Постанова

від 14.12.2010 по справі 20/140-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/140-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 року                                                                      Справа №  20/140-10

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;   

суддів: Павловського П.П., Євстигнеєва О.С.(зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Л.О. Лотоцької  № 923 від 02.12.2010 року)

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

      За участю прокурора та представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 02.12.2010 року:

прокурор: Дидюк Н.О. посвідчення № 32 від 10.03.2009 року;

від відповідача: Торорощенко Г.В., довіреність №35  від 01.07.10,  представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 20/140-10

за позовом: Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі   Дніпропетровської  міської ради, м. Дніпропетровськ     

до: Товариства з обмеженою відповідальністю  “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву ”, м. Дніпропетровськ                 

про  внесення змін до договору  

ВСТАНОВИВ:

 У липні 2010 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву”, м. Дніпропетровськ про зміну  пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки від 26.04.2007року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву”, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського  міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за №980, виклавши його в такій редакції: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру  земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 року № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”.

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 20/140-10 (суддя Пархоменко Н.В.) в позові відмовлено.

           Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 20/140-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

         Прокурор зазначає, що висновок суду першої інстанції, щодо неможливості застосування у спірних договірних правовідносинах ч.4,5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 03.06.2008 року № 309- VI через передбачені ст. 58 Конституції України правила дії в часі законів та нормативно-правових актів, є  помилковим. Вважає рішення господарського суду неправомірним.

            Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що умови спірного договору не передбачають зміну мінімальної орендної плати, як було запроваджено Законом України "Про оренду землі" від 03.06.2008 року № 309- VI та який не має зворотної дії і до спірних правовідносин не застосовується, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

            Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 02.12.2010 року.

             У судовому засіданні 02.12.2010 року оголошувалася перерва до 14.12.2010 року.

      Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення  прокурора та представника відповідача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

      26 квітня 2007 року між Дніпропетровською міською радою –орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю  “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву ”, м. Дніпропетровськ –орендар був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,9351га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Маршала Малиновського.

           Договір укладено на десять років (п.3.1 договору).

 Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється  у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 0,03 (нуль цілих три сотих) відсотка її нормативної грошової оцінки.

              Згідно з п. 4.7 договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

             Пунктами 12.1, 12.2 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

            Відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

             Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI

від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст.

21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у

державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і

використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";  

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

            Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.

 Тобто, умови вищезазначеного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст.21 Закону України  “Про оренду  землі” ( в новій редакції).

            З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради  та її виконавчого комітету  у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, 06.08.2008 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 39/35 «Про внесення змін до рішень  міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин  і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок  та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства».

            Пунктом 3 цього рішення річну оренду плату встановлено у розмірі мінімальної ставки  орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

       Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

        Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

             Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

            Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

             У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

           У зв'язку із змінами законодавства, умови спірного договору щодо розміру орендної плати не відповідали вимогам чинного земельного законодавства.

 Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на те, що умови спірного договору  не передбачають зміну  граничного розміру мінімальної ставки орендної  плати, як було запроваджено  Законом України від 03.06.2008  № 309- VI та який  не має зворотної дії і до спірних орендних правовідносин не застосовується, оскільки стосується  договорів оренди землі, укладених після  набрання ним чинності.

             Проте, з такими висновками погодитися не можна.

 Пунктом 7.4 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

             Розмір орендної плати є похідним від розміру земельного податку за базовий податковий (звітний) період, тому умовами договору передбачено можливість корегування розміру орендної плати, зокрема, у випадку законодавчо внесеної зміни розміру орендної плати за земельні ділянки, в даному випадку у зв'язку із внесенням змін до ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI).

            Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

      Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

   Як вбачається з рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так. що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

    Отже, висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування у спірних договірних правовідносинах частини четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 03.06.08 року № 309-VI через передбачені статтею 58 Конституції України правила дії в часі законів та нормативно-правових актів є помилковим.

           Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах № 21/133-10 від 10.11.2010 року, № 5/94-10 від 18.11.2010 року, 1/230-10 від 23.11.2010 року.

           З огляду на зазначені обставини та зміни у земельному законодавстві, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 26.04.2007 року.

   Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 20/140-10 скасувати.

           Прийняти нове рішення.

           Позовні вимоги задовольнити.

Змінити пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 26.04.2007 року укладеного між Дніпропетровською міською радою та  Товариством з обмеженою відповідальністю  “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву”, посвідченого  приватним нотаріусом Дніпропетровського  міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 980, виклавши його в такій редакції: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру  земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 року № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України “Про оренду землі”.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Дитяча  спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву”, м. Дніпропетровськ (вул. Прогресивна, 1а, м. Дніпропетровськ, 49098, ЄДРПОУ 32816220) на користь державного бюджету 127,50 державного мита, в тому числі за перегляд рішення суду в апеляційному порядку та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116,117 Господарського процесуального кодексу України

      Головуючий суддя                                                                                 Л. О. Лотоцька

      Суддя                                                                                                        П.П. Павловський

      Суддя                                                                                                        О.С.Євстигнеєв