Постанова від 26.06.2025 по справі 522/212/24

Номер провадження: 22-ц/813/2054/25

Справа № 522/212/24

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Приватне підприємство «АЛЬЯНС-С», Публічне акціонерне товариство «Еліт Інвест Проект»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України,

на рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від16липня2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В січні2024року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», АТ «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової І.О., у порядку процесуального правонаступництва замінено на ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту, в обґрунтування якого зазначила, що позивач є власником нерухомого майна, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта в РПВН 35283550 - апартаментів 510, площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 .

Апартаменти належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між нею, як покупцем, та ТОВ «АНЕРА-КРТ», як продавцем 12.05.2021 року. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1475. Право власності на вказане майно зареєстроване в Державному реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 12.05.2021 року, номер запису про право власності № 41896010.

Зазначає, що на момент вчинення договору купівлі-продажу від 12.05.2021 року обтяження щодо апартаментів 510 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані не були, що зробило можливим укладення вказаного договору та проведення державної реєстрації права власності.

До вчинення договору купівлі-продажу апартаменти належали ТОВ «АДНЕРА-КРТ» на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Одеським міським управлінням юстиції 15.10.2013. Право власності на апартаменти ТОВ «АДНЕРА-КРТ» зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2013, номер запису 2890494.

Посилається, що 28.12.2023 року, після відвідування приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.А., позивачу стало відомо, що постановою державного виконавця Відділу примусового викання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні реєстраційний номер 31787481 від 09.11.2016 року на належні ОСОБА_1 апартаменти накладено арешт. На підставі вказаної постанови у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 10.11.2016 року внесено запис про обтяження № 17389949.

Арешт на будинок АДРЕСА_1 , до складу якого входять апартаменти, накладено у процесі виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2012 у справі № 12/17-3867-2011 (набрало законної сили 16.05.2012), яким з ПП «АЛЬЯНС-С» на користь ПАТ «ВТБ БАНК» стягнуті грошові кошти, боржником за зобов?язанням є ПП «АЛЬЯНС-С», стягувачем (особою, в інтересах якої накладено арешт) є АТ «ВТБ БАНК».

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешт на апартаменти за індексним номером нерухомого майна не міститься, проте, наявний арешт за адресою будинку, у якому апартаменти знаходяться. Така ситуація створює неможливість вільного розпорядження апартаментами, що порушує права позивача, як власника цього майна.

ОСОБА_1 просила судскасувати постановудержавного виконавцяВідділу примусовоговиконання рішеньДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни МедведєваО.В.від 09.11.2016року проарешт майнаборжника увиконавчому провадженніреєстраційний номер31787481у частинінакладення арештуна апартаменти510площею 358,7кв.му будинку АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб?єкта нерухомогомайна 182075751101,номер об?єктав РПВН35283550.Визнати за ОСОБА_1 право власностіна апартаменти510 площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта в РПВН 35283550 та скасувати арешт з апартаментів апартаменти 510 площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , за номером обтяження: 17390124, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта в РПВН 35283550, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 09.11.2016 року, серія та номер: 31787481.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районнийсуд м.Одеси від16липня 2024року позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ПП «АЛЬЯНС-С», ПАТ «Еліт Інвест Проект» про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту задовольнив. Скасував арешт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведева О.В. від 09.11.2016, накладений постановою у виконавчому провадженні реєстраційний номер 31787481 у частині апартаментів 510 площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта РПВН 35283550. Визнав за ОСОБА_1 право власності на апартаменти 510 площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта РПВН 35283550 та скасував арешт з апартаментів апартаменти 510 площею 358,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , за номером обтяження: 17390124, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 182075751101, номер об?єкта в РПВН 35283550, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 09.11.2016 року, серія та номер: 31787481.

Ухвалюючи оскаржуванесудове рішення,суд першоїінстанції виходивз того,що правомірність набуття позивачкою права власності на спірне майно підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.2021. Вказаний договір не є нікчемним, недійсним судом не визнаний, у зв`язку із чим суд погодився з твердженням позивачки про правомірність набуття нею права власності на спірне майно. На момент укладення вказаного договору 12.05.2021 обтяження щодо апартаментів 510 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані не були, що зробило можливим укладення вказаного договору та проведення державної реєстрації права власності, що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Суд зазначив, що на теперішній час виконавче провадження є закінченим, стягнення на спірний майно державним виконавцем не було звернуто, що беззаперечно свідчить про відсутність підстав для подальшого перебування цього майна під арештом згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту відповідають способу захисту, передбаченому у п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та у ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим, з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають задоволенню. Щодо скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на спірне майно, суд зазначив, що на момент прийняття оскаржуваної постанови позивачка не була власником спірного майна, у зв`язку із чим її права цією постановою порушені не були. За таких обставин суд вважав, що позовні вимоги до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягають залишенню без задоволення на підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Міністерство юстиції України в уточненій апеляційній скарзі просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2024 у справі № 522/212/24, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що постановою від 21.03.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 31787481. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження, боржником за даним виконавчим документом визначено ПП «Альянс-С», стягувачем ПАТ «ВТБ Банк». Даною постановою боржнику встановлено семиденний строк на виконання рішення суду. В наданий для самостійного виконання строк, рішення суду боржником не виконано, дій, спрямованих на виконання, боржником не вчинено. Боржником у наданий строк вищевказаний виконавчий документ не виконано. Керуючись вимогами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову від 10.04.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2806842,20 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості по виконавчому провадженню становить 30875264,21 грн. Скаржник звертає увагу, що ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Зауважує, що позивач у даній справі, не є стороною виконавчого провадження, крім того, до позову додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформований 12.05.2021 року, що ще раз підтверджує пропущення строку оскарження, відповідно до вимог закону.

Скаржник зазначає, що у позові позивач не просить зняти арешт, а просить скасувати постанову відділу про накладення арешту, яка винесена відповідно до вимог закону, є чинною та нескасованою.

Вважає, що державним виконавцем не порушено вимоги закону, а підстави для скасування постанови про арешт майна від 09.11.2016 ВП № 31787481 відсутні.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 19.09.2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_1 , ПП «АЛЬЯНС-С», ПАТ «Еліт Інвест Проект» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Міністерство юстиції України копію ухвали про відкриття провадження від 19.09.2024 року отримало 23.09.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 , ПП «АЛЬЯНС-С» копія ухвали про відкриття провадження від 19.09.2024 року та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв`язку, конверти повернулися до суду із зазначенням про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

ПАТ «Еліт Інвест Проект» копія ухвали про відкриття провадження від 19.09.2024 року та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв`язку, конверт повернувся до суду із зазначенням про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник ОСОБА_1 Скіндер В.Б. копію ухвали про відкриття провадження від 19.09.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 01.10.2024 року, що підтверджується розпискою про отримання, наявною в матеріалах справи.

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що належним способом захисту порушеного права є звільнення спірного майна з-під арешту та визнання права власності на нього, оскільки дійсно на момент накладення арешту на це майно позивачка не була його власником, а отже, постановою про накладення арешту її права порушені бути не могли. Проте, перебування спірного майна під арештом після закінчення виконавчого провадження порушують права позивачки, яка є власника цього майна.

Міністерство юстиції України, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 судові повістки-повідомлення отримали 31.03.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

ОСОБА_1 , ПП «АЛЬЯНС-С», ПАТ «Еліт Інвест Проект» про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 13.12.2024 року заяву представника Відділупримусового виконаннярішень Департаментудержавної виконавчоїслужби Міністерстваюстиції України ШевчукаА.М. про проведеннясудового засіданняв режимівідеоконференції задовольнив. Постановив провести судове за участю представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчука А.М. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Вказаною ухвалою суд роз`яснив, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Отже Одеський апеляційний суд забезпечив представнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчук А.М. можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відоконференції.

26.06.2025 року представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчук А.М. в судове засідання не з`явився, не приєднався до участі в режимі відеоконференції, за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Відповідно до пункту 45 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішеннямВищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

У відповідності до інструкції, розміщеної за посиланням (https://vkz.court.gov.ua/site/manual), учаснику по справі необхідно авторизуватись на сайті відеоконферензв`язку vkz.court.gov.ua. В день судового засідання за 10 хвилин до початку слухання авторизуватися на сайті vkz.court.gov.ua, виконати перевірку обладнання та очікувати на запрошення. У випадку, якщо ви запізнилися і пропустили запрошення, необхідно перейти до розділу «Мої конференції» та натиснути кнопку увійти до конференції.

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 4760791 від 26.06.2025 року Одеським апеляційним судом здійснено запрошення для участі в відеоконференції, проте представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчук А.М. не приєднався до відеоконференції.

Представник ОСОБА_1 Скіндера В.Б., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність набуття позивачкою права власності на спірне майно підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.2021 року, який не є нікчемним, недійсним судом не визнаний, що свідчить про правомірність набуття позивачкою права власності на спірне майно.

Суд звернув увагу, що на момент укладення вказаного договору 12.05.2021 року обтяження щодо апартаментів 510 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані не були, що зробило можливим укладення вказаного договору та проведення державної реєстрації права власності, що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд вважав, що наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень арешт за адресою будинку, у якому знаходяться апартаменти № НОМЕР_2 , створює неможливість вільного розпорядження апартаментами, що порушує права позивача, як власника цього майна.

