Постанова від 15.09.2025 по справі 914/1896/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1896/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФХ Сервіс»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 (головуюча - Бонк Т. Б., судді: Бойко С. М., Якімець Г. Г.) і ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 (суддя Рим Т. Я.) у справі

за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до: (1) Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»; (2) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»; (3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФХ Сервіс»

про визнання недійсною угоди, повернення майна

Історія справи

1. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - РВ ФДМУ) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (далі - ДП «Західвійськбуд»), Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» (далі - ТОВ «Вольво Україна») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФХ сервіс» (далі -ТОВ «ФХ сервіс», заявник) про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 01.08.2016 до договору оренди від 28.10.1998 та повернення державі майна, що перебуває у фактичному користуванні ТОВ «ФХ сервіс» згідно з додатковою угодою від 01.08.2016 до договору оренди від 28.10.1998.

2. Прокурор зазначав, що ДП «Західвійськбуд» на підставі договору оренди від 28.10.1998 передало ТОВ «Вольво Україна» в оренду частину приміщення державної власності. За додатковою угодою від 01.08.2016 відбулася заміна орендаря за договором оренди державного майна з ТОВ «Вольво Україна» на ТОВ «ФХ сервіс» без погодження з РВ ФДМУ. Така додаткова угода укладена з порушенням визначеної законом процедури укладення договору оренди державного майна та за своєю суттю є самостійним договором оренди.

3. Господарський суд Львівської області рішенням від 12.04.2023, яке залишив без змін Західний апеляційний господарський суд постановою від 20.07.2023 та Верховний Суд постановою від 26.09.2023, позов задовольнив частково. Визнав недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 до договору оренди від 28.10.1998. В задоволенні іншої частини позову (про повернення майна) відмовив.

4. Суд дійшов висновку, що додаткова угода від 01.08.2016 укладена без урахування повноважень РВ ФДМУ та Міністерства щодо управління державним майном, їх участі у визначенні долі такого майна, тому на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України оспорювану угоду належить визнати недійсною.

5. Досліджуючи питання позовної давності суд установив, що Міністерство мало об`єктивну можливість дізнатися про факт укладення спірної додаткової угоди за результатами аудиту, проведеного 07.06.2017, а тому позовна давність у силу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не спливла станом на час подання позову (15.08.2022) у зв`язку із запровадженням в Україні карантину.

6. Натомість РВ ФДМУ могло дізнатися про нового орендаря держаного майна з 25.01.2017 (дати оплати ДП «Західвійськбуд» частини орендної плати за договором оренди), а отже позовна давність для РВ ФДМУ спливла 25.01.2020, тобто до моменту запровадження в Україні карантину. Тому в задоволенні позову прокурора, заявленого в інтересах РВ ФДМУ, належить відмовити з огляду на сплив позовної давності.

7. ТОВ «ФХ Сервіс» звернулось до суду першої інстанції про перегляд рішення від 12.04.2023 за нововиявленими обставинами.

8. В обґрунтування заяви зазначило, що з мережі Інтернет йому стало відомо про можливе організаційне підпорядкування та функціональне управління ДП «Західвійськбуд» Головному управлінню майна та ресурсів чи Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України. Проте у відкритих джерелах відсутній до ступ до розпорядчих актів Міністерства про управління об`єктами державної власності. Тому ТОВ «ФХ Сервіс» 06.12.2024 та 13.01.2025 звернулося з запитами до ДП «Західвійськбуд», з відповідей на які заявнику стало відомо, що з 2015 по 2018 роки ДП «Західвійськбуд» перебувало в управлінні Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства, яке було обізнане про існування додаткової угоди від 01.08.2016 ще 09.09.2016. Презюмується, що зазначена інформація була доведена до відома Міністерства. У зв`язку з чим Міністерство звернулося до суду з пропуском позовної давності, проте ці обставини не були відомі заявнику та не могли бути відомі на час вирішення справи.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.05.2025, яку залишив без змін Західний апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2025, відмовив у задоволені заяви ТОВ «ФХ Сервіс» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

10. Суди обох інстанцій констатували, що при первинному вирішенні спору по суті суд першої інстанції досліджував та встановив обставину того, що Міністерство не пропустило позовну давність. Натомість обставини, вказані заявником, могли бути відомі йому під час первісного судового провадження та за своєю суттю є новими доказами, які не були своєчасно подані заявником.

Касаційна скарга

11. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. Суди попередніх інстанцій порушили приписи статті 320 ГПК України, оскільки не врахували, що лише з відповідей ДП «Західвійськбуд» від 18.12.2024 та від 14.01.2025 ТОВ «ФХ Сервіс» стало відомо про обізнаність Міністерства ще 09.09.2016 про існування додаткової угоди від 01.08.2016, що безумовно свідчить про пропуск позовної давності для звернення з позовом у цій справі. Питання про застосування позовної давності досліджувалось при розгляді справи судом першої інстанції, однак без обставин, які стали відомі заявнику після отримання відповідей на запити та які вирішальним чином впливають на результат вирішення даної справи.

Позиція Міністерства у відзиві на касаційну скаргу

13. Проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Позиція Верховного Суду

14. Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України та є особливим видом провадження в господарському судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням істотної обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

15. Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 320 ГПК України).

16. Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

17. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

18. Згідно з положеннями частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

19. Тобто не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

20. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

21. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

22. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

23. Так, заявник у якості нововиявленої обставини зазначив отриману ним від ДП «Західвійськбуд» вже після ухвалення судового рішення у цій справі інформацію, яка свідчить про обізнаність Міністерства про існування спірної додаткової угоди раніше, ніж встановив суд першої інстанції при первісному розгляді справи. За доводами заявника: (1) зазначені обставини впливають на результат вирішення спору у справі, оскільки пропуск позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові; (2) існували на момент його ухвалення, (3) проте не були відомі суду та заявнику.

24. Верховний Суд наголошує, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

25. Натомість суди констатували, що заявник не надав доказів, які б свідчили про вчинення ним дій з метою отримання відповідної інформації та доказів станом на час розгляду судами спору по суті, як і не зазначив, чому він не мав можливості вчинити відповідні дії раніше.

26. З наведеного випливає, що виявлення відповідних обставин вже після прийняття остаточного судового рішення у цій справі було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) заявника, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору, а отже такі обставини не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин.

27. Верховний Суд також звертається до власних висновків у постановах від 04.05.2020 у справі № 711/8648/16, від 06.04.2020 у справі № 369/8770/14-ц, відповідно до яких неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків у змагальності процесу, у тому числі і неподання до суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами.

28. Отже, заявник не довів наявності сукупності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, що є необхідною умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених вказаною нормою.

29. У такий спосіб суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого і такого, що ґрунтується на наведених вище нормах ГПК України, висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФХ Сервіс» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

31. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження, касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі судові рішення відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Розподіл судових витрат

32. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФХ Сервіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 і ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі № 914/1896/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.