Постанова від 08.07.2025 по справі 914/3145/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2025 р. Справа №914/3145/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівГалушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

Секретар судового засідання:Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

представник відповідача за первісним позовом: Підбірний М.Я.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 23.04.2025 (вх. №01-05/1249/25 від 24.04.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2025

у справі №914/3145/21 (суддя Крупник Р.В.)

За первісним позовом: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Еком, м. Львів

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Голодовича Миколи Миколайовича, Львівська обл., с. Опорець

про: стягнення 541`309,41 грн

та зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Еком, м. Львів

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

про: визнання недійсним рішення та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму й обсягу природного газу та його вартості

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовних заяв і рішень судів попередніх інстанцій.

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз (далі - АТ Львівгаз) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еком (далі - ТОВ Еком) та Фізичної особи - підприємця Голодовича Миколи Миколайовича (далі - ФОП Голодович М.М.) про солідарне стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу у розмірі 541 309,41 грн.

Первісні позовні вимоги обґрунтовано протиправною несплатою відповідачами вартості донарахованого об`єму природного газу в сумі 541 309,41 грн.

У позові зазначено те, що 04.03.2021 представниками АТ Львівгаз на Базі відпочинку Дзвінка, яка розташована за адресою: Львівська область, смт. Славське, вул. І. Франка, 67Б, виявлено та зафіксовано порушення на ринку природного газу, яке кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу (несанкціоноване відновлення газоспоживання), про що складено Акт про порушення №261 від 04.03.2021 (бланк №008246). За результатами розгляду акту комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ було прийнято рішення, оформлене протоколом від 19.04.2021, яким задоволено Акт про порушення №261 (бланк №008246). У зв`язку з цим, ТОВ Еком відповідно до положень Кодексу ГРС виконано розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 05.09.2020 по 04.03.2021 у розмірі 63,331 тис. куб.м на суму 541 309,41 грн, який є платою за поставлений газ, про що складено акт-розрахунок від 19.04.2021.

Також АТ Львівгаз зазначає про те, що ФОП Голодович М.М. є орендарем приміщення, у якому відбувся несанкціонований відбір газу. Виходячи з того, що за Договором оренди №1 від 28.05.2016, укладеним між ТОВ Еком та ФОП Голодовичем М.М., компенсація вартості комунальних послуг встановлюється за погодженням сторін щомісяця, АТ Львівгаз просить суд стягнути вказану заборгованість солідарно з обох відповідачів.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю Еком звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до АТ Львівгаз про визнання недійсним рішення від 19.04.2021, оформленого Протоколом №52/04 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення акта про порушення від 04.03.2021 №008246 та акта-розрахунку (для непобутових споживачів) від 19.04.2021 про розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 05.09.2020 по 04.03.2021 у розмірі 63,331 тис. куб. м на суму 541 309,41 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що донарахування об`єму (обсягу) природного газу і його вартості є незаконними.

За твердженням ТОВ Еком, воно не вчиняло порушення на ринку природного газу, яке кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу (несанкціоноване відновлення газоспоживання). При оформленні Акта №261 від 04.03.2021 (бланк №008246) представники АТ Львівгаз допустили порушення, оскільки цей акт складено за відсутності представника споживача, а також, у акті не зазначено, про те, що такий відмовився від його підписання.

Крім того, ТОВ Еком вказує на те, що АТ Львівгаз належним чином не повідомило його про розгляд акта про порушення, чим порушило право взяти участь у засіданні комісії з розгляду актів про порушення та надати свої заперечення. Також, за твердженням ТОВ Еком, надані Оператором ГРМ докази щодо повідомлення його про розгляд акта про порушення є неналежними, оскільки таке повідомлення направлено на адресу Бази відпочинку, а не на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 відмовлено у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволено; стягнуто з АТ Львівгаз на користь ТОВ Еком 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 270,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2022 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу №914/3145/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 у справі №914/3145/21 відмовлено у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Еком, фізичної особи-підприємця Голодовича Миколи Миколайовича про стягнення 541`309,41 грн. Задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еком до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання недійсним рішення та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму й обсягу природного газу та його вартості. Визнано недійсним рішення Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз від 19.04.2021, оформлене протоколом №52/04 від 19.04.2021 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем про задоволення акту про порушення №008246 від 04.03.2021 та акт-розрахунок (для непобутових споживачів) від 19.04.2021 про розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 05.09.2020 по 04.03.2021 у розмірі 63331 тис.куб.м. на суму 541`309,41 грн.

Рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивовано тим, що Висновком №4163-Е підтверджується та обставина, що: (1) всі пломби, які станом на момент проведення комплексної експертизи знаходилися на газоспоживаючому обладнанні ТОВ Еком і виступали об`єктами експертного дослідження відповідають характеристикам пломб, вказаним їх виробником у Паспорті Індикаторна пломба Люмісіл, а також пломбам, котрі АТ Львівгаз надало як зразок; (2) пломби не піддавалися пошкодженню, вскриттю та перевстановленню, а їх пломбувальний матеріал розтягуванню та видовженню (збільшенню його лінійних розмірів); (3) технічна можливість несанкціонованого відновлення газопостачання на об`єкті газопостачання, а також технічна можливість газоспоживання на всьому обладнанні споживача, станом на момент складення Акту №261 від 04.03.2021 у ТОВ Еком була відсутня.

А отже, позивач (за первісним позовом) не довів належними доказами вчинення споживачем ТзОВ Еком дій, спрямованих на відновлення газопостачання, внаслідок яких здійснювався несанкціонований відбір чи виникла можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача Базі відпочинку Дзвінка, розташованій за адресою: смт. Славське, вул. І. Франка, 67 Б, а отже первісні вимоги АТ Львівгаз про стягнення з ТОВ Еком 541 309,41 грн. вартості донарахованого об`єму природного газу задоволенню не підлягають.

В частині задоволення зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що під час нового розгляду даної справи обставини несанкціонованого відновлення ТОВ Еком газопостачання, які зазначено в Акті №261 від 04.03.2021 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість рішення комісії АТ Львівгаз, оформленого Витягом з протоколу №52/04 від 19.04.2021 щодо задоволення цього акту, а також складеного на його основі Акта-розрахунку від 19.04.2021 про нарахування вартості спожитого (необлікованого) об`єму газу, а отже зустрічні позовні підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат підчас нового розгляду справи, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на задоволення зустрічного позову у повному обсязі витрати на проведення судової експертизи у сумі 36`324,96 грн та 5`872,12 грн. витрат на залучення спеціаліста слід покласти на АТ Львівгаз.

В частині витрат на професійну правничу допомогу у справі, господарський суд зазначив, що здійснивши аналіз та оцінку наданих ТОВ Еком доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши наявність заперечень АТ Львівгаз щодо розміру стягнення правової допомоги, складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг, обставини даної справи (її новий розгляд судом), керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №914/3145/21, співмірності та розумності їх розміру, визначений позивачем за зустрічним позовом у заяві розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 20`000,00 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 24.04.2025.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 у справі №914/3145/21 та ухвалити нове, яким первісний позов АТ Львівгаз задоволити повністю: стягнути з ТзОВ Еком та фізичної особи-підприємця Голодовича Миколи Миколайовича на користь АТ Львівгаз солідарно: 1) Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 541 309, 41 грн. 2) Сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 тис. гривень у задоволенні зустрічного позову ТОВ Еком до АТ Львівгаз відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що враховуючи питання, поставлені експерту ухвалою суду на проведення експертного дослідження, для надання повної та всебічної відповіді суду на поставлені питання слід використовувати його спеціальність 10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, а по цій спеціальності існує 24 методики, відтак, слова експерта про те, що відсутні методики проведення будівельно-технічної експертизи, є брехнею та спростовуються вищезазначеним. АТ Львівгаз через підсистему Електронний суд подало 17.03.2025 р. суду І інстанції заяву з процесуального питання, у якій відобразило вищезазначені обставини, однак судом І інстанції вищезазначені доводи апелянта було проігноровано.

Також, вказує, що суд першої інстанції правильно встановив, що акти про припинення газопостачання є недопустимими доказами, однак надав неправильну оцінку висновку судової експертизи, в основу якої покладено недопустимі докази.

Експерт Косинський О.В. провів будівельно-технічну експертизу 28.10.24 на власний розсуд, керуючись власною точкою зору з приводу того, як проводити експертизу, експертом не використано жодної із методики проведення судових експертиз та спеціальної літератури.

20.05.2025 від ТзОВ "Еком" надійшов відзив б/н від 19.05.2025 (вх. № 01-04/3941/25) на апеляційну скаргу в якому заявник просить визнати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та поновити строк для подання відзиву, оскільки відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1366451 від 05.05.2025 року, представництво інтересів ТОВ «ЕКОМ» у Західному апеляційному господарському суді доручено адвокату Підбірному Миколі Ярославовичу, яким було подано відповідну заяву про вступ у справу та ознайомлення із матеріалами справи (апеляційною скаргою) в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та ознайомившись із матеріалами справи, а саме апеляційною скаргою представника АТ «ЛЬВІВГАЗ» від 23.04.2025 в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, представником ТОВ «ЕКОМ» адвокатом Підбірним М.Я. було підготовлено відповідні заперечення (відзив) на апеляційну скаргу.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 статті 263 встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз. Даною ухвалою встановлено десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційні скарги. Вказаний строк є таким, що встановлений судом та відповідає встановленому законом строку.

Клопотання про поновлення строку разом з відзивом на апеляційну скаргу відповідачем за первісним позовом подано до суду 20.05.2025, що підтверджується відтиском печатки Західного апеляційного Господарського суду за вх. №01-04/3941/25. Отже, відповідачем строк на подання відзиву на апеляційну скаргу пропущено.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом стверджує про те, що ознайомившись із матеріалами справи, а саме апеляційною скаргою (07.05.2025) представника АТ «ЛЬВІВГАЗ» від 23.04.2025 в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, представником ТОВ «ЕКОМ» адвокатом Підбірним М.Я. було підготовлено відповідні заперечення (відзив) на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, враховуючи, що продовження встановленого судом процесуального строку не ставиться у залежність від поважності причин його пропуску, суд, керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України, вважає за можливе з власної ініціативи продовжити відповідачу за первісним позовом строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.05.2025 (фактична дата подання відзиву до суду) та врахувати його під час вирішення спору.

В поданому відзиві відповідач за первісним позовом не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки допитаний в судовому засіданні 06.02.2025 експерт-трасолог Радкевич Д.А. пояснив, що у Висновку №4163-Е під «ливарною формою» мав на увазі безпосередньо місце де було виготовлено окрему пломбу. На законодавчому рівні визначення поняття цього місяця не існує. На практиці місце виготовлення пломби прийнято називати «ливарна форма», «ливарне місце», «матриця», тощо. Єдиною підставою, котра надала можливість йому дійти висновку про лиття пломб в різних ливарних формах (ливарних місцях) це різні номери маркувань на корпусі пломб, інших підстав не виявлено.

Окрім цього, вказує, що газова труба до місця можливого приєднання до неї шлангу була двічі опломбована, а саме ззовні приміщення котельні пломбою №R25640052 на вхідній засуві та всередині приміщення - пломбою №R25640069 на вхідному крані. Відтак, зняття інвентарної заглушки на місці ПЛГ і механічне приєднання до труби шлангу ще не створювало технічної можливості ТОВ «Еком» для несанкціонованого відновлення газопостачання. Для такої можливості необхідним було відкриття як вхідної засуви, так і вхідного крану. Вхідну засуву із пломбою №R25640052 та пломбувальним матеріалом, яка на відеозаписі виявленого порушення оглядалася представниками АТ «Львівгаз» на дослідження експерту не було надано, оскільки така була відрізана представниками оператора ГРМ і відсутня у сторін. В цей же час, встановлена на вхідному крані пломба №R25640069 та її пломбувальний матеріал, згідно висновку експерта-трасолога, ознак пошкодження, вскриття та перевстановлення, а також ознак розтягування пломбувального матеріалу та фізичного його видовження (збільшення його лінійних розмірів) не містить, що унеможливлює відкриття цього крану та позаоблікове споживання природного газу.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 23.04.2025 (вх. №01-05/1249/25 від 24.04.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 у справі №914/3145/21.

Ухвалою суду від 01.05.2025 призначено розгляд справи на 20.05.2025.

Ухвалою суду від 20.05.2025 відкладено розгляд справи на 24.06.2025.

24.06.2025 в засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача та відповідача за первісним позовом надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкладено розгляд справи на 08.07.2025.

04.07.2025 від АТ «Оператора газорозподільної системи "Львівгаз" надійшло клопотання б/н від 04.07.2025 (вх. № 01-04/5252/25) про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що 27.06.2025 р. АТ Львівгаз припинено трудові відносини із наступними консультантами з договірних відносин: 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 4) ОСОБА_4 які є адвокатами та здійснювали представництво інтересів Товариства під час судового розгляду спорів, що підтверджується наказами та наразі в АТ Львівгаз відсутні інші особи, які б змогли забезпечити представництво інтересів Товариства в судових справах.

Колегія суддів, порадившись на місці, керуючись ч. 12 ст. 270 ГПК України, згідно якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, вирішила відмовити у задоволені поданого клопотання про відкладення розгляду справи, продовжити розгляд апеляційної скарги по суті.

Крім того, заявник апеляційної скарги АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз не був позбавлений можливості скористатися послугами іншого адвоката з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 08.07.2025 представник відповідача за первісним позовом в доповненнях заперечив щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Позивач за первісним позовом явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач 2 за первісним позовом Фізична особа- підприємець Голодович М.М. явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еком є власником майнового комплексу бази відпочинку Дзвінка, який розташований по вулиці Івана Франка, 67Б, в селищі міського типу Славське Львівської області (надалі - База відпочинку). Вказане не заперечується жодною із сторін та підтверджується розпорядженням голови Сколівської районної державної адміністрації № 196 від 19.06.2003 і актом державної комісії про готовність закінченого будівництва об`єкта до експлуатації від 30.08.2002 (т.1 а.с. 117-120).

В період з 28.05.2016 по 30.04.2022 фактичним користувачем Бази відпочинку був ФОП Голодович М.М. Вказане майно він використовував на підставі Договорів оренди від 28.05.2016 (т. 1 а.с. 41-44) та від 01.05.2019 (т. 1 а.с. 81-92). В матеріалах справи відсутні докази продовження орендних правовідносин між сторонами після 30.04.2022.

Перед укладенням договору оренди та передачею ФОП Голодовичу М.М. Бази відпочинку в користування, ТОВ Еком приєдналося до публічного Договору розподілу природного газу, за умовами котрого АТ Львівгаз, як Оператор ГРМ, зобов`язується надати Товариству послугу з розподілу природного газу, а останнє, як Споживач, зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Факт приєднання підтверджується Заявою-приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420М9О7ZFP016 від 01.01.2016 (т. 1 а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2019 працівниками АТ Львівгаз було припинено газопостачання приміщення ТОВ Еком, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перекриття та пломбування вхідного крана, про що складено акт №194 на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв. При пломбуванні використано пломбу №25640052 (т. 2 а.с. 97).

Також, 05.04.2019 працівниками АТ Львівгаз було знято газовий лічильник, а подачу газу до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 припинено шляхом опломбування вхідного крана пломбою №25640069, про що складено Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу №4749 від 05.04.2019 (т. 1 а.с. 7).

04.03.2021 працівники АТ Львівгаз прибули до Бази відпочинку для проведення перевірки газоспоживаючого обладнання на території об`єкта. З огляду на те, що вони не отримали доступу до приміщення котельні, в якому знаходилося газове обладнання, останні склали Акт про порушення №262 від 04.03.2021 (т.1 а.с. 151).

У вказаному акті зафіксовано порушення підпункту 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, зокрема, відмова в доступі до об`єкта споживача. Останнього зобов`язано надати доступ до 12:00 год. 04.03.2021. Акт підписано ФОП Голодовичем М.М. із зауваженням - відсутні ключі.

Звертаючись до суду з позовом, АТ Львівгаз зазначило про те, що після 12:00 год. ФОП Голодович М.М. не з`явився на територію об`єкта, у зв`язку з чим перевірку газоспоживаючого обладнання було проведено у присутності незаінтересованої особи - інспектора праці Славської селищної ради Остапенка Сергія Миколайовича.

За результатами проведеного огляду працівниками АТ Львівгаз складено Акт про порушення №261 від 04.03.2021 (т. 1 а.с. 8) у якому зафіксовано несанкціоноване відновлення газопостачання на Базі відпочинку, що є порушенням підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. У акті зазначено, що відновлення газопостачання відбулося за допомогою предмета, схожого на шланг жовтого кольору, встановленого на місці ПЛГ (побутового лічильника газу).

Вказаний акт підписано трьома представниками АТ Львівгаз (Осташем І.П., Слуцьким Т.А. та Калужним Ю.В.), а також інспектором праці Славської селищної ради Остапенком С.М. До акту додано відеозапис вчиненого порушення на реєстратор №20002385 (т. 1 а.с. 9).

13.04.2021 АТ Львівгаз направило ТОВ Еком (за адресою смт. Славське, вул. 67Б) Запрошення №27 від 05.04.2021 в котрому повідомило останнього, що 19.04.2021 о 15:00 год. комісією здійснюватиметься розгляд Актів про порушення №262 від 04.03.2021 (бланк №008244) та №261 від 04.03.2021 (бланк №008246) (т. 1 а.с. 10-14).

Товариство на засідання комісії з розгляду актів не прибуло. Як вбачається з Витягу з протоколу №52/04 від 19.04.2021 (т. 1 а.с. 15) комісія вирішила задоволити Акт про порушення №261 від 04.03.2021 (бланк №008246). Вказане стало підставою для складання Акта-розрахунку від 19.04.2021 про нарахування ТОВ Еком 541 309,41 грн. вартості спожитого газу за період з 05.09.2020 по 04.03.2021 (т. 1 а.с. 16-18).

27.07.2021 АТ Львівгаз надіслало ТОВ Еком (за адресою м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7) лист №790-Сл-11362-0721 від 23.07.2021, рахунок на оплату№61106777 від 23.07.2021 та повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 23.07.2021 (т. 1 а.с. 19-22). Однак вказаний лист повернувся відправнику із зазначенням причин його невручення за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с. 23-25).

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно із матеріалами справи, ТОВ Еком є власником майнового комплексу бази відпочинку Дзвінка, який розташований по вулиці Івана Франка, 67Б, в селищі міського типу Славське Львівської області. Для забезпечення Бази відпочинку газопостачанням Товариство приєдналося до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання Заяви-приєднання №09420М9О7ZFP016 від 01.01.2016.

В період з травня 2016 року по квітень 2022 року орендарем Бази відпочинку був ФОП Голодович М.М. Окремих договірних відносин між ним та АТ Львівгаз, як оператором газорозподільних мереж, не існувало.

Щодо первісного позову.

Предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги АТ Львівгаз про солідарне стягнення з ТОВ Еком та ФОП Голодовича М.М. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу у розмірі 541 309,41 грн. Підставами позову слугують обставини несанкціонованого відновлення газопостачання та порушення відповідачами приписів договору розподілу природного газу і підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

У даній справі судом встановлено, що 01.01.2016 року між АТ "Львівгаз" та ТзОВ "Еком" укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420М9О7ZFР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, за умовами якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Підпункт 5 пункту 7.4 Типового договору зобов`язує Споживача не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Враховуючи те, що договірні відносини з розподілу природного газу існують між АТ Львівгаз та ТзОВ Еком, саме останнє має обов`язок дотримуватися вимог, визначених договором від 01.01.2016 та Кодексом ГРС, а також відповідати за можливе порушення відповідних приписів, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України Про ринок природного газу суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу (п. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України Про ринок природного газу).

Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання.

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу (пункт 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Судом першої інстанції встановлено, що працівники АТ Львівгаз 04.03.2021 прибули до Бази відпочинку Дзвінка, розташованої за адресою: смт. Славське, вул. І. Франка, 67 Б, з метою провести перевірку газового обладнання. З огляду на те, що працівники АТ Львівгаз не отримали доступу до приміщення котельні, в якому знаходилося газове обладнання, вони за участю ФОП Голодовича М.М. (Орендар) склали акт № 262 (008244) від 04.03.2021 (т. 1, а.с. 159).

В даному акті зафіксовано порушення підпункту 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, відмова в доступі до об`єкта споживача. Споживача зобов`язано надати доступ до 12:00 год. цього ж дня. ФОП Голодович М.М. підписав цей акт із зауваженням: відсутні ключі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване відновлення газоспоживання виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців (пункт 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Наведені вище приписи Кодексу ГРС дозволяють зробити висновок про те, що несанкціоноване відновлення газопостачання передбачає вчинення активних дій, спрямованих на усунення механічних перешкод у потраплянні природного газу до газової мережі споживача, внаслідок чого не лише фактично здійснюється відбір природного газу, а й виникає сама можливість такого відбору. Усунення таких механічних перешкод (зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок) є необхідною передумовою для кваліфікації вчинених дій як несанкціоноване відновлення газопостачання.

Оскільки ФОП Голодович М.М. не з`явився 04.03.2021, не надав ключі та не надав доступу до котельні Бази відпочинку Дзвінка, розташованої за адресою: смт. Славське, вул. І. Франка, 67 Б, працівники АТ Львівгаз вирішили провести перевірку без такого доступу у цей же день.

За результатами проведеного огляду склали акт про порушення № 261 від 04.03.2021 (008246) (т. 1, а.с. 8), в якому зафіксували несанкціоноване відновлення газопостачання на Базі відпочинку, що є порушенням підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Відновлення газопостачання відбулося за допомогою предмета, схожого на шланг жовтого кольору, встановленого на місці ПЛГ (побутового лічильника газу).

Акт про порушення від 04.03.2021 підписали три представники АТ Львівгаз: Осташ Ігор Петрович, Слуцький Тарас Андрійович, Калужний Юрій Васильович, а також інспектор праці Славської селищної ради Остапенко Сергій Миколайович. Таким чином, акт про порушення був складений без участі представника споживача, проте за участю незаінтересованої особи.

Відповідно до пункту 2 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Згідно із частиною 1 пункту 4 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Отже, частина 1 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС надає можливість зафіксувати власне відмову представника споживача від підпису акта про порушення.

Господарський суд дійшов висновку, що з комплексного аналізу положень Кодексу ГРС вбачається, що у разі, якщо акт про порушення складається не у зв`язку з відмовою у доступі на об`єкт, а у зв`язку з наявністю інших видів порушень, присутність споживача чи його представника на етапі надання доступу до об`єкта є обов`язковою. Споживач може лише надати доступ до об`єкта та відмовитись бути присутнім при складенні акта про порушення, або ж відмовитись підписати акт про порушення. Водночас, принциповим є сам факт присутності споживача на початковому етапі перевірки, що свідчить про надання ним доступу до свого об`єкта. В іншому ж випадку порушення споживача полягає у ненаданні доступу до об`єкта (що є самостійним видом порушення).

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення (пункт 5 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС).

Господарським судом в оскаржуваному рішенні встановлено що відповідно до Акту №261 від 04.03.2021 та відеозапису вчиненого порушення, що є додатком до цього акту, втручання ТОВ Еком в роботу газорозподільної системи полягало в тому, що до вхідної газової труби всередині приміщення котельні Бази відпочинку на місці де знаходився побутовий лічильник газу приєднано предмет, схожий на шланг жовтого кольору. Встановити те, до якого газового обладнання приєднано інший кінець шлангу, як і те чи взагалі такий приєднано з відеозйомки не видається за можливе. В Акті про порушення також нічого не зазначено з цього приводу.

Також з відеозапису прослідковується, що, по-перше, працівники АТ Львівгаз мають можливість прокручувати опломбований кран вхідної засуви, розміщеної на газовій трубі ззовні приміщення котельні, по-друге, встановлений вище цього крану показник манометру для вимірювання тиску газу становить близько 1 атм.

Як правомірно звернув увагу суд першої інстанції, направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що при первісному її розгляді суди попередніх інстанцій зосередились лише на наданні оцінки обставинам щодо технічної можливості та/або неможливості зафіксувати порушення положень Кодексу ГРС представниками оператора ГРМ і вільного трактування положень Кодексу ГРС в частині визначення поняття факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи. Однак, такі висновки не спростовують технічної можливості несанкціонованого відновлення газопостачання, шляхом зняття інвентарних заглушок і механічного приєднання через шланг на місці відсутнього ПЛГ (побутового лічильника газу) та відкриття газового крана, внаслідок чого можливе газоспоживання на всьому обладнанні, а також доводів позивача за первісним позовом щодо зафіксованої представниками обставин про наявність факту зміни показників манометра, розташованого вище вхідної засуви і факту порушення пломбування запірної арматури (пункт 7.34 постанови від 20.12.2022).

Щодо зауваження Верховного Суду про доводи представника АТ Львівгаз про зміни показників манометра суд першої інстанції зазначив, що з відеозапису вбачається показник манометра близько 1 атм. Однак, комісією АТ Львівгаз не зазнято факт зміни цього показника внаслідок прокручування крану вхідної засуви, а тому неможливо однозначно стверджувати про достовірність цих доводів.

Для з`ясування технічної можливості несанкціонованого відновлення газопостачання ТОВ Еком, внаслідок чого можливе газоспоживання поза обліком, Господарський суд Львівської області ухвалою від 29.05.2023 призначив в даній справі судову експертизу, проведення якої доручив Львівському НДІСЕ.

На вирішення експертів було поставлено питання щодо:

- наявності ознак пошкодження, розтягування та/або перевстановлення пломб та пломбувального матеріалу, які знаходяться на об`єкті газопостачання ТОВ Еком;

- відповідності цих пломб за кольором, маркуванням, розміром та іншими характеристиками виробу, який вказано їх виробником у паспорті Індикаторна пломба Люмісіл, а також пломбам, які АТ Львівгаз надав як зразок з цієї ж самої партії (R25640015 та R25640016) (т. 4, а.с. 158);

- технічної можливості, станом на момент складення Акту №261 від 04.03.2021, для самовільного відновлення ТОВ Еком газопостачання та газоспоживання на всьому обладнанні споживача, що знаходиться в приміщенні його Бази відпочинку, зокрема шляхом зняття інвентарних заглушок і механічного приєднання через шланг на місці відсутнього ПЛГ (побутового лічильника газу) та відкриття газового крана.

Відповідно до ухвали суду від 29.05.2023 об`єктом експертного дослідження виступали такі пломби та пломбувальний матеріал:

1) Пломба №R25640052.

Вказана пломба згідно Акту №194 від 22.03.2019 була встановлена АТ Львівгаз на крані вхідної засуви, розміщеної на газовій трубі ззовні приміщення котельні Бази відпочинку. Хоча у самому акті зазначено про пломбування вхідного крану, однак обома сторонами визнається те, що мова йде про кран вхідної засуви.

2) Пломба №R25640069.

Вказана пломба згідно Протоколу зняття лічильника на повірку №4749 від 05.04.2019 встановлена на вхідному крані, який знаходиться на трубі перед побутовим лічильником газу всередині приміщення котельні ТОВ Еком.

3) Пломба №R25640075.

Вказана пломба, за твердженням представника ТОВ Еком, встановлена на від`єднаній частині труби до якої було підключено газовий котел Bosch Gaz 3000F-K-50-8E. Слід зазначити, що доказів встановлення цієї пломби ТОВ Еком не надало, а представник АТ Львівгаз заперечує факт встановлення такої.

Разом з тим, при призначенні експертизи щодо пломби №R25640075, місцевий господарський суд виходив з того, що пломба за вказаним номером входила в партію у кількості 3 300 шт. (номери R25637001 - R25640300), котру виробник цих пломб (ТОВ Андреал) передав АТ Львівгаз згідно видаткової накладної №14589 від 13.11.2018 (т. 4, а.с. 154).

В подальшому, а саме 29.11.2018 пломбу за №R25640075 в партії у кількості 500 пломб (номери R25639801 - R25640300) АТ Львівгаз передало Стрийському відділенню, що обслуговує регіон знаходження Бази відпочинку ТОВ Еком. Факт такої передачі підтверджується витягом з журналу АТ Львівгаз та накладною на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №000020761 від 29.11.2018 (т. 4, а.с. 153 в т.ч. на звороті).

Господарський суд Львівської області зазначив, що в процесі розгляду клопотання судового експерта про надання доступу до об`єктів дослідження, встановлено, що пломбу №R25640052 та її пломбувальний матеріал, які знаходилися на крані вхідної засуви ззовні приміщення котельні Бази відпочинку (вказаний кран прокручувався згідно відеозапису виявленого порушення) надати експертам неможливо, оскільки така відсутня у сторін.

Окрім цього, після складання Акту про порушення №261 від 04.03.2021 працівники АТ Львівгаз відрізали частину газової труби на котрій знаходилася вхідна засува та манометр на видимий роз`єм. Акт про відключення на видимий роз`єм не складали, пломбу №R25640052 не знімали і не вилучали. Вказані обставини підтверджуються службовою запискою головного інженера Стрийського відділення АТ Львівгаз №ЛГ-108-24 від 08.02.2024 (т. 5, а.с. 179).

Отже, об`єктами експертизи виступали пломби №R25640069 та №R25640075 із пломбувальним матеріалом (т. 6, а.с. 130), а також технічна можливість самовільного відновлення ТОВ Еком газопостачання, станом на момент складення Акту №261 від 04.03.2021.

Згідно із Висновком експертів за результатами проведення судово-трасологічної та будівельно-технічної експертизи №4163-Е від 28.10.2024 (надалі Висновок №4163-Е) (т. 6, а.с. 152-169):

1) На наданих на дослідження пломбах №R25640069 та №R25640075, які вилучено на об`єкті газопостачання Базі відпочинку, ознак пошкодження, вскриття та перевстановлення, а також ознак розтягування пломбувального матеріалу та фізичного його видовження (збільшення його лінійних розмірів) не виявлено.

2) Пломби №R25640069 та №R25640075, які вилучено на об`єкті газопостачання Базі відпочинку за загальною конструкцією, принципом дії, властивостями матеріалу корпусу (прозорість, флюоресцензія) відповідають характеристикам, вказаним у Паспорті Індикаторна пломба Люмісіл, однак мають відмінності за геометричними розмірами (довжина пломби, діаметри отворів) та змістом маркувань, що нанесені на пломбі (при наявності 8-ми значного унікального номеру, відсутній двомірний штрих код). Необхідно зауважити, що відповідно до пункту 8.2 Паспорта Індикаторна пломба Люмісіл, виробник має право змінювати колір, форму, розмір та інші характеристики виробу, не повідомляючи про це користувача. При цьому виріб не змінює своїх функціональних можливостей.

3) Між пломбами №R25640069 та №R25640075, що є об`єктами дослідження та пломбами №R25640015 та №R25640016, наданими як зразок, конструктивних відмінностей та відмінностей у способі нанесення та вигляді маркувальних позначень, не виявлено, за виключенням різного змісту технологічних маркувань на нижній частині корпусів, що вказує на виготовлення (лиття під тиском) корпусів пломб у різних ливарних формах.

4) На момент складання представниками АТ Львівгаз Акту про порушення №261 від 04.03.2021 (бланк 008246) технічна можливість самовільного відновлення газопостачання на об`єкті споживача Базі відпочинку, а також технічна можливість газоспоживання на всьому обладнанні споживача, а саме: газовому котлі BOSCH Gaz 3000F-K-50-8E (51 кВт), газовому котлі Росс АОГВ 50Д (50 кВт) та газових плитах Ardo ПГ-4 (10,85 кВт), з урахуванням відповідей на попередні питання була відсутня.

5) На момент складання представниками АТ Львівгаз Акту про порушення №261 від 04.03.2021 (бланк 008246) технічна можливість несанкціонованого відновлення газопостачання на об`єкті газопостачання Базі відпочинку, зокрема, шляхом зняття інвентарних заглушок і механічного приєднання через шланг на місці відсутнього ПЛГ (побутового лічильника газу) та відкриття газового крана, була відсутня.

Таким чином, Висновком №4163-Е підтверджується та обставина, що: (1) всі пломби, які станом на момент проведення комплексної експертизи знаходилися на газоспоживаючому обладнанні ТОВ Еком і виступали об`єктами експертного дослідження відповідають характеристикам пломб, вказаним їх виробником у Паспорті Індикаторна пломба Люмісіл, а також пломбам, котрі АТ Львівгаз надало як зразок; (2) пломби не піддавалися пошкодженню, вскриттю та перевстановленню, а їх пломбувальний матеріал розтягуванню та видовженню (збільшенню його лінійних розмірів); (3) технічна можливість несанкціонованого відновлення газопостачання на об`єкті газопостачання, а також технічна можливість газоспоживання на всьому обладнанні споживача, станом на момент складення Акту №261 від 04.03.2021 у ТОВ Еком була відсутня.

Щодо тверджень апелянта про неналежність Висновку експерта №4163-Е колегія суддів зазначає, наступне.

Згідно із статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2024 господарський суд поновив провадження у справі №914/3145/21 та призначив підготовче судове засідання на 02.12.2024. Дана ухвала була надіслана позивачу за первісним позовом та його представнику до електронного кабінету 08.11.2024 18:45.

В ухвалі господарського суду від 08.11.2024 встановлено, що 06.11.2024 від Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу суду надійшли матеріали справи разом із висновком судового експерта (вх. № 26807/24 від 06.11.2024).

02.12.2024 від Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до Господарського суду Львівської області надійшла заява вх. №29085/24 (сформована 01.12.2024 12:39 (неділя)) в якій просив надіслати йому висновок експерта у справі та викликати судових експертів у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 суд закрив підготовче засідання у справі та призначив розгляд справи по суті на 16.01.2025. Дана ухвала була надіслана позивачу за первісним позовом та його представнику до електронного кабінету 05.12.2024 15:31.

Положеннями частин 1, 2 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2024 господарський суд поновив провадження у справі №914/3145/21, призначив підготовче судове засідання на 02.12.2024 та дана ухвала була надіслана позивачу за первісним позовом та його представнику до електронного кабінету 08.11.2024 18:45, а отже позивач мав достатньо часу для того, щоб звернутися до суду для ознайомлення із висновком експертів та подати у за результатами вивчення такого висновку відповідні клопотання, запити тощо.

Однак, як правомірно звернув увагу суд першої інстанції, таке право позивач не реалізував.

З огляду на це, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відкладення підготовчого засідання у цій справі на іншу дату суперечитиме завданням господарського судочинства та призведе до невиправданого затягування розгляду справи, а тому правомірно відмовив у задоволенні заяви представника позивача вх. №29085/24.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається із матеріалів справи позивач за первісним позовом, при наявності у нього сумнівів у правильності Висновку № 4163 Е, не скористався своїм правом на подання в порядку ч. 2 ст. 107 ГПК України до господарського суду клопотання про проведення іншим експертом додаткової/повторної експертизи.

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що газова труба до місця можливого приєднання до неї шлангу була двічі опломбована, а саме ззовні приміщення котельні пломбою №R25640052 на вхідній засуві та всередині приміщення - пломбою №R25640069 на вхідному крані. Відтак, зняття інвентарної заглушки на місці ПЛГ і механічне приєднання до труби шлангу ще не створювало технічної можливості ТОВ Еком для несанкціонованого відновлення газопостачання. Для такої можливості необхідним було відкриття як вхідної засуви, так і вхідного крану.

Господарським судом встановлено, що вхідну засуву із пломбою №R25640052 та пломбувальним матеріалом, яка на відеозаписі виявленого порушення оглядалася представниками АТ Львівгаз на дослідження експерту не було надано, оскільки така була відрізана представниками оператора ГРМ і відсутня у сторін. В цей же час, встановлена на вхідному крані пломба №R25640069 та її пломбувальний матеріал, згідно висновку експерта-трасолога, ознак пошкодження, вскриття та перевстановлення, а також ознак розтягування пломбувального матеріалу та фізичного його видовження (збільшення його лінійних розмірів) не містить, що унеможливлює відкриття цього крану та позаоблікове споживання природного газу.

За таких умов, в даному випадку, в судів першої та апеляційної інстанцій відсутні сумніви щодо правильності складеного експертом Косинським О.В. висновку про неможливість як технічного відновлення газопостачання, так і про неможливість газоспоживання на будь-якому обладнанні ТОВ Еком через встановлений шланг на місці відсутнього ПЛГ (побутового лічильника газу).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач (за первісним позовом) не довів належними та допустимими доказами вчинення споживачем ТзОВ Еком дій, спрямованих на відновлення газопостачання, внаслідок яких здійснювався несанкціонований відбір чи виникла можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача Базі відпочинку Дзвінка, розташованій за адресою: смт. Славське, вул. І. Франка, 67 Б, а отже, первісні позовні вимоги АТ Львівгаз про стягнення з ТОВ Еком 541 309,41 грн. вартості донарахованого об`єму природного газу задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про солідарне стягнення цієї суми з ФОП Голодовича М.М. господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що останні є необґрунтованими як через відсутність несанкціонованого відновлення газопостачання, так і через те, що відповідач 2 за первісним позовом не несе солідарної відповідальності, оскільки виходячи з обставин даної справи договірні відносини з розподілу природного газу існують між АТ Львівгаз та ТОВ Еком, а тому, саме ТОВ Еком має обов`язок дотримуватися вимог, визначених Договором від 01.01.2016 та Кодексом ГРС та відповідати за можливе порушення відповідних приписів на об`єкті споживача - Базі відпочинку.

Щодо зустрічного позову.

Предметом зустрічного позову є вимоги ТОВ Еком до АТ Львівгаз про визнання недійсним рішення та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму й обсягу природного газу та його вартості. Підставами позову слугують обставини порушення відповідачем положень: (1) пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС та пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС при проведенні перевірки та виявленні порушення споживачем умов договору та Кодексу ГРС; (2) порушення пункту 2 Глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС під час складання акта про порушення; (3) пунктів 4, 5, 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС щодо належного повідомлення споживача про дату і час засідання комісії з розгляду акта про порушення; (4) порушення пункту 2 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС в частині визначення періоду проведеного.

Згідно з частиною 2 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Зазначені приписи законодавства спрямовані на належне та завчасне інформування споживача про призначене засідання комісії з розгляду актів про порушення. Участь споживача в засіданні комісії з розгляду актів про порушення забезпечує йому реалізацію права на надання своїх пояснень, заперечень, що в результаті може призвести до необхідності додаткової перевірки, часткового або повного задоволення акта про порушення, або ж його скасування. Такі варіанти рішень надані комісії приписами абзацу 1 пункту 11 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС.

Відповідно до частини 5 пункту 4 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дня складання такого акта.

Відповідно до матеріалів справи, 13.04.2021 АТ Львівгаз направило ТОВ Еком (за адресою смт. Славське, вул. 67Б) повідомлення про здійснення 19.04.2021 комісією розгляду Актів про порушення №262 від 04.03.2021 (бланк №008244) та №261 від 04.03.2021 (бланк №008246). Товариство на засідання комісії з розгляду актів не прибуло.

Як вбачається з Витягу з протоколу №52/04 від 19.04.2021 комісія вирішила задоволити Акт про порушення №261 від 04.03.2021 (бланк №008246). Вказане стало підставою для складання Акта-розрахунку від 19.04.2021 про нарахування ТОВ Еком 541 309,41 грн. вартості спожитого газу за період з 05.09.2020 по 04.03.2021.

Щодо тверджень ТОВ Еком про неналежне повідомлення про засідання комісії, колегією суддів оцінюються критично, оскільки Акт №261 від 04.03.2021 та згадане повідомлення були направлені на адресу за місцем знаходження/утримання майна ТОВ Еком (Бази відпочинку), водночас Кодексом ГРС не встановлено обов`язкових вимог надсилання споживачу повідомлення про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення лише на юридичну адресу споживача.

Окрім цього, суд касаційної інстанції у даній справі, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що саме по собі недотримання АТ Львівгаз процедури вчинення окремих дій (зокрема в частині надсилання споживачу повідомлення про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення), яка носить суто формальний характер, не може вплинути на його дійсність чи призвести до неправомірності прийнятого на його підставі рішення комісії, у разі підтвердження обставин зазначених у акті про порушення.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду та беручи до уваги те, що під час нового розгляду даної справи обставини несанкціонованого відновлення ТОВ Еком газопостачання, які зазначено в Акті №261 від 04.03.2021 не знайшли свого підтвердження, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість рішення комісії АТ Львівгаз, оформленого Витягом з протоколу №52/04 від 19.04.2021 щодо задоволення цього акту, а також складеного на його основі Акта-розрахунку від 19.04.2021 про нарахування вартості спожитого (необлікованого) об`єму газу, а отже зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2024 залучено до проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду від 29.05.2023 спеціаліста Закарпатської філії ТОВ « Газорозподільні мережі України», витрати на залучення спеціаліста покладено на ТОВ « Еком».

Позивачем за зустрічним позовом - ТОВ « Еком» м. Львів подано до суду заяву вх. №5133/25 від 27.02.2025 про понесення ним витрат на проведення судової експертизи у розмірі 36`324,96 грн. та на залучення спеціаліста Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України у розмірі 5`872,12 грн. На підтвердження відповідних витрат ним подано до суду:

- рахунок ЛНДІСЕ Міністерства юстиції України №23-4163-Е від 05.12.2023 на суму 36`324,96 грн. і платіжну інструкцію про оплату цього рахунку №2013 від 12.02.2024;

- рахунок Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України №34700 від 07.08.2024 на суму 5`872,12 грн. і платіжну інструкцію про оплату цього рахунку №2149 від 07.08.2024.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Зважаючи на задоволення зустрічного позову у повному обсязі суд першої інстанції дійшов в оскаржуваному рішенні до правомірного висновку про покладення на АТ Львівгаз 36`324,96 грн витрат на проведення судової експертизи та 5`872,12 грн. витрат на залучення спеціаліста та стягненню останніх на користь ТОВ Еком.

Окрім цього, Товариством з обмеженою відповідальністю Еком також заявлено до стягнення 60`000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (Постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).

Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Позивач за зустрічним позовом подав до суду першої інстанції копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №15-11/21 від 15.11.2021, згідно із яким Адвокатське бюро Миколи Підбірного (бюро) приймає доручення ТОВ Еком (клієнт) та бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу, пов`язану з захистом його прав і законних інтересів у судовій справі №914/3145/21. Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро здійснює адвокат Підбірний М.Я.

Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану професійну правничу (правову) допомогу визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору №15-11/21 від 15.11.2021 (пункт 3.1).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу під час нового розгляду справи позивачем подано:

1) копію Додаткової угоду №4 від 27.02.2023, згідно із якою розмір (сума) гонорару за надання правничої (правової) допомоги за Договором №15-11/21 від 15.11.2021 в частині виконання доручення клієнта щодо захисту його інтересів та представництва у справі №914/3145/21 на стадії нового розгляду справи в суді першої інстанції, що включає підготовку документів правового характеру та представництво клієнта в судових засіданнях, буде становити 25`000,00 грн.

Вказана сума є фіксованою (незмінною) та узгодженою (договірною) ціною Договору №15-11/21 від 15.11.2021. Її оплата здійснюється на підставі та у терміни вказані у рахунку. Правова допомога вважається наданою після підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) акта приймання-передачі.

2) копії рахунку №4 від 25.02.2025 на суму 25`000,00 грн., до якої включено послуги із виконання доручення клієнта за звітний період: березень 2023 року лютий 2025 року, щодо захисту його інтересів та представництва у справі №914/3145/21 на стадії нового розгляду справи в суді першої інстанції, що включає підготовку документів правового характеру та представництво клієнта в судових засіданнях

3) копію платіжною інструкції №2364 від 26.02.2025 на суму 5`000,00 грн., якою засвідчуються факт часткової оплати рахунку №4 від 25.02.2025.

У той же ж час, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу ТОВ Еком додатково надало суду першої інстанції:

- копії Додаткової угоди №1 від 15.11.2021 до Договору №15-11/21 від 15.11.2021; рахунку №29-04/22 від 29.04.2022 на суму 25`000,00 грн.; акта приймання-передачі №1 від 29.04.2022 на суму 25`000,00 грн.; квитанції про сплату відповідачем на рахунок адвоката 5 000,00 грн., які підтверджують факт надання правової допомоги під час первісного розгляду справи у суді першої інстанції;

- копії Додаткової угоди №2 від 21.07.2022 до Договору №15-11/21 від 15.11.2021, (2) рахунку №2 від 26.09.2022 на суму 10`000,00 грн., (3) акта приймання-передачі №2 від 26.09.2022 на суму 10`000,00 грн., які підтверджують факт надання правової допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Також, Відповідачем за зустрічним позовом було заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу вх. №6720/25 від 17.03.2025, у якому останній посилався на те, що уже сплатив на користь ТОВ Еком 35`000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, заявлена до стягнення сума витрат є більшою за прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальну заробітну плату, а правова позиція позивача за зустрічним позовом не змінилася після направлення справи на новий розгляд.

Апеляційний господарський суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Поряд з цим судова колегія звертає увагу на те, що у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Дослідивши обсяг виконаних робіт представником позивача за зустрічним позовом, з надання правової допомоги у суді першої інстанції, останній з`ясував, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає складності справи та є неспівмірним зі складністю наданих адвокатом послуг та їх обсягом, оскільки у справі №914/3145/21 здійснювався новий розгляд, який заснований на сталих позиціях сторін, які вони сформували у ході первісного розгляду справи судом першої інстанції, а також на апеляційній та касаційній стадіях розгляду справи.

На момент передачі справи на новий розгляд та станом на дату ухвалення цього рішення основні аргументи на користь позиції ТОВ Еком уже були ним сформовані, а витрати понесенні останнім на обґрунтування такої позиції, її висловлення та відстоювання перед судом уже були сплачені АТ Львівгаз.

Таким чином, здійснивши аналіз та оцінку наданих ТОВ Еком доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши наявність заперечень АТ Львівгаз щодо розміру стягнення правової допомоги, складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг, обставини даної справи (її новий розгляд судом), керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №914/3145/21, співмірності та розумності їх розміру, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що визначений позивачем за зустрічним позовом у заяві розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 20`000,00 грн.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 у справі №914/3145/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 23.04.2025 (вх. №01-05/1249/25 від 24.04.2025) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 у справі №914/3145/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 16.07.2025

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяОрищин Г.В.,

Галушко Н.А.