Суд зазначив, що на теперішній час виконавче провадження є закінченим, стягнення на спірне майно державним виконавцем не було звернуто, що беззаперечно свідчить про відсутність підстав для подальшого перебування цього майна під арештом згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши встановленісудом першоїінстанції обставиниу справіколегія суддіввважає,за необхіднезазначити наступне.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного «панування» власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, положеннями цієї статті закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Колегія суддів зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - апартаментів 510 площею 358,7 кв.м у будинку під АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182075751101, номер об`єкта в РПВН 35283550.

Апартаменти належать позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АДНЕРА-КРТ», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1475.

В пункті 1.2. договору купівлі-продажу від 12.05.2021 року зазначено, що апартаменти належать продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області 15.10.2013 року. Право власності на апартаменти зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2013 року за № запису: 2890494.

Вказані обставини також підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які сформовані 28.12.2023 року.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.05.2021 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 28.12.2023 року вбачається, що право власності на апартаменти № НОМЕР_2 , загальною площею 358,7 кв.м у будинку під АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , підстава договір купівлі-продажу від 12.05.2021 року.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент вчинення договору купівлі-продажу від 12.05.2021 року обтяження щодо апартаментів 510 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані не були, що зробило можливим укладення вказаного договору та проведення державної реєстрації права власності, що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою про арешт майна боржника від 09.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. при примусовому виконанні наказу № 12/17-3867-2011, виданого 27.01.2012 року Господарським судом Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Чорноморська інвестиційна група», приватного підприємства «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», приватного підприємства «АЛЬЯНС-С» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» суми 17570698,67 грн в еквіваленті грошового зобов`язання 2203858 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1112244,06 грн в еквіваленті грошового зобов`язання 139506,69 доларів США - сума 30% процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн. в еквіваленті грошового зобов`язання 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн в еквіваленті грошового зобов`язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору; 227547 грн. в еквіваленті грошового зобов`язання 28540,77 доларів США - сума 3 % річних, обчислених відповідно дост. 625 ЦК Українина суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів; 175451,34 грн сума несплаченої комісії за надання грошових коштів; 2912,97 грн сума 3 % річних, обчислених відповідно дост. 625 ЦК Українина сумузаборгованості зісплати комісіїза надання грошових коштів; 24964,47 грн державного мита; 231,04 грн. ІТЗ судового процесу, накладено арешт на будівлі загальною площею 17421,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення другого поверху апартаменти з кухнею № 42, нежитлові приміщення третього поверху апартаменти з кухнею № 45, нежитлові приміщення третього поверху апартаменти з кухнею № 44, нежитлові приміщення третього поверху апартаменти з кухнею № 06, нежитлові приміщення четвертого поверху апартаменти з кухнею № 14, нежитлові приміщення другого поверху апартаменти з кухнею № 43, нежитлові приміщення сьомого поверху апартаменти з кухнею № 79, нежитлові приміщення другого поверху апартаменти з кухнею № 38, що належать приватному підприємству «Альянс-С».

Зазначені обставини свідчать про те, що арешт на будинок АДРЕСА_1 , до складу якого входять апартаменти 510, накладено у рамках виконавчого провадження № в АСВП31787481 на виконаннярішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2012 у справі№ 12/17-3867-2011, яке набрало законної сили 16.05.2012 року. Боржником за зобов`язанням є ПП «АЛЬЯНС-С», стягувачем (особою, в інтересах якої накладено арешт) є ПАТ «ВТБ БАНК». При цьому, на момент винесення державним виконавцем Відділу примусового викання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ПП «АЛЬЯНС-С» не було власником апартаментів № 510, загальною площею 358,7 кв.м у будинку під АДРЕСА_1 , оскільки право власності на вказані апартаменти зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2013 року за ТОВ «Аднера-КРТ», яке не було стороною у вказаній господарській справі та виконавчому провадженні.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 28.12.2023 року вбачається, що 10.11.2016 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внесено запис про арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника від 09.11.2016 року, обтяжувач: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; особа, майно/права якої обтяжуються Приватне підприємство «Альянс-С»; предмет обтяження будівля, загальною площею 17421,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , крім нежитлового приміщення № 301, нежитлового приміщення № 302, нежитлового приміщення № 505.

Отже постановою про арешт майна боржника від 09.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. накладено арешт на будівлю загальною площею 17421,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та перелічені нежитлові приміщення, що належать приватному підприємству «Альянс-С». При цьому вказаною постановою арешт саме на апартаменти № НОМЕР_2 накладено не було.

Разом з тим, в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстру Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. внесено відомості про нежитлові приміщення на які не накладено арешт, серед яких відсутні апартаменти № НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що у 2023 році на підставі листа фонду гарантування вкладів державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, реєстраційний номер 31787481 з підстав, встановлених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначені обставини свідчать про правомірність набуття позивачкою права власності на апартаменти № НОМЕР_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.2021 року, на момент укладення якого обтяження щодо апартаментів 510 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані не були, постановою про арешт майна боржника від 09.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. арешт на апартаменти № 510 у будинку під № 54/23 по Французькому бульвару у місті Одесі не накладався. Право власності позивачки ніким із учасників процесу не оскаржується.

У разі, якщо позивач є власником майна, то йому не треба заявляти позовну вимогу про визнання права власності на це майно,у цьому випадку вирішується лише вимога про зняття арешту з майна.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі №207/3013/20 (провадження№ 61-14361св24)).

У абзаці 2 пункту 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

Оскільки ОСОБА_1 є власником апартаменти № НОМЕР_2 у будинку під № 54/23 по Французькому бульвару у місті Одесі, її право власності ніким із учасників процесу не оскаржується, тому у цій конкретній справі вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про визнання права власності на майно не підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи на момент розгляду справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень арешт на апартаменти за індексним номером нерухомого майна не міститься, проте наявний арешт на будівлю у якій апартаменти № НОМЕР_2 знаходяться. Така ситуація створює неможливість вільного розпорядження апартаментами № 510, що порушує права позивача, як власника цього майна.

Колегія судді вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про звільнення майна з-під арешту слід задовольнити зняти арешт з апартаментів АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182075751101, номер об`єкта РПВН35283550, що належать ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника від 09 листопада 2016 року, яка винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, серія та номер: 31787481.

Звертаючись досуду ізпозовом ОСОБА_1 крім звільненнямайна з-підарешту просила скасуватипостанову державноговиконавця відділупримусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 09.11.2016 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні у частині накладення арешту на апартаменти 510.

Устатті 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зістаттею 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З наведеного слідує, що суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина першастатті59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зазначена норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень у особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі№ 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) дійшла висновку про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей15і16 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається у порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК Україниу вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

ОСОБА_1 не єстороною виконавчогопровадження № АСВП31787481,у межахякого постановоюпро арештмайна боржникавід 09.11.2016накладено арештна будівлю загальноюплощею 17421,2кв.мза адресою: АДРЕСА_1 ,належним способомзахисту позивачає вимогапро звільненнямайна з-підарешту,а нескасування постанови державноговиконавця відділупримусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 09.11.2016 про арешт майна боржника, тому вимоги в частині скасування постанови державного виконавця від 09.11.2016 року в частині не підлягають задоволенню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.

Позивач, звертаючись до суду в даній справі відповідачами зазначив Приватне підприємство «АЛЬЯНС-С», Публічне акціонерне товариство «Еліт Інвест Проект», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 (провадження № 14-61цс18)).

Отже, у спірних правовідносинах відповідачем/співвідповідачем у справі має бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки вирішення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Як зазначалося вище, боржником у виконавчому провадженні № АСВП31787481, у межах якого постановою про арешт майна боржника від 09.11.2016 року накладено арешт на майно є ПП «АЛЬЯНС-С», а стягувачем (особою, в інтересах якої накладено арешт) є ПАТ «ВТБ БАНК».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, замінено ПАТ «ВТБ БАНК» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Еліт Інвест Проект» у зв`язку з відступленням права вимоги.

Проте суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту до відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту задоволенню не підлягають у зв`язку з їх пред`явленням до неналежного відповідача.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення Приморського районногосуду м.Одеси від16липня2024року слід скасувати таухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про звільнення майна з-під арешту задовольнити частково. Зняти арешт з апартаментів № 510, площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182075751101, номер об`єкта РПВН35283550,що належать ОСОБА_1 ,накладений постановою проарешт майнаборжника від09листопада 2016року,яка винесенаголовним державнимвиконавцем відділупримусового виконання рішеньДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни,серія таномер:31787481.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доПриватного підприємства«АЛЬЯНС-С»,Публічного акціонерноготовариства «ЕлітІнвест Проект»про визнанняправа власностіна майновідмовити.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника у виконавчому провадженні, визнання права власності, звільнення майна з-під арешту відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиціїУкраїни задовольнити частково.

Рішення Приморського районногосуду м.Одеси від16липня 2024року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про звільнення майна з-під арешту задовольнити частково.

Зняти арешт з апартаментів № 510, площею 358,7 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182075751101, номер об`єкта РПВН35283550, що належать ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника від 09 листопада 2016 року, яка винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, серія та номер: 31787481.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АЛЬЯНС-С», Публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» про визнання права власності на майно відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника у виконавчому провадженні, визнання права власності, звільнення майна з-під арешту відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 04 липня 2025 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко