Постанова від 01.07.2025 по справі 2-587-09

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6716/25 Справа № 2-587-09 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,

суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Триполець В.О.,

Учасники справи:

заявник (стягувач): ОСОБА_1 ,

заінтересована особа (боржник): Селянсько-фермерське господарство «Сокіл-1999»,

особа, дії якої оскаржуються: начальник Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кукаріна Наталія Олександрівна,

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Шаповалова І.С.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У жовтні 2023року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Павлоградського ВДВС) Кукаріної Наталії Олександрівни.

Існування таких вимог заявник пов`язував із тим, що Павлоградським ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-587-2009, виданого 09 липня 2009року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з Селянсько-фермерського господарства «Сокол» (далі СФГ «Сокол»), яке змінило найменування на Селянсько-фермерське господарство «Сокіл-1999» (далі СФГ «Сокіл-1999»), на користь ОСОБА_1 190000,00грн, судових витрат в сумі 1 700,00грн.

05 вересня 2018року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до СФГ «Сокол» про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних за невиконання зобов`язання задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов`язання в період 2015-2017 роки в розмірі 131 860,00грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 318,60грн, загальна сума 133 178,60грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. За рішенням суду був виданий виконавчий лист від 26 лютого 2019року, який також пред`явлений до виконання.

Виконавчі провадження були об`єднані в одне зведене виконавче провадження.

01 квітня 2023року та 10 травня 2023року ОСОБА_1 на ім`я начальника Павлоградського ВДВС Кукаріної Н.О. подав заяви, в яких, посилаючись на статтю 4 Закону України «Про виконавче провадження», просив накласти арешт на посіви, що знаходяться на земельних ділянках: поле площею 38,2га, кадастровий номер 223587500:01:003:0032 (рілля); площею 7,8га, кадастровий номер 223587500:01:003:0292 (рілля); поле площею 34га (пасовище) кадастровий номер 223587500:01:003:0033.

19 вересня 2023року ОСОБА_1 отримав відповідь ОСОБА_2 від 18 вересня 2023року про те, що у неї відсутня інформація про земельні ділянки, якими користується боржник.

Заявник вважав вказану відповідь неправомірною, оскільки всі фізичні особи, які розпаювали земельну ділянку, є членами СФГ «Сокол», голова СФГ «Сокол» всі ці роки здає звітність 29-сг про те, що СФГ «Сокол» щорічно має врожай, а не пайовики СФГ «Сокол». Заявник просив накласти арешт саме на посіви, а не на земельні ділянки. Згідно з пунктом 5.2 статуту СФГ «Сокол» права володіння та користування земельними ділянками, що знаходяться у власності членів господарства здійснює господарство. Вихід членів СФГ «Сокол» був зроблений після рішення суду про стягнення з СФГ «Сокол» коштів з метою ухилення від виконання рішення суду. На теперішній час відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку видом користування спірних земельних ділянок є «для ведення фермерського господарства», тобто боржник користується спірними земельними ділянками.

Щодо строку звернення зі скаргою вказав, що вчасно (28 вересня 2023року) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби. Однак його скарга була повернута без розгляду ухвалою суду від 02 жовтня 2023року, копію якої було надано заявнику 10 травня 2023року.

Ураховуючи викладене, заявник виклав вимоги про: поновлення строку на подання скарги; визнання неправомірною бездіяльність начальника Павлоградського ВДВС Кукаріної Н.О. щодо не накладення стягнення на посіви, що знаходяться на земельних ділянках: поле площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, поле площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, земельна ділянка, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0292 по зведеному виконавчому провадженню № 71789726; зобов`язання начальника Павлоградського ВДВС Кукаріну Н.О. провести стягнення на посіви, що знаходяться на земельних ділянках: поле площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, поле площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, земельна ділянка, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0292 по зведеному виконавчому провадженню № 71789726.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що правова належність земельних ділянок особам, які є членами СФГ «Сокол», не є ототожненням з належністю майна безпосередньо СФГ, що кореспондується з положеннями розділу 5 статуту СФГ «Сокол» та статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство», в редакції на час виникнення спірних правовідносин. Заявником не доведено, що земельна ділянка, площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, земельна ділянка, площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, земельна ділянка, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003: 0292 належать безпосередньо боржнику у виконавчому провадженню № 71789726 СФГ «Сокол». Всі інші доводи скарги зведені до незгоди стягувача ОСОБА_1 з раніше постановленою за аналогічних доводів та правових підстав ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021року (справа № 2-587-09, провадження № 4-с/185/26/21), яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суд від 15 березня 2022року.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

14 червня 2024року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування ухвали суду та задоволення скарги повністю.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що відповідь начальника державної виконавчої служби від 18 вересня 2023року неправомірна, оскільки голова СФГ «Сокол» здає звіти 29-сг, СФГ «Сокол» щорічно має врожай, а не пайовики СФГ «Сокол», які є членами господарства, саме на посіви на цій землі він прохав накласти арешт, а не на земельні ділянки. Вихід членів з господарства був зроблений після рішення суду про стягнення з СФГ «Сокол» коштів з метою ухилення від виконання рішення суду, отже посадова особа державної виконавчої служби неправомірно не проводить стягнення на земельних ділянках, що належить колишнім членам господарства і якими користується боржник. Відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що належать громадянам України членам фермерського господарства на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. Тобто, на думку заявника, вказана норма свідчить, що посіви на земельних ділянках, що належать громадянам України членам фермерського господарства на праві власності, належать не вказаним власникам земельних ділянок, а юридичній особі фермерському господарству.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, та 12 травня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

15травня 2025рокуухвалою Дніпровськогоапеляційного судусправу призначенодо розглядуна 11?? год 17 червня 2025року.

17 червня 2025року по справі оголошена перерва на 09?? год 01 липня 2025року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідкою про доставку електронного листа і смс-повідомлення та розпискою про розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами.

На виконанні у державного виконавця Павлоградського ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 71789726, в межах якого стягувач ОСОБА_1 01 квітня 2023року повторно звернувся із заявою до начальника Павлоградського ВДВС, в якій просив накласти арешт та провести стягнення посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ «Сокол», на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокол»: земельна ділянка, площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, земельна ділянка, площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, земельна ділянка, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003: 0292.

Відповідно до статуту СФГ «Сокіл-1999» (код ЄДРПОУ 30172563), затвердженого засновником СФГ «Сокіл-1999» ОСОБА_4 08 березня 2024року, цей статут є новою редакцією статуту СФГ «Сокіл-1999» (код ЄДРПОУ 30172563), зареєстрований у Павлоградській районній державній адміністрації 21 лютого 2005року, у новій редакції 21 серпня 2006року, та у редакції, затвердженій засновником фермерського господарства 06 листопада 2023року, зареєстрований 13 листопада 2023року.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що заявником не доведено, що земельна ділянка, площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, земельна ділянка, площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, та земельна ділянка, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003: 0292 належать безпосередньо боржнику у виконавчому провадженню № 71789726 СФГ «Сокол».

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні судового рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви танорми права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (частина перша, пункт 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

У частині першій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до пунктів «а» та «б» частини першої статті 12 Закону України «Про фермерське господарство», тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу земель фермерського господарства входять земельні ділянки, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі та земельні ділянки, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 14 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону України «Про фермерське господарство» трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020року у справі 918/335/17 (провадження № 12-160гс19) зазначено, що: «особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2020року у справі № 908/2606/18 (провадження № 12-130гс19) зазначено, що:

«19. Фермерське господарство є окремою організаційно-правовою формою господарювання, передбаченою, зокрема, статтею 114 ГК України. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

20. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

32. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом (частини перша, третя та п`ята статті 20 Закону № 973-IV).

33. Землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (частини перша та друга статті 12 Закону № 973-IV).

34. Отже, у фермерського господарства право володіння та користування земельною ділянкою, що належить його члену на праві приватної власності, виникає в силу прямої вказівки закону. Іншими словами, фермерське господарство має право володіння та користування такими земельними ділянками під час членства особи у цьому господарстві. Зазначене не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому у пункті 89 постанови від 04 липня 2018року у справі № 653/1096/16-ц, згідно з яким факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема (тобто, не виключно), державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння».

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом (абзац 2 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).

У справі, що переглядається ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність начальника Павлоградського ВДВС Кукаріної Н.О., в якій вказав, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження в тому числі з виконання виконавчого листів № 2-587-2009, виданого 09 липня 2009року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 190 000,00грн, судових витрат в сумі 1 700,00грн та від 26 лютого 2019 року про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов`язання в період 2015-2017 роки в розмірі 131 860,00грн, а також судового збору в розмірі 1 318,60грн.

01 квітня 2023року та 10 травня 2023року ОСОБА_1 на ім`я начальника Павлоградського ВДВС Кукаріної Н.О. подав заяви, в яких просив накласти арешт на посіви, що знаходяться на земельних ділянках: поле площею 38,2га, кадастровий номер 223587500:01:003:0032 (рілля); площею 7,8га, кадастровий номер 223587500:01:003:0292 (рілля); поле площею 34га (пасовище) кадастровий номер 223587500:01:003:0033. Проте, отримав відповідь про відсутність інформації про земельні ділянки, якими користується боржник.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, вважав, що заявником не доведено, що спірні земельні ділянки належать безпосередньо боржнику у виконавчому провадженню № 71789726 СФГ «Сокол» (перейменовано на СФГ «Сокіл-1999»).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту СФГ «Сокол» (нова редакція) 21 серпня 2006року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 21 серпня 2006року) головою СФГ «Сокол» є ОСОБА_4 , членами господарського товариства, крім засновника, також є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Членами господарства можуть стати інші члени сім`ї засновника, а також його родичі, що визнають та дотримуються статуту господарства. Землі господарства можуть складатися з земельних ділянок, що належать громадянам членам господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів господарства, здійснює господарство (пункти 3.3, 5, 1, 5.2 Статуту) /т.1 а.с.27-34/.

За даними Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, наданими Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 29 вересня 2023року, цільове призначення земельних ділянок: площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032; площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033; площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0292 «01.02 Для ведення фермерського господарства», категорія земель «землі сільськогосподарського призначення». У розділі «Відповідно до відомостей про суб`єктів права власності на земельну ділянку» вказані /т.1 а.с.15-26/:

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (земельна ділянка, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032);

ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (земельна ділянка, кадастровий номер 1223587500:01:003:0292);

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (земельна ділянка, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033).

Спірні земельні ділянки відповідно до державних актів розташовані на території Троїцької сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області, цільове призначення вказаних земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Одночасно, перевіркою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно апеляційним судом встановлено, що станом на 26 червня 2025року:

- земельна ділянка з кадастровим номером 1223587500:01:003:0032 площею 38,2га належить на праві спільної часткової власності наступним фізичним особам: ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_12 ), номер запису про право власності 47440656, дата реєстрації права власності 27 липня 2024року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1223587500:01:003:0292 площею 7,8га належить на праві спільної частковоївласності наступним фізичним особам: ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_12 ), номер запису про право власності 47437752, дата реєстрації права власності 27 липня 2024року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1223587500:01:003:0033 площею 34 га належить на праві спільної частковоївласності наступним фізичним особам: ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_12 ), номер запису про право власності 47439904, дата реєстрації права власності 27 липня 2024року.

Також апеляційним судом встановлено, що згідно відповіді № 1520093 від 26 червня 2025року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянське-фермерське господарство «Сокіл-1999» з 22 липня 2024року перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи, засновником та головою СФГ є ОСОБА_4 .

Згідно наявного в матеріалах справи копії статуту СФГ «Сокіл-1999» (нова редакція), затвердженого 08 березня 2024року засновником господарства ОСОБА_4 , зазначені вище в рішенні фізичні особи власники земельних ділянок не є членами чи учасниками СФГ «Сокіл-1999» /т.1, а.с.222-226/.

Та в ході розгляду спору апеляційним судом учасники не ставили під сумнів обставини щодо виходу членів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 із складу СФГ «Сокол», та правомірність таких дій не була предметом перевірки суду.

Тож є підтвердженими обставини з приводу того, що СФГ «Сокол» змінило найменування на СФГ «Сокіл-1999», також зазнав змін склад учасників фермерського господарства, з огляду на що господарство не є користувачем земельних ділянок бувших членів цього господарства, і не є фактичним користувачем спірних земельних ділянок, цільове призначення яких для ведення фермерського господарства.

Правова належність земельних ділянок особам, які є членами СФГ «Сокол» не є ототожненням з належністю майна безпосередньо СФГ, що кореспондується з положеннями розділу 5 статуту СФГ «Сокол»: Землі Господарства, Землі Господарства можуть складатися з: а) земельної ділянки, що належить на-праві власності Господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать, громадянам членам Господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується Господарством на умовах оренди.

Також ніщо не вказує на те, що селянське фермерське господарство «Сокіл-1999» володіє чи має в користуванні на відповідній правовій підставі земельну ділянку, площею 38,2га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, земельну ділянку, площею 34га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033 чи земельну ділянку, площею 7,8га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0922 та є власником чи розпорядником вирощеної на цих земельних ділянкам сільськогосподарської продукції на яку можна звернути стягнення за боргами СФГ «Сокіл-1999».

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності скаржником своїх вимог про належність боржнику земельних ділянок чи посівів і насаджень сільськогосподарських та інших культур, чи на вироблену на них сільськогосподарську продукцію.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та не вказують на порушення судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 липня 2025року.

Судді: