Ухвала від 14.07.2025 по справі 463/2092/25

Справа №463/2092/25

Провадження №1-кс/463/4474/25

УХВАЛА

слідчого судді

14 липня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників заявника адвокатів ОСОБА_3 , (всі в режимі відеоконференції), ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), детектива ОСОБА_6 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

встановила:

Представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 року у справі №712/13118/24 (провадження №1-кс/712/5627/24 в межах кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021 року на майно, а саме: грошові кошти долари США, загальною кількістю сумою 1 229 200 (один мільйон двісті двадцять дев?ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182 000 (сто вісімдесят дві тисячі), що вилучені 14.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання покликався на те, що ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора - прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , та: 1) накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти - долари США, загальною кількістю сумою 1 229 200 (один мільйон двісті двадцять дев?ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182 000 (сто вісімдесят дві тисячі), що вилучені 14.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) передано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно, а саме: грошові кошти - долари США, загальною кількістю сумою 1 229 200 (один мільйон двісті двадцять дев?ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182 000 (сто вісімдесят дві тисячі), що вилучені 14.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважають, що арешт на зазначене вище майно накладено необгрунтовано, а також наразі відпала необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення позову, а відтак арешт підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так вказують що вилучені у житлі ОСОБА_7 кошти в сумі 182 000 Євро є її власними заощадженнями, що були зроблені за рахунок її доходів як фізичної особи-підприємця (код НОМЕР_2 ). Лише за останні 4 роки згідно офіційних податкових декларацій доходи ФОП ОСОБА_7 становили 13 579 412,37 грн., в тому числі за 2020-2023 роки 8 147 612 грн., а саме: за 2020 рік - 1 924 369,00 грн; за 2021 рік - 1 163 028,08 грн.; за 2022 рік - 5 060 215,36 грн. за 2023 рік - 5 431 800,37 грн.

Щодо вилучених грошових коштів в сумі 1 229 200 дол. США зазначають, що ОСОБА_7 з метою придбання об?єктів нерухомості у Одеській області, отримала вказані кошти у власність на підставі Договору позики від 21 квітня 2023 року, який було укладено між нею та ОСОБА_8 , а також Договору позики від 21 квітня 2023 року, який було укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Загальна сума отриманих грошових коштів ОСОБА_7 за даними договорами становила 1 250 000 дол. США (копії Договорів позики надаються, оригінали знаходяться у ОСОБА_7 ). На підтвердження походження коштів у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надаються копії декларацій про доходи вказаних фізичних осіб-підприємців.

За викладених обставин, вилучені грошові кошти в розмірі 182 000 Євро є власними заощадженнями ОСОБА_7 , походження яких підтверджується.

Вилучені грошові кошти в сумі 1 229 200 дол. США є власністю ОСОБА_7 , які вона отримала на підставі Договорів позики з метою придбання об?єктів нерухомості, що підтверджується відповідними документами.

Отже, зазначені грошові кошти є тимчасово вилученим майном, не мають жодного відношення до обставин розслідуваного кримінального провадження, не є речовими доказами, оскільки не встановлюють будь-яких обставин у кримінальному провадженні та мають бути повернуті їх законному володільцю.

Зауважують, з часу вилучення у ОСОБА_7 грошових коштів пройшло майже 2 роки та органом досудового розслідування не здобуто доказів протиправного набуття нею грошових коштів, що підтверджується попередніми ухвалами слідчих суддів та матеріалами кримінального провадження №22025250000000033 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

В той же час, внаслідок вилучення всіх грошових коштів у ОСОБА_7 , остання не змогла повернути вказані кошти своїм кредиторам і 21.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення по справі № 522/6568/24 яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 заборгованість за договором позики в сумі 650 000 дол. США та 65 000 дол. відсотків за користування сумою позики а також 19 500 дол. США - 3% річних.

По справі № 522/6570/24 стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 заборгованість за договором позики від 21.04.2023 року у загальному розмірі 678 000 (шістсот сімдесят вісім тисяч) доларів США 00 центів, з яких: 600 000 доларів США- сума основного боргу; 60 000 доларів США - відсотки за користування; 18 000 доларів США - 3% річних від простроченої суми платежу.

Тобто на даний час внаслідок протиправних дій органу досудового розслідування ОСОБА_7 вже понесла збитки в сумі більше 162 500 дол. США, не рахуючи основного боргу.

28.03.2025 р. в ході виконавчих проваджень, з банківських рахунків ОСОБА_7 було стягнуто 807 615,63 грн (докази додаються). Банківські рахунки та нерухоме майно, належне ОСОБА_7 на даний час арештоване внаслідок протиправного вилучення у неї грошових коштів органами досудового рослідування, виконавцем здійснюються дії по зверненню стягнення на майно ОСОБА_7 .

Необхідність в арешті грошових коштів відпала після виділення матеріалів з кримінального провадження № 62021000000000861 в окреме кримінальне провадження №22025250000000033 за підозрою ОСОБА_10 згідно постанови прокурора від 20.01.2025 року.

Так, як було згадано, 04.11.2024 до слідчого судді надійшло клопотання прокурора ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 про накладення арешту на спірні грошові кошти.

У даному клопотанні прокурор виклав фабулу кримінального провадження, яка зводиться до фактично до ухилення від сплати податків.

В ході розгляду поданого клопотання, прокурор також подав до суду складене 08.11.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_10 за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, яке було враховане слідчим суддею під час розгляду клопотання.

Після накладання арешту на вказані грошові кошти 20.01.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_10 за ч.3 ст.27, ч.3 ст. 212 КК України - виділені в окреме провадження.

При цьому згідно Постанови прокурора від 20.01.2025 про виділення матеріалів в окреме провадження - ні постанова про визнання речовим доказом, ні самі речові докази (грошові кошти), ні інші вилучені у ОСОБА_7 речі - до матеріалів кримінального провадження №22025250000000033 - не передано.

Також зауважують, що ОСОБА_7 не є окремим «фігурантом» даного кримінального провадження, обшук в її приміщенні проводився лише тому, що прокурор в клопотанні на обшук зазначив, що ОСОБА_10 використовує приміщення, належне його «цивільній дружині» - ОСОБА_7 для своєї діяльності.

Тобто, прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт коштів, свідомо вводив слідчого суддю в оману в частині того, що вказані кошти необхідно арештувати для можливості їх спеціальної конфіскації та конфіскації як покарання, та в якості речових доказів для доведення факту видачі сертифікатів за готівкові кошти з огляду на предявлену ОСОБА_10 підозру - адже прокурор не передав їх до кримінального провадження №22025250000000033, де було складено повідомлення про підозру ОСОБА_10 , єдиною особою, з якою є хоч якийсь зв?язок у власника вилучених коштів - ОСОБА_7 .

Отже, вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, які перебувають надалі у кримінальному провадженні № 62021000000000861 - не можуть виконувати, а ні функцію речових доказів, ні функцію спеціальної конфіскації чи конфіскації як виду покарання до ОСОБА_10 , відтак доцільність подальшого арешту майна взагалі відсутня.

Станом на 3 квітня 2025 кримінальне провадження № 62021000000000861 є таким, у якому жодній особі не пред?явлено підозри.

Офісом Генерального прокурора 14.04.2025 з кримінального провадження №62021000000000861 виділено в окреме провадження і матеріали за підозрою ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 212 КК України - у окреме кримінальне провадження №72025141000000006 від 14.04.2025.

Однак речові докази - вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти не були передані і у це кримінальне провадження, тобто залишилися в кримінальному провадженні №62021000000000861 - де наразі немає жодної підозрюваної особи, відтак і строки досудового розслідування нічим не обмежені. При тому, що саме кримінальне провадження розслідується 4 роки (з 2021 р.) 2 роки з яких після вилучення грошових коштів у ОСОБА_7 .

Тобто за два роки досудового розслідування сторона обвинувачення,

яка провела більше 150 обшуків, не здобула жодних доказів протиправного походження цих коштів, нікому не пред?явила підозру у вчиненні злочинів, за якими б вилучені кошти могли б бути речовими доказами, відтак відсутня підстава для арешту майна (збереження речових доказів).

Отже, подальше утримання вилучених грошових коштів є непропорційним втручанням у мирне володіння майном, що є грубим порушенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини.

Також вказує, що з долучених до клопотання матеріалів взагалі не вбачається будь-якого взаємозв?язку між вилученими у ОСОБА_7 коштами та діяльністю ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Звертають увагу суду, що ОСОБА_7 є достатньо забезпеченою особою, є суб?єктом підприємницької діяльності, має власну нерухомість та бізнес.

Наявність на стадії досудового розслідування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_10 вчинив кримінальний злочин не може бути ототоженено з наявністю достатніