Ухвала від 07.07.2025 по справі 280/6813/24

УХВАЛА

07 липня 2025 року

Київ

справа №280/6813/24

адміністративне провадження №К/990/26732/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №280/6813/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 20.06.2025.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 18.03.2025, повний її текст складено того ж дня, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 20.06.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС у касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке, однак, не містить обґрунтування наявності у цій справі поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Скаржник лише зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду від 18.03.2025 було отримано через підсистему «Електронний суд» 04.04.2025.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Однак, про наявність таких обставин у клопотанні про поновлення строку відповідач не зазначає.

Водночас суд встановив, що ГУ ДПС подавало касаційні скарги у цій справі через підсистему «Електронний суд» 10.04.2025, 01.05.2025, 23.05.2025 які Верховний Суд повернув ухвалами від 28.04.2025, 08.05.2025, 12.06.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронні примірники цих ухвал суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 28.04.2025 о 17:09, 08.05.2025 о 20:54, 12.06.2025 19:55 відповідно.

20.06.2025 ГУ ДПС направило касаційну скаргу вчетверте, однак яка, не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення, а її зміст є майже ідентичним її попереднім редакціям.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд в ухвалі від 28.04.2025 вже роз`яснював скаржникові, що системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Також Верховний Суд в цій ухвалі суду роз`яснив обов`язкові умови, які мають зазначатися в касаційній скарзі, у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив скаржникові, що саме слід розуміти під подібністю правовідносин.

Як вже зазначалося, вчетверте подана касаційна скарга так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, а за своїм змістом в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є майже ідентичним до її попередніх редакцій. Аналогічно попереднім редакціям касаційних скарг у вчетверте поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, такі доводи наводяться не у взаємозв`язку із фактичними обставинами у цій справі і висновками суду апеляційної інстанції.

Так, підставою для задоволення позовних вимог став висновок суду апеляційної інстанції про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних спричинена діями Державної податкової служби України, яка як адміністратор ЄРПН, не забезпечила можливості реєстрації податкових накладних, виписаних у період, коли директором була одна особа, новим директором. Також суд зазначив, що в межах цієї справи мова йде саме про відмову контролюючого органу у реєстрації податкових накладних. Суд врахував систематичне вжиття позивачем заходів задля забезпечення реєстрації податкових накладних у передбачений законодавцем строк - до 15.07.2022, однак, які через дії контролюючих органів не призвели до позитивного результату.

У наведених скаржником справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, подібні правовідносини не досліджували і не оцінювалися. Обґрунтування, в чому скаржник вбачає подібність правовідносин у касаційній скарзі так і не наведено.

Однак, подібність правовідносин у справах, у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга є обов`язковою умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відсутність такої подібності зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судом у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, неодноразово наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 280/6813/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко