Рішення від 03.07.2025 по справі 686/21558/24

Справа № 686/21558/24

Провадження № 2-др/686/112/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Цибульській Г.В.,

представниці позивача Смірнової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницький заяву Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», яка подана представницею Дарових Оксаною Вікторівною, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 686/21558/24 за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих», Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», Хмельницької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих, ОСОБА_2 , Первинної профспілкової організації Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих, Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про визнання дій протиправними, відновлення права на користування житлом, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування ордеру, визнання недійсним договору найму, -

встановив:

19 червня 2025 року представниця відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» Дарових О.В. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 686/21558/24, яким просила суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп., оскільки рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року у справі № 686/21558/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС», ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС», Хмельницької територіальної первинної організації УТОС, ОСОБА_2 , Первинної профспілкової організації ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС, Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства УТОС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «УТОС» про визнання дій протиправними, відновлення права на користування житлом, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування ордеру, визнання недійсним договору найму відмовлено повністю.

Представниця відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» Дарових О.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду у її відсутності, вимоги заяви підтримала.

В судовому засіданні представниця позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 заперечила проти стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, оскільки він є особою з інвалідністю І групи, має низький рівень доходу, у зв`язку з чим має право на безоплатну правову допомогу.

Представниця ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1 УТОС» Дарових О.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд даної заяви у її відсутності та просила вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог заяви з наступних підстав.

Об`єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року у справі № 686/21558/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС», ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС», Хмельницької територіальної первинної організації УТОС, ОСОБА_2 , Первинної профспілкової організації ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС, Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства УТОС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «УТОС» про визнання дій протиправними, відновлення права на користування житлом, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування ордеру, визнання недійсним договору найму відмовлено повністю.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, на професійну правничу допомогу.

Так, у відзиві від 23 вересня 2024 року представниця відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» заявила, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 1000 грн. 00 коп.

20 листопада 2024 року представниця відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» подала до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.

Оскільки у рішенні суду по даній справі від 18 червня 2025 року питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було, 19 червня 2025 року представниця відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 686/21558/24 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №№ 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разіпідтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартостіпідлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може,за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогуадвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Судом встановлено, що представницею відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» надано суду докази, які підтверджують розмір витрат на правничу допомогу: копію акту приймання-передачі процесуальних документів та інших видів правничої допомоги від 23.09.2024 року, копію договору про надання правової допомоги № 07/2024 від 19.09.2024 року, копію квитанції № 191588031 від 26.09.2024 року, копію розрахунку винагороди адвоката за надання правничої допомоги.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність, обґрунтованість та співмірність витрат відповідача ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» на правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.

Згідно до ч. 2ст. 141 ЦПК України,інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, об`єктивно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з І групою інвалідності по зору (що підтверджується копією посвідчення позивача), його єдиним доходом є пенсія в розмірі 2980 грн. 00 коп. (що підтверджується копією довідки про доходи № 6021 0103 0531 2036 від 19.12.2024 року).

У відповідності до пункту 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.

Також, у зв`язку із наявністю І групи інвалідності та низький розмір доходів ОСОБА_1 належить до категорії громадян, які мають право на безоплатну правничу допомогу.

Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб`єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги врегульовано Законом України «Про безоплатну правничу допомогу».

У відповідності до ст. 13 Закону безоплатна вторинна правнича допомога вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону, право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб: повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» і «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, розмір такої допомоги, що заявлена представницею до стягнення не перевищує встановленого у п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», суд приходить до висновку компенсацію відповідачу ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Заяву Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» задовольнити частково.

Компенсувати відповідачу Підприємству об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 03 липня 2025 року.

Суддя: О.М. Палінчак