Постанова від 01.07.2025 по справі 914/1896/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2025 р. Справа №914/1896/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.

представники сторін:

відповідача 3: Замніус А.Ю.,

прокурор, позивачі, відповідачі 1,2: не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" б/н від 19.05.2025 (вх. суду від 19.05.2025 № 01-05/1511/25)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 про відмову задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (повну ухвалу підписано 09.05.2025, суддя Рим Т.Я.)

у справі № 914/1896/22

за позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача-1: Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд", м. Львів

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна", м. Київ

відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс", с. Вислобоки, Львівська обл.

про: визнання недійсною угоди, повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" про визнання недійсною угоди та повернення майна.

Рішенням від 12.04.2023 суд позов задоволив частково, визнав недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 до договору оренди нерухомого майна від 28.10.1998, укладену між Державним підприємством Міністерства оборони України «Західвійськбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФХ Сервіс»; відмовив у задоволенні решти позовних вимог (про повернення майна).

Постановами Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 та Верховного Суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2023 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" звернулось до суду першої інстанції про перегляд рішення від 12.04.2023 за нововиявленими обставинами

В обґрунтування заяви, відповідач 3 зазначив, що з відкритих джерел та відповіді на адвокатський запит ТОВ "ФХ Сервіс" дізнався про існування істотних обставин у справі № 914/1896/22, що свідчать про пропущення Міністерством позовної давності. Зокрема, із Доповіді № 426 від 09.09.2016, складеної ДП МОУ "Західвійськбуд" та скерованої Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України вбачається, що Міністерство було обізнане про наявність тристоронньої Додаткової угоди від 01.08.2016 року (укладеної між ДП МОУ "Західвійськбуд", ТОВ "Вольво Україна" та ТОВ "ФХ Сервіс") ще 09.09.2016 року.

Тому, на думку заявника, Міністерство оборони України звернулося до суду з порушенням встановленого строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову та ці обставини не були відомі відповідачу та не могли бути відомі на час вирішення справи, тому наявні підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 відмовлено у задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Господарського суду Львівської області від 12.04.2023 у справі № 914/1896/22.

При постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов таких висновків: 1) обставини, вказані заявником як нововиявлені, могли бути відомі йому під час первісного провадження та ухвалення рішення суду; 2) заявник намагається домогтися повторного перегляду судової справи, що порушує принцип поваги до остаточних судових рішень (res judicata), а також принципи правової визначеності та верховенства права; 3) перегляд рішення за нововиявленими обставинами порушило б приписи пункту 2 частини 4 статті 320 ГПК України, оскільки при первісному розгляді суд досліджував та встановив обставину того, що Міністерство оборони України не пропустило позовної давності.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі №914/1896/22 та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву відповідача 3 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 914/1896/22.

Апелянт зазначає, що з мережі Інтернет йому стало відомо лише про можливе організаційне підпорядкування та функціональне управління ДП МОУ "Західвійськбуд" Головному управління майна та ресурсів чи Головному квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, які закріплені в наказах Міністерства.

Однак, як стверджує апелянт, у відкритих джерелах мережі Інтернет відсутній доступ до наказу Міністерства оборони України від 26.08.2016 № 444 «Про функціональне управління об`єктами» державної власності, що належать до сферу управління Міністерства оборони України» разом з додатками, тому ТОВ «ФХ Сервіс» звернувся з відповідними запитами до відповідача -1.

Таким чином, апелянт вказує, що саме з відповідей на запити ТОВ «ФХ Сервіс» стало відомо, що з 2015 до 2018, ДП МОУ «Західвійськбуд» перебувало у функціональному управлінні Головного квартирно-експлуатаційному управлінні Міністерства оборони України, яке було обізнане про існування підписаної трьохсторонньої Додаткової угоди від 01.08.2016 року до Договору оренди нерухомого майна б/н від 28.10.1998 року, а також про те, що обов`язки орендаря ТзОВ «Вольво України» перейшли до ТзОВ «ФХ Сервіс», ще 09.09.2016 року .

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 справу № 914/1896/22 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" б/н від 19.05.2025 (вх. суду від 19.05.2025 № 01-05/1511/25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі № 914/1896/22.

Ухвалою суду від 11.06.2025 призначено справу №914/1896/22 до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2025

У судовому засіданні 01.07.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, надав суду пояснення. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, явки уповноважених представників не забезпечили.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК).

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною першою статті 18 ГПК встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, порядок якого врегульовано статтею 320 ГПК.

За частиною першою статті 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, визначений у частині другій статті 320 ГПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною четвертою статті 320 ГПК встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, у пункті 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 зазначено, що не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, питання дотримання позовної давності було предметом дослідження судів у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не пропустив строку позовної давності, з таким висновком суду погодились апеляційний та касаційний суди.

Крім цього, застосування строку позовної давності здійснюється судом лише у випадку заяви відповідача про таке застосування, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач 3 мав приділити особливу увагу збору доказів, які могли би вплинути на встановлення моменту початку перебігу позовної давності. Відповідно, їх неподання зумовлене не об`єктивною неможливістю, а залежало від ефективності його дій зі збору доказів.

Разом з тим, ТОВ «ФХ Сервіс» звернувся до ДП "Західвійськбуд" із запитом про надання публічної інформації лише 06.12.2024 (більше року після ухвалення рішення суду першої інстанції) та відповідач 3 не навів суду підстав, які б унеможливлювали його звернення із запитом раніше.

Так, доводи скаржника зводяться до того, що він вважає нововиявленими обставини, які існували на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 12.04.2023, однак, які на думку скаржника, не були враховані судом.

Колегія суддів зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не обґрунтовано підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених статтею 320 ГПК, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі № 914/1896/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 320 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" б/н від 19.05.2025 (вх. суду від 19.05.2025 № 01-05/1511/25) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі № 914/1896/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець