Ухвала

від 17.01.2013 по справі 14/199-пд-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 січня 2013 р. № 14/199-ПД-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М. суддів:Владимиренко С.В. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі№ 14/199 ПД 10 за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області до 1) Відкритого акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД провизнання договорів недійсними та стягнення 55 838,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 у справі № 14/199 ПД 10 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (з урахування заяви про збільшення позовних вимог): визнано недійсними на майбутнє договори оренди теплоходу "О. Глазунов" від 24.04.2007 та від 19.04.2008, укладені Відкритим акціонерним товариством "Херсонський "Торгрічтранс" (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД (відповідач-2); зобов'язано відповідача-2 повернути теплохід "О. Глазунов" відповідачу-1 за актом приймання-передачі; стягнуто з ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" 55 838,68 грн. збитків.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 у справі № 14/199 ПД 10 рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі № 14/199 ПД 10 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012, а рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 змінено: виключено з резолютивної частини словосполучення -"на майбутнє", в решті - рішення залишено в силі.

Публічним акціонерним товариством "Херсонський "Торгрічтранс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі № 14/199 ПД 10, в якій заявник просить скасувати вказану постанову Вищого господарського суду України, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 залишити в силі. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2010 у справі № 5020-12/135-3/323, від 16.05.2012 у справі № 5021/675/2011, від 10.07.2012 у справі № 13/429, від 24.03.2010 у справі № 8/186/09 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), норм Кодексу торгівельного мореплавства України і Закону України "Про оренду державного та комунального майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 14/199 ПД 10 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 15.08.2012 у справі № 14/199 ПД 10, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 28.10.2010 у справі № 5020-12/135-3/323, від 16.05.2012 у справі № 5021/675/2011, від 10.07.2012 у справі № 13/429, від 24.03.2010 у справі № 8/186/09, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права залежно від заявлених у позовних заявах підстав та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 15.08.2012 справі № 14/199 ПД 10, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позову про визнання недійсними договорів оренди теплоходу "О. Глазунов" та стягнення з відповідача-1 збитків з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що оспорювані договори оренди укладені з порушенням вимог діючого законодавства і є недійсними, оскільки спірне майно є державним (встановлено судовими рішеннями в інших господарських справах), при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" (відповідача-1) та було залишено на його балансі, а тому відповідно до положень статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" його орендодавцями є Фонд державного майна України та його регіональні відділення. При цьому, суд касаційної інстанції також зазначив про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що позивач зазнав збитків, що полягають у ненадходженні до Державного бюджету України коштів за користування державним майном в результаті незаконного передання такого майна відповідачем-1.

Водночас у постанові від 28.10.2010 у справі № 5020-12/135-3/323, на яку заявник посилається,Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з фрахтувальника заборгованості за договором фрахту з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що позивачем за первісним позовом пропущено строк позовної давності для пред'явлення позовних вимог щодо частини стягнення заявленої заборгованості та штрафних санкцій. Також суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (судновласника) надмірно сплачених коштів за вказаним договором посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких судновласником, в порушення умов договору, було нараховано фрахт на період ремонту судна, який було безпідставно перераховано фрахтувальником.

В постанові від 16.05.2012 у справі № 5021/675/2011, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми упущеної вигоди, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про недоведеність позивачем наявності упущеної вигоди (неодержавного доходу - орендної плати), оскільки його доводи ґрунтуються лише на теоретичному обґрунтуванні можливості отримання доходу, що не є підставою для стягнення упущеної вигоди. Крім того, позивач також не надав суду належних доказів на підтвердження передачі відповідачем 34,9 кв.м. орендованих приміщень в суборенду третій особі, яка б використовувала їх для отримання прибутку.

З постанови від 10.07.2012 у справі № 13/429 вбачається, що Вищий господарський суд України, підтримав правову позицію апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеною вигоди, посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про недоведеність реальної можливості отримання доходів з оренди нерухомого майна у спірний період.

У постанові від 24.03.2010 у справі № 8/186/09, на яку заявник посилається як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів фрахтування, Вищий господарський суд України зазначив про правомірність висновку суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання договору фрахтування буксирів недійсним. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини справи про те, що відповідно до результатів перевірки, проведеної комісією у складі представників КРУ, Фонду державного майна України, Мінпромполітики України та інших контролюючих органів, підтверджено відповідність укладених відповідачем-1 у спірний період договорів оренди вимогам чинного законодавства та типовому договору оренди, затвердженому та про відсутність обов'язку попереднього погодження договорів фрахту морських суден, як різновиду окремо визначеного індивідуального майна відповідача-1.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 -111 21 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Херсонський "Торгрічтранс" у допуску справи № 14/199 ПД 10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:А.Демидова СуддіС.Владимиренко С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)