Ухвала від 18.07.2025 по справі 43/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.07.2025Справа № 43/216 (910/8962/25)

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Омельченка Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (ідентифікаційний код 32983828) - Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп", від імені якого діє розпорядник майна арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, про забезпечення позову

За позовом Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп" розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

до Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп"

(ідентифікаційний код 33194679)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс"

(ідентифікаційний код 39500300)

Товарної біржі "Міжрегіональний біржовий центр"

(ідентифікаційний код 34796683)

Одеської міської ради (ідентифікаційний код 26597691)

Колективного підприємства "Будова" (ідентифікаційний код 22484783)

про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов`язання вчинити дії

у межах справи № 43/216

за заявою Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп"

(ідентифікаційний код 33194679)

про банкрутство

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 43/216 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп".

У межах цієї справи до Господарського суду м. Києва звернулось ТОВ "Еквітел" уповноважена особа засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп", від імені якої діє розпорядник майна арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, з позовом до Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс", Товарної біржі "Міжрегіональний біржовий центр", Одеської міської ради, Колективного підприємства "Будова" про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов`язання вчинити дії, за змістом якої просить:

- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ЗАТ "Танго-Дельта Груп", що відбувся 03.02.2015, оформлений протоколом аукціону з продажу майна ЗАТ "Танго-Дельта Груп" (код ЄДРПОУ 33194679) від 03.02.2015;

- визнати недійсним договір з переможцем аукціону по реалізації об`єктів нерухомого майна підприємства-банкрута, укладений 03.02.2015 між Товарною біржою "Міжрегіональний біржовий центр" (ідентифікаційний код 34796683) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300);

- визнати за Закритим акціонерним товариством "Танго-Дельта Груп" (ідентифікаційний код 33194679) права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 27.11.2017, укладеним між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим № 372;

- визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс", як замовником будівництва, та Колективним підприємством "Будова", як генеральним підрядником, договір, предметом якого є будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300) та Колективне підприємство "Будова" (ідентифікаційний код 22484783) привести земельну ділянку площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 у первісний стан (стан, існуючий на 03.02.2015) шляхом знесення збудованих ними на такій земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва об`єкту "Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська 3" та відновлення раніше розміщеного на ній, належного Закритому акціонерному товариству "Танго-Дельта Груп" майна, а саме: нежилих будівель виробничого призначення, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Карантинна, буд. 21/1, що складалися з нежилих будівель літ. "А3", "А4", "A6", "А9" загальною площею 2 424,9 кв. м, навісів літ. "П", "Р", "С"; нежилої будівлі виробничого призначення, літ. "А7", розташованої за за адресою: м. Одеса, вул. Карантина, буд. 21/2, загальною площею 1 263,1 кв. м; нежилої будівлі виробничого призначення, літ. "А8", розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька (Ярославська), 10/1, загальною площею 7 416,8 кв. м; нежилої будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська (Бебеля), буд. 3, що складаються з будівель літ. "А", "А1", "А2", "A3", "A5", загальною площею 4032,0 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вибуття із власності належних Закритому акціонерному товариству "Танго-Дельта Груп" активів у вигляді об`єктів нерухомого майна та прав на землю було наслідком грубого порушення порядку організації та проведення продажу майна банкрута, що призвело до дефектності відповідного аукціону і, як наслідок, до продажу таких активів за необґрунтовано низькою вартістю, у зв`язку з чим виникла неможливість задоволення вимог кредиторів у межах справи № 43/216, чим порушено майнові права та інтереси її учасників.

Одночасно із позовом до суду також надійшла заява Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп", розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення шляхом:

- накладення арешту на об`єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках;

- встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше) щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у таких житлових будинках), замовником будівництва яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300);

- встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300).

В обґрунтування необхідності забезпечення позову обраним заявником шляхом останній вказує на те, що з метою захисту майнових прав учасників справи про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп" та забезпечення можливості задоволення вимог його кредиторів було ініційовано звернення до суду з відповідним позовом, направленим на відновлення незаконно відчужених активів банкрута, зокрема, у вигляді прав на землю, що забезпечить в послідуючому можливість проведення належної, згідно вимог законодавства, процедури відчуження майна банкрута задля якнайвигіднішого його продажу та погашення вимог кредиторів.

Зокрема, як зазначає заявник, проведення оскаржуваного аукціону зумовило набуття його переможцем (ТОВ "Діа-Лекс") прав користування під забудову земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, які не були предметом оцінки активів банкрута та безпосереднім лотом такого аукціону, однак визначена експертним шляхом вартість зазначеного права в рази перевищувала початкову, а тим більше сплачену набувачем ціну.

Тобто, як підсумовує заявник, по суті мало місце прихованого (незаконного) захоплення належного ЗАТ "Танго-Дельта Груп" права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 для її забудови.

Зважаючи на зазначені обставини, позивач уважає, що поновлення порушених прав у межах поданого позову полягає в т.ч. у відновленні (поверненні) такого права на землю законному власнику - ЗАТ "Танго-Дельта Груп".

У той же час, ТОВ "Діа-Лекс" в повній мірі реалізовуються незаконно набуті права на таку земельну ділянку шляхом здійснення її забудови - будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська 3, на підтвердження чого заявником надано декларацію про початок будівельних робіт, судові рішення з приводу ведення відповідного будівництва та здійснено посилання на веб-сайт: https://lun.ua/uk/%D0%B6%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0, на якому розміщеною інформацією підтверджується здійснення ТОВ "Діа-Лекс" як замовником із залученням в якості генпідрядника КП "Будова" такого будівництва.

При цьому, заявник звертає увагу на те, що розміщеною на вказаному веб-ресурсі інформацією підтверджується перебування об`єкту будівництва на завершальному етапі, що створює об`єктивну загрозу нівелювання можливості досягнення мети поданого позову у випадку його задоволення судом, адже завершення такої незаконної забудови і введення відповідних будівель в експлуатацію за час вирішення ініційованого спору взагалі нівелює можливість поновлення прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на таке майно в будь-який спосіб, оскільки очевидно права власності перейдуть до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, а речові права на землю стануть об`єктом їх спільної власності.

За наведених обставин, заявник уважає за доцільне вжиття заходів забезпечення позову обраним ним шляхом.

Розглянувши заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп", розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Правила застосування заходів забезпечення позову регламентовані положеннями глави 10 розділу І ГПК України, зокрема статті 136-144 цього Кодексу.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 19.01.2021 у справі № 902/774/20, від 25.01.202Г у справі № 902/775/20, від 31.08.2021 у справі № 910/5116/21, від 07.09.2021 у справі № 910/6481/21, від 08.12.2021 у справі № 927/481/21, від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 11.02.2022 у справі № 927/893/21, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд зазначає, що поновлення порушених прав в межах поданого позову полягає в т.ч. у відновленні (поверненні) права ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на земельну ділянку, що можливо виключно шляхом повернення у користування земельної ділянки площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 з приведенням її у стан, який існував до захоплення - тобто шляхом знесення самочинного будівництва та відновлення майна банкрута.

У той же час, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ТОВ "Діа-Лекс" права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 з її цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, та здійснення на підставі дозволів забудови такої земельної ділянки створює об`єктивну загрозу нівелювання можливості досягнення мети поданого позову у випадку його задоволення судом, оскільки, дає повноцінні правомочності такій особі щодо розпорядження таким майном (незавершеним будівництвом) шляхом його подальшого відчуження чи обтяження правами третіх осіб.

Суд бере до уваги те, що завершення можливої незаконної забудови і введення відповідних будівель в експлуатацію взагалі нівелює можливість поновлення будь-яких речових прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на таке майно в будь-який спосіб, адже, права власності перейдуть до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, а речові права на землю стануть об`єктом їх спільної власності.

У підтвердження можливого виникнення наведених обставин, зокрема, вказує такий статус об`єкта будівництва як "продажі відкриті" та безпосередня фотозвітність ходу будівництва, в рамках якого 3 будинки вже збудовано, але ще не введено в експлуатацію, а 4 - ще будуються. Така інформація вбачається із відомостей веб-ресурсу "ЛУН" за посиланням: https://lun.ua/uk/%D0%B6%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0.

Відтак, незаперечним є те, що із завершенням такого будівництва ймовірно відбудеться перехід прав власності на площі побудованих будівель на користь фізичних та юридичних осіб, що об`єктивно може відбутись вже за час вирішення ініційованого спору з огляду на готовність 3 будинків із 7, адже саме продаж збудованої нерухомості є предметом здійснення такої діяльності як будівництво житлових будинків.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже, накладення арешту на майно у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків та майнових прав на квартири у таких будинках не завдасть шкоди та збитків відповідачу 2, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Тим самим, буде попереджено можливе порушення права та інтересів інших осіб, потенційних покупців такого майна (майнових прав), адже при задоволенні позову матиме місце набуття ними у власність незаконно збудованого майна, що в послідуючому може вплинути на реалізацію ними правомочностей власників такого майна.

Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 915/373/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, а також від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18 і від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20 (щодо аналогічних за змістом положень Цивільного процесуального кодексу України).

Відтак, суд уважає, що накладення арешту на об`єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках по суті спрямоване на збереження цих об`єктів власності та існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що у випадку задоволення позову забезпечить можливість відновлення прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на спірну землю та попередить можливе завдання збитків особам, які за час вирішення спору можуть набути речових прав на площі відповідного об`єкту будівництва.

Крім цього ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).

Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.

Відтак, накладення арешту, як спосіб забезпечення позову, не порушує права особи, в цьому випадку відповідача 2, якою здійснюється будівництво відповідних об`єктів прав власності.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а згідно ч. 2 цієї ж статті судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав (ч. 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оскільки наслідками вирішення спору за поданим позовом може стати встановлення незаконності здійснення ТОВ "Діа-Лекс" будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська 3, то доцільним є встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у відповідних житлових будинках), які виникають в рамках такого будівництва.

При цьому, суд наголошує, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою і так само як і арешт нерухомого майна не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності власника цього майна (висновки в постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20).

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Співмірність та адекватність визначених заходів шляхом арешту та встановлення заборони із заявленими позивачем позовними вимогами полягає в тому, що по суті ініційовано спір, в т.ч. про відновлення прав власності на майно та прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:21:017:0010 за рахунок в тому числі зобов`язання знести незаконно розпочату забудівлю такої земельної ділянки, у зв`язку з чим подальше (до вирішення спору судом) відчуження чи обтяження відповідних речових прав або ж завершення будівництва із введенням відповідних об`єктів в експлуатацію може нівелювати можливість досягнення такої мети, навіть за рахунок нових позовів, адже, введення в експлуатацію будівель і реєстрація прав на їх площі за невизначеним колом фізичних і юридичних осіб може унеможливити в цілому відновлення порушених прав позивача.

Крім того, суд також бере до уваги, що такі заходи направлені на збереження існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що в тому числі, направлено на попередження можливого порушення прав та інтересів інших осіб, потенційних покупців новозбудованого майна, адже, при задоволенні позову матиме місце набуття ними у власність незаконно збудованого майна, що в подальшому може вплинути на реалізацію ними правомочностей власників такого майна.

Близькі за змістом висновки про доцільність та адекватність таких заходів забезпечення при вирішені подібних спорів викладені Верховним Судом у постановах від 05.09.2022 у справі № 758/10187/21-ц, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20, від 10.11.2020 у справі № 915/167/20, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20. При цьому, така правова позиція є сталою в практиці вищої судової інстанції, адже, аналогічного висновку про доцільність заборони введення об`єкту в експлуатацію до вирішення спору про його знесення, дотримувався ще Вищий господарський суд України в своїй постанові від 08.06.2016 у справі № 910/27779/14.

Стосовно прав та інтересів інших учасників спору за поданим позовом, то слід констатувати, що вжиття зазначених заходів жодним чином не обмежить їх права та законні інтереси, в тому числу й ТОВ "Діа-Лекс" та КП "Будова", оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд також виходить з того, що вжиття заходів в сукупності свідчать про можливість досягнення захисту прав та інтересів, з метою чого ініційовано звернення з відповідних позовом до суду у цій справі, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено.

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У свою чергу, суд виходить з того, що оскільки спір у цій справі не стосується корпоративних відносин, то за таких обставин обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300), є правомірним, оскільки, конкретно визначена дія, яка вчинятиметься щодо об`єкту, прямо стосується предмету позову.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заявлених заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Разом з тим, суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача станом на час вирішення спору в суді, виключить можливе порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та інших учасників справи про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп", а також надасть можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при його виконанні у випадку задоволення даного позову, що в свою чергу сприятиме можливості наповнення ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, зокрема, й забезпеченого.

За таких обставин, суд уважає заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп" розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Зважаючи на вжиті судом заходи забезпечення позову, з урахуванням встановлених судом обставин, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта Груп" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел", від імені якого діє розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства «Танго-Дельта Груп» - розпорядника майна ТОВ «Еквітел» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича до Закритого акціонерного товариства «Танго-Дельта Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», Товарної біржі «Міжрегіональний біржовий центр», Одеської міської ради, Колективного підприємства «Будова» про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов`язання вчинити дії вжити заходи забезпечення шляхом:

2.1. накладення арешту на об`єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках;

2.2. встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше) щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у таких житлових будинках), замовником будівництва яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300);

2.3. встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, тобто з 18.07.2025, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки, тобто до 19.07.2028.

4. Ухвала може бути оскаржена у порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Стягувач: уповноважена особа засновників (акціонерів) ЗАТ «Танго-Дельта Груп» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквітел» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 32983828), інтереси якого представляє розпорядник майна, арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14.01.2022).

Боржники:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 3; ідентифікаційний код: 39500300);

- Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 44245840).

Суддя Л.В. Омельченко