Постанова

від 07.12.2010 по справі 20/58/09-6/33/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 грудня 2010 р.                                                                                    

№ 20/58/09-6/33/10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивача

Губа С.М. - керівник

відповідача

Сивкова Ю.С. дов. від 01.02.2010 року

третіх осіб

не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо"

на постанову

від 29.09.2010 року Запорізького апеляційного господарського суду

у справі

№ 20/58/09-6/33/10 господарського суду Запорізької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1.Приватного підприємства "ГОСТ"

2.Приватного підприємства "Торгівельний комплекс "Пронто Сервіс"

про

визнання недійсним договору купівлі –продажу  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Динамо" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех", третя особа Оріхівська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі –продажу нерухомості від 24.10.2001 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динамо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.07.2010 року (суддя Місюра Л.С.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року (Яценко О.М. –головуючий, Зубкова Т.П., Колодій Н.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Динамо" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2010 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доповідач Волковицька Н.О.

Заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Посилання судів на пропуск позовної давності, на думку заявника, не відповідає вимогам статей 71, 76 Цивільного кодексу України  в редакції 1963 року та статті 261 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року. В матеріалах справи є відповіді СУ УМВС у Запорізькій області від 04.12.2008 року (т.3, а.с.16), з яких позивач і дізнався про укладений спірний договір купівлі –продажу майнового комплексу.

На думку заявника визнання незаконними та недійсними установчих документів, рішень загальних зборів, статутів товариства, на підставі яких укладався договір купівлі –продажу нерухомості від 24.10.2001 року за рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29.11.2005 року, яке набрало законної сили 20.05.2008 року, тягне за собою визнання недійсним оскаржуваного у даному випадку договору як такого, що не відповідає вимогам закону, оскільки він був укладений без належних правових підстав.

Також скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано пункт 2.17 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14, оскільки ним регламентується порядок застосування частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України  в редакції 2003 року, яка не застосовується до визнання недійсним договорів, укладених до 01.01.2004 року.

Відповідно до статі 225 Цивільного кодексу України  в редакції 1963 року право продажу майна належить його власнику –ТОВ "Динамо".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішення та постанови у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даному випадку є визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі –продажу від 24.10.2001 року комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Оріхів, вул. Запорізька, 61 та розташований на земельній ділянці площею 10000 м.кв., укладеного між ТОВ "Динамо" (продавець за договором, позивач) та ТОВ "Агротех" (покупець за договором, відповідач) на підставі статті 48 ЦК УРСР з огляду на підписання договору неповноважною особою з боку продавця.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що згідно статті 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю виконавчий орган може бути колегіальним (дирекція) або одноособовим (директор). Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих. що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до пункту 4.9 статуту ТОВ "Динамо"(в редакції, чинній станом на 24.10.2001 року) директор товариства здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства, представляє інтереси товариства у взаємовідносинах з іншими підприємствами, вирішує інші питання, які не входять до компетенції зборів засновників.

Костенко О.І., який з боку продавця підписав спірний договір, згідно з протоколом загальних зборів учасників №1 від 08.08.2001 року призначений на посаду директора ТОВ "Динамо".

Відповідно до довідки №24/7208 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 04.10.2001 року Запорізьким обласним управлінням статистики, керівником ТОВ "Динамо" був Костенко О.І.

Протокол №1 від 08.08.2001 року та третя редакція Статуту товариства, на підставі яких діяв Костенко О.І. укладаючи договір купівлі-продажу, було визнано недійсним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29.11.2005 року, а відтак на момент укладення оскаржуваного договору, зазначені документи були чинними.

Крім того, визнання рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29.11.2005 року недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Динамо", оформленого протоколом № 1 від 08.08.2001 року, яким Костенко О.І. обраний на посаду директора, не є підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки звільнення з посади директора, не є підставою для визнання всіх право чинів, вчинених цим керівником від імені товариства недійсними.

Посилання заявника на протокол зборів учасників ТОВ "Динамо" № 3 від 27.09.2001 року, згідно з яким Костенко О.І. знято з посади директора товариства судами не прийнято до уваги, оскільки позивачем не надано оригінали цього документу та доказів внесення відповідних змін до установчих документів. Крім того, на запит апеляційного суду позивач не надав доказів розірвання трудового контракту з директором ТОВ "Динамо" Костенко О.І. та доказу кладення трудового договору з іншою особою.

Отже, суди дійшли висновку, що на момент укладення оскаржуваного договору, Костенко О.І. був директором ТОВ "Динамо" та діяв від імені товариства і мав право на укладення договору від імені позивача та обґрунтовано відмовили у позові.

Одночасно, суди зазначили, що позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин, що є підставою для відмови у позові.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки він є помилковим.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звертатись до суду з вимогою про захист порушеного права. Аналогічні приписи містились у статті 71 ЦК УРСР.

З аналізу цих норм вбачається, що якщо судом буде встановлено порушення цивільного права, воно підлягає захисту в межах строків, передбачених законом, або поза межами таких строків у разі їх відновлення чи відсутності заяви про їх застосування.

В іншому випадку, тобто, у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність порушеного права, таке право не підлягає захисту незалежно від строків позовної давності.

Отже, у даному випадку, встановивши що Костенко О.І. діяв в межах повноважень директора ТОВ "Динамо" суд повинен був відмовити у позові в зв’язку з відсутністю у позивача порушеного права, яке підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Таким чином, враховуючи, фактичні обставини, встановлені попередніми судами, рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2010 року та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року підлягають залишенню без змін, з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2010 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року у справі № 20/58/09-6/33/10 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і                              Н. Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач

Повний текст постанови складено 10.12.2010 року.