Рішення від 09.07.2025 по справі 908/626/25

номер провадження справи 27/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025 Справа № 908/626/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Фанатська, 14, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний номер юридичної особи 0290997324">0290997324) в інтересах держави в особі:

позивача-1: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)

позивача-2: Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний номер юридичної особи 00022504)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (вул. Червона, 34, м. Запоріжжя, 69010, ідентифікаційний номер юридичної особи 416969680)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізький національний університет (вул. Університетська, 66, м. Запоріжжя, 69011, ідентифікаційний номер юридичної особи 02125243)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю КНІС (вул. Чарівна, 119, кв. 241, м. Запоріжжя, 69071, ідентифікаційний номер юридичної особи 22129409)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю

прокурора: Маруєва Т.В., службове посвідчення № 075579 від 01.03.2023

представник позивача 1: Крат А.С., самопредставництво, посвідчення № 1439 від 04.12.2023,

представник позивача 2: Завгородня К.М., самопредставництво, посвідчення № 0469 від 02.10.2018

представник відповідача: Варбанська-Козирь М.І., адвокат, ордер серія АР № 1207311 від 13.11.2024, Швець Д.І адвокат, ордер серія АР 1148567 від 30.01.2024

представник третьої особи-1: Греков Д.В., адвокат, ордер серія АР № 1235736 від 22.04.2025

представник третьої особи-2: Кузьменко Є.В., адвокат, дов. від 04.04.2025

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ про усунення перешкоди Запорізькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 44 м2 та Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 15 м2 та несформованою земельною ділянкою комунальної форми власності площею 2 м2, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, площею 61 м2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя біля будівлі нежитлового приміщення літери А-2.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/626/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/626/25, присвоєно справі номер провадження 27/32/25. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.04.2025. Також, вказаною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуальної кодексу України, залучені до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Запорізький національний університет та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю КНІС.

02.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Запорізьким національним університетом подані до суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (в порядку ст. 179 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 7142/08-08/25 від 03.04.2025).

08.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Запорізької міської ради до суду подані пояснення на позовну заяву (вх. № 7449/08-08/25 від 08.04.2025).

11.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю КНІС до суду подані пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (вх. № 7694/08-08/25 від 11.04.2025).

21.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Запорізькою обласною державною адміністрацією до суду подані додаткові пояснення у справі (вх. № 8238/08-08/25 від 21.04.2025).

21.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до суду поданий відзив на позовну заяву (вх. № 8294/08-08/25 від 22.04.2025).

22.04.2025 за допомогою системи Електронний суд Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до суду подана відповідь на відзив ( у порядку ст. 166 ГПК України) (вх. № 8381/08-08/25 від 23.04.2025).

Ухвалою суду від 23.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження в порядку статті 177 частина 3 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 20.05.2025.

01.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до суду подано клопотання про призначення експертизи (вх. № 9081/08-08/25 від 01.05.2025.

07.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до суду подані заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи (у порядку ст. ст. 42, 169 ГПК України) (вх. № 9384/08-08/25 від 07.05.2025).

Також, 07.05.2025 Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя подана до суду заява (у порядку статті 169 ГПК України) (вх. № 9398/08-08/25 від 07.05.2025).

07.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю КНІС до суду подано клопотання про долучення доказів (вх. № 9401/08-08/25 від 07.05.2025), а саме, інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:036:0300 станом на 03.05.2024 р. та копію свідоцтва на право власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 1171,5 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2842973823060;нежитлове приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 77 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226, приміщення 3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2842999523060.

07.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до суду подані заперечення на відповідь на відзив Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вх. № 9422/08-08/25 від 07.05.2025).

12.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Запорізькою обласною державною адміністрацією до суду подані заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи (вх. № 9772/08-08/25 від 13.05.2025).

13.05.2025 за допомогою системи Електронний суд Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до суду подані додаткові пояснення у справі із урахуванням заперечень відповідача на відповідь на відзив (вх. № 9830/08-08/25 від 13.05.2025).

Ухвалою суду від 20.05.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 11.06.2025. Також, вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ щодо призначення у справі № 908/626/25 будівельно-технічної експертизи.

10.06.2025 за допомогою системи Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю КНІС до суду подана до суду заява про проведення засідання за відсутністю учасника справи, у якому останній просить суд провести судове засідання без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю КНІС.

10.06.2025 за допомогою підсистеми Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до суду подано клопотання, у якому останній просить суд поновити строк для подання до суду доказів по справі № 908/626/25 та долучити до матеріалів справи лист від 13.05.2025 № 177.

Ухвалою суду від 11.06.2025 відкладено розгляд справи по суті в порядку статті 216 ГПК України, засідання суду призначено на 09.07.2025.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

09.07.2025 прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях. Просив суд задовольнити позов та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ усунути перешкоди Запорізькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 44 м2 та Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 15 м2 та несформованою земельною ділянкою комунальної форми власності площею 2 м2, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, площею 61 м2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя біля будівлі нежитлового приміщення літери А-2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на прийняте 12.02.2024 головою Запорізької обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації прийнято розпорядження № 64 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Запорізькому національному університету площею 2,2069 га». Відповідно до пункту 4 Розпорядження земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 передано у комунальну власність територіальній громаді м. Запоріжжя. Рішенням Запорізької міської ради від 14.08.2024 № 97/50 «Про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя земельної ділянки по пр. Соборному, 226» земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300, площею 0,2922 га прийнята у комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя. За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.02.2024 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 за Запорізькою обласною державною адміністрацією та право постійного користування даною ділянкою за Запорізьким національним університетом. В свою чергу, 23.02.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 за Запорізькою обласною державною адміністрацією, та в подальшому, 04.02.2025 зареєстровано право комунальної власності за Запорізькою міською радою. ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не отримувала у власність або користування земельну ділянку із земель державної та комунальної форм власності, що прилягають до орендованих ним приміщень по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі. Звернень з цих питань від ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради та Запорізького національного університету не надходило. ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не зверталось та не отримувало від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0297, 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300, по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжя, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основною складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування. ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не подавало Повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, у відповідності до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з тим, на підставі договору підряду №01/02 від 01.02.2023 укладеному між ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» та ТОВ БК «БУДМІКС», останнім здійснено кошторисний розрахунок виконання ремонтно-будівельних робіт на об`єкті: ар. Соборний, 226. Вказаний кошторисний розрахунок затверджений замовником ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ». У лютому 2024 року ТОВ БК «БУДМІКС» на замовлення ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» почало здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, прилеглій до орендованих ним нежитлових приміщень по проспекту Соборному, 226 у місті Запоріжжі, що підтверджується протоколом огляду місця події від 19.02.2024. В період приблизно з лютого 2024 року, ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» самовільно зайняло земельну ділянку, загальною площею 0,0061 га, що примикає до будівлі нежитлового приміщення літери А-2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя, з тильної сторони та складається з частини земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 0,0044 га, що на праві постійного користування передана Запорізькому національному університету, частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 0,0015 га, що належить територіальній громаді міста Запоріжжя та частини несформованої земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0002 га, що належить територіальній громаді міста Запоріжжя. З огляду на положення ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вищенаведені обставини свідчать про здійснення ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» самочинного будівництва на земельних ділянках державної та комунальної власності.

Представник позивача-1 підтримав позовні вимоги прокурора, у письмових поясненнях зазначив, що ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не отримувала у власність або користування земельну ділянку із земель державної та комунальної форм власності, що прилягають до орендованих ним приміщень по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі. Звернень з цих питань від ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради та Запорізького національного університету не надходило. Споруда, що прибудована ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до нежитлового приміщення /літ.А-2/ по пр. Соборному, 226 у місті Запоріжжі є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 ЦК України, оскільки збудована без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Таким чином, здійснення ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» самочинного будівництва спірних об`єктів нерухомості порушує права Запорізької міської ради та Запорізької обласної державної адміністрації на користування та розпорядження належним їм земельним ділянкам, на якій спірний об`єкти нерухомості побудований.

Представник позивача-2 позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі, у письмових поясненнях зазначив, що Запорізькій обласній державній адміністрації стало відомо про наявність порушень з боку ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» із листування із Дніпровською окружною прокуратурою, відомості та матеріали про порушення земельного законодавства при використанні земельних ділянок із кадастровими номерами 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300, відповідно до листа від 21.10.2024 № 15413/08-46, також були відсутні. Земельні ділянки із кадастровими номерами 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300 мають цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Від ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Запорізької обласної державної адміністрації звернень щодо використання земельної ділянки не надходило. Таким чином, споруда, що прибудована ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до нежитлового приміщення /літ.А-2/ по пр. Соборному, 226 у місті Запоріжжі є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 ЦК України, оскільки збудована без відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Представник відповідача підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи наступним. 07 грудня 2023 року між ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968), в якості Орендаря, та ТОВ «КНІС» (код ЄДРПОУ 22129409), в якості Орендодавця, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за р. № 996 (далі - Договір). Підписуючи Договір, ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» виходило з того, що орендодавець діє добросовісно та правомірно, надаючи Відповідачу право на зведення прибудови до об`єкту оренди. Відомості щодо передачі об`єкту оренди в тимчасове користування ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРЙМ» були внесені до Державного реєстру речових прав 07.12.2023 року. Жодних заперечень, щодо переходу права користування земельною ділянкою від Позивачів не надходило. Сторонами Договору було погоджено площу відведену під тимчасову споруду, а саме 70 м.кв. Окрім зазначеного, Договір було підписано 07 грудня 2023 року, в подальшому, 01.02.2023 року Відповідачем було укладено із ТОВ «БК «БУДМІКС» договір підряду та затверджено відповідний кошторис. Тобто, на момент початку будівельних робіт, Об`єкт нерухомості було розташовано на єдиній земельній ділянці із кадастровим номером 2310100000:04:036:0297. За приписами ч.3 ст. 796 ЦК, власник земельної ділянки не заперечував проти надання ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» права користування земельною ділянкою. Щодо доводів позивачів про те, що ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не подавало Повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач зазначив наступне. До ЄРДР внесено кримінальне провадження за номером № 12024082050000542. 24.07.2024 року ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» звернулось до Слідчого відділу розслідування у сфері службової та господарської діяльності СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області Оксани МЕДВІДЬ із листом від 24.07.2024 року № 77. В зазначеному листі ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» просить долучити до матеріалів кримінального провадження Звіт про визначення стану будівельних конструкцій споруди-прибудови до нежитлових приміщень № 6, № 8 нежитлової будівлі літ. А-2 «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР» за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний 226 № 06-06/24-п (Додається). В зазначеному звіті експертом зроблено наступні висновки: Технічні характеристики та стан споруди-прибудови до приміщень №6, №8 нежитлової будівлі літ. А-2 по проспекту Соборному, 226 в місті Запоріжжя дозволяє кваліфікувати її як тимчасову споруду, які придатні для подальшого використання за призначенням. Відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, до таких робіт відносяться розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Таким чином, прибудова не може бути віднесена до самочинного будівництва з підстав неподання ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» повідомлення про початок будівельних робіт. До пояснень третьої особи щодо позову Запорізьким Національним університетом долучено «Фото незаконного будівництва». Із зазначеної фотофіксації вбачається, що ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» здійснювало демонтаж старої тротуарної плитки, улаштування нового покриття з тротуарної плитки. Акцентуємо увагу, що зазначені дії відбувались на підставі Дозволу Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради №169-ДМУ/Д від 22.02.2024 року №280/01-20 та надано згоду проводити: земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм (демонтаж/улаштування покриття тротуарної плитки, встановлення навісу). Термін дії дозволу з 22.02.2024 року по 22.11.2024 року. Проте, під час проведення робіт із улаштування тротуарної плитки 10.05.2024 року, представниками КП «Муніципальна варта» було повідомлено, що наказом Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради від 12.04.2024 року №161р вищезазначений дозвіл було скасовано. Наказ надано для перегляду шляхом ознайомлення із фото на планшеті. Пунктом 2 наказу зазначено : «Копію наказу про анулювання Дозволу з супровідним листом передати Заявнику через Центр надання адміністративних послуг м.Запоріжжя не пізніше п`яти робочих днів із дня підписання та реєстрації цього наказу». Станом на 21.04.2025 року офіційно Відповідача сповіщено не було. Наказ про анулювання Дозволу Відповідачу не направлявся, сповіщень щодо отримання наказу від ЦНАП м.Запоріжжя не надходило. З метою урегулювання порушеного питання, ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» звернулось до Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації із листом від 20.06.2024 року № 155 «Щодо надання згоди на здійснення переукладання тротуарної плитки та оновлення клумби за адресою проспект Соборний, буд.226». Листом від 12.07.2024 року № 09068/08-26 «Про надання згоди на здійснення переукладання тротуарної плитки та оновлення клумби» та повідомлено, що відповідно до п.4 розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 12.02.2024 №64, земельні ділянки передано у комунальну власність територіальної громади міста Запоріжжя. Враховуючи вище зазначене, Відповідач звернувся до Запорізького національного університету, у зв`язку з чим, було укладено між сторонами Договір від 02 липня 2024 року про благодійну допомогу «у вигляді виконання робіт на безоплатній основі з благоустрою земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний 226». Тобто надані Запорізьким національним університетом пояснення не вказують на порушення прав третьої сторони, а лише висвітлюють співпрацю ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» та Третьої сторони і добровільний характер взаємовідносин.

Прокурор скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

Представник третьої особи, на стороні позивача підтримав позовні вимоги прокурора, у поясненнях зазначив, що Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації від 12.02.2024 № 64 Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.04.2025 3 земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:036:0297 площею 2,2069 га було поділено на дві земельні ділянки: кадастровий номер 2310100000:04:036:0299 площею 1,9147 га кадастровий номер 2310100000:04:036:0300 площею 0,2922 га та надано ЗНУ в постійне користування земельну ділянку державної власності площею 1,9147 га кадастровий номер 2310100000:04:036:0299, яка розташована по пр. Соборний, 226 у місті Запоріжжя. 21.02.2024 р. біля адміністративної будівлі 9-го корпусу ЗНУ з боку пр. Соборний, 226 невстановленими особами були здійснені будівельні роботи, а саме: проведено бетонування та зварювальні роботи металевого каркасу на земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:04:036:0299, яка належить ЗНУ. Не отримавши будь-яких пояснень від будівельників, працівники ЗНУ викликали співробітників Дніпровського відділу поліції. Після огляду місця події нарядом поліції та надання відповідних пояснень, відомості було внесено до журналу ЄО № 3826. Жодні фізичні та юридичні особи не звертались до Запорізького національного університету щодо отримання у тимчасове користування частини земельної ділянки, з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299. Дозвіл на будівництво будівель, споруд, або розміщення тимчасових споруд, малих архітектурних форм, на земельній ділянці, з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 з боку будівлі по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі Запорізьким національним університетом жодним фізичним та юридичним особам не надавався.

Представник третьої особи, на стороні відповідача у письмових поясненнях зазначив, що ТОВ "КНІС" не погоджувало відповідачу проект на тимчасову прибудову до орендованого приміщення. Щодо земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна будівлі літ.А-2 по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі. ТОВ «КНІС» з 2001 року є власником об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.2001, укладеного з Фондом державного майна України. При зверненні в 2001 році до органу місцевого самоврядування вимогою для оформленням права на користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості за адресою: пр. Соборний, 226 було вилучення цієї земельної ділянки від її користувача Запорізької державної інженерної академії Неодноразові звернення ТОВ «КНІС» до Запорізької державної інженерної академії стикалися з необґрунтованими відмовами, що суперечить прямій нормі закону: набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельні ділянці є підставою припинення права її користування (п. е ст. 141 Земельного кодексу України). Переоформлення земельної ділянки на ТОВ «КНІС» не відбулося в супереч ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України. 01.01.2013 набув чинності Закон України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким внесено зміни до Земельного кодексу України Відповідно до цих змін в державній власності залишилися: земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; земельні ділянки, які перебуваються у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; земельні ділянки які належать до земель оборони. Таким чином з 01.01.2013 земельна ділянка, під об`єктом нерухомості, який належить ТОВ «КНІС» на праві власності, є комунальною власністю Запорізької міської територіальної громади. Однак, в супереч земельному законодавству була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по пр. Соборному, 226, в межах Державного акту на право постійного користування на землю Серія І-ЗП №000648 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1933 та без врахування прав третіх осіб (власників нерухомого майна) на території запитуваної земельної ділянки. На думку ТОВ "КНІС" такі дії порушують норми ст. 28 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV«Про землеустрій» в частині зобов`язань розробника інформувати зацікавлених осіб про здійсненням землеустрою. При подані заяви на поділ земельної ділянки підставою є схема поділу земельної ділянки, але ТОВ «КНІС», як зацікавлена особа та власник нерухомого майна, не був повідомлений про здійснення такого виду землеустрою. Без узгодження схеми поділу між власниками майна (на час розроблення даного виду документації із землеустрою, розпорядженням голови Запорізької обласної адміністрації від 27.09.2023 №532 право постійного користування було припинено), були проведені роботи, які позбавили ТОВ «КНІС» частини земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування об`єкту нерухомості пр. Соборному, 226 в м. Запоріжжі. ТОВ «КНІС» листом № 07 від 30.11.2023 року (вх. № 1906/01/01-24 від 04.12.2023 р. зверталося до Запорізького національного університету та просило врахувати інтереси товариства щодо користування земельною ділянкою по пр. Соборному 226 в м. Запоріжжі при виготовленні технічної документації з поділу земельної ділянки. Відповідь Запорізького національного університету на лист № 07 від 30.11.2023 року (вх. № 1906/01/01-24 від 04.12.2023 р.) на адресу ТОВ «КНІС» не надходила.

У додаткових поясненнях представник третьої особи, на стороні відповідача зазначив, що ТОВ «КНІС» як власник нежитлового приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 1171,5 м2 та нежитлового приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 77 м2, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226, заперечує проти передачі у власність Запорізькому національному університету тимчасової прибудови до нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний 226, та займає земельну ділянку площею 0,0061 га з якої: 0,0044 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299; 0,0015 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300. Разом з тим, ТОВ «КНІС» не заперечує проти передачі Запорізькому національному університету у строкове користування тимчасової прибудови до нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний 226, та займає земельну ділянку площею 0,0061 га з якої: 0,0044 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299; 0,0015 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 на період дії Договору оренди нежитлового приміщення від 07.12.2023, зареєстрованого в реєстрі за №996, з зобов`язанням ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» демонтувати тимчасову споруду після закінчення строку дії Договору оренди нежитлового приміщення від 07.12.2023.

У судовому засіданні 09.07.2025, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача та третіх осіб, суд

УСТАНОВИВ:

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Статтею 83 ЗК України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В свою чергу, ст. 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Виконаною в ході проведення огляду місця події від 02.04.2024 топографічною зйомкою встановлено, що збудована ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» прибудова до нежитлового приміщення літери А-2 по проспекту Соборному, 226 у місті Запоріжжя, займає земельну ділянку площею 0,0061 га, з якої: - 0.0044 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 державної форми власності; - 0.0015 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 комунальної форми власності; - 0.0002 га частина несформованої земельної ділянки комунальної форми власності.

У даному випадку Запорізька міська рада та Запорізька обласна державна адміністрація позбавлені можливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою на якій знаходиться самочинно збудований ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» об`єкт, а тому необхідність захисту порушеного права є очевидною.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19).

Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

В свою чергу відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням наведених вимог закону, а також положень ст.ст. 15, 16, 17, 319, 386 Цивільного кодексу України Запорізька міська рада та Запорізька обласна державна адміністрація мають право звернутися до суду за захистом порушеного права як власники земель комунальної та державної власності відповідно, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 04.10.2024 та 23.10.2024 з фактичним викладом встановлених обставин самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності, для з`ясування намірів міської ради щодо вжиття заходів судово-претензійного характеру.

Як власник спірної земельної ділянки, враховуючи, що відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, Запорізька міська рада повинна була вжити заходів до усунення порушень законодавства, зокрема шляхом пред`явлення позовної заяви.

Натомість, жодних заходів Запорізькою міською радою не вжито.

Окрім цього, Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлено листи від 04.10.2024 та 15.11.2024 до Запорізької обласної державної адміністрації з фактичним викладом встановлених обставин самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності, для з`ясування намірів облдержадміністрації щодо вжиття заходів судово-претензійного характеру.

Однак, жодних заходів Запорізькою облдержадміністрацією не вжито.

Таким чином, з моменту встановлення факту самочинного будівництва, а також з часу повідомлення про зазначені факти порушень прокуратурою, Запорізькою міською радою та Запорізькою обласною державною адміністрацією до цього часу не вжито відповідних заходів щодо усунення наведених порушень законодавства.

Викладене вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень та свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави протягом розумного строку.

Моніторингом офіційного веб-порталу судової влади України «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судів відсутні справи за позовом Запорізької міської ради або Запорізької обласної державної адміністрації до ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ».

Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою та Запорізькою обласною державною адміністрацією захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

За висновком суду, прокурором належним чином обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в спірних правовідносинах в особі Запорізької міської ради та Запорізької обласної державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «КНІС» на праві власності належать: нежитлове приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 1171,5 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2842973823060; нежитлове приміщення, /літ.А-2/, загальною площею 77 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226, приміщення 3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2842999523060.

07.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНІС» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове, платне користування: нежитлове приміщення, /літ.А-2/, загальна площа 77,0 кв.м, яке зареєстроване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 226, приміщення 3 (три); та нежитлове приміщення, /літ.А-2/, яке зареєстроване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 226, приміщення 2 (два), у складі: торгівельний зал № 1, площею 119,3 кв.м, кабінет охорони № 2, площею 4,5 кв.м, санвузол № 3, площею 2,4 кв.м, комора № 4, площею 17,8 кв.м, ліфт № 5, площею 3,4 кв.м, склад № 6, площею 64,1 кв.м. склад № 7, площею 5,3 кв.м, кабінет № 8, площею 15,3 кв.м, склад № 9, площею 8,7 кв.м, сходова клітина №12, площею 12.1 кв.м, санвузол № 13, площею 4,3 кв.м, - що разом становить 257,2 кв.м та розташовано на першому поверсі будівлі «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР». Схематичне розміщення Об`єкта оренди в будівлі визначено в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 5.2.8 Договору, Орендар має право власними силами та за власний рахунок звести тимчасову прибудову до Об`єкту оренди для розміщення своїх складських та адміністративних приміщень розмір 70 (сімдесят) кв.м. Проект на тимчасову прибудову узгоджується з Орендодавцем.

Вказані об`єкти нерухомого майна розташовані у будівлі літ. А-2 по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі, яка, в свою чергу, повністю розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300, площею 0.2922 га.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 проведена 05.12.2023.

Вказана земельна ділянка утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0297 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300.

12.02.2024 головою Запорізької обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації прийнято розпорядження № 64 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Запорізькому національному університету площею 2,2069 га» (далі Розпорядження).

Пунктом 1 Розпорядження затверджено Запорізькому національному університету технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 2,2069 га кадастровий номер 2310100000:04:036:0297, яка розташована по пр. Соборний, 226 у місті Запоріжжя, з земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, на підставі якої сформовано дві земельні ділянки без зміни цільового призначення: кадастровий номер 2310100000:04:036:0299 площею 1,9147 га та кадастровий номер 2310100000:04:036:0300 площею 0,2922 га.

Згідно пункту 2 Розпорядження земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 надана Запорізькому національному університету в постійне користування.

Відповідно до пункту 4 Розпорядження земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 передано у комунальну власність територіальній громаді м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради від 14.08.2024 № 97/50 «Про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя земельної ділянки по пр. Соборному, 226» земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300, площею 0,2922 га прийнята у комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя.

Листом виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2024 03/03.3- 32/02986 було направлено проект акту приймання-передачі, підписаний з боку міської ради, до Запорізької обласної державної адміністрації для підписання.

Листом від 20.11.2024 № 16622/08-40 Запорізька обласна державна адміністрація повернула до Запорізької міської ради підписаний з боку Запорізької обласної державної адміністрації акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 0,2922 га, яка розташована по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжя.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 22.02.2024 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 за Запорізькою обласною державною адміністрацією та право постійного користування даною ділянкою за Запорізьким національним університетом.

23.02.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 за Запорізькою обласною державною адміністрацією, та в подальшому, 04.02.2025 зареєстровано право комунальної власності за Запорізькою міською радою.

Прокурор та позивачі підтвердили, що відповідач не отримував у власність або користування земельну ділянку із земель державної та комунальної форм власності, що прилягають до орендованих ним приміщень по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі. Звернень з цих питань від відповідача до Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради та Запорізького національного університету не надходило.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не зверталось та не отримувало від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0297, 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300, по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжя, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основною складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не подавало Повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, у відповідності до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, 01.02.2023 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК «БУДМІКС» (Виконавець) укладено договір підряду № 01/02 (Договір підряду), відповідно до якого Виконавцем здійснено кошторисний розрахунок виконання ремонтно-будівельних робіт на об`єкті: пр. Соборний, 226. Вказаний кошторисний розрахунок затверджений Замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ».

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК «БУДМІКС» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» почало здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, прилеглій до орендованих ним нежитлових приміщень по проспекту Соборному, 226 у місті Запоріжжі, що підтверджується протоколом огляду місця події від 19.02.2024.

Виконаною в ході проведення огляду місця події від 02.04.2024 топографічною зйомкою встановлено, що збудована Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» прибудова до нежитлового приміщення літери А-2 по проспекту Соборному, 226 у місті Запоріжжя, займає земельну ділянку площею 0,0061 га, з якої: - 0.0044 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299; - 0.0015 га частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300; - 0.0002 га частина несформованої земельної ділянки комунальної форми власності.

Прокурор та позивачі у справі зазначили, що в період приблизно з лютого 2024 року, Товариство зх. обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» самовільно зайняло земельну ділянку, загальною площею 0,0061 га, що примикає до будівлі нежитлового приміщення літери А-2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя, з тильної сторони та складається з частини земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 0,0044 га, що на праві постійного користування передана Запорізькому національному університету, частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 0,0015 га, що належить територіальній громаді міста Запоріжжя та частини несформованої земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0002 га, що належить територіальній громаді міста Запоріжжя.

На вказаній земельній ділянці Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» без затвердженого проекту, не маючи відповідних дозвільних документів, здійснило реконструкцію будівлі нежитлового приміщення літери А-2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя, шляхом зведення прибудови, яка відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи, за всіма ознаками, наведеними в законодавчих актах у сфері будівництва є об`єктом капітального будівництва. З огляду на положення ст. 376 Цивільного кодексу України, статей 26, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вищенаведені обставини свідчать про здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» самочинного будівництва на земельних ділянках державної та комунальної власності, що змусило прокурора звернутися з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб визначений частиною другою цієї статті.

Положеннями статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Указані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, ефективним в даному випадку способом захисту прав Запорізької міської ради та Запорізької обласної державної адміністрації є саме усунення перешкоди Запорізькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 44 м2 та Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 15 м2 та несформованою земельною ділянкою комунальної форми власності площею 2 м2, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, площею 61 м2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя біля будівлі нежитлового приміщення літери А-2.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 (провадження № 12-26гс19) та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 914/1623/17, від 26.05.2020 у справі № 906/656/19, від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, від 14.07.2021 у справі № 922/1125/19.

Відповідно до пунктів «а», «б», «в» частини першої статі 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частини перша, друга, третя статті 78 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності (пункт «б» частини першої статті 80 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною першою, другою статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317, частини першої статті 327 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною восьмою даної статті передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель, тощо.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частинами другою та третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (абзац шістнадцятий статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV).

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 Цивільного кодексу України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 Цивільного кодексу України). Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» новостворене нерухоме майно було збудоване з порушенням норм чинного законодавства, оскільки використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними вважається самовільно зайнятою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак, свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не отримувало у власність або користування земельну ділянку із земель державної та комунальної форм власності, що прилягають до орендованих ним приміщень по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжя.

Звернень з цих питань від Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Запорізької обласної державної адміністрації та Запорізької міської ради не надходило.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не зверталось та не отримувало від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0297, 2310100000:04:036:0299 та 2310100000:04:036:0300, по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжя, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основною складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не подавало Повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надає право виконувати будівельні роботи.

Крім того, за фактичними обставинами справи наймодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «КНІС» не є власником ані земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0297 до її поділу, ані земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300.

Також за Товариством з обмеженою відповідальністю «КНІС» не зареєстровано жодне право користування вказаними земельними ділянками.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наводиться визначення замовника будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Тобто, лише замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ», мало право на отримання вихідних даних для будівництва та отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

Більше того, для отримання відповідних документів, відповідач повинен був надати правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Таким чином, твердження відповідача, що саме підрядник в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМІКС» мав отримати дозвільні документи для будівництва не відповідають нормам чинного законодавства.

Абзацом 2 частини 9 ст. 120 Земельного Кодексу України встановлено, що вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника) об`єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 11 ст. 120 Земельного кодексу України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Результат аналізу наведених норм матеріального права, дає підстави дійти висновку про те, що особа, яка набула нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, яка не перебувала у власності чи користуванні продавця нерухомого майна, не набуває автоматичного права власності на таку земельну ділянку, а зобов`язана протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на нерухоме майно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передання їй у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить їй на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 Земельного кодексу України.

Отже, відповідач не набув жодних майнових прав на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Враховуючи той факт, що земельна ділянка є природним ресурсом, то положення Цивільного кодексу України повинні застосовуватись до відносин користування чужою земельною ділянкою для реконструкції лише у випадку, коли відповідні відносини не врегульовані іншими актами законодавства. Як вбачається з вище наведеного, зазначені відносини врегульовані Земельним кодексом України.

Аналіз положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що ЦК України містить загальні норми права, якими врегульовані відносини із користування земельною ділянкою, що виникають в результаті найму (оренди) будівлі або капітальної споруди. Натомість відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею належить до сфери регулювання ЗК України. ЗК України як спеціальний закон пов`язує виникнення права постійного користування із фактом державної реєстрації цих прав, який відповідатиме Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якому передує рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, землі яких перебувають у державній або комунальній власності.

Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться індивідуально визначене нерухоме майно, а також ділянкою, яка прилягає до нерухомого майна, повинно відбуватися на підставі рішення уповноваженого органу та зареєстроване з дотриманням вимог чинного законодавства. (пункт 44 постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №1.380.2019.001239).

Враховуючи викладене, для початку виконання будівельних робіт відповідач повинен був отримати правовстановлюючі документи на користування спірною земельною ділянкою.

Хоча договір оренди нежитлового приміщення від 07.12.2023, зареєстрованим в реєстрі за № 996, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не дає права останньому на будівництво, реконструкцію зі зміною зовні зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, або розміщення тимчасових споруд, слід зазначити, що відповідно до п. 5.2.8 цього Договору проект на тимчасову прибудову узгоджується з Орендодавцем.

У своїх письмових поясненнях у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю «КНІС» зазначило, що не погоджувало відповідачу проект на тимчасову прибудову до орендованого приміщення.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» не отримувало у власність або користування земельну ділянку із земель державної та комунальної форм власності, що прилягають до орендованих ним приміщень по пр. Соборному, 226 у м. Запоріжжі.

Таким чином, споруда, що прибудована Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до нежитлового приміщення /літ.А-2/ по пр. Соборному, 226 у місті Запоріжжі є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 ЦК України, оскільки збудована без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідач у справі не спростував доводи прокурора та позивачів, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Під час розгляду справи встановлено, що викладені прокурором у позові факти та обставини свідчать про порушення земельного та містобудівного законодавства під час забудови вищевказаних земельних ділянок комунальної власності, що знаходиться за адресою: пр. Соборний, 226 у місті Запоріжжя.

Самочинною забудовою земельної ділянки розташованої за адресою: пр. Соборний, 226 у місті Запоріжжя створено перешкоди власникам та постійному користувачу у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки відповідно до її призначення та відповідно до встановленої законом мети, нівелює спеціальний статус цих земель та можливість подальшої передачі цих земель відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади. Повернення земельної ділянки у тому стані, який є на теперішній час, не призведе до поновлення порушених інтересів держави у повному обсязі, оскільки наявна на земельній ділянці самочинна забудова беззаперечно створюватиме перешкоди власнику та постійному користувачу при подальшій реалізації правомочностей щодо цієї земельної ділянки, так і залишиться невирішеним та буде існувати надалі. Вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки відповідно до приписів ст. 212 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 50, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (вул. Червона, 34, м. Запоріжжя, 69010, ідентифікаційний номер юридичної особи 416969680) усунути перешкоди Запорізькій обласній державній адміністрації(пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний номер юридичної особи 00022504) у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0299 площею 44 м2 та Запорізькій міській раді (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0300 площею 15 м2 та несформованою земельною ділянкою комунальної форми власності площею 2 м2, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, площею 61 м2, що знаходиться за адресою: проспект Соборний, 226 у місті Запоріжжя біля будівлі нежитлового приміщення літери А-2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (вул. Червона, 34, м. Запоріжжя, 69010, ідентифікаційний номер юридичної особи 416969680) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 18.07.2025.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.