Постанова від 16.07.2025 по справі 420/31560/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31560/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Альонішко С.І.,

за участю представника апелянта - Іваніва С.П.,

за участю представника апелянта - Бірюкової О.М.,

за участю представника відповідача - Васильєвої С.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за позовною заявою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Нотаріальної палати України в особі Президента Нотаріальної палати України Марченка Володимира Миколайовича та голови Комісії з питань професійної етики нотаріусів Нотаріальної палати України Спірідовича Андрія, про визнання протиправними дії, скасування висновку та рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернулася до суду першої інстанції з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Нотаріальної палати України в особі Президента НПУ Марченка Володимира Миколайовича та голови Комісії з питань професійної етики нотаріусів НПУ Спірідовича Андрія, в якому, з урахуванням поданих заяв про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі складання і подання до Президента нотаріальної палати України Марченка В.М. звернення №4228/08.2-24 від 06.02.2023;

- визнати протиправними дії Президента Нотаріальної палати України Марченка В.М. щодо недотримання процедури видачі доручення під час опрацювання звернення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №4228/08.2-24 від 06.02.2023;

- визнати протиправними дії Комісії з питань професійної етики нотаріусів Нотаріальної палати України (далі - Комісія) щодо прийняття до розгляду звернення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №4228/08.2-24 від 06.02.2023 та виходу за межі повноважень;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії за результатами розгляду звернення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №4228/08.2-24 від 06.02.2023, оформлене пунктом 4 Протоколу №6 Чергового засідання Комісії від 25-26 травня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань професійної етики Нотаріальної палати України № 68 від 11.07.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань професійної етики Нотаріальної палати України за результатами розгляду звернення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №4228/08.2-24 від 06.02.2023, оформлене пунктом 4 Протоколу №6 Чергового засідання Комісії з питань професійної етики нотаріусів Нотаріальної палати України від 25-26 травня 2023 року стосовно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано висновок Комісії з питань професійної етики Нотаріальної палати України №68 від 11.07.2023.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Нотаріальної палати України на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. сплачений судовий збір в розмірі 2684 грн.

21 квітня 2025 року ОСОБА_1. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій заявниця просила вирішити питання про судові витрати понесені нею під час розгляду справи, зокрема, витрати пов`язані із наданням адвокатом правової допомоги, відповідно до Договору про надання правничої допомоги №23/10/02/01 від 02.10.2023 та з урахуванням поданого Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до змісту Додаткової угоди оплата витрат на правничу допомогу здійснюється на підставі Акта від 16.04.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №23/10/02/01 від 02.10.2023 (а.с.136, т.5).

Вказаним Актом сторони погодили, що вартість наданих ОСОБА_1 адвокатом послуг у справі №420/31560/23, відповідно до Договору №23/10/02/01 від 02.10.2023 становить 168 000 грн.

На думку заявниці, указаний розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, строку розгляду справи, відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та значенням справи для ОСОБА_1., в тому числі, її репутації як приватного нотаріуса.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Нотаріальної палати України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. та витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту в розмірі 3 591,39 грн.

В задоволенні іншої частини заяви суд відмовив.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду про часткове задоволення вимог її заяви, ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення в частині відмови та ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву про розподіл судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Мотивуючи свою позицію про порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтка зазначає, що під час ухвалення рішення суд першої інстанції проігнорував положення частини 6 статті 134 КАС України, згідно якої у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Посилаючись на численну позицію Верховного Суду з цього приводу, зокрема наведену у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22, апелянтка зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На переконання ОСОБА_1 оскільки відповідачами клопотання про зменшення суми відшкодування витрат на правничу допомогу не було подано, суд першої інстанції не мав підстав для зменшення заявленої суми відшкодування.

Також ОСОБА_1 не погоджується зі здійсненим судом першої інстанції розрахунком вартості послуг адвоката та висновками суду щодо обсягу наданих адвокатом послуг. Посилаючись на те, що розгляд справи тривав біля двох років, апелянт вважає, що заявлена сума відшкодування витрат на правничу допомогу є цілком обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного нотаріуса ОСОБА_1. не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Так, за правилами пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, колегія суддів враховує, що за наслідком розгляду апеляційних скарг приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та Нотаріальної палати України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 420/31560/23 П`ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року про часткове задоволення вимог - скасував.

У скасованій частині ухвалив постанову, якою у задоволенні цих вимог приватного нотаріуса ОСОБА_1. апеляційний суд відмовив.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, яким відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог - апеляційний суд залишив без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зауважує, що за результатом апеляційного перегляду в задоволенні заявлених позовних вимог приватного нотаріуса ОСОБА_1. до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Нотаріальної палати України в особі Президента НПУ Марченка В.М. та голови Комісії з питань професійної етики нотаріусів НПУ Спірідовича А.М., про визнання протиправними дії, скасування висновку та рішення - відмовлено в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для відшкодування понесених позивачкою витрат на правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час вирішення справи допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому наявні підстави для скасування додаткового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1- залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні заяви приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про розподіл витрат на правову допомогу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статті 329 КАС України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя А. Г. Федусик