Постанова від 22.05.2025 по справі 404/9700/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2025 року м. Кропивницький

справа № 404/9700/23

провадження № 22-ц/4809/450/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Дьомич Л.М. Письменного О.А.

з участю секретаря: Волошиної М.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Семенов Євген Олексійович на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 листопада 2024 року, у складі головуючого судді Варакіної Н.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ПП «Агропромсервіс» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування його із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ПП «Агропромсервіс» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування його із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначав, що висновком управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 15.05.2001 № 298 ОСОБА_3 погоджене місце розташування тимчасової автостоянки на розі АДРЕСА_1 .

28 вересня 2001 року між ОСОБА_3 та виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,20 га під розміщення автомобільної стоянки, що розташована на розі АДРЕСА_1 ( вул. Юрія Коваленка) та Генерала Жадова.

Зазначав, що на день звернення із цим позовом до суду, земельна ділянка мала адресу: АДРЕСА_2 , із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032.

Вказував, що інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю 18 червня 2002 року ОСОБА_3 було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 59 будівництва тимчасової автостоянки за зазначеною адресою.

Висновком від 07.10.2009 № 02-ік/2009 про ввизначення відсотка будівельної готовності було встановлено відсотки будівельної готовності вищезазначеного об`єкта, а саме: огорожа з в`їзними воротами - 95%, охоронний пост і вбиральня - 100%, інше - від 80 до 100 відсотків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, але до своєї смерті ним не було введено об`єкти в експлуатацію.

При цьому 25 листопада 2013 року він заповів належний йому на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032 - ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що 15.04.2014 він прийняв спадщину, звернувшись із відповідною заявою до приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєхової С.В., внаслідок чого була заведена спадкова справа № 11/2014 від 15.04.2014, номер у спадковому реєстрі 55982316, проте постановою від 15.09.2014 нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032, який належав покійному ОСОБА_3 , із посиланням на архівну довідку № 111566, видану 11.09.2014 ОКП «Кіровоградське ООБТІ», відповідно до якої нерухоме майно належить третій особі на підставі рішення третейського суду від 10.11.2006.

Посилається на те, що ним було встановлено, що 20.09.2006 цей об`єкт незавершеного будівництва був проданий приватному підприємству «Агропромсервіс» громадянином ОСОБА_4 .

В подальшому ПП «Агропромсервіс» на підставі нотаріально посвідчених договорів № 3586, №3587 від 27.06.2013 продало ОСОБА_2 зазначене нерухоме майно, а саме сторожу під літерою «А», вбиральню під літерою «Б», огорожу під літерою «N»; сума договорів склала по 47575,00 грн кожного.

Просив визнати за ОСОБА_1 право власності накомплекс будівель іспоруди,що розташованіна земельнійділянці кадастровийномер 3510100000:37:335:0032за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами те, що спірний об?єкт належав ОСОБА_5 на момент смерті на праві приватної власності, оскільки особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вважає, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який за життя заповів йому об?єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032за адресою АДРЕСА_2 .

Проте, постановою нотаріуса від 15.09.2014 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний об?єкт із посиланням на те, що цей об?єкт належить іншій особі.

Вважає, що майно (спірний об?єкт) із володіння ОСОБА_3 вибуло із його володіння поза його волею, але це не призвело до припинення його права власності.

Оскільки позивач прийняв у спадщину комплекс будівель іспоруди,що розташованіна земельнійділянці кадастровийномер 3510100000:37:335:0032за адресою АДРЕСА_2 за ним слід визнати право на зазначене майно в порядку ст. 392 ЦК України.

Вказує на те, що відповідачка є недобросовісним набувачем спірного об?єкту, внаслідок того, що ПП «Агропромсервіс» не набуло право власності на це майно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача та його представника адвоката Семенова Є.О. , пояснення представника відповідача адвоката Яушева В.В., дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам.

Судом першої встановлено, що на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 12 червня 2001 № 1032 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин» між Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради,з однієї сторони, та ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено договір оренди земельної ділянки, який28 вересня 2001 року посвідчений державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Івановою І.Ю.Договір зареєстрований в Книзі державної реєстрації 5 жовтня 2001 року за № 237.

Рішенням Кіровськогорайонногосудум.Кіровоградавід01.12.2003посправі№2-2284/2003стягнутоз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 накористь ОСОБА_1 108000грнувідшкодування матеріальнихзбитків та5000грну відшкодуванняморальноїшкоди.Врештіпозовних вимогвідмовлено.

Рішенням апеляційногосудуКіровоградськоїобласті від17.06.2004усправі№22а-1097/2004скасованорішенняКіровського районногосудум.Кіровоградавід01.12.2003усправі№2-2284/2003таухваленонове рішення,якимпозов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволеночастково.Стягнуто з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 матеріальнушкодув сумі108000грнтаморальну шкодувсумі1000грн.В задоволеніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захистправспоживачіввідмовлено.

Рішенням третейськогосудум.Кіровоградавід10.11.2006у справі№21/10-06визнанодійсним договіркупівлі-продажунерухомогомайнавід 20.09.2006укладеногоміжПП «Агромпромсервіс»та ОСОБА_4 . Визнано право власності на нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва, що складається зі сторожки літ. «А», вбиральні літ. «Б», огорожі літ. «11», що розташоване на земельній ділянці загальною площею 2030,30 кв.м. на перехресті вулиць Жадова та Маршала Конєва в м. Кіровограді - за ПП «Агромпромсервіс».

Згідно витягупрореєстраціюправа власностінанерухомемайно прававласностізареєстрованоза ПП«Агромпромсервіс».

Ухвалою Кіровськогорайонного судум.Кіровоградавід25.06.2007визнаномировуугоду настадіївиконання,укладену11.06.2007міжстягувачем ОСОБА_1 таборжником ОСОБА_3 заякою:Боржниквизнає,щойогозаборгованість перед стягувачем намомент укладенняМирової угодискладає 109000грн.Боржник гарантує,що протягом3-хднів,з моментузатвердження цієїМирової Угодисудом,ним будепередано Стягувачуу власністьмайно автостоянки,що розташованона розівулиць Конєвата АДРЕСА_1 ,про щообов`язковомає бутискладено письмовийдокумент (…)отримання свідоцтвапро правовласності намайно автостоянки.

Пункт 5 Ухвали суду визначає, що Боржник і Стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушенні права будь яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Ухвалою апеляційногосудуКіровоградськоїобласті від11.07.2012у справі№22-ц/1190/2263/12скасовано ухвалуКіровського районногосудум.Кіровоградавід25.06.2007з передачеюзаяви ОСОБА_3 провизнаннямирової угодивпроцесівиконання рішеннясудунановий розглядвтойже суд.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.12.2012 у справі №1109/7568/12 в задоволені заяви про затвердження мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про передачу в рахунок боргу в сумі 109000 грн. незавершеного будівництва автостоянки, розташованого на перехресті вулиць Жадова і Маршала Конєва, що в м. Кіровограді, відмовлено.

Згідно рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2009 у справі 2-189-09, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.05.2009 визнано недійсним, з моменту укладення, договір купівлі-продажу майна автостоянки розташованої на розі АДРЕСА_1 від 20.09.2006 між ОСОБА_4 та ПП «Агромпромсервіс».В задоволеніпозовних вимог ОСОБА_1 про незаконнимрішення третейськогосуду,скасування записупро реєстраціюправавласності -відмовлено. Підставою для звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив порушення його права власності.

Згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 по справі №1170/2-а-2092/12 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» за участю третьої особи ПП «Агромпромсервіс» повністю відмовлено.

ПП «Агромпромсервіс»та ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 )27.06.2013уклалидоговори купівлі-продажучасткиоб`єктанезавершеногобудівництва,щорозташованеза адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Кіровськогорайонногосудум.Кіровоградавід 13.11.2013по справі404/5488/13-цза позовом ОСОБА_3 доПриватного підприємства«Агропромсервіс»,Виконавчого комітетуКіровоградськоїміськоїради,Кіровоградськоїміськоїради,третяособабез самостійнихвимогнапредмет спору- ОСОБА_1 ,УправлінняДержземагенствав Кіровоградськомурайоніпровитребування майнаізчужогонезаконного володіннямайнаавтостоянки,поновленнядіїдоговору орендиземельної ділянки,усуненняперешкодв користуванні власністю,зобов`язанняскасуватиреєстраціюмайна автостоянки,розірваннядоговоруоренди землітаскасуванняйого реєстрації-відмовлено.

Ухвалою апеляційногосудуКіровоградськоїобласті від 06.08.2014 вищезазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою ВищогоспеціалізованогосудуУкраїни зрозгляду цивільних ікримінальнихсправвід 06.10.2014увідкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вищезазначене рішення відмовлено.

У грудні2014року ОСОБА_1 звертавсядо судуіз позовом,в якому просиввизнатинедійснимз моментувчиненнядоговіркупівлі -продажу,1/2часткиоб`єктанезавершеногобудівництва,щорозташованеза адресою АДРЕСА_1 , укладеного 27.06.2013 міжПриватним підприємством«Агропромсервіс» та ОСОБА_7 ,посвідчений приватнимнотаріусом Кіровоградськогоміського нотаріальногоокругу ЗадніпрянимО.А.,та зареєстрованийв реєстріза №3586;-скасувати державнуреєстрацію прававласності за ОСОБА_7 в державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно,що виниклона підставідоговору купівліпродажу,1/2частки об`єктанезавершеного будівництва,від 27.06.2013,посвідченого приватнимнотаріусом Кіровоградськогоміського нотаріальногоокругу ЗадніпрянимО.А., номерзаписупро право власності:1452873,реєстраційнийномероб`єктанерухомогомайна: 48698335101, та визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі - продажу 1/2 частки об`єкта незавершеного будівництва, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , укладеного 27.06.2013 року між Приватним підприємством «Агропромсервіс» та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Задніпряним О.А., та зареєстрованого в реєстрі за №3587, та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору купівлі - продажу, 1/2 частки об`єкта незавершеного будівництва, від 27.06.2013 , посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Задніпряним О.А., номер запису про право власності: 1454090, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 48698335101.

На моментукладенняоспорюванихдоговорів купівлі-продажуправовласностіПП «Агропромсервіс»булозареєстрованоу встановленомупорядку,асторонидійшли згодищодоусіхумов укладених договорів,з оглядунащопідстав длявизнання недійсними договорівкупівлі-продажувід27.06.13,узв`язкуізвизнаннямнедійсним,змоментуукладення договорукупівлі-продажумайнаавтостоянки,розташованоїнарозі АДРЕСА_1 від20.09.2006рокуміж ОСОБА_4 таПП«Агропромсервіс» згіднорішенняКіровськогорайонного судум.Кіровоградавід22.01.2009року,залишеногобеззмін колегієюсуддівсудовоїпалати вцивільнихсправахапеляційного суду Кіровоградської області від 19.05.2009 .

Рішенням суду встановлено, що за вказаних обставин, враховуючи, що на час посвідчення договорів купівлі-продажу відповідач ПП «Агропромсервіс» був власником нерухомого майна, яке належало йому на підставі рішення Третейського суду від 10.11.2006, а відповідач ОСОБА_7 стала добросовісним його набувачем, при цьому, ОСОБА_1 , не є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу, та зазначене нерухоме манно не входить до складу спадкового манна, що належить ОСОБА_8 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а відтакправовіпідставивизнання їхнедійсниминедоведені,томуузадоволенні позовуповністюслід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Згідно заповіту від 25 листопада 2013 року ОСОБА_3 заповів належний йому на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032 - ОСОБА_1 .

15.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєхової С.В.

Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 11/2014 від 15.04.2014, номер у спадковому реєстрі 55982316.

Постановою від 15.09.2014 нотаріус відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3510100000:37:335:0032, із посиланням на архівну довідку № 111566, видану 11.09.2014 ОКП «Кіровоградське ООБТІ», відповідно до якої нерухоме майно, на яке просить видати свідоцтва спадкоємець, належить ПП «Агрорпромсервіс» на підставі рішення третейського суду від 10.11.2006. Вказане нерухоме майно не входить до складу спадкового майна, що належить померлому ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову послався на те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що на момент смерті ОСОБА_5 був власником спірного нерухомого майна, оскільки особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Тому, висновок суду , що вимоги не підлягають задоволенню, так як на звернення з віндикаційним позовом має право лише власник майна, яке вибуло з володіння останнього поза його волею є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Правилом частини першої статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого порушеного права.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності.

Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

Цивільним кодексом України передбачено як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) відповідно до статті 387 ЦК України та частини третьої статті 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України,обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на спірне майно, яких доводи апеляційної скарги не спростовують.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Семенов Євген Олексійович - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.Л. Письменний