Рішення від 17.06.2025 по справі 910/11880/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2025Справа № 910/11880/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Автогаражного кооперативу "Чайка"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат"

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни

3) Міністерство юстиції України

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію

За участю представників учасників справи:

від позивача не з`явився

від відповідача-1 Вакуленко Є.В. Денисюк О.І.

від відповідача-2 не з`явився

від відповідача-3 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Автогаражний кооператив "Чайка" (далі - позивача, АК "Чайка") до Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" (далі - відповідач-1) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем-1 згідно з оскаржуваними рішеннями зареєстровано майно (гаражі), проте позивач ніколи не видавав документи, що надані для проведення державної реєстрації та вчинення реєстраційних дій (індексні номери 44534547 від 11.12.2018, 44535 від 11.12.2018, 44535293 від 11.12.2018, 44534912 від 11.12.2018, 44534547 від 11.12.2018), у зв`язку з чим позивач вважає дії щодо реєстрації за позивачем права власності протиправними, а рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.11.2024, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

23.10.2024 від відповідача-1 (ПрАТ Київський меблевий комбінат") надійшла зустрічна позовна заява до Автогаражного кооперативу "Чайка", в якій останній просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62127839 від 08.12.2021, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. "Ч" корпус 1, площею 18 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2349909132000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62128454 від 08.12.2021, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. "Ч" корпус 2, площею 18 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2350044880000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62128799 від 08.12.2021, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. "Ч" корп. 3, площею 18 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2350111680000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82.

30.10.2024 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

04.11.2024 суд відклав підготовче засідання до 18.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ Київський меблевий комбінат".

18.11.2025 до суду від відповідача-1 надійшло два клопотання про призначення судової експертизи.

18.11.2025 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11880/24.

18.11.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Чечоткіна В.В. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат".

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024.

28.11.2024 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача-3 Міністерства юстиції України, яке обґрунтовано тим, що наказом Міністерства юстиції України № 2667/5 від 07.08.2020 анульовано свідоцтво Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни.

Крім того, 28.11.2024 позивачем подано клопотання про витребування доказів.

28.11.2024 відкладено підготовче засідання на 16.12.2024, залучено до участі у справі як співвідповідача (відповідача-3) Міністерство юстиції України, витребувано докази у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київського державного нотаріального архіву.

16.12.2024 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

16.12.2024 суд вирішив відкласти підготовче засідання до 16.01.2024.

17.12.2024 від Київського державного нотаріального архіву надійшла заява на виконання ухвали суду від 28.11.2024.

23.12.2024 до суду надійшли копії реєстраційних справ від Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

31.12.2024 від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

16.01.2025 суд вирішив відкласти підготовче засідання до 30.01.2025.

30.01.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання (уточнене) про проведення повторної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи від 18.11.2024.

30.01.2025 суд відклав підготовче засідання до 10.02.2025.

10.02.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 13.02.2025.

12.02.2025 від відповідача-1 надійшла заява про виклик експерта.

13.02.2025 суд відклав підготовче засідання на 10.03.2025 та викликав експерта Свістунова І.С. для надання пояснень.

10.03.2025 від Свістунова І.С. надійшло клопотання, в якому повідомлено про неможливість взяти участь у судовому засіданні 10.03.2025 у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а також зазначено, що для надання додаткових роз`яснень чи показань з приводу складеного висновку експерт просить надіслати питання, які виникли, на електронну адресу: 0733551575@ukr.net або відкласти судове засідання на іншу дату.

Крім того, 10.03.2025 відповідачем-1 ПрАТ "Київський меблевий комбінат" подано клопотання про витребування у позивача документів, наданих експерту для проведення експертного дослідження та складання висновку, долученого до позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.03.2025 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 03.04.2025 та зобов`язано позивача надати докази для долучення до матеріалів справи.

03.04.2024 від ПрАТ "Київський меблевий комбінат" надійшло клопотання про витребування у позивача доказів:

- рішення Київської міської ради від 25.09.2003 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею";

- рішення Київської міської ради від 19.11.1998 № 51/152 "Про надання і вилучення земельних ділянок";

- державного акту на право постійного користування землею № 85-4-00017 від 10.06.1999 ;

- нової редакції Статуту Автогаражного кооперативу "Чайка" від 17.11.2018;

- довідки № 22 від 27.12.2005.

Крім того, 03.04.2024 від ПрАТ "Київський меблевий комбінат" надійшло доповнення до відзиву на позов.

Ухвалою суду від 03.04.2025 відкладено підготовче засідання на 28.04.2025 та повторно зобов`язано позивача надати докази для долучення до матеріалів справи.

18.04.2025 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

28.04.2025 від відповідача-1 до суду надійшло повідомлення стосовно фіксації неповного виконання ухвали суду від 03.04.2025 позивачем.

28.04.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 15.05.2025.

14.05.2025 від відповідача-1 до суду надійшли письмові пояснення щодо подання доповнення до відзиву, які долучені до матеріалів справи.

15.05.2025 до суду від відповідача-1 надійшли клопотання про встановлення факту недобросовісної поведінки позивача та клопотання про долучення доказів з проханням поновити строк на подання.

У підготовчому засіданні 15.05.2025 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи, поновив строк на подання доказу та прийняв до розгляду рецензію на висновок експерта, подану відповідачем-1, відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про визнання зловживанням правом позивачем, поновив строк відповідачеві-1 на подання доказів, поданих 03.04.2025 та 15.05.2025, прийняв докази до розгляду.

У підготовче засідання 15.05.2025 представники відповідача-2 та відповідача-3 не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 15.05.2025 учасники судового процесу зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2025.

26.05.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що представник позивача буде брати участь у розгляді Білоцерківським міськрайонним судом Київської області справ № 357/6804/25, № 357/6801/25.

26.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.06.2025.

05.06.2025 від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у строк, встановлений законом або судом, та поновити такий строк та долучення доказів.

Ухвалою суду від 05.06.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги оголошено перерву в судовому засіданні до 17.06.2025.

16.06.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що представник позивача буде здійснювати ознайомлення з матеріалами справи № 404/7635/24.

Крім того, 16.06.2025 від представника ПрАТ "Київський меблевий комбінат" надійшло клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк та долучення доказів до матеріалів справи.

17.06.2025 від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладання судового засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача та відповідача-3 про відкладення судового засідання, а також у задоволенні клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання доказів та прийняття доказів.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд виходив з того, що це не перше клопотання такого учасника, крім того, для розгляду справи існують процесуальні строки.

Крім того, суд відзначає, що учасникам справи було надано достатньо часу для реалізації ними своїх прав, а день та час проведення чергового засідання з розгляду справи було погоджено з представником - заявником клопотання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача-3 про відкладання, суд виходив з того, що останнім подано відзив на позов та висловлено правову позицію щодо позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Автогаражний кооператив «Чайка» створено у 2002 році Приватним акціонерним товариством «Київський меблевий комбінат», для чого останнє надало згоду на виділення вищезазначеної земельної ділянки зі складу своєї земельної ділянки для потреб Автогаражного кооперативу «Чайка» та передало її у користування кооперативу разом з усіма комунікаціями. Перелік переданого майна був вичерпним, був відображений у додатках до договору від 18.10.2002 та відповідних актах прийому-передачі майна. У свою чергу, відповідно до укладеного договору Автогаражний кооператив «Чайка» зобов`язувався передати Приватному акціонерному товариству «Київський меблевий комбінат» 10 гаражних приміщень.

У договорі від 30.11.2018 Автогаражний кооператив «Чайка» зобов`язався виконати зобов`язання, закріплені в договорі від 18.10.2002 та п. 3.5 редакції статуту позивача, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників № 46/1 від 17.11.2018 (п. 3.5 статуту).

Відповідно до вказаного договору Приватне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат», серед іншого, взяло на себе зобов`язання по забудові земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:281:0016.

Приватне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат» є власником низки об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська, 82 (Автогаражний кооператив «Чайка») а саме:

- гараж № 82, літ. VI, площею 11,0 кв. м, на вул. Кирилівська, 82, у м. Києві, індексний номер 44535535 від 11.12.2018 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна.

- гараж № 82, літ. VIІ, площею 11,0 кв. м, на вул. Кирилівська, 82, у м. Києві, індексний номер 44535861 від 11.12.2018 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна.

- гараж № 82, літ. IІ, площею 11,0 кв. м, на вул. Кирилівська, 82, у м. Києві, індексний номер 44535293 від 11.12.2018 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна:

- гараж № 82, літ. К', площею 11,0 кв. м, на вул. Кирилівська, 82, у м. Києві, індексний номер 44534547 від 11.12.2018 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна;

- гараж № 82, літ. Л', площею 6,4 кв. м, на вул. Кирилівська, 82, у м. Києві, індексний номер 44534912 від 11.12.2018 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна.

Державну реєстрацію речових прав на зазначені вище об`єкти нерухомості було проведено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською (попереднє прізвище станом на момент проведення державної реєстрації - Апатенко) Мариною Анатоліївною у грудні 2018 року на підставі довідок №№ 21 та 22 від 30.11.2018, виданих Головою правління Автогаражного кооперативу «Чайка» Асаулюком І.І., технічних паспортів, виготовлених ТОВ «БТІ-ЄВРОФАСП» 27.11.2018, а також заяв керівника (на той час) Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат».

Вказане підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також документами, наданими Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу суду від 28.11.2024 у даній справі.

Вказані гаражні приміщення (гаражі) у кількості 5 шт. розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:281:0016, яка перебуває у власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та орендується Автогаражним кооперативом «Чайка» на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.05.2004 згідно з рішенням Київської міської ради № 31/905 від 25.09.2003.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що довідки № 21 та № 22 від 30.11.2018, надані для проведення державної реєстрації за відповідачем-1 права власності, не видавались відповідачу-1, оскільки у журналі АК «Чайка» реєстрації довідок для права власності, який ведеться позивачем, довідка з порядковим номером 21 від 21.12.2005 видана ОСОБА_1 , а довідку № 22 від 27.12.2005 видано ОСОБА_2 . При цьому інформація та записи про видачу довідок на ім`я відповідача-1 (ПрАТ «Київський меблевий комбінат») за номерами 21 та 22 у журналі відсутня.

Крім того, надані відповідачем-1 для державної реєстрації довідки № 21 та № 22 від 30.11.2018 не підписані бухгалтером АК «Чайка», а тому позивач вказує, що такі довідки не породжують виникнення права власності у відповідача-1 на приміщення (гаражі), що, за доводами позивача, тягне за собою наявність підстав для скасування рішень відповідача-2 про реєстрацію речового права за відповідачем-1, прийнятих на підставі поданих ним довідок.

Окрім того, позивач посилається на висновок експерта № 1870/08-2024 від 13.08.2024, в якому вказано про відсутність фундаментів у спірному майні (гаражах), у зв`язку з чим позивач стверджує, що такі об`єкти не мають ознак нерухомого майна, у зв`язку з чим у державній реєстрації таких об`єктів мало бути відмовлено.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, наказом Міністерства юстиції України № 2667/5 від 07.08.2020 анульовано свідоцтво Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської (попереднє прізвище - Апатенко) Марини Анатоліївни.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач-1 (ПрАТ «Київський меблевий комбінат») вказує, що ним у законний спосіб набуто право власності на майно, крім того, передача йому як члену АК «Чайка» вказаного майна (гаражів) обумовлена також договором від 30.11.2018 та новою редакцією статуту АК «Чайка», затвердженою протоколом Загальних зборів учасників № 46/1 від 17.11.2018. У зв`язку з викладеним відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у даній справі. Крім того, відповідачем-1 подано заяву про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності.

Крім того, як зазначає відповідач-1, пунктом 3.5 статуту Автогаражного кооперативу «Чайка» (нова редакція), затвердженого протоколом № 46/1 Загальних зборів членів кооперативу, визначено, що відповідно до п. 2 угоди від 18.10.2002 АГК «Чайка» надає місця для будівництва 10 гаражних приміщень працівникам Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:85:281:0016, проте такий обов`язок виконано позивачем частково та надано лише 5 гаражів, на які, у свою чергу, видані довідки № 21 та № 22 від 30.11.2018.

Відповідно до п. 3.5 редакції статуту позивача для задоволення потреб членів кооперативу в послугах з технічного обслуговування автомобілів, продажу автозапчастин та інших, пріоритетне право забудови земельної ділянки, відповідно до її цільового призначення і оформлення права збудованого нерухомого майна у свою власність, належить дійсному члену кооперативу - Приватному акціонерному товариству «Київський меблевий комбінат».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-3 (Міністерство юстиції України) вказує на те, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували порушення, невизнання чи оспорення ним прав позивача у даній справі, при цьому анулювання відповідачем-3 свідоцтва Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської (попереднє прізвище - Апатенко) Марини Анатоліївни не є підставою для залучення як належного відповідача у даній справі, оскільки відповідач-3 наділений лише організаційними та контролюючими функціями у сфері державної реєстрації права власності та не може відповідати як відповідач за заявленими позивачем у даній справі вимогами, зокрема, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію.

Розглянувши надані суду документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вказує про наступне.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як визначено ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 319 Цивільного кодексу України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Як визначено у ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 1 липня 2004 та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ №1127 від 25 грудня 2015.

Поряд з цим, для оформлення права власності таких споруд як гаражі існує спрощений порядок реєстрації права власності, а саме відповідно до такого стандарту як Державні будівельні норми України, зокрема ДБН В.2.3.-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів", гаражі бувають чотирьох типів: наземні гаражі закритого типу; наземні гаражі відкритого типу; підземні гаражі; гаражі з механізованими пристроями розміщення автомобілів.

До наземних гаражів відкритого типу відносять гаражі боксового типу з безпосереднім виїздом назовні, до яких відносяться і ті гаражі, які були зареєстровані відповідно до довідок, виданих АК "Чайка". Основною вимогою до такого типу гаражів має бути те, що вони побудовані з негорючих матеріалів.

Відповідно до даних Технічних паспортів на гаражі будівництва 2018 року останні мають фундамент та стіни з матеріалу "метал", що вочевидь відноситься до негорючих сполук.

Відповідно до пунктів 77, 78, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, для реєстрації права власності на дані гаражі (гаражні бокси) чинне законодавство вимагає здійснити наступні дії.

По-перше, зібрати наступні документи:

- довідку про членство в кооперативі, що підтверджує членство в гаражному кооперативі та повну сплату пайових внесків. Відповідно до статті 19-1 Закону України "Про кооперацію" після повної сплати пайового внеску член кооперативу стає власником відповідного майна;

- виготовити технічний паспорт на гараж, який розробляється сертифікованим інженером та містить технічні характеристики будівлі. Цей документ є обов`язковим для реєстрації права власності;

- надати документи, що посвідчують особу (для фізичної особи - паспорт громадянина України та ідентифікаційний код; для юридичних осіб - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

По-друге, необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до державного реєстратора для реєстрації права власності на гараж. Процедура державної реєстрації передбачає, зокрема:

- подання заяви про здійснення державної реєстрації;

- сплату адміністративного збору:

- отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, звертаючись до суду з даним позовом, позивач, оскаржуючи проведені реєстраційні дії, не наводить, яке порушення його прав відбулося при реєстрації даних гаражів.

Зокрема, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідач-1 для проведення оскаржуваної у даній справі реєстрації права власності подав відповідачу-2 довідки (які підтверджували членство в АК «Чайка»), а також технічні паспорти на гаражі.

Крім того, відповідачем-1 були подані витяги на юридичну особу відповідача-1 з зазначенням даних про керівника та статут відповідача-1.

Також передача гаражів на підставі довідок № 21 та № 22 від 30.11.2018 є виконанням позивачем зобов`язань згідно з п. 3.5 статут позивача (АК «Чайка»), затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 46/1 від 17.11.2018, та договором від 30.11.2018, згідно з якими (статутом та договором) позивач зобов`язався передати відповідачу-1 - 10 гаражів.

При цьому судом не беруться до уваги посилання позивача у позові на те, що довідки № 21 та № 22 від 30.11.2018 не породжують виникнення права власності відповідача-1 на зареєстровані гаражі, оскільки, як вказує сторона, такі довідки підписані не керівником на той час позивача Асаулюком І.І., а іншою особою, та взагалі не підписані бухгалтером позивача, а також не зареєстровані в журналі реєстрації довідок для права власності, з огляду на наступне.

Так, під час розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів того, що довідки № 21 та № 22 від 30.11.2018 не підсипані Асаулюком І.І., а відтиск печатки не відповідає автентичній печатці кооперативу.

При цьому судом враховано, що позивачем, який безпосередньо посилався на відповідні обставини в позові, не надано суду доказів не підписання таких документів (висновку експертизи, якою встановлено відсутність підпису Асаулюка І.І. на довідках, приналежність підпису іншій особі; доказів звернення до правоохоронних органів щодо факту підробки документів та прийняття такими органами відповідних рішень, якими встановлені факти такої підробки тощо).

Крім того, відсутність реєстрації довідок № 21 та № 22 від 30.11.2018 у внутрішньому журналі позивача не є підставою для встановлення факту підробки таких документів або фальсифікації таких документів.

Водночас, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Крім того, у судовому засіданні 17.06.2025 суду були надані для огляду, зокрема, оригінали довідок № 21 та № 22 від 30.11.2018, на яких міститься підпис Асаулюка І.І. та відтиски печатки АК "Чайка". При проведенні державної реєстрації у нотаріуса (відповідача-2) відсутня можливість для перевірки достовірності підпису особи та автентичності печатки.

Також судом не береться до уваги посилання позивача як на доказ на висновок експертизи № 1870/08-2024 від 13.08.2024, який, за твердженням позивача, підтверджує, що зареєстровані за відповідачем-1 гаражі не є нерухомим майном з огляду на наступне.

Експертиза була проведена на підставі наданих експерту документів без участі відповідача-1 як власника майна та, відповідно, без надання експерту повного доступу до об`єктів дослідження. Крім того, в експертизі на підставі фотознімків, всупереч запису в Технічному паспорті, стверджується про відсутність фундаменту. Відповідач-1 звернув увагу на те, що в частині передання експерту для проведення дослідження фотознімків відсутня інформація про надання експерту таких матеріалів як фотознімки, натомість у висновку зазначено, що останній виготовлений за наданими матеріалами.

Відповідачем-1 у спростування викладених у висновку експертизи доводів надано до матеріалів справи дослідження щодо рецензування висновку експертизи № 1870/08-2024 від 13.08.2024.

Окрім того, державна реєстрація була проведена відповідачем-2 на підставі технічних паспортів на гаражі, в яких було відображено інформацію про наявність фундаменту під гаражами.

Також суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 зведення таких споруд як гаражі не потребує окремого дозволу на будівництво та актів введення в експлуатацію.

Таким чином, під час розгляду даної справи позивачем не доведено порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, оскільки нотаріусу, як особі у сфері державної реєстрації, для проведення державної реєстрації права власності були надані документи (довідки та технічні паспорти), передбачені вказаним Порядком та відповідно у останньої не було підстав для відмови в проведенні державної реєстрації або зупинення розгляду заяв відповідача-1 про проведення державної реєстрації права власності, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію необгрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Щодо поданої відповідачем-1 заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає, що позовна давність застосовується до вимог, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню, натомість під час розгляду даної справи позивачем не доведено обґрунтованість заявлених ним вимог, у зв`язку з чим судом не розглядається заява відповідача-1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Стосовно заявлених позовних вимог до відповідача-3 (Міністерства юстиції України) суд зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів порушення, не визнання чи оспорення прав позивача Міністерством юстиції України.

Крім того, функції Міністерства юстиції України обмежуються лише розпорядчими та контролюючими функціями у сфері державної реєстрації прав, зокрема, позивачем не надано суду доказів прийняття відповідачем-3 оскаржуваних рішень. При цьому анулювання Міністерством юстиції України свідоцтва відповідача-2 не є підставою для заявлення вимог про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим останнє не є належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову до відповідача-3.

Суд наголошує, що визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності відповідача-1 на приміщення (гаражі) є неефективним для позивача способом захисту, оскільки відповідач-1 надав чинні документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації права власності.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов задоволенню не підлягає. За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04.07.2025.

Суддя О.Г. Удалова