Постанова від 08.07.2025 по справі 27/89б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 27/89б (905/999/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участі секретаря судового засідання Громак О.В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник позивача - Ільїнова І.В. адвокат, за ордером, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

відповідач - 1 - ОСОБА_1 - не з`явилась

представник відповідача - 1 - Панченко А.В. адвокат, за ордером,

відповідач-2 - ОСОБА_2 - не з`явилась,

представник відповідача - 2 - не з`явився,

треті особи:

Закрите акціонерне товариство "Донецькбланкіздат"

представник - не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Восток Україна"

представник - не з`явився,

ОСОБА_3 - не з`явилась,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішення Господарського суду Донецької області

від 17.12.2024

у складі судді: Демідової П.В.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 06.03.2025

у складі колегії суддів: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О.,

Крестьянінов О.О.,

у справі за позовом

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів

Закрите акціонерне товариство "Донецькбланкіздат",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Восток Україна",

ОСОБА_3 ,

про визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень № 47а, загальною площею 184,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та звернення стягнення на вказане майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій; визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень № 47, загальною площею 115,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та звернення стягнення на зазначене майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій

у межах справи № 27/89б за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг"

до Закритого акціонерного товариства "Донецькбланкіздат"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа № 27/89б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Донецькбланкіздат" (далі - ЗАТ "Донецькбланкіздат", боржник) на стадії ліквідаційної процедури, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Заріцький Ю.М.

2. 22.07.2024 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", скаржник, позивач) звернулось до господарського суду з заявою № 0000606/20136-24 від 22.07.2024 про забезпечення позову до подання позову, яку передано на розгляд в межах справи про банкрутство № 27/89б на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

3. АТ "Укрексімбанк" звернулося до Господарського суду Донецької області, в межах якого перебуває справа № 27/89б про банкрутство ЗАТ "Донецькбланкіздат", з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 2) визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень № 47а, загальною площею 184,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, приміщення № 47а, та звернення стягнення на вказане майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій; визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень № 47, загальною площею 115,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, приміщення № 47, та звернення стягнення на зазначене майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

4. Позов обґрунтований тим, що нерухоме майно ЗАТ "Донецькбланкіздат", передане в іпотеку банку на підставі іпотечного договору №51308Z9 від 09.09.2008, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 51308К6 від 09.08.2008, продано на аукціоні у межах справи про банкрутство, який у подальшому визнано недійсним, вибуло з володіння банкрута, поділено та неодноразово відчужено набувачами, що порушує права банку як іпотекодержателя у частині задоволення вимог за рахунок іпотечного майна, у зв`язку з невиконанням позичальником основного зобов`язання.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. 09.09.2008 між ВАТ "Укрексімбанк" (банк) та ТОВ "Видавництво "Восток Україна" (позичальник, третя особа 2) укладено кредитний договір №51308К6, відповідно до п.3.1 якого, банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

6. 09.04.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору №51308К6 від 09.09.2008, якою, зокрема, скасували графік вибірки та зниження ліміту заборгованості, викладений у додатку № 1 до договору та виклали його у новій редакції у якості додатку № 2 до договору.

7. Додатком №2 до кредитного договору №51308К6 від 09.09.2008 сторони визначили графік вибірки та зниження ліміту заборгованості, а саме: з 09.09.2008 по 08.03.2009 ліміт заборгованості 3 000 000,00 грн; з 09.03.2009 по 08.05.2009 3 000 000,00 грн; з 09.05.2009 по 08.06.2009 2 400 000,00 грн; з 09.06.2009 по 08.07.2009 1 800 000,00 грн; з 09.07.2009 по 08.08.2009 1 200 000,00 грн; з 09.08.2009 по 08.09.2009 600 000,00 грн; з 09.09.2009 0,00грн.

8. Додатковою угодою № 2 від 27.10.2010 кредитного договору №51308К6 від 09.09.2008 сторони внесли зміни до: підп.3.2.5 п.3.2 статті 3 "Кредит та Проценти", підп.3.2.6 п.3.2 статті 3 "Кредит та Проценти", підп.3.2.7 п.3.2 статті 3 "Кредит та Проценти".

9. 09.09.2008 між ВАТ "Укрексімбанк" (іпотекодержатель, позивач) та ЗАТ "Донецькбланкіздат" (іпотекодавець, третя особа 1) укладено іпотечний договір №51308Z9, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 51308К6 від 09.09.2008, зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені (далі - кредитний договір), укладеного між ВАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Видавництво "Восток Україна".

10. Згідно з п.1.3 договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань боржника є нерухоме майно, що складається з нежилих приміщень групи приміщень №47 (в літ.-А), розташованих за адресою: місто Київ, вул. Старонаводницька, 6-б (далі - предмет іпотеки, нерухоме майно).

11. Право власності на предмет іпотеки підтверджено: рішенням Господарського суду м. Києва № 6/310 від 01.07.2008 із реєстраційним написом Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 22.07.2008, записаним у реєстрову книгу № 177п за реєстровим № 9124п; довідкою-характеристикою, виданою Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 23.07.2008 за №1353892, реєстраційний номер 9124п.

12. За даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, предмет іпотеки має загальну площу 300 (триста) кв.м., та вартість становить 2 535 722,28 грн. Водночас, за домовленістю сторін, станом на дату укладення цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 6 804 000,00 грн.

13. Господарський суд Донецької області рішенням від 01.12.2009 у справі 1/254 позовні вимоги ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку задовольнив;

вирішив стягнути з ТОВ "Видавництво "Восток Україна" на користь ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії в м. Донецьку заборгованість за кредитним договором №51308К6 від 09.09.2008 за кредитом на суму 2 991 410,66 грн., проценти на суму 323 071,24 грн., плату за управління кредитом на суму 15 000,00 грн., плату за зобов`язання на суму 14,82 грн., пеню на суму 170 074,41 грн., судові витрати по сплаті державного мита на суму 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

14. Господарський суд Донецької області рішенням від 19.10.2011 у справі 28/179 позовні вимоги ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку, до відповідача ТОВ "Видавництво "Восток Україна" задовольнив;

стягнув з ТОВ "Видавництво "Восток Україна" на користь ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку заборгованість за кредитним договором № 51308К6 від 09.09.2008 за процентами на суму 911 665,62 грн., за платою за управління кредитом в розмірі 37 500,00 грн., судові витрати по сплаті державного мита на суму 9 491,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.

15. Господарський суд ухвалою від 01.12.2010 у справі 27/89б визнав вимоги кредитора ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку на суму основного боргу 12 169 210,67 грн. та 651 818,18 грн. пені (вимоги першої черги);

відмовив ПАТ "Укрексімбанк" у визнанні кредитором частково на суму 36 132,21 грн.

16. При цьому за змістом зазначеної ухвали вбачається, що грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором № 51308К6 від 09.09.2008 складають 3 453 094,16 грн., з яких 3 333 990,99 грн. - основний борг та 119 103,18 грн. - пеня.

17. Господарський суд ухвалою від 04.10.2011 у справі № 27/89б визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 04.10.2012.

18. 17.01.2014 Донецькою товарною біржею проведено аукціон з продажу групи нежитлових приміщень № 47, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6 Б; ціна продажу становить 250 721,22 грн. За результатами проведеного 17.01.2014 аукціону, з переможцем аукціону - Благодійною організацією "Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій" в особі виконавчого директора Саленко С.М. укладено договір купівлі-продажу спірного майна від 17.01.2014.

19. Господарський суд ухвалою від 14.12.2017 у справі № 27/89б задовольнив заяву ПАТ "Укрексімбанк" № 176-00/1243 від 18.10.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та відповідного договору купівлі-продажу такого майна;

визнав недійсними результати проведеного 17.01.2014 повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Донецькбланкіздат" - нежилих приміщень групи приміщень №47 (літ.-А), загальною площею 300 кв.м., розташованих на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, 6Б;

визнав недійсним договір купівлі-продажу від 17.01.2014, укладений між ЗАТ "Донецькбланкіздат" в особі ліквідатора Гриневицької І.В. та Благодійною організацією "Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій".

20. Донецький апеляційний господарський суд постановою від 23.04.2018 у справі № 27/89б апеляційну скаргу Благодійної організації "Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі № 27/89б задовольнив;

ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі № 27/89б скасував;

відмовив в задоволенні заяви ПАТ "Укрексімбанк" № 176-00/1243 від 18.10.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу такого майна.

21. Верховний Суд постановою від 24.07.2018 у справі № 27/89б касаційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" задовольнив;

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 27/89б скасував;

ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 залишив в силі.

22. За наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 240446864 від 14.01.2021 інформацією 21.03.2014 право власності на зазначене майно зареєстровано за Благодійною організацією "Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій".

23. За наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 240439206 від 14.01.2021, 02.09.2015 проведено реєстраційну дію щодо права власності розміру частки 61/100 об`єкту, згідно з записом власником вказаної частки є ОСОБА_1 27.07.2016 до реєстру внесено відомості про зміну розміру частки власника групи нежитлових приміщень № 47, на 61/100 згідно договору дарування №1313 від 27.07.2016, у зв`язку з чим власником розміру частки 39/100 стала ОСОБА_3 .

24. За наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 240439206 від 14.01.2021, 20.09.2016 приватним нотаріусом проведено реєстраційну дію, відповідно до якої об`єкт група нежитлових приміщень № 47, загальною площею 300,00 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 закрито, у зв`язку з поділом.

25. 30.08.2018 до реєстру внесено запис про обтяження групи нежитлових приміщень № 47, загальною площею 115,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1034708480000, на підставі договору іпотеки № 2194 від 30.08.2018, за яким обтяжувачем є ОСОБА_1 , а особою майно/права якої обмежуються: ОСОБА_4 . 24.01.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень № 47, загальною площею 115,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 305680235 від 23.07.2022).

26. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 305680116 від 23.07.2022, група нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , 01.10.2016 перебувала у власності ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу №2785 від 01.10.2016, 18.12.2017 право власності на об`єкт зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору 1/2 частки групи нежитлових приміщень №1435 від 18.12.2017, 04.02.2022 право власності зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень №489 від 04.02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого суду

27. Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 у задоволенні позовної заяви АТ "Укрексімбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ЗАТ "Донецькбланкіздат", ТОВ "Видавництво "Восток Україна", ОСОБА_3 , про визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором №51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень №47а, загальною площею 184,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та звернення стягнення на зазначене майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій; визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором №51308Z9 від 09.09.2008 на групу нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та звернення стягнення на вказане майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій - відмовлено;

28. У порядку частини дев`ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скасовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційний дій, застосованих ухвалами від 24.07.2024 у межах справи № 905/991/24 щодо такого нерухомого майна:

- група нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1034686580000), що належить на праві власності ОСОБА_2 ;

- групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1034708480000), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

29. Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд мотивував його тим, що банк був іпотекодержателем і не отримав належного задоволення своїх вимог за забезпечувальним договором, тому вправі у цих спірних правовідносинах витребувати в інтересах боржника заставне майно у третіх осіб, на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

30. Водночас, суд першої інстанції зазначив, що заявлені позивачем вимоги про звернення стягнення на групу нежитлових приміщень шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій, не є належним способом захисту.

31. Щодо вимог про визнання прав іпотекодержателя на групу нежитлових приміщень № 47а, загальною площею 184,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б та на групу нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, господарський суд зазначив, що звернення стягнення на заявлене майно не є належним способом захисту, оскільки суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства, що також є підставою для відмови у задоволенні відповідних вимог.

32. Щодо встановлення обставин добросовісності відповідачів та підстав для застосування позовної давності, місцевий господарський суд зазначив, що в умовах обрання позивачем неналежних способів захисту, що є самостійними підставами для відмови у позові, вказані обставини, доводи та заперечення сторін щодо них не розглядаються судом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

33. Постановою від 06.03.2025 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 у справі №27/89б (905/999/24) залишив без змін.

34. Апеляційний господарський суд погодився із правильністю висновку місцевого господарського суду про те, що звернення стягнення на спірне нерухоме майно не є належним способом захисту, оскільки суперечить положенням КУзПБ, та є підставою для відмови у задоволення такої вимоги, внаслідок чого визнання прав іпотекодержателя як самостійний спосіб захисту не є ефективним та не поновить порушене право у разі задоволення такої вимоги.

35. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи скаржника про ефективність обраного ним способу захисту є суперечливими, оскільки сам заявник в апеляційній скарзі посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 в якій, зокрема, зазначено, що у справі про банкрутство право звернення в інтересах боржника з віндикаційним позовом до третіх осіб, у тому числі з підстав визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, належить виключно ліквідатору боржника.

36. Разом з тим, учасники справи про банкрутство вправі оскаржити до суду дії (бездіяльність) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі з повернення майна у ліквідаційну масу боржника, а комітет кредиторів за поданим клопотанням - усунути ліквідатора від виконання ним своїх обов`язків у разі їх невиконання або неналежного виконання.

37. Апеляційний господарський суд встановив, що ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Заріцький Ю.М. подав до господарського суду позовну заяву про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, яка повернута ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2024 без розгляду з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

38. Водночас, апеляційний господарський суд зазначив, що після усунення обставин, які були підставою для залишення позову без розгляду, існує право звернутися до суду повторно. Тож ліквідатор боржника має право повторно звернутися з позовом про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, а у разі не вжиття ліквідатором боржника таких процесуальних дій, банк вправі оскаржити такі дії до суду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

39. АТ "Укрексімбанк" 31.03.2025 звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 27/89б (905/999/24).

40. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №27/89б (905/999/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025.

41. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк", датою проведення судового засідання визначено 27.05.2025.

42. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2025 відкладено розгляд касаційної скарги, датою проведення судового засідання визначено 10.06.2025, ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

43. Судове засідання 10.06.2025 з технічних причин не вдалося провести в режимі відеоконференції, про що складено відповідний Акт про фіксацію збоїв у роботі програмних продуктів та інформаційних систем.

44. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2025 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" визначено 01.07.2025.

45. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" на рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі №27/89б (905/999/24) на 08.07.2025, об 12:50.

46. Від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк", в якому заявниця просила відмовити у задоволенні касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 27/89Б (905/999/24).

47. У відзиві зазначено, що жодна норма матеріального права не передбачає за наслідками визнання недійсним результатів аукціону, проведеного в межах процедури банкрутства щодо заставного майна, звернення стягнення на таке майно іпотекодержателем за процедурою, визначеною статтею 41 Закону України "Про іпотеку", та поза межами процедур реалізації майна боржника, визначених КУзПБ. Тому при вирішенні спору у справі № 27/89Б (905/999/24) суди попередніх інстанцій обґрунтовано не застосовували до спірних правовідносин Закон України "Про іпотеку", так як пріоритетними в даному випадку є саме положення КУзПБ.

48. Також у відзиві зазначено, що позовні вимоги банку не підлягали задоволенню з огляду на добросовісність ОСОБА_2 як набувача спірного майна, набуття майна здійснене за відсутності обтяжень, позивач звернувся з пропуском позовної давності для звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.

49. В судове засідання 08.07.2025 з`явилися представники АТ "Укрексімбанк" - адвокат Ільїнова І.В. (в режимі відеоконференції) та представник відповідача - ОСОБА_1 - адвокат Панченко А.В., які надали свої пояснення та заперечення по суті справи.

50. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (08.07.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 08.07.2025. При цьому колегія суддів враховує, що явка учасників справи ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 обов`язковою не визнавалася.

51. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, з огляду на обставини, зазначені в пункті 43 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 27/89Б (905/999/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

АТ "Укрексімбанк"

52. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій положень статей 15, 16, 387, 388 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 910/2592/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

53. Також, на думку представниці скаржника, суди попередніх інстанцій не застосували статтю 23 Закону України "Про іпотеку" як спеціальну норму, що суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 644/1793/16-ц.

54. Крім того, скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості заставним кредитором застосовувати статтю 23 Закону України "Про іпотеку" в межах справи про банкрутство у випадку відчуження заставного майна на користь третіх осіб за результатами недійсного аукціону; судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, які входять до предмету доказування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

55. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

57. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 52 -54 описової частини цієї постанови.

Щодо розгляду заяв та клопотань учасників справи

58. До Верховного Суду 22.05.2025 звернулася представниця АТ "Укрексімбанк" з клопотанням про зупинення провадження у справі № 27/89Б (905/999/24).

59. Клопотання аргументоване тим, що розгляд цієї справи з вимогами про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки є об`єктивно неможливим до вирішення спору про недійсність аукціону, за результатами якого предмет іпотеки і був неодноразово відчужений на користь третіх осіб.

60. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

61. Частиною другою статті 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

62. Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

63. За наданою заявником інформацією та наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 15.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою AT "Укрексімбанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 27/89Б. Призначено до розгляду касаційну скаргу AT "Укрексімбанк" у справі № 27/896 на 18.06.2025 о 12:50 год.

64. За змістом оскаржуваного судового рішення у справі № 27/896 вбачається, що предметом касаційного оскарження у справі № 27/896 є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, якою поновлено ОСОБА_7 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі № 27/89б та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 . Також предметом оскарження стала постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, якою ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі № 27/89б скасовано та відмовлено у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" № 176-00/1243 від 18.10.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна, та визнання недійсним договору купівлі-продажу належних на праві власності ЗАТ "Донецькбланкіздат" нежилих приміщень групи приміщень № 47 (у літ.-А), загальною площею 300 кв.м, розташованих на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, 6Б, укладеного з переможцем аукціону, проведеного 17.01.2014 Донецькою товарною біржею.

65. При цьому, заявник клопотання не надав обґрунтування того, яким саме чином розгляд касаційної скарги у справі № 27/89б об`єктивно унеможливлює розгляд справи № 27/89Б (905/999/24) та яким чином розгляд питання щодо визнання аукціону недійсним може вплинути на розгляд питання про визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 51308Z9.

66. Колегія суддів звертає увагу, що хоча розгляд справі № 27/89б й стосується спірного нерухомого майна у цій справі, однак обставини та докази, які підлягають дослідженню, а також правове регулювання правовідносин у зазначених справах є різним, та прямо не впливають на вирішення справи по суті.

67. Водночас колегія суддів враховує, що справа № 27/89б розглянута Верховним Судом 18.06.2025, і за результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк", ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 у справі № 27/89б скасував, а справу № 27/89б направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття, залишення без розгляду чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 у справі № 27/89б.

68. Враховуючи підстави скасування судового рішення (розгляд справи стосувався порушення норм процесуального права, а не розгляду справи по суті) та стадію судового розгляду, на яку було направлено справу до апеляційного суду, Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд зазначеного спору не перешкоджає розгляду справи № 27/89Б (905/999/24).

69. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представниці АТ "Укрексімбанк" про зупинення провадження у справі № 27/89Б (905/999/24), оскільки таке клопотання не є обґрунтованим у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

70. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав.

71. Аналізуючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

72. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

73. За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

74. Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

75. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

76. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

77. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

78. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (див. правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18).

79. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

80. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

81. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

82. Системний аналіз зазначеного свідчить про те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

83. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

84. Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. При цьому Суд враховує, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

85. Також, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

86. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

87. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.

88. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

89. Отже, лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Тобто обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

90. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

91. З матеріалів справи вбачається, що АТ "Укрексімбанк" звернулося до Господарського суду Донецької області, в межах якого перебуває справа №27/89б про банкрутство ЗАТ "Донецькбланкіздат", з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором на групу нежитлових приміщень, та звернення стягнення на спірне майно шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

91.1. При цьому, позов обґрунтований тим, що нерухоме майно ЗАТ "Донецькбланкіздат", передане в іпотеку банку на підставі іпотечного договору №51308Z9 від 09.09.2008, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №51308К6 від 09.08.2008, продано на аукціоні у межах справи про банкрутство, який у подальшому визнано недійсним, вибуло з володіння банкрута, поділено та неодноразово відчужено набувачами, що порушує права банку як іпотекодержателя у частині задоволення вимог за рахунок іпотечного майна, у зв`язку з невиконанням позичальником основного зобов`язання.

91.2. Отже, нерухоме майно, яке було об`єктом договору іпотеки № 51308Z9 від 09.09.2008 не лише вибуло з власності боржника з подальшим перепродажем на користь третіх осіб, але й поділене з цілого на частини.

92. Колегія суддів враховує, що судами попередніх інстанцій не встановлено та учасниками справи не заперечувалося право скаржника як іпотекодержателя за іпотечним договором на групу нежитлових приміщень.

93. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що майно вибуло з власності боржника на підставі проведеного 17.01.2014 повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Донецькбланкіздат", який у судовому порядку було визнано недійсними. Також в судовому порядку було визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений за результатами відповідного аукціону.

94. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що предмет іпотеки мав бути повернутий до ліквідаційної маси боржника, оскільки підстава, на якій його відчужено, а саме, результати проведеного аукціону та договір купівлі-продажу майна, визнані судом недійсними.

95. Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що господарський суд ухвалою від 01.12.2010 у справі 27/89б про банкрутство ЗАТ "Донецькбланкіздат" визнав вимоги кредитора ПАТ Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку.

96. Також з матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що ухвалою від 04.10.2011 у справі № 27/89б боржника визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

97. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що хоч скаржник і є заставним кредитором боржника, однак погашення таких вимог, в силу прямо передбаченого законом порядку, повинно здійснюватися у межах процедур банкрутства відповідно до передбачених законом вимог. Зазначене також свідчить про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що заявлені позивачем вимоги про звернення стягнення на групу нежитлових приміщень шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій, не є належним способом захисту у цих правовідносинах.

98. Доводи скаржника щодо застосування судами попередніх інстанцій положень статей 15, 16, 387, 388 ЦК України без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 910/2592/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 Колегія суддів вважає передчасними, оскільки в цьому випадку суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи рішення та посилаючись на зазначені норми, фактично їх не застосували до правовідносин, які виникли у цій справі, а лише зазначили про можливість на їх підставі звернутися з позовом до відповідних власників спірного майна з позовом про витребування такого майна.

99. За змістом рішення суду першої інстанції вбачається, що суд прямо зазначив про те, що не встановлював обставин добросовісності відповідачів з огляду на обрання позивачем неналежних способів захисту та відмову у позові.

100. Разом з тим, застосування положень статей 387, 388 ЦК України, тобто, у випадках, коли предметом позову є витребування нерухомого майна, прямо передбачає встановлення добросовісності набуття нерухомого майна третьою особою.

101. Доводи скаржника щодо необхідності застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 644/1793/16-ц, є необґрунтованим, оскільки зміст зазначеної постанови свідчить про те, що зазначене судове рішення прийняте з огляду на загальні положення цивільного закону поза межами провадження у справі про банкрутство, тобто поза межами спеціального правового регулювання провадження у справі про банкрутство.

102. Інші доводи скаржника, всупереч визначеним статтею 300 ГПК України межам розгляду справи касаційним судом, зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, тому такі доводи Судом не приймаються та не розглядаються.

103. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків.

104. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував та не довів.

Висновки щодо застосування норми права

105. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

106. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

107. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення у цій справі залишенню без змін.

Щодо судових витрат

108. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 27/89б (905/999/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере