Постанова від 10.07.2025 по справі 684/465/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 684/465/24

Провадження № 22-ц/820/1128/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

за участю представника апелянта адвоката Гуменюк О.С.,

позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Волошиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Радон Компані» на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року (суддя Галиш І.Б.) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове науково-виробниче підприємство «Візит», товариства з обмеженою відповідальністю «Радон Компані» про розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове науково-виробниче підприємство «Візит» (далі - ТОВ АПНВП «Візит»), товариства з обмеженою відповідальністю «Радон Компані» про розірвання договорів оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що вона є власником двох земельних ділянок із кадастровими номерами 6824487500:02:005:0123 та 6824487500:02:005:0121 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 25 грудня 2014 року зазначені земельні ділянки передані нею в оренду відповідачу ТОВ АПНВП «Візит» на підставі договорів оренди земельної ділянки №176 та №177 від 25.12.2014 року строком на 5 років. За умовами укладених договорів орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від вартості нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3782,87 грн до 31 грудня кожного року. 14 листопада 2019 року сторонами укладено додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянки, якими термін дії договорів продовжено на 10 років, розмір орендної плати збільшено до 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач зазначає, що з часу укладення додаткових угод до договорів оренди відповідач не виконує свої зобов`язання, систематично не сплачує орендну плату (з 2020 по 2023 рік), чим порушує умови договору, що в свою чергу є підставою для розірвання договорів оренди землі.

Із урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі №176, укладений 25 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит», зі змінами за додатковою угодою від 14 листопада 2019 року, про оренду земельної ділянки площею 4,2069 га, із кадастровим номером 6824487500:02:005:0123 та розірвати договір оренди землі №177, укладений 25 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит», зі змінами за додатковою угодою від 14 листопада 2019 року, про оренду земельної ділянки площею 3,9121 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0121, стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки № 176 від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит» із змінами, внесеними Додатковою угодою від 14 листопада 2019 року, щодо оренди земельної ділянки площею 4,2069 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0123.

Розірвано договір оренди земельної ділянки № 177 від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит» із змінами, внесеними Додатковою угодою від 14 листопада 2019 року, щодо оренди земельної ділянки площею 3,9121 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0121.

Стягнуто з ТОВ АПНВП «Візит» та ТОВ «Радон Компані» на корить держави судовий збір в сумі 2422,40грн., по 1211,20грн. з кожного.

Стягнуто з ТОВ АПНВП «Візит» та ТОВ «Радон Компані» на корить ОСОБА_1 8000грн. витрат на правничу допомогу в рівних частках, по 4000грн. з кожного.

Рішення суду мотивоване відсутністю доказів, які б підтверджували належне виконання умов договорів оренди землі №176,№177 від 25 грудня 2014 року та сплату ТОВ АПНВП «Візит» позивачу ОСОБА_1 орендної плати за 2020-2023 роки. При цьому, часткова оплата орендної плати ТОВ «Радон Компані», як новим орендарем, в грудні 2024 року шляхом здійснення переказу грошових коштів в розмірі 21613,09 грн на ім`я ОСОБА_1 не впливає на право орендаря вимагати розірвання договорів, в тому числі на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, оскільки встановлено факт систематичної несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Радон Компані», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, також судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, судом прийнято заяву позивача про збільшення підстав позову, фактично без надання правової оцінки такій заяві, чим було порушено вимоги статті 12 ЦПК України. Зазначає, що з 03 жовтня 2024 року право оренди земельної ділянки із кадастровими номерами 6824487500:02:005:0123 та, 6824487500:02:005:0121, власником яких є позивач, на підставі розподільчого балансу від 12 червня 2024 року перейшло до орендаря - ТОВ «Радон Компані». Відповідач на виконання умов договорів оренди земельних ділянок №176,177 від 25 грудня 2014 року та додаткових угод до цих договорів від 14 листопада 2019 року в частині орендної плати за землю зверталось до позивача про надання реквізитів для перерахування грошових коштів. Однак, позивач таких реквізитів не надав. 05 листопада 2024 року між ТОВ «Радон Компані» та АТ «Укрпошта» було укладено договір про надання платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. В грудні 2024 року апелянт здійснив переказ коштів з призначенням платежу: кошти для виплати оренди паїв згідно з реєстру без ПДВ. Таким чином, посилання позивача про те, що відповідач систематично не виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати вважає таким, що не відповідає об`єктивним обставинам та спростовується наданими доказами такої сплати.

Крім того, в березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод від 14.11.2019 року №176 та №178, в задоволенні якого відмовлено рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18.10.2021 року та залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.12.2022 року за недоведеністю позовних вимог. Із викладеного вбачається, що позивач вчиняла ще раніше дії, спрямовані на розірвання договорів оренди землі та додаткових угод, а небажання позивачки отримувати нараховані грошові кошти за користування земельними ділянками свідчить про незацікавленість позивачки в отриманні коштів за договорами оренди земельних ділянок та зловживання своїми правами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими. Позивачка вважає, що сторона відповідача під час судового розгляду не довела, що орендна плата сплачувалась, що відповідачем належно виконувались умови договору. На її думку висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують їх.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Гуменюк О.С. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Волошина І.В. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.

Представник ТОВ АПНВП «Візит» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,2069га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0123, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Харковецької сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №826282, виданим 22 серпня 2002 року Харковецькою сільською радою на підставі рішення №3 від 21 грудня 2001 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №485. (а.с.11-12)

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки (земельної частки) паю №176 від 25 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ АПНВП «Візит» як орендарем, позивачем належну їй земельну ділянку площею 4,2069 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0123, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано відповідачу у строкове платне користування на строк 5 років. (а.с.15-18)

Вказана земельна ділянка передана орендарю ТОВ АПНВП «Візит» відповідно до акта передачі-прийому земельної ділянки 25 грудня 2014 року, підписаного власником землі ОСОБА_1 та орендарем. (а.с.19)

Відповідно до п.5 зазначеного договору оренди землі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 126095,80 грн.

Згідно з п.9 договору оренди від 25 грудня 2014 року орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3782,87 грн., орендна плата видається с/г продукцією по діючих на момент розрахунку цінах.

Згідно з п.п.11, 12 договору орендна плата вноситься в такі строки - до 31 грудня кожного року, передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 34335539 від 02.03.2015 року, державним реєстратором Куцоконь В.М. 02.03.2015 року зареєстроване право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6824487500:02:005:0123, строком на 5 років, орендар ТОВ АПНВП «Візит», орендодавець ОСОБА_1 , запис про інше речове право №8902739. (а.с.20-21)

Згідно з умовами додаткової угоди від 14 листопада 2019 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 № 176 сторонами, а саме: ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит» внесено зміни до договору оренди, зокрема, термін дії договору продовжено на 10 років з дати реєстрації угоди, змінено розмір орендної плати із 3% на 6% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, інші умови договору залишаються чинними. (а.с.22)

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,9121 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0121, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Харковецької сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії №589194, виданим 16 лютого 2007 року Старосинявською районною державною адміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010776100004. (а.с.13-14)

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки (земельної частки) паю №177 від 25 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та АПНВП «Візит» як орендарем, позивачем належну їй земельну ділянку площею 3,9121 га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0121, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано відповідачу у строкове платне користування на строк 5 років. (а.с.23-26)

Вказана земельна ділянка передана орендарю ТОВ АПНВП «Візит» відповідно до акта передачі-прийому земельної ділянки 25 грудня 2014 року, підписаного власником землі ОСОБА_1 та орендарем. (а.с.27)

Відповідно до п.5 зазначеного договору оренди землі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 126095,80 грн.

Згідно з п.9 договору оренди від 25 грудня 2014 року орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3782,87 грн., орендна плата видається с/г продукцією по діючих на момент розрахунку цінах.

Згідно з п.п.11, 12 договору орендна плата вноситься в такі строки - до 31 грудня кожного року, передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 34339577 від 02.03.2015 року, державним реєстратором Куцоконь В.М. 02.03.2015 року зареєстроване право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6824487500:02:005:0121, строком на 5 років, орендар ТОВ АПНВП «Візит», орендодавець ОСОБА_1 , запис про інше речове право №8903637. (а.с.28-29)

Згідно з умовами додаткової угоди від 14 листопада 2019 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 № 176 сторонами, а саме: ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит» внесено зміни до договору оренди, зокрема, термін дії договору продовжено на 10 років з дати реєстрації угоди, змінено розмір орендної плати із 3% на 6% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, інші умови договору залишаються чинними. (а.с.30)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 вересня 2024 року щодо земельної ділянки площею 4,2069 га з кадастровим номером 6824487500:02:005:0123 державним реєстратором Куцоконь В.М. 19.11.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 49746940 від 19.11.2019 року та внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2019 року, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ АПНВП «Візит», строком дії 10 років з дати реєстрації угоди (номер запису про інше речове право 34209918), щодо земельної ділянки площею 3,9121 га з кадастровим номером 6824487500:02:005:0121 державним реєстратором Куцоконь В.М. 19.11.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 49746432 від 19.11.2019 року та внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2019 року, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ АПНВП «Візит», строком дії 10 років з дати реєстрації угоди (номер запису про інше речове право 34209459) (а.с 21-33).

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податку про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2014 року по ІІ квартал 2024 року, ОСОБА_1 встановлено нарахування ТОВ АПНВП «Візит» доходів у 2020 році в сумі 22917,38 грн., виплачено 0; у 2021 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 0; у 2022 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 0; у 2023 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 22917,40 грн. (а.с. 83-87)

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав за індексним номером 397672004 від 03 жовтня 2024 року встановлено, що до Державного реєстру внесено дані про орендаря земельної ділянки площею 4,2069 га з кадастровим номером 6824487500:02:005:0123: Орендар ТОВ «Радон Компані», код ЄДРПОУ 45654539 на підставі договору оренди землі №176 від 25.12.2014 та додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2019 року, видавник ТОВ АПНВП «Візит», ОСОБА_1 , розподільний баланс ТОВ АПНВП «Візит» від 12.06.2024, (номер запису про інше речове право 34209918). (а.с 108)

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав за індексним номером 39769273 від 03 жовтня 2024 року, до Державного реєстру внесено дані про орендаря земельної ділянки площею 3,9121 з кадастровим номером 6824487500:02:005:0121: Орендар ТОВ «Радон Компані», код ЄДРПОУ 45654539 на підставі договору оренди землі №177 від 25.12.2014 та додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2019 року, видавник ТОВ АПНВП «Візит», ОСОБА_2 , розподільний баланс ТОВ АПНВП «Візит» від 12.06.2024, (номер запису про інше речове право 34209459). (а.с 109)

Відповідно до Розподільчого балансу від 12 червня 2024 року між ТОВ АПНВП «Візит», з якого здійснюється виділ, та ТОВ «Радон Компані», яке створюється в процесі виділу, та ТОВ «Адампіль Елеватор», яке створюється в процесі виділу, у відповідності до ст.109 ЦК України майно, права та обов`язки передаються від ТОВ АПНВП «Візит» до нових юридичних осіб, які створюються, нові юридичні особи є правонаступниками майнових прав та обов`язків ТОВ АПНВП «Візит» по зобов`язаннях в межах сум, зазначених у Розподільчому балансі, а також прав та обов`язків орендаря за договорами оренди землі ТОВ АНВП «Візит» згідно переліку, зазначеного в додатках до цього розподільчого балансу.

Згідно з Додатком №24 Розподільчого балансу ТОВ АПНВП «Візит», з якого здійснюється виділ до нової юридичної особи ТОВ «Радон Компані», а саме: в розділі 15 зазначено: Старосинявська ОТГ с. Харківці, п. 33 містить дані власника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6824487500:02:005:0121, площа 3,9121 га, дата укладення договору 25.12.2014 року, дата реєстрації договору 02.03.2015, дата закінчення строку договору 14.11.2029; п. 34 містить дані власника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6824487500:02:005:0123, площа 4,2069 га, дата укладення договору 25.12.2014 року, дата реєстрації договору 02.03.2015, дата закінчення строку договору 14.11.2029 (а.с 131-138)

Згідно з даними звіту про перекази за реєстром юридичної особи ТОВ «Радон Компані» через АТ «Укрпошта» 18 грудня 2024 року здійснено переказ грошових коштів в розмірі 21613,09 грн. на ім`я ОСОБА_1 , мета переказу - кошти для виплати оренди. (а.с.200-204).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковий до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі поряд з іншими є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зазначено, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №689/1101/18, від 27 жовтня 2021 року у справі №573/1833/20, від 22 листопада 2021 року у справі №341/609/20, від 24 листопада 2021 року у справі №357/15284/18, від 08 грудня 2021 року у справі №357/452/21.

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2021 року у справі №650/628/19 вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17, а саме, зазначила, що пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині 2 статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо застосування норм права, вказавши, що правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних. Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати)».

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу для розірвання договору оренди землі посилалася на систематичну несплату орендарем орендної плати за користування земельними ділянками площею 4,2069га, кадастровий номер 6824487500:02:005:0123, площею 3,9121га кадастровий номер 6824487500:02:005:0121, зокрема за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

При цьому, згідно з п.п. 11, 12 договорів оренди землі від 25 грудня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АПНВП «Візит», орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року, передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відсутність отриманих позивачем доходів від орендаря АПНВП «Візит» підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2014 року по ІІ квартал 2024 року, ОСОБА_1 , встановлено нарахування ТОВ АПНВП «Візит» доходів у 2020 році в сумі 22917,38 грн., виплачено 0; у 2021 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 0; у 2022 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 0; у 2023 році нараховано 22917,40 грн., виплачено 22917,40 грн., тобто у 2020,2021,2022, роках позивачці орендна плата не виплачена.

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували сплату АПНВП «Візит» ОСОБА_1 орендної плати за 2020-2022 роки та належне виконання умов договорів оренди землі №176,177.

Посилання представника відповідача на те, що позивачу не виплачена орендна плата із тих підстав, що ним не було надано реквізитів банківських рахунків та ініційовано позов про визнання недійсними додаткової угоди до договору оренди землі, у задоволенні якого було відмовлено, а він у свою чергу не звертався до орендаря з будь-якими вимогами щодо виплати йому орендної плати, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі доводи не свідчать про виконання обов`язку орендаря щодо своєчасної сплати орендної плати за користування землею.

Отже, враховуючи, що АПНВП «Візит» в порушення умов договорів оренди, укладеним із ОСОБА_1 , систематично не сплачувало орендну плату в повному розмірі, у строки, визначені договором (в 2020, 2021, та 2022), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до вимог пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України вказане порушення умов договору є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

При цьому, часткова оплата орендної плати ТОВ «Радон Компані», як новим орендарем, в грудні 2024 року шляхом здійснення переказу грошових коштів в розмірі 21613,09 грн. на ім`я ОСОБА_1 не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору, в тому числі на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, оскільки встановлено факт систематичної (два і більше разів) несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви позивача про збільшення позовних вимог та розірвання договору оренди землі з підстави передачі орендарем права оренди за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця, а саме ТОВ «Радон Компані».

Так, відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 40 договору оренди землі №178 від 25 грудня 2014 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (частина 3 статті 109 ЦК України)

Для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов`язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.

Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 15 листопада 2023 року у справі №918/119/21, відступивши від висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі №291/1009/18 та висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №904/2251/18, від 15 січня 2020 року у справі №904/11903/16 та від 21 січня 2020 року у справі № 904/8538/16, що виділ не є способом реорганізації юридичної особи.

З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання на апелянта на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що відбулась реорганізація юридичної особи - орендаря ТОВ АНВП «Візит».

Таким чином закон передбачає можливість заміни в договорі оренди землі як орендодавця, так і орендаря, що спрямовано на збереження попередніх існуючих орендних відносин, зокрема, при реорганізації орендаря. Такий принцип закладений у статті 32 Закону України «Про оренду землі».

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Радон Компані» утворене в процесі виділу із АНВП «Візит», є правонаступником майнових прав та обов`язків АНВП «Візит» по зобов`язаннях в межах сум, зазначених у Розподільчому балансі, а також прав та обов`язків орендаря за договорами оренди землі ТОВ АНВП «Візит» згідно з переліком, зазначеним в додатках до цього розподільчого балансу.

Відповідно до Розподільчого балансу від 12 червня 2024 року між ТОВ АПНВП «Візит», з якого здійснюється виділ, та ТОВ «Радон Компані», яке створюється в процесі виділу, та ТОВ «Адампіль Елеватор», яке створюється в процесі виділу, у відповідності до ст.109 ЦК України майно, права та обов`язки передаються від ТОВ АПНВП «Візит» до нових юридичних осіб, які створюються, нові юридичні особи є правонаступниками майнових прав та обов`язків ТОВ АПНВП «Візит» по зобов`язаннях в межах сум, зазначених у Розподільчому балансі, а також прав та обов`язків орендаря за договорами оренди землі ТОВ АНВП «Візит» згідно переліку, зазначеного в додатках до цього розподільчого балансу.

Згідно з Додатком №24 Розподільчого балансу ТОВ АПНВП «Візит», з якого здійснюється виділ до нової юридичної особи ТОВ «Радон Компані», а саме: в розділі 15 зазначено: Старосинявська ОТГ с. Харківці, п. 33 містить дані власника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6824487500:02:005:0121, площа 3,9121 га, дата укладення договору 25.12.2014 року, дата реєстрації договору 02.03.2015, дата закінчення строку договору 14.11.2029; п. 34 містить дані власника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6824487500:02:005:0123, площа 4,2069 га, дата укладення договору 25.12.2014 року, дата реєстрації договору 02.03.2015, дата закінчення строку договору 14.11.2029 (а.с 131-138)

Отже, оскільки відбулась реорганізація юридичної особи - орендаря АПНВП «Візит» шляхом виділу, ТОВ «Радон Компані», яке утворене в процесі виділу набуло прав та обов`язків орендаря за договорами оренди землі ТОВ АНВП «Візит», та враховуючи норми статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту 40 договору оренди землі, відсутні підстави для розірвання договору оренди із підстав передачі орендарем права оренди за розподільчим балансом іншій юридичній особі, оскільки реорганізація юридичної особи не призводить до припинення зобов`язання та не є підставою для розірвання договору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Радон Компані» залишити без задоволення.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 14 липня 2025 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк