Ухвала від 09.07.2025 по справі 705/2225/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/316/25 Справа № 705/2225/25 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 секретаря учасники справи прокурор підозрюваний захисник законний представникОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодружеськ, Лисичянського району Луганської області, не одруженого, не працюючого, є особою з 2-ю групою інвалідності з дитинства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 подав до суду клопотання, в якому просив продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , до 3 місяців в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 60560,00 грн.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року клопотання задоволено.

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 продовжено в межах строку досудового розслідування, а саме до 15.07.2025 року включно.

Залишено без змін визначений ОСОБА_7 розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн., після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.

У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього на строк 2 місяці процесуальні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися з міста Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснено, що в разі не виконання покладених обов`язків, застава звертається в дохід держави та слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , обставини його вчинення та наявні ризики, а також те, що на цій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин неможливо провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного, а тому вказані обставини у своїй сукупності виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, що є виправданим оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи, в зв`язку з чим строк тримання під вартою ОСОБА_7 необхідно продовжити у межах строку досудового розслідування.

Також слідчий суддя не вбачав підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Не погодившись із ухвалою суду, захисник підозрюваного ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід.

Вважає рішення суду необґрунтованим, а клопотання слідчого таким, що не підлягає задоволенню.

Слідчий не обґрунтував в клопотанні, а прокурор не довів у судовому засіданні, чим підтверджується кожний ризик, єдиним посиланням на підтвердження продовження існування ризиків, було лише тяжкість загрожуваного покарання, яке підозрюваний не може понести, оскільки він є психічно хворою людиною.

Разом з тим, слідчий суддя повторно не врахував стан здоров`я підозрюваного, оскільки останній хворий на тяжку психічну хворобу, потребує госпіталізації до психіатричної лікарні та отримання лікування, яке відповідно в умовах слідчого ізолятору отримати не зможе.

ОСОБА_7 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, подальше перебування в умовах слідчого ізолятору буде шкодити здоров`ю підозрюваного та потягнути за собою непоправні наслідки.

Також, не враховано, що ніяких дій, які спричинили тяжкі наслідки підозрюваний не вчинив, він не є агресивною людиною, цілком розуміє закони та може жити у суспільстві, ізоляції не потребує, зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, проживає разом зі своїми батьками, які цілком можуть ним опікуватися, якби суд застосував до нього більш м`який запобіжний захід, при цьому мати ОСОБА_7 була присутня в судовому засіданні та не заперечувала проти цього.

Слідчий суддя не врахував, що батьки підозрюваного не можуть внести мінімальну заставу за сина, оскільки вони є внутрішньо переміщеними особами, залишилися без майна та винаймають житло, в даному випадку слід було обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, що було б гуманним ставленням до нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250320000516 від 14.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення ч. 2 ст. 259 КК України.

14.04.2025 року ОСОБА_7 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

15.04.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об`єктом завідомо неправдивого повідомлення стала будівля, що забезпечує діяльність органів державної влади.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.04.2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12.06.2025 року з визначенням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.

Постановою в.о. керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 09.06.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250320000516 від 14.04.2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 15.07.2025 року.

Зі змісту клопотання вбачається, що закінчити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової фоноскопічної експертизи, яка перебуває на виконанні в ДНДЕКЦ МВС України та висновок судової психіатричної експертизи, яка перебуває на виконанні в Черкаській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України»; з урахуванням проведених експертиз та слідчих дій згідно ст. 503 КПК України змінити порядок досудового розслідування, а також виконати слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність, та вимоги глави 39 КПК України.

Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше, є те, що в ДНДЕКЦ МВС України на виконанні в експертів перебуває судова фоноскопічна експертиза, та в Черкаській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» на виконанні в експертів перебуває судова психіатрична експертиза, без висновків яких неможливо завершити досудове розслідування. Також, необхідно виконати вимоги глави 39 КПК України та ознайомити учасників кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, а також скласти клопотання про примусові заходи медичного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування для подальшого направлення до суду.

За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за яке, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, що становить значну суспільну небезпеку.

Ухвалюючи рішення про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою слідчий суддя виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи обсяг досліджених доказів, не зменшились та продовжують існувати ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності та суворість покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , може бути розцінена ним більш небезпечним ніж переховування та втеча. Також з достатньою вірогідністю продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів на його користь.

Отже, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя виходив не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.

Слідчий суддя врахував, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Слідчий суддявірно не взяв до уваги посилання підозрюваного та його захисника на наявність у нього місця проживання та групу інвалідності, як підстав для обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, оскільки зазначені обставини не є новими та вже існували під час розгляду судом питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім цього такі обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а тому не можуть бути підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для зміни запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

Доводи захисника стосовно того, що судом не враховано особу підозрюваного, що він має постійне місце проживання, а також має проблеми зі здоров`ям та те, що підозрюваний потребує медичного догляду та госпіталізації до психіатричної лікарні, не заслуговують на увагу, оскільки не є такими обставинами, які значною мірою знижують рівень існування обґрунтованих ризиків, які встановленні слідчим суддею та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. При цьому до суду апеляційної інстанції даних стосовно неможливості в умовах СІЗО отримання медичного догляду чи лікування не надано.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість задоволення вказаного клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

Також слідчий суддя не вбачав підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Правових підстав для обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та належним чином мотивував своє рішення.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Під час розгляду даної справи, на електронну адресу апеляційного суду, прокурор надіслав копію ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2025 року про зміну ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на передачу на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом на строк досудового розслідування, тобто до 15.07.2025 року. ОСОБА_7 звільнено з під варти.

Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року залишити без змін.

Ухвала набираєчинності змоменту оголошення,є остаточноюі оскарженнюне підлягає.

Судді: