Ухвала від 07.07.2025 по справі 320/29225/23

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

07 липня 2025 року

м. Київ

справа №320/29225/23

адміністративне провадження №К/990/26118/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «На шляху до безбар`єрності»

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року

у справі №320/29225/23

за позовом Громадської організації «Нове Майбутнє»

до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельна компанія «Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Картіс Білдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд»,

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Громадська організація «Нове Майбутнє» звернулася до адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельна компанія «Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Картіс Білдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд», в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІV013210903560 від 07 вересня 2021 року об`єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об`єктами рекреаційного призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд» тa Товариству з обмеженою відповідальністю «Картіс Білдінг»;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з містобудування об`єктами рекреаційного призначення, видані Департаментом архітектури та будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд», затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/295 від 18 листопада 2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

24 січня 2025 року Громадська організація «На шляху до безбар`єрності» як особа, яка не приймала участь у справі, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 16 квітня 2024 року, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «На шляху до безбар`єрності» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Нове Майбутнє» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельна компанія «Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Картіс Білдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд», про визнання протиправними та скасування рішень.

Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Громадська організація «На шляху до безбар`єрності» (далі - скаржник) 17 червня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 50 Конституції України, пункт «г» частини першої статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-XII (далі - Закон №1264-XII), частину восьму статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), статтю 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), статтю 88 Водного кодексу України (далі - ВК України), Орхуської конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» ратифікованої Законом №832-XIV від 06 липня 1999 року (далі - Орхуська конвенція) та порушив положення статей 78, 293, 296, 305, 308, 317, 323 КАС України.

У касаційній скарзі Громадська організація «На шляху до безбар`єрності» не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного оскарження у зв`язку невирішенням у судових рішеннях питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Громадська організація обґрунтовує свою касаційну скаргу наступними ключовими мотивами, що, на її думку, були проігноровані або неправильно застосовані судом апеляційної інстанції.

Скаржник стверджує, що оскаржувані акти (містобудівні умови та обмеження, дозвіл на будівельні роботи) є документами, що породжують тривалі правові наслідки (початок та здійснення будівельних робіт), які продовжують впливати на середовище, включаючи екологічні наслідки, оскільки будівництво розташоване у водоохоронній пляжній зоні (менше 100 метрів від урізу води).

Порушення прав стало явно очевидним лише після початку будівельних робіт (06 листопада 2024 року), незважаючи на те, що Громадська організація «На шляху до безбар`єрності» була зареєстрована пізніше видачі містобудівних умов та обмежень та дозволу. Закон не пов`язує можливість захисту порушеного права виключно з моментом реєстрації юридичної особи, якщо правові наслідки тривають.

Громадська організація «На шляху до безбар`єрності» звернулася до суду з метою представництва інтересів близько 100 повнолітніх осіб, членів територіальної громади міста Одеси, права яких були порушені.

Законодавство України, зокрема положення статті 5 КАС України, передбачають право особи на звернення до суду у разі порушення прав чи інтересів, незалежно від того, чи була вона безпосереднім учасником адміністративної процедури. ГО не зобов`язана бути стороною у правовідносинах між органом влади та суб`єктом господарювання, якщо наслідки таких рішень зачіпають сферу охоронюваних нею прав (екологічні права громадян та безпечне довкілля).

Суд апеляційної інстанції також неправильно застосував положення Орхуської конвенції, дійшовши висновку, що право на звернення до суду з метою захисту конституційного права на безпечне довкілля вже було реалізовано іншою організацією (Громадською організацією «Нове майбутнє»). Це суперечить принципу, що право на захист належить кожному і може реалізовуватися громадянами особисто або спільно через об`єднання.

Апеляційний суд не дослідив, чи представляла Громадська організація «Нове майбутнє» ті ж інтереси, що й Громадська організація «На шляху до безбар`єрності», і не обґрунтував, чому реалізація права однією громадською організацією виключає аналогічне право іншої, оскільки Орхуська конвенція не містить обмежень щодо кількості суб`єктів, які можуть реалізовувати право на захист довкілля.

Водночас, правовстановлюючі документи Громадської організації «На шляху до безбар`єрності» підтверджують право на звернення до суду як у власних інтересах, так і в інтересах інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, що відповідає вимогам, які передбачені Рішенням Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19.

На думку скаржника, суд проігнорував надані Громадською організацією докази, зокрема, науково-технічні звіти щодо розміщення об`єкта будівництва в межах водоохоронної (пляжної) зони, що прямо вказує на порушення положень ВК України, а також акт перевірки та рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень.

Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження суперечить принципу правової визначеності, оскільки закриваючи провадження безпідставно змінив свою позицію щодо наявності зв`язку Громадської організації з предметом спору, хоча раніше, тобто під час відкриття апеляційного провадження, суд не ставив це питання під сумнів.

Рішення суду першої інстанції (про відмову у задоволенні позову) має прямий та конкретний вплив на інші судові провадження, у яких Громадська організація є стороною, оскільки встановлені в ньому обставини використовуються як преюдиційні. Це призводить до порушення інтересів скаржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17 зазначено, що преюдиціальне значення мають обставини, встановлені судовими рішеннями, а не правова оцінка таких обставин. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом.

Також скаржник наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 травня 2025 року у справі №300/1129/24, у якій зазначено, що для спростування преюдиціальних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Твердження апеляційного суду про те, що апеляційна скарга зводиться лише до незгоди з встановленими фактичними обставинами, також, на думку скаржника, є помилковим. Скаржник чітко зазначив підстави звернення до суду з дотриманням вимог КАС України, а спростування висновків суду нижчої інстанції є логічним та передбаченим процесуальним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 23 травня 2025 року у справі №320/33830/24 зазначено, що представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, чи належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні. Суд має зосередитися на екологічній та правовій суті справи, а не на питанні, чи мав право позивач звертатися до суду.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20 колегія суддів погодилася з доводами позивача щодо наявності у нього екологічного інтересу у справі, оскільки земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована в прибережно-захисній зоні (пляжній зоні менше 100 метрів від урізу води), що може призвести до погіршення екологічної ситуації.

У касаційній скарзі Громадська організація просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статті 50 Конституції України, пункту «г» частини першої статті 10 Закону №1264-XII, частини восьмої статті 29 Закону №3038-VI, статті 60 ЗК України, статті 13 Закону №1402-VIII, статті 88 ВК України, Орхуської конвенції, перевірки дотримання судом положень статей 78, 293, 296, 305, 308, 317, 323 КАС України та перевірки необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19, від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20, від 13 травня 2025 року у справі №300/1129/24, від 23 травня 2025 року у справі №320/33830/24.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації «На шляху до безбар`єрності» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №320/29225/23 за позовом Громадської організації «Нове Майбутнє» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельна компанія «Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Картіс Білдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесаінвестбуд», про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/29225/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа