Рішення

від 29.05.2007 по справі 14/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/199

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

29.05.2007р.                                                                                          Справа №  14/199

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", вул. Леонтовича, 5, м. Київ,01030

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", вул. Гоголя,  3, м. Миргород, Полтавська область

про  стягнення 39918,40 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Попова О.В., дов. №3 від 10.05.2007р.

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 39918,40 грн. - заборгованості за договором поставки №8-04 від 28.04.2004р., в тому числі: 24029,78 грн. - основного боргу (суми передоплати), 3967,22 грн. - пені, 11921,40 грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на позов та документи, витребувані ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.04.2007р. не подав, свого представника у судове засідання не направив,  хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 28.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", м. Київ (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", м. Миргород (далі –відповідач) було укладено договір поставки № 8-04 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу заготовки до євро піддонів у кількості 54 метрів кубічних (далі – продукція).

Загальна ціна продукції за договором склала 24 029,78 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору відповідач зобов'язувався виготовити і поставити позивачу продукцію в термін не більше 60 календарних днів з дати оплати 100% вартості продукції.

За умовами пункту 2.2 договору позивач прийняв на себе зобов'язання здійснити оплату за продукцію у формі 100% попередньої оплати на протязі 10 календарних днів з дати укладання Договору.  

Це зобов'язання позивачем було виконано належним чином, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 29 квітня 2004 року за № 1843 (копія в матеріалах справи).

Отже, поставка продукції відповідачем повинна бути здійснена до 29 червня 2004 року.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що у разі не поставки продукції в строк більш, ніж 60 календарних днів, Позивач вправі відмовитись від Договору, а відповідач зобов'язується повернути Позивачеві грошові кошти отримані згідно Договору.

Але станом на 31.03.2007р. (день подачі позовної заяви до суду) відповідач поставку продукції не здійснив і грошові кошти позивачу не повернув.

Таким чином, основний борг відповідача складає 24 029,78 грн.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець  зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно  до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 693 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до  статті 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Позивач відповідно до пункту 6.2 договору нарахував відповідачу 3967,22 грн. - пені за період із 29.06.2004р. по 29.06.2005р. (розрахунок у матеріалах справи).

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 11921,40 грн.– 3% річних за період із 29.06.2004р. по 31.03.2007р. (розрахунок в матеріалах справи).

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (в матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю і стягнути з відповідача основний борг у сумі 24029 грн. 78 коп., пеню у сумі 3967 грн. 22 коп., 11921 грн. 40 коп. –  3% річних, 399 грн. 18 коп. – витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат з оплати інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 3 (р/р №26003000755001 в АТ "Індекс-банк" МФО 331661 код ЄДРПОУ 32038035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5 (р/р №26007810143980 в філії КРУ "Фінанси і кредит" МФО 300937 код ЄДРПОУ 31089115) основний борг у сумі 24029 грн. 78 коп., пеню у сумі 3967 грн. 22 коп., 11921 грн. 40 коп. –  3% річних, 399 грн. 18 коп. – витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.