в рази дешевше за дизель-генератор /т. 1, а.с. 73/.

Крім того 24.12.2019 в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 62019240000001054 за фактом внесення службовими особами ТОВ «Брайн Компані» недостовірних відомостей до актів виконаних робіт щодо об`ємів спожитої електроенергії, а також не проведено відповідних розрахунків за неї, та як наслідок привласнено « 10644 кВт» електроенергії вартістю 732 982,46 грн, чим завдано збитків держави на вказану суму.

В ході досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/123-21/5295-ЕК від 30.07.2021, відповідно до якого: «враховуючи те, що умовами договору № 095-018 від 24.04.2018 та додаткової угоди № 107-018 від 05.06.2018 не передбачено використання при будівництві дизель-генератора, а абз. 8 п. 5.2.28 розділу 5.2 договору передбачено обов`язки генпідрядника «під час будівництва укладати договори за енергоносії (тимчасове електропостачання, водопостачання, опалення) та здійснювати їх оплату», експерт дійшов висновку, що документально підтверджується висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, викладений у довідці від 30.06.2021, щодо безпідставного включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайн Компані» до акта № 9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року та підсумкової відомості ресурсів витрат на оренду та роботу дизель-генератора, які не передбачені договором, та повної оплати Управлінням Служби безпеки у Вінницькій області таких робіт, що призвело до завдання шкоди (збитків) державі на суму 1 328 832, 38 грн» /т. 1, а.с. 34-41/.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем, разом із клопотанням про долучення доказів (вх. № 15489/24 від 11.12.2024), надано акт перевірки стану взаєморозрахунків між замовником - Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області та Генеральним підрядником - ТОВ «БРАЙН КОМПАНІ» по будівництву об`єкта «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складається з трьох будинків, в т. ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниця» від 07.08.2019 з доданою до нього відомістю перерахунку вартості робіт, який долучено до матеріалів справи та враховано місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення /т. 2, а.с. 14-18/.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/781/24 позов задоволено.

Рішення аргументоване тим, що оскільки умовами договору № 095-018 від 24.04.2018 не передбачено використання при будівництві дизель-генератора, а перерахування СБУ у Вінницькій області коштів в сумі 1 328 323,38 грн (з ПДВ) фактично відбулося поза межами умов, передбачених договором, обґрунтованими є позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, а також нарахованих 271 466,77 грн інфляційних та 119 704,13 грн 3% річних за період з 06.12.2018 по 06.12.2021.

Відповідач під час розгляду справи, не спростував висновки, викладені у довідці Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 30.06.2021 та висновку експерта №СЕ-19/123-21/5295-ЕК від 30.07.2021. При цьому, не обґрунтував необхідність використання при будівництві дизель-генератора та включення таких витрат до акта №9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року. Наданий представником відповідача акт перевірки стану взаєморозрахунків між замовником «Управління Служби безпеки України у Вінницькій області» та Генеральним підрядником ТОВ «БРАЙН КОМПАНІ» по будівництву об`єкта «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складається з трьох будинків, в т.ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниця» від 07.08.2019 з доданою до нього відомістю перерахунку вартості робіт не підтверджує виключення з акта виконаних робіт №9 вартості роботи дизельгенератора у розмірі 307 200,00 грн та вартість дизельного палива, оскільки був складений 07.08.2019, тобто, після складення та підписання сторонами (замовником, генпідрядником та субпідрядником) акта виконаних робіт №9 від 05.12.2018 року. Зазначений акт, навпаки, підтверджує, що зазначені витрати не були передбачені договором.

Оскільки перерахування СБУ у Вінницькій області коштів в сумі 1328323, 38 грн (з ПДВ) фактично відбулося поза межами умов, передбачених договором, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України є обґрунтованими.

3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/781/24 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова аргументована тим, що в супровідному листі № 60 від 08.08.2019, адресованому Управлінню СБУ у Вінницькій облаті /т. 1, а.с. 69/ філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Вінницькій області вказувала про те, що на замовлення УСБУ у Вінницькій облаті за участі ТОВ «Брайн Компані» проведена перевірка обсягу виконаних робіт і матеріалів, а також ведення технічної документації, яка відображає повноту виконання робіт з будівництва групи житлових будинків по вулиці Академіка Янгеля, 54 у місті Вінниці складається із наступних матеріалів: - Експертна оцінка № 02-0102-19 від 30.05.2019 на 15 аркушах; - Додаток № 1 до Експертної оцінки Акт перевірки від 21.06.2019 на 13 аркушах; - Додаток № 2 до Експертної оцінки Акт перевірки від 07.08.2019 на 9 аркушах.

Отже результатом перевірки документації філією ДП «Укрдержбудекспертиза» є не тільки експертна оцінка № 02-0102-19 від 30.05.2019, а всі матеріали, що надсилалися на адресу Управління СБУ у Вінницькій області.

При цьому прокурор в обґрунтування позовних вимог, подав до суду першої інстанції, серед іншого, як додаток і доказ, лише експертну оцінку № 02-0102-19 від 30.05.2019, але не надав Додаток № 1 до неї - Акт перевірки від 21.06.2019, а також Додаток № 2 - Акт перевірки від 07.08.2019.

Суд апеляційної інстанції розцінив такі дії прокурора як вибіркове подання доказів, що мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи, оскільки у вказаному Додатку № 2 від 07.08.2019, зокрема, зазначено: «З метою усунення недоліків викладених в акті перевірки від 21.06.2019 року Генпідрядником надано локальні кошториси, розрахунок договірної ціни та довідки КБ-3 і КБ-2в з коригуючими даними (лист від 15.07.2019 року ТОВ «Брайн Компані»). На підставі зазначених документів Генпідрядником виконано уточнення вартості робіт виконаних та оплачених в період з 24.04.2018 року по 01.06.2019 року, дані наведені в додатку Відомості перерахунку вартості БМР по будівництву «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складається з трьох будинків, в т.ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниця».

За результатом проведеної перевірки після проведення уточнення вартості робіт та усунення всіх недоліків та помилок становить: - виконано робіт на суму - 35 284 061, 62 грн; - оплачено робіт на суму 36 241 473, 39 грн; - сума необґрунтовано включених до оплати коштів за виконані будівельно-монтажні роботи складає 957 411,77 гривень /т. 2, а.с. 14/.

В пункті 9 Відомостей перерахунку вартості БМР по будівництву «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складається з трьох будинків, в т.ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниця», які є додатком до Акта перевірки від 07.08.2019, зазначено: виключено вартість роботи дизельного генератора - 307 200,00 грн та вартість дизельного палива - 1 021 632,00 грн, які не були передбачені договірною ціною /т. 2, а.с. 16/.

Крім того, наявна в матеріалах справи довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 12.02.2021 містить посилання на обставини, що зазначені в Акті перевірки від 07.08.2019, яким в свою чергу підтверджено коригування та виключення вартості оренди дизель-генератора та дизельного пального /т. 1, а.с. 63/.

Водночас довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 30.06.2021 вже не містить вказаних вище посилань, а також не враховує коригуючі акти виконаних робіт.

Таким чином Довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 12.02.2021 та від 30.06.2021 суперечать одна одній, незважаючи на те, що підписані однією і тією ж посадовою особою - Людмилою Слободян, що ставить під сумнів їхню узгодженість та достовірність.

Також висновок експерта № СЕ-19/123-21/5295-ЕК від 30.07.2021, на вирішення якого поставлено питання чи підтверджується документально висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, викладений у довідці від 30.06.2021, містить таку ж саму інформацію, що і довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 30.06.2021, на дослідження якої поставлені питання: який обсяг коштів використаний на оплату роботи дизель-генератора та чи передбачені ці роботи проектно-кошторисною документацією за умовами договору.

Одночасно і відповідач ТОВ «Брайн Компані» визнає включення до акта № 9 з 21.11.2018-26.11.2018 (загальна вартість робіт 3 027 057,6 грн) поза межами проектно-кошторисної документації коштів у загальному розмірі 1 328 832, 00 грн з ПДВ, а саме: 307 200,00 грн вартості оренди дизель-генератора та 1 021 632 грн - вартості 34 000 л дизельного палива.

Окрім того 17.07.2019 між Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області та ТОВ «Брайн Компані» підписана Додаткова угода від 17.07.2019 до Договору від 24.04.2018 № 095-018, згідно з пунктом 8 якої «сторони погодили, що після підписання цієї Додаткової угоди, Договір підряду від 24.04.2018 року № 095-018 на будівництво групи багатоквартирних будинків по вул. А. Янгеля, 54 вважається припиненим, за виключенням зобов`язань по проведенню повного фінансового розрахунку між Сторонами, який підлягає виконанню після експертної оцінки перевірки документації, яка підтверджує вартість виконаних робіт, та виконання перевірки обсягів виконання робіт на об`єкті будівництва: «Нове будівництво групи багатоквартирних будинків, що складається з трьох, в т.ч. двох блокованих по вул. А. Янгеля, 5 в м. Вінниці» /т. 2 а.с. 115/.

Сторонами не заперечувалося, що станом на 17.07.2019 виконані ТОВ «Брайн Компані» у 2018 році роботи оплачені замовником будівництва повністю.

Висновком перевірки від 07.08.2019 встановлено, що сума необґрунтовано включених до оплати коштів за виконані будівельно-монтажні роботи складає 957 411,77 гривень /т. 2 а.с. 14-18/, яка у подальшому відображена у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019 рік від 02.10.2019 (форма КБ-3), підписаною замовником та генпідрядником /т. 2 а.с. 118/.

Таким чином, прокурором не доведено безпідставність сплати позивачем на рахунок відповідача коштів у розмірі 1 328 323,38 грн належними, допустимими та достовірними доказами, враховуючи заперечення відповідача із посиланням на акт перевірки від 07.08.2019, яким підтверджено коригування та виключення вартості оренди дизельного генератора у сумі 307 200,00 грн та вартість дизельного палива у сумі 1 021 632,00 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1 Перший заступник керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 і залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/781/24.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Скаржник стверджує, що судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 717/2052/16-ц, від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 31.07.2019 у справі № 753/11963/15-ц, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 14.12.2022 у справі № 521/574/22, від 08.11.2023 у справі № 140/1322/22; від 24.04.2024 у справі № 646/857/18 щодо застосування статей 80, 269 ГПК України

Крім того, не враховано висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо застосування статей 79, 86 ГПК України

Саме через порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не застосував статтю 1212 ЦК України, не урахувавши при цьому висновки про її застосування, викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

ТОВ «Брайн Компані» подало до суду апеляційної інстанції ряд нових документів, у т.ч. додаткову угоду від 17.07.2019 до Договору від 24.04.2018 № 095-018 (т. 2 а.с. 115), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019 рік від 02.09.2019 (форма КБ-3), підписані замовником та генпідрядником (т.2 а.с. 118, 119), платіжні доручення № 1064 від 01.10.2019, № 1232 від 01.10.2019, № 1233 від 01.10.2019, № 1234 від 01.10.2019 (т. 2 а.с. 125-126) та інші, без обґрунтування поважності причин неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції безпідставно, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, не мотивувавши, прийняв на стадії апеляційного перегляду справи від ТОВ «Брайн Компані» вказані нові докази, які у сукупності з актом перевірки стану взаєморозрахунків від 07.08.2019 вплинули на вирішення справи № 906/781/24.

Сам по собі акт перевірки стану взаєморозрахунків від 07.08.2019, відповідно до якого сума необґрунтовано включених до оплати коштів за виконані будівельно-монтажні роботи - 957 411,77 грн, без надання первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) не є достатнім доказом коригування та виключення вартості оренди дизельного генератора та вартості дизельного палива на суму 1 328 832,38 гривні.

Таке коригування вартості робіт за фактичних обставин цієї справи має підтверджуватися або відповідним платіжним дорученням про перерахування ТОВ «Брайн Компані» на рахунок УСБУ у Вінницькій області 1 328 832,38 грн, або Актом приймання виконаних додаткових будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на таку ж суму, які б УСБУ у Вінницькій області не оплачували, однак таких документів відповідачем також не надано.

Натомість в усіх наданих відповідачем доказах значиться сума 957 411,77 грн, яка не відповідає сумі, яка є предметом спору у справі № 906/781/24 - 1 328 832,38 гривні.

Акт перевірки стану взаєморозрахунків від 07.08.2019 з доданою до нього відомістю перерахунку вартості робіт не підтверджує виключення з акта виконаних робіт № 9 вартості роботи дизель- генератора та вартість дизельного палива.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Відповідно до частин першої-третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку скаржника) (подібні висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16

У постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, викладено висновки, відповідно до яких докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу. Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними: 1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; 3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; 4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); 5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

Апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок щодо прийняття нових доказів, про що неодноразово зазначено в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 717/2052/16-ц, від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 31.07.2019 у справі № 753/11963/15-ц, від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19, від 14.12.2022 у справі № 521/574/22 та інших, якими обґрунтована касаційна скарга.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Одночасно стаття 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Відповідно до статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Brualla Gomez de La Torre v. Spain» від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, а також в інших постановах, на які посилається скаржник.

5.4. Колегія суддів зауважує, що саме посилаючись на зазначені висновки Верховного Суду, прокурор у касаційній скарзі доводить наявність підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду.

Зміст скарги стосується того, що суд апеляційної інстанції врахував докази, які не були подані до суду першої інстанції і на їх підставі дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Як слідує із матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Брайн Компані» надало ряд нових документів, зокрема і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019 рік від 02.09.2019 (форма КБ-3), платіжні доручення та інше. Зі змісту постанови апеляційного господарського суду вбачається , що Суд врахував обставини, наведені відповідачем на обґрунтування неможливості надання додаткових доказів до суду першої інстанції та визнав їх об`єктивними.

Верховний Суд зауважує, що попри те, що суд апеляційної інстанції не навів докладних обґрунтувань щодо прийняття зазначених доказів, вказані обставини не є безумовною підставою для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 906/781/24.

Так, зі змісту постанови слідує, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався низкою доказів, які були подані до суду першої інстанції і на підставі їх оцінки вважав, що рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/781/24 підлягає скасуванню.

Зокрема, суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що прокурором не доведено безпідставність сплати позивачем на рахунок відповідача коштів у розмірі 1 328 323,38 грн належними, допустимими та достовірними доказами, враховуючи заперечення відповідача із посиланням на акт перевірки від 07.08.2019, яким підтверджено коригування та виключення вартості оренди дизельного генератора у сумі 307 200,00 грн та вартість дизельного палива у сумі 1 021 632,00 грн.

Крім того, апеляційний господарський суд врахував обставини, встановлені на підставі супровідного листа № 60 від 08.08.2019, Акта перевірки від 07.08.2019, Відомостей перерахунку вартості БМР по будівництву «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складається з трьох будинків, в т.ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м. Вінниця», довідки Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 12.02.2021, висновку експерта № СЕ-19/123-21/5295-ЕК від 30.07.2021.

Тобто, саме акт перевірки від 07.08.2019 був одним із ключових доказів, який і став наслідком ухвалення оскарженої постанови. У свою чергу, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що постанова апеляційного господарського суду суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду у тій мірі, що мали б наслідком її скасування.

У свою чергу, доводи скаржника щодо врахування апеляційним господарським судом акта перевірки стану взаєморозрахунків від 07.08.2019 фактично стосуються оцінки зазначеного доказу і необхідності надання переоцінки відповідних доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що касаційна інстанція не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а її повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

Суд зауважує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновки щодо застосування статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 10.02.2022 у справі № 916/707/21, оскільки застосування вказаних приписів взаємопов`язане із доведенням прокурором обґрунтованості позовних вимог, чого у межах справи, зважаючи на зміст постанови суду апеляційної інстанції, здійснено не було.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

5.5. Зважаючи на викладене, оскільки твердження скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження, інших доводів у межах підстав касаційного оскарження скаржником не наведено, колегія суддів не убачає підстав для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 906/781/24.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену у справі постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 906/781/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