Ухвала від 16.07.2025 по справі 620/13762/24

УХВАЛА

16 липня 2025 року

м. Київ

справа №620/13762/24

адміністративне провадження № К/990/27399/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Коваленко Н. В., Тацій Л. В.

перевірив касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування пункту 2 та абзацу 4 підпункту 1 пункту 4 постанови, і

ВСТАНОВИВ:

1. Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (далі - АТ «Чернігівобленерго») звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання протиправними та скасування пункту 2 та абзацу четвертого підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21 серпня 2024 року № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року №1060».

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував пункт 2 постанови НКРЕКП від 21 серпня 2024 року № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2023 року №1060». В іншій частині позову відмовив.

2. 25 червня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга НКРЕКП на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, в якій НКРЕКП просить скасувати їх і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Підставами відкриття касаційного оскарження НКРЕКП зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права (неправильно застосували норми матеріального права та неповно з`ясували обставини справи).

3. Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

За пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого той може заявити вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).

4. Предметом оскарження у цій справі є постанова НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року №1060», пунктом 2 якої на «Чернігівобленерго» накладено штраф у розмірі 104 431 гривень.

Отож, якщо зважити на правила частин третьої, четвертої, пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, з огляду на характер спірних правовідносин, предмет позову та суб`єктний склад учасників справи, її складність та те, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то треба визнати , що касаційна скарга подано на судові рішення у справі незначної складності.

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 жовтня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цій справі та ухвалив провадити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року цей суд задовольнив клопотання представника відповідача та вирішив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Тут відразу треба зазначити, що малозначна справа є такою через якість своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, бо насамперед юридичне значення мають приписи частини шостої статті 12 КАС України, яка належить до Загальних положень цього Кодексу і поширює свою регулятивну дію й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною.

5. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Ці критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права .

6. Доведення обставин прийнятності касаційної скарги та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Натомість обґрунтування цієї касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовної практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Стосовно «виняткового значення» справи для позивача, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. За відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України посилання скаржника на винятковість справи не може бути визнана Судом прийнятною.

7. У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

8. Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

НКРЕКП у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 КАС України.

9. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

До того ж треба додати, що за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), зважаючи на особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

10. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3, 4, 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування пункту 2 та абзацу 4 підпункту 1 пункту 4 постанови.

Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді Н. В. Коваленко

Л. В. Тацій