Рішення від 01.07.2025 по справі 368/1796/24

Справа № 368/1796/24

2/368/262/25

Рішення

Іменем України

"01" липня 2025 р.Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

представника позивача Дорошенка Б.П.

та представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія), -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг»: 16 028,37 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту станом на 14.10.2024 року; 52 990,87 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року, що разом складає суму в розмірі 69 019 грн. 24 коп. та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» судові витрати: правнича допомога, судовий збір: 4 000,00 грн. - правнича допомога; 3 028,00 грн. - судовий збір, обґрунтовуючи позов наступним.

14.08.2020 року між Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу-1 кредит у сумі (загальним розміром) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

14.08.2020 року позичальник звернувся з заявою в якій просив надати в межах ліміту відкритої йому за кредитним договором кредитної лінії транш у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

14.08.2020 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено додатковий договір про транш №1 до кредитного договору кредитної лінії, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., з врахуванням вказаного траншу сума залишку виданого позичальнику кредиту складає 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Водночас, позивачем та відповідачем-1 у п. 3 додаткового договору про транш №1 було погоджено графік платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору кредитної лінії кредит надається позичальнику у національній валюті України, після підписання договору готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника, або шляхом спрямування за заявою позичальника суми виданого кредиту на його добровільний цільовий внесок в додатковий капітал.

Позивач виконав умови кредитного договору кредитної лінії та перерахував кошти згідно доручення позичальника від 14.08.2020 року на зарахування коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп. на рахунок AT КБ «Приват банк», підтвердження перерахування - платіжна інструкція №21833 від 14.08.2020 року.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.4 кредитного договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний повертати кредит та сплачувати нараховані проценти, в порядку, визначеному останнім укладеним Додатковим договором про транш до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 8 п. 2.4 кредитного договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком платежів частину кредиту щомісяця не пізніше 14 числа, вказаного в останньому укладеному додатковому договорі про транш. Якщо кредит був частково повернутий достроково і в поточному місяці не виникає зобов`язання повертати передбачену графіком платежів частину кредиту, позичальник зобов`язаний в будь-якому випадку сплатити не пізніше дати, вказаної у графіку платежів, фактично нараховані проценти на дату такого платежу.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору кредитної лінії плата за користування кредитом (проценти) становить сімдесят вісім процентів річних. Тип процентної ставки - фіксована. Збільшення фіксованої процентної ставки за договором можливо виключно за письмової згоди позичальника. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом. Кількість днів у році приймається 365 (366 для високосного року). Визначені цим пунктом проценти за користування кредитом нараховуються з наступного дня після надання кредиту позичальнику (перерахування на рахунок за дорученням позичальника або видачі готівкою, або спрямування суми виданого кредиту на добровільний цільовий внесок позичальника в додатковий капітал) до закінчення строку дії договору включно.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору кредитної лінії строк на який надається кредит та графік платежів зазначаються у додатковому договорі про транш, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.5 кредитного договору кредитної лінії прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.

Відповідачем-1 було порушено п. 3 умов додаткового договору про транш №1, а саме зобов`язання проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту вчасно кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж вказані в графіку платежів, що в свою чергу спричинило затримку відповідачем-1 повернення частини кредиту та сплати процентів за кредитним договором кредитної лінії.

Зазначене вище підтверджуються розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по кредитному договору кредитної лінії станом на 14.10.2024 року, з якого також вбачається, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором кредитної лінії складає : 69 019,24 грн., з яких:

16 028,37 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту станом на 14.10.2024 року;

52 990,87 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024

року.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору кредитної лінії позивач та відповідач-1 домовилися, що строк позовної давності за цим договором складає 10 ( десять) років, у тому числі щодо неустойки.

Відповідно до п. 7.7 кредитного договору кредитної лінії закінчення строку договору не припиняє виконання зобов`язань по договору, які виникли під час його дії та не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору кредитної лінії, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства та умов договору.

Таким чином, за кредитним договором кредитної лінії відповідач-1 був зобов`язаний сплатити заборгованість по тілу кредиту та нараховані проценти за користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та зміст кредитного договору кредитної лінії,останній є зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, відповідач-1, зокрема, має належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором кредитної лінії по сплаті кредиту та нарахованих процентів, однак таке своє зобов`язання не виконує.

14.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №В-20/042/20/196/04С, відповідно до п.1.1 якого поручитель-1 зобов`язався солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором кредитної лінії і по додатковим договорам до нього.

Відповідно до п.2.1 договору поруки-1 поручитель-1 відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і відповідач-1 за повернення кредиту, сплату процентів, можливих неустойок та відшкодування збитків/витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителів.

Договором поруки-1 субсидіарної відповідальності поручителя-1 не передбачено.

Таким чином, за невиконання відповідачем-1 його зобов`язань за кредитним договором кредитної лінії відповідач-2, несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 перед позивачем, щодо зобов`язань відповідача -1 за кредитним договором кредитної лінії.

14.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки МВ-20/042/20/196/04С, відповідно до п.1.1 якого поручитель-2 зобов`язався солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором кредитної лінії і по додатковим договорам до нього.

Відповідно до п.2.1 договору поруки-2 поручитель-2 відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і відповідач-1 за повернення кредиту, сплату процентів, можливих неустойок та відшкодування збитків/витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителів.

Договором поруки-2 субсидіарної відповідальності поручителя-2 не передбачено.

Таким чином, за невиконання відповідачем-1 його зобов`язань за кредитним договором кредитної лінії відповідач-3, несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 перед позивачем, щодо зобов`язань відповідача -1 за кредитним договором кредитної лінії.

Отже, відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 повинні виконати перед позивачем передбачені кредитним договором кредитної лінії зобов`язання по сплаті тіла кредиту та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1, ч. 3, ст.133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

?складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

?часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

?обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

?ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22.10.2024 року між позивачем та адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною укладено Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.3.1 договору, за надання послуг, передбачених договором, адвокат отримує гонорар. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката по факту або авансом за узгодженням сторін.

Відповідно до п. 3.2 договору, сторони погодили, що одна година роботи адвоката коштує 1 000,00 (одну тисячу) гривень. При визначенні розміру гонорару по конкретному завданню можуть враховуватися (і зазначаються у відповідному акті).

Отже, за умовами договору та з огляду на ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що гонорар адвокату виплачується позивачем в розмірі встановленому за домовленістю та відповідає складності справи, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони.

Згідно платіжної інструкції № 116 від 29.10.2024 року, слідує, що позивачем адвокату за надання правничої допомоги в даній справі сплачено 4 000,00 грн. витрат за правничу допомогу, детальний опис якої відображено адвокатом у акті приймання-передачі наданих послуг до договору від 28.10.2024 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лисюк Оксана Василівна просить суд позовну заяву Кредитної Спілки «Центр Фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) на підставі п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України залишити без розгляду, обґрунтовуючи наступним. У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/1796/24 за позовом кредитної Спілки «Центр Фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія). Предметом позовних вимог є стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно 69 019,24 грн. з яких: 16 028,37 грн. суми заборгованості по тілу кредиту станом на 14.10.2024 року; та 52 990,87 грн. суми заборгованості по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року, а також 4 000,00 грн. правничої допомоги та 3 028 грн. судового збору. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.08.2020 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) відповідно до п.1.1. якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 50 000, 00 грн. Свої зобов`язання по даному договору позивач виконав і 14.08.2020 року перерахував відповідачу кошти у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 21833 від 14.08.2020 року. Разом з цим, 14.08.2020 року між позивачем та відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договори поруки № В-20/042/20/196/04С, відповідно до умов яких ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_1 зобов`язалися відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С від 14.08.2020 року. Проте, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань по договору про споживчий кредит не виконав внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем, що разом складає суму в розмірі 69 019,24 грн. У задоволенні позовних вимог відповідач ОСОБА_1 заперечує в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до статей 525-526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору. Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України. Оскільки проценти - це плата за користування чужими грошима (стаття 1048 ЦК України), а згідно з положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24 лютого 2022 року нараховані відповідно до вимог статті 625 ЦПК України інфляційні втрати підлягають списанню, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про стягнення з позичальника прострочених процентів за користування кредитними коштами (нараховані, але не сплачені) та інфляційних втрат за період до 23 лютого 2022 року. Таку позицію містить постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2024 року у цивільній справі № 727/1033/21, провадження № 61-1504св24. Предметом позову у даному випадку є стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно 69 019,24 грн. з яких: 16 028,37 грн. суми заборгованості по тілу кредиту станом на 14.10.2024 року; та 52 990,87 грн. суми заборгованості по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року, а також 4 000,00 грн. правничої допомоги та 3 028 грн. судового збору. З огляду на вищенаведене, позивачем нараховані проценти у сумі 52 990,87 грн. за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року, а відповідно до наведених положень законодавства України, проценти, нараховані з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Твердження позивача, про те що з іншим позовом до відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав позивач не звертався, не відповідає дійсності. Так, відповідно ухвалі Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2023 року про відкриття провадження у справі, судом було ухвалено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі № 368/192/23 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія). Таким чином, станом на сьогодні у провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/192/23 за позовом КС ««Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія). Рішення у даній справі не прийнято, слухання справи триває. Предметом позовних вимог у справі № 368/192/23 є стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно 52 471,36 грн. суми заборгованості по сплаті процентів за період з 15.06.2021 року по 10.02.2023 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.08.2020 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С про надання коштів у позику, в ому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) відповідно до п.1.1. якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 50 000, 00 грн. Свої зобов`язання по даному договору позивач виконав і 14.08.2020 року перерахував відповідачу кошти у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 21833 від 14.08.2020 року. Разом з цим, 14.08.2020 року між позивачем та відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договори поруки № В-20/042/20/196/04С, відповідно до умов яких ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_1 зобов`язалися відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С від 14.08.2020 року. Тобто, предмет позову у цивільній справі № 368/1795/24 і підстава виникнення заборгованості відповідачів перед позивачем є ідентичним предмету позову у цивільній справі № 368/455/23. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо зокрема: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, у провадженні Кагарлицького районного суду Київської області є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду. Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Отже, з одержаних даних вбачається, що позивач зловживаючи своїми правами (п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України) звернувся до суду з аналогічним позовом до тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав. Оскільки позивачем до суду подано аналогічні позови до одних і тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав, а провадження у цій справі вже відкрито, то відповідно до ст. п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дана позовна заява має бути залишена без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.08.2020 року між Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № В-20/042/20/196/04С про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу-1 кредит у сумі (загальним розміром) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

14.08.2020 року позичальник звернувся з заявою в якій просив надати в межах ліміту відкритої йому за кредитним договором кредитної лінії транш у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Термін дії договору з 14 серпня 2020 р. до 14.08.2025 р., що складає 1826 днів.

Водночас, позивачем та відповідачем-1 у п. 3 додаткового договору про транш №1 було погоджено графік платежів.

Зазначений договір був підписаний як представником кредитодавця та позичальником, так і усіма поручителями.

Крім того між позивачем, відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 14.08.2020 було укладено договори поруки № В-20/042/20/196/04С (а.с. 8, 9, 10).

Строк дії договору поруки з моменту укладення і діє протягом 96 місяців, тобто до 14 серпня 2028, але в будь якому разі до повного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором.

14.08.2020 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено додатковий договір про транш №1 до кредитного договору кредитної лінії, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., з врахуванням вказаного траншу сума залишку виданого позичальнику кредиту складає 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Водночас сторонами у п. 1 додаткового договору № 1 було погоджено графік платежів по кредиту та відсотках.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 14.08.2020 (а.с. 11), останній просив переказати кошти згідно кредитного договору № В-20/042/20/196/04С від 14.08.2020 набанківський рахунок в АТ КБ "Приват Банк" в сумі 50 000 грн.

14.08.2020 Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» перерахувала вказані кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 21833 від 14.08.2020 (а.с.13).

Згідно з розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по кредитному договору кредитної лінії № В-20/042/20/196/04С від 14.08.2020 (а.с.4) станом на 14.10.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед кредитною спілкою складає 69 019 грн. 24 коп., з яких: 16028 грн. 37 коп. - сума заборгованості по сплаті тіла кредиту за період з 14.10.2024 року; 52990 грн. 87 коп. - заборгованість по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено актовий запис про смерть № 313 від 23.06.2021 р.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідачів розміру заборгованості за тілом кредиту, неповернутого позичальником, та стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих у межах строку дії кредитного договору, тобто за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року.

Твердження представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисюк О.В. про те, що необхідно позовні вимоги поданій справі необхідно залишити без розгляду, судом відхиляються, оскільки предметом позову по справі № 368/455/23 є стягнення заборгованості по сплаті процентів за період з 15.06.2021 по 10.02.2023 р. в сумі 52471,36 грн., тобто вимоги по даних справі є різні і не переплітаються між собою.

У відповідністьст. 509 ЦК України- в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідністьст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України.

Відповідно до ч.1ст. 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржника.

На підставі ч. 1ст. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 2ст. 554 ЦК Українипоручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідність ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1ст. 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Щодо стягнення заборгованості у солідарному порядку з боржника та поручителів, суд враховує, щопунктом 3.1 договорів поруки, укладених із кожним з поручителів, визначено, щодоговір поруки діє 96місяці - до 14.08.2028 року,а також пунктом 2.1 договорів поруки передбачено, що поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно дост. 554 ЦК України, уразі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючиположення ч. 3ст. 554 ЦК України, а також ті обставини, щоміж кредитодавцем, позичальником ОСОБА_1 та кожним з поручителів були укладені окремі договори порукивід 14.08.2020 року, та поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли участь в укладаннікредитного договору та підписали його, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованостіз позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованими.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

ЄСПЛ вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

На підставі викладеного, суд дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог: солідарне стягнення з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг»заборгованості по тілу кредиту 16 028 грн. 37 коп., заборгованості за процентами за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року 52 990 грн. 87 коп., а всього -69 019 грн. 24 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» заборгованість за кредитним договором у розмірі 69019,24 грн.

Частиною 1ст. 141 ЦПКУкраїнивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., а позовні вимоги позивача задоволені в обсязі, то сума витрат по сплаті судового збору підлягає відшкодуванню позивачу в розмірі : 3028,00 грн.

Оскільки цивільно-процесуальним законодавством не передбачено солідарного стягнення судових витрат, то з кожного відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі по: 3028 грн. 00 коп. / 3= 1009 грн. 33 коп.

Крім того, Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами другою-четвертоюстатті 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостоїстатті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 22.10.2024 між адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною та Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» укладено договір надання правової допомоги (а. с. 14-15).

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 28.10.2024, підписаним адвокатом Стародуб І.В. та КС «Центр фінансових послуг», послуг надано на загальну суму 4000 грн. (а. с. 16).

Оцінивши надані стороною позивача докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню відповідачами у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 33738861):

- 16 028,37 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту станом на 14.10.2024 року;

- 52 990,87 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 11.02.2023 року по 14.10.2024 року,

що разом складає суму в розмірі 69 019 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятнадцять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 33738861) витрати по сплаті судового збору в сумі по 1009 (одну тисячу дев`ять) грн. 33 коп. з кожного та витрати на надання правничої допомоги в сумі 1333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 33 коп. з кожного

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.07.2025 р.

Суддя І.І. Шевченко