Постанова від 30.06.2025 по справі 916/4822/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4822/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» - адвокат Сологуб С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025)

в межах розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «ЩЕРБАНКА»

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025, суддя суду першої інстанції Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 18.03.2025

по справі №916/4822/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро»

до відповідача Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» (стара назва - Державне підприємство «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України»)

про стягнення 1 548 627,70 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» про стягнення грошових коштів в сумі 1 548 627,70 грн, з яких 1 027 747,20 грн основний борг, 78 282,20 грн інфляційне збільшення, 403 688,14 грн пеня, 38 910,16 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» суму боргу у розмірі 1 027 747,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 78 282,20 грн, 3% річних у розмірі 38 703,12 грн, пеню у розмірі 190 110,84 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 018,13 грн та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/4822/24.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/4822/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/4822/24 залишено без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025). В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 30 000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 30 червня 2025 року о 14:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано відповідачу у строк до 26.06.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025).

Відповідач в даних запереченнях вказав, що витрати в сумі 30 000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно- правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Відповідач зазначив, що витрачений адвокатом час на підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції є не співмірним визначеному у договорі та додатковій угоді розміру гонорару 30000 грн, так як в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження реальності витрат на таку суму.

Відповідач дійшов висновку, що заява позивача щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 30 000 грн. не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

30.06.2025 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» - адвокат Сологуб С.А.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, якою призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24 на 30 червня 2025 року о 14:30, отримана відповідачем у системі електронний суд 19.06.2025.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 30.06.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24 по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Мотивувальна частина.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано до Південно-західного апеляційного господарського суду:

1) Копію Договору №04-09/24 про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2024, укладено між адвокатом Сологубом Сергієм Анатолійовичем та Товаристовм з обмеженою відповідальністю «Торос Агро».

Відповідно до п. 1.1. Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, предбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за цим Договором здійснюється на підставі Додаткових угод.

Відповідно до п. 4.2. Договору, сума, зазначена у п. 4.1. цього Договору є гонораром Адвоката та поверненню не підлягає.

2) Копію Додаткової угоди №2 від 05.05.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2024.

Пунктом 1 даної Додаткової угоди встановлено, що Адвокат зобов`язується за замовленням Клієнта, представляти інтереси ТОВ «Торос Агро» в Південно-західному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги ДП «ЩЕРБАНКА» на рішення Господарського суду Одеської області від 17 березня 2025 року по справі №916/4822/24 про стягнення на користь ТОВ «Торос Агро» боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В.Суворова Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» за Договором оренди № 0623-4 від 12 червня 2023 року.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що вартість послуг, що надаються (гонорар) становить 30 000 грн за участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлено, що оплата послуг Адвоката за цим Договором здійснюється наступним чином:

Клієнт, після підписання цієї Додаткової угоди, перераховує Адвокату аванс в сумі 15 000,00 грн на підставі рахунку, виставленого Адвокатом, в триденний строк з дня виставлення рахунку.

Адвокат вважається таким, що виконав свої обов`язки за цією Додатковою угодою в повному обсязі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Остаточну суму гонорару за цією Додатковою угодою Клієнт сплачує після прийняття судом апеляційної інстанції рішенням за позовом, на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку виставленого Адвокатом, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання такого акту. За домовленістю сторін Клієнт може здійснювати оплату гонорару Адвоката до прийняття судом рішення по справі.

Додаткова оплата може бути сплачена Клієнтом Адвокату за окремим рахунком, згідно замовлених Клієнтом додаткових послуг або залученням для Клієнта Адвокатом необхідних для виконання доручення або завдання підрядників, виконавців (як фізичних так і юридичних осіб).

У випадку несвоєчасної оплати Клієнтом послуг, Адвокат має право призупинити або скасувати їх надання до оплати простроченої суми, та/або розірвати даний Договір в односторонньому порядку, попередньо повідомивши Клієнта.

Клієнт зобов`язаний підписати надані Адвокатом Акти приймання-передачі наданих послуг та завірити їх печаткою або надати мотивовану письмову відмову від його підписання протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання Актів. Мотивованою відмовою в контексті цього пункту вважатиметься відмова Клієнта від підписання Акту на підставі неотримання Послуг. У випадку ненадання Адвокату вмотивованої відмови від підписання Актів протягом

3) Копію Акту надання послуг №11 від 07.05.2025, відповідного до якого Адвокат надав Клієнту наступні послуги: «Представництво інтересів ТОВ «Торос Агро» в Південно-західному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги ДП «ЩЕРБАНКА» на рішення Господарського суду Одеської області від 17 березня 2025 року по справі №916/4822/24 про стягнення на користь ТОВ «Торос Агро» боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В.Суворова Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» за Договором оренди № 0623-4 від 12 червня 2023 року, аванс за участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

4) Копію Рахунку на оплату №11 від 07.05.2025 на суму 15 000,00 грн, які є авансом за участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

5) Платіжна інструкція №2PL066081, відповідно до якої ТОВ «Торос Агро» оплатило на рахунок ОСОБА_1 15 000,00 грн згідно рахунку №11 від 07.05.2025.

6) Ордер Серія АН№1682606 від 02.05.2025, яким уповноважено адвоката Сологуба Сергія Анатолійовича надавати правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» на підставі Договору №04-09/24 про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2024 у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Проте, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6-7, 9 ст.129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши додаткову угоду №2, акт наданих послуг №11, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених відповідачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, колегія суддів вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 30 000,00 грн, є необґрунтованими.

Фактично всі надані представником послуги у суді апеляційної інстанції складаються з:

1) подання відзиву на апеляційну скаргу, правова позиція якого повністю дублює позицію позивача у суді першої інстанції;

2) подання заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції;

3) участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, при тому, що тривалість такого засідання складала всього 44 хвилини.

Колегія суддів також зазначає, що дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, однак, особливо враховуючи те, що правова позиція позивача була сформована ще під час розгляду справи у суді першої інстанції та фактично продубльовано у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів доходить до висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати ТОВ «Торос Агро» на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) по справі №916/4822/24 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «ЩЕРБАНКА» (67462, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Щербанка; код ЄДРПОУ 00449131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» (04080, м.Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73; код ЄДРПОУ 35669676) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 10 000,00 грн.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торос Агро» про ухвалення додаткового рішення (вх.2512/25 від 13.06.2025) в іншій частині відмовити.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 04.07.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран