Рішення

від 20.12.2007 по справі 2/355-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/355-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20.12.2007                                                                Справа №  2/355-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного  товариства  компанія "Райз", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест". Каховський район Херсонської області  

про   стягнення 427916,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скляров С.Є., довіреність від 25.01.2007р.

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

У вересні 2007 року  закрите акціонерне товариство  компанія "Райз" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 427 916,61 грн. за невиконання договірних зобов'язань щодо  оплати відповідачем отриманого від  постачальника товару.

У ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і відповідно до  письмової  заяви від 05 грудня 2007 року просить стягнути з ТзОВ "Агрокомінвест" на користь ЗАТ компанія "Райз" 110640,85 грн. основного боргу, 3100,19 грн.  процентів за користування товарним кредитом, 22193,53 грн. пені, 127 440,18 грн. збитків, 37 518,96 грн.  процентів  за неправомірне  користування коштами, 20 132,16 грн. інфляційних збитків, 3 250,46 грн.  по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Розрахунок обґрунтування ціни позову  доданий до матеріалів справи. (т.1 а.с.57-61).

У судовому засіданні позивач в  особі свого представника  підтримав уточнені позовні вимоги та просить стягнути з ТзОВ "Агрокомінвест" на користь ЗАТ компанія "Райз" 325 045,76 грн. заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 6927037 від 04 травня 2006 року  поставки товару на умовах товарного  кредиту, а також  судових витрат по справі у розмірі 3368,46 грн., на підставі наданих документів і доказів, розрахунків ціни позовних вимог, даних звірки  розрахунків між сторонами.

Відповідач - ТзОВ "Агрокомінвест" до суду не прибув, свого представника в судове засідання не направив. 18 грудня 2007 року судом зареєстрована за вх.№ 21973 заява, яка надійшла від відповідача, у якій йдеться мова   про  те, що  на думку ТзОВ "Агрокомінвест" чергове судове засідання, яке призначено на 20.12.2007 року, слід  відкласти, оскільки:

1. 18.12.2007 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання окремих пунктів договору поставки від 04.05.2006 року недійсними;

2.  представник ТзОВ "Агрокомінвест" Данилов О.Ф. знаходиться на лікарняному, а інші  особи підприємства мають недостатній  рівень юридичних знань;

3. на розгляді  у Торгово-промислової палати знаходяться  документи відповідача щодо підтвердження нанесення не переробною силою шкоди їхньому підприємству.

Заява ТзОВ "Агрокомінвест" від 18.12.2007 року винесена на розгляд у судовому засіданні.

Представник ЗАТ компанія "Райз" заперечує проти задоволення клопотання ТзОВ "Агрокомінвест", вважаючи, що відповідач умисно ухиляється значний  час  від розгляду справи по суті, мав достатньо часу належним чином оформити позовну заяву з немайновими вимогами і відносно іншого предмету спору, спроможний надіслати в судове засідання іншого представника, на якого теж є довіреність у справі, а розгляд матеріалів відповідача у Торгово-промисловій палаті не підтверджена доказами та не стосується грошових вимог позивача.

Розглянувши вищезазначену заяву (клопотання) ТзОВ "Агрокомінвест", дослідивши матеріали справи, заслухавши  представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що вона не підлягає  задоволенню, а справу необхідно  і можливо розглянути у даному  судовому  засіданні без порушення прав  та законних інтересів відповідача, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається. що суд двічі, а саме 20.11.2007 року та 05.12.2007 року відкладав розгляд справи за клопотанням представника  відповідача ТзОВ "Агрокомінвест" Данилова О.Ф. у зв'язку з  наміром відповідача подати зустрічний позов (т.1 а.с.52, 64). У листопаді 2007 року судом позов ТзОВ "Агрокомінвест" до ЗАТ компанія "Райз" повертався  на підставах положень ст.63 ГПК України. На даний час в суді будь-який позов відповідача до позивача відсутній. Вищезазначені обставини свідчать про те, що відкладення  розгляду  справи за позовом ЗАТ компанія "Райз" з  наведеної відповідачем  підстави не вбачається.

Що ж  стосується представництва відповідача у розгляді даної  справи, то з довіреності виданої ТзОВ "Агрокомінвест" від 07.08.2007 року з строком дії 1 рік вбачається, що вона уповноважує  двох осіб, а саме Данилова О.Ф. та Гапіну Н.В. представляти інтереси відповідача в усіх  судових  органах. За таких умов суд вважає, що відповідач не позбавлений  та не обмежений у своїх  правах щодо захисту його інтересів по  даній справі. Вищенаведене  лише свідчить  про байдужість відповідача до результатів  розгляду позову, заявленого до нього ЗАТ компанія "Райз".

Факт звернення ТзОВ "Агрокомінвест" до Торгово-промислової палати, наявність  там на розгляді матеріалів наданих  відповідачем та причинний зв'язок  цього з позовними вимогами ним не підтверджується, будь-які докази  відносно заявленого факту відповідачем суду не надано. Це також дає  можливість суду вважати про відсутність на даний час яких би то ні було  причин, які б заважали подальшому розгляду цієї справи.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи у третій раз на 20.12.2007 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає можливим розглянути  позов ЗАТ компанія "Райз"  у даному судовому засіданні, у відсутності відповідача, на  підставі  наявних  у матеріалах справи документів і  доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши  надані докази, заслухавши  представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що позов ЗАТ компанія "Райз" підлягає  частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи,  04 травня 2006 року між дочірнім підприємством "Райз-Агросервіс" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест" (далі  - відповідач) був укладений договір № 6927037 (далі -Договір), на поставку товару на умовах товарного кредиту.

10 травня 2006 року, загальні збори акціонерів ЗАТ компанія "Райз" вирішили припинити діяльність дочірнього підприємства "Райз-Агросервіс", шляхом реорганізації (приєднання) до ЗАТ компанії "Райз", що підтверджується витягом з протоколу № 2 від 10.05.2006 року.

Крім цього між ДП "Райз-Агросервіс" та ЗАТ компанія "Райз" був підписаний передавальний акт (баланс), в якому вказано, що ЗАТ компанія "Райз" після підписання Передавального акту (балансу) стає повним (універсальним) правонаступником дочірнього підприємства "Райз-Агросервіс" щодо зобов'язань останнього стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання які оспорюються сторонами.

Тому позивачем по даній справі є - Закрите акціонерне товариство  компанія "Райз".

Згідно з п.1.1. та п.1.2. Договору, постачальник зобов'язався передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти товар і сплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін сплати вартості товару ти нарахованих процентів, погоджені сторонами - визначені в Договорі та специфікації (Додатки № 1 та № 1а) які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до умов Договору, постачальник передав відповідачу товар, що підтверджується накладними № ВН/0545008 від 17.05.2006р., № ВН/0545008-007 від 17.05.2006р., № ВН/0545004-015 від 31.05.2006р. та № ВН/0745-022 від 27.07.2006р., на загальну суму 254 880,37 грн.

Таким чином, постачальник свій обов'язок за Договором щодо поставки товару відповідачу виконав в повному обсягу.

У відповідності до п.п. 2.5., 2.6., 3.5.2, 3.5.3. Договору та Додатків № 1а, відповідач зобов'язався провести остаточний розрахунок за поставлений товар та сплатити проценти за користування товарним кредитом в строк до 01.10.2006р.

Але свій обов'язок щодо сплати вартості за поставлений товар, згідно з умовами Договору, відповідач виконав частково і перерахував грошові кошти на банківській рахунок постачальника 16.05.2006р. - 29 559,17 грн.,  30.05.2006р. - 34 680,35 грн. та 03.03.2007 року - 80 000,00 грн., а всього 144 239,52 грн.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем  по сплаті вартості (ціни) товару складає (254 880,37 грн. - 144 239,52 грн.) = 110 640,85 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТзОВ "Агрокомінвест" 3100,19 грн. (еквівалент 613,90 доларів США), з посиланням на пункти 2.2., 2.6., 3.5.3 Договору та Додатку № 1а від 04.05.2006 року. Ці вимоги ЗАТ компанія "Райз" суд  вважає  законними та обґрунтованими,  оскільки з вищезазначених пунктів договору поставки на умовах  товарного кредиту № 6927937 від 04.05.2006 року та додатку № 1а до  договору, сплата цих грошових коштів  передбачена.  Так, у пункті  2.6. договору вказується, що товар (його вартість (ціна), в тому  числі ПДВ), отриманий покупцем  у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається  товарним кредитом. За  користування товарним кредитом  покупець сплачує на користь постачальника  проценти, умови сплати яких зазначені у п.п.2.7-2.12 договору та додатку № 1а до нього. Додатком № 1а визначено, що 01.10.2006 року покупець (ТзОВ "Агрокомінвест") повинен був сплатити суму процентів за користування товарним кредитом, яка дорівнює  613,90 доларів США. У національній валюті України вказана  сума  дорівнює 3100,19 грн. (згідно з офіційним курсом 5,05 грн. за 1 долар).

Позивач (ЗАТ компанія "Райз") згідно  позовної заяви просить стягнути на його користь з відповідача 22 193,53 грн. пені, яка ним нарахована за період з 02.10.2006 року по 05.12.2007 року (430 днів), з посиланням на п.7.3. договору.

Розглянувши  ці вимоги позивача - ЗАТ компанія "Райз", суд вважає, що вони підлягають лише частковому задоволенню з наступних підстав.

Дійсно згідно пункту 7.3. умов договору від 04.05.2006 року, сторонами  було  узгоджено, що за несвоєчасне виконання грошових  зобов'язань по оплаті у встановлені  договором  терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним  кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі  подвійної облікової ставки   НБУ від суми боргу.

Відповідно до положень стт.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які бортник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання   за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п.6 ст.232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або  договором, припиняється через 6 (шість) місяців від дня, коли зобов'язання мало бути  виконано.

Крім того, відповідно  до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до позовних  вимог про стягнення пені застосовуються скорочені строки позовної давності, які становлять 1 рік. За таких умов, оскільки позовна заява ЗАТ компанія "Райз" прийнята  судом 21.09.2007 року, то у такому випадку нарахування пені повинно розраховуватись з  21.09.2006 року по 21.03.2007 року (6 місяців або 182 дні).  

Сума боргу відповідача станом  на 21.09.2006 року складала 190 640,85 грн., оскільки з загальної суми боргу - 254 880,37 грн. ним було сплачено 16.05.2006  року - 29 559,17 грн. та 30.05.2006 року - 34 680,35 грн.

254 880,37  - 29 559,17 - 34 680,35 = 190 640,85

У період з 21.09.2006 року по 02.03.2007 року розмір  облікової ставки національного банку України дорівнював 08,5%. За  таких умов пеня за вказаний період нараховується у розмірі 14 473,04 грн. відповідно до наступного розрахунку.

190 640,85 х (08,5% х 2) х 163 дні : 365 = 14 473,04

Оскільки 03.03.2007 року відповідач  сплатив ще 80 000,00 грн., то сума  загального боргу з цього часу стала дорівнювати  110 640,85 грн.

У період з 03.03.2007 року по 21.03.2007 року розмір облікової ставки Національного банку України продовжував  дорівнювати  08,5%.  За  таких умов пеня за  вказаний період нараховується у розмірі 979,10 грн., відповідно до наступного розрахунку.

110640,85 х (0,85% х 2) х 19 днів : 365 = 979,10 грн.

Всього, таким чином, пеня за  6 місяців (з  21.09.2006р. по 21.03.2007р.) буде складати 15 452,14 грн.,  відповідно до розрахунку: 14473,04 +379,10 = 15 452,14.

Нарахування пені на суму 3100,19 грн., як це здійснив позивача, суд вважає таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки вказана вище сума є процентами за користування товарним кредитом. Пеня, як вид неустойки, відповідно до положень ст.549 ЦК України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання. А позивачем здійснено нарахування процентів на проценти, що  законом не передбачено.

У позовній заяві заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі 127 440,18 грн., які ТзОВ компанія "Райз" зазначає як 50% від вартості  всього товару, посилаючись при цьому на п.7.4. договору. В цій  частині  позовні вимоги суд вважає  такими, що не підлягають задоволенню. з наступних підстав.

Дійсно, у пункті 7.4. договору № 6927037 від 04.05.2006 року сторони вказали, що покупець відшкодовує  збитки завдані постачальнику невиконання або неналежним виконанням  грошових  зобов'язань по цьому договору у розмірі 50% вартості (ціни) товару. Але під збитками, у  відповідності до ч.2 ст.224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата  або пошкодження її майна, а також не одержані нею  доходи, які управлена сторона одержала б у разі  належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення  господарської діяльності другою стороною. Склад та розмір відшкодування збитків визначений у статті 225 ГК України. Зокрема,  до складу  збитків, що підлягають  відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включені: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати (штрафні санкції, вартість додаткових робіт, витрачених матеріалів); неодержаний  прибуток (втрачена вигода);  матеріальна компенсація моральної  шкоди.

Як встановив суд, у матеріалах  справи відсутні, а позивачем у судовому засіданні  не були надані докази наявності у ВАТ компанія "Райз" реальних  збитків, які настали  у результаті  неналежного виконання  боржником договірних  зобов'язань. Крім того, наявність збитків та інші, пов'язані  з ними обставини, повинен доказувати саме позивач.  Крім того, суд вважає, що при  укладенні договору сторони фактично не узгодили  між собою які саме збитки  повинна відшкодовувати винна сторона та порядок  цього відшкодування.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТзОВ "Агрокомінвест",  як вказано у позові, "процентів за неправомірне користування  коштами позивача в період  з 02.10.2006 року по 05.12.2007 року" у розмірі  37 518,96 грн., з посилання на п.7.5. договору та суму 113 741,04 грн.,  з якої проводяться нарахування. З цими вимогами суд не погоджується, вважаючи їх  безпідставними з наступних  причин.

По-перше, станом на 02.10.2006 року сума основного боргу складала не 110 640,85 грн. (плюс 3100,19 грн. проценти за користування кредитом), а 190 640,85 грн., після чого, 03.03.2007 року вона зменшилась ще на 80 000,00 грн.

По-друге,  суд  не отримав  зрозумілої відповіді  від позивача, який саме вид штрафної санкції  передбачений законом у даному випадку  застосовує позивач.

Так, у договорі  від 04.05.2006 року пункт 7.5. викладений у наступній редакції: "у випадку  прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості  товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за  неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми". Фактичне нарахування вказаних відсотків позивачем  здійснено по методиці  нарахування пені, а саме: 113 741,04 грн. х 28% х 430 днів : 365 днів = 37518,96 грн.

Але стягнення пені у договорі  вже було передбачено раніше (п.7.3.), яку позивач  також нарахував у позові та розрахунку до нього, уточнення по розрахункам якої у подальшому  суд здійснив самостійно, виходячи з встановлених обставин та норм чинного законодавства.

Застосовану позивачем штрафну санкцію не можна також вважати штрафом, як  одним з видів  неустойки, оскільки штраф у відповідності до ст.549 ЦК України обчислюється  у відсотках  від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а позивач  вказує про нарахування  процентів річних.

У відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а   також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений  договором.

Позивачем три проценти річних нараховані за період з 02.10.2006 року по 05.12.2007 року (430 днів)  виходячи з суми боргу, яка дорівнює 113 741,04 грн. та становлять 4019,89 грн.. З таким розрахунком суд не згодний з наступних підстав.

Станом на 02.102.2006 року сума боргу складала 110640,85 грн., а не та, що вказує  позивач.

Крім того, суд вважає безпідставним приєднання позивачем  до суми основного боргу при  нарахуванні трьох  процентів річних суми у розмірі 3100,19 грн., яка є процентами за користування товарним кредитом, оскільки у статті 625 ЦК України мова йдеться лише  про грошове зобов'язання боржника, яким є  саме сума  основного боргу. Усі інші грошові зобов'язання, винагороди та штрафні санкції відношення до положень ст.625 ЦК України не мають.

За таких умов три процента річних по зобов'язанням "Агрокомінвест" повинні дорівнювати  сумі у розмірі 3910,32 грн., виходячи з наступного розрахунку: 110 640,85 х 3% х 430 днів : 365 = 3910,32 .

Розрахунок індексу інфляції  за жовтень 2006 року - грудень 2007 року , який позивачем зазначений у розмірі 20132,16 грн., теж здійснений невірно, оскільки  по ньому ЗАТ компанія "Райз" безпідставно до основного боргу дорахувала  проценти  за користування товарним   кредитом, що  протирічить положенням ст.625 ЦК України, як було зазначено вище.

Тому суд здійснює свій розрахунок втрат від інфляції, беручи за основу суму боргу  110 640,85 грн. та період з 02.10.2006 року по 05.12.2007 року. За цим розрахунком  розрахунок індексу інфляції буде наступним:

110 640,85 грн. х 119,9 % : 100% = 132 658,38 грн.- 110640,85 грн. = 22017,53 грн., де 119,9% індекс інфляції за жовтень 2006 року - листопад 2007р. (включно).

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ЗАТ компанія "Райз" у частині стягнення 100 640,85 грн. основного боргу, 3100,19 грн. процентів за користування товарним кредитом, 15  452,14 грн. пені, 3910,32 грн. три проценти річних, 22017,53 грн. збитків  від інфляції, а всього 155121,03 грн.

Судові витрати по справі суд  покладає на відповідача - ТзОВ "Агрокомінвест", з вини  якого спір був доведений до судового розгляду та пропорційно задоволених вимог, а саме: 1551,21 грн. по сплаті державного мита та 42,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що дорівнює 36,3% від ціни позову, які задовольнив суд .

Заява позивача щодо забезпечення позову розглянута в судовому засіданні. Розглянувши  вимоги ЗАТ компанія "Райз" про забезпечення позову, суд  залишає дане без задоволення з урахуванням  встановлених у судовому засіданні  обставин. Крім того, позивач ніяким  чином  не мотивує підстави для накладення арешту  на майно боржника, посилаючись лише  на  наявність наміру ТзОВ "Агрокомінвест" його продати. Позивач також не вказує, які саме  обставини  можуть утруднити  чи зробити неможливим виконання рішення  господарського суду у разі  задоволення вимог ЗАТ компанія "Райз". До того ж, суд не  володіє інформацією про те, що зазначене позивачем майно у ТзОВ "Агрокомінвест" є, знаходиться у вказаному ним місці та не має обтяжень.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Агрокомінвест", Херсонська область, Каховський район, с.Василівка, вул.К.Маркса, 28 (юридична адреса); Херсонська область, Чаплинський район, смт.Чаплинка, вул.Чорноморська, 52 (поштова адреса), код ЄДРПОУ 32989767, р/р.2600343795 в Херсонській обласній дирекції АППБ "Аваль", МФО 380805 на користь Закритого акціонерного товариства компанія "Райз", 03143 м.Київ, вул.академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р.26004240016675 в ВАТ "Укрексімбанк" м.Києва, МФО 322313 - 110 640,85 грн. (сто десять тисяч  шістсот сорок грн. 85 коп.)  основного боргу, 3100,19 грн. (три тисячі сто грн. 19 коп.) процентів за користування товарним кредитом, 15 452,14 грн. (п'ятнадцять  тисяч чотириста п'ятдесят дві грн. 14 коп.) пені, 3910,32 грн. (три тисячі дев'ятсот десять грн. 32 коп.) 3% річних, 22017,53 грн. (двадцять дві тисячі сімнадцять грн. 53 коп.) збитків від інфляції,  1551,21 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна грн. 21 коп.) сплати державного мита та 42,83 грн. (сорок дві грн. 83 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині у задоволені позову відмовити.

4. Рішення направити сторонам по справі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

            Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      18.01.2008 року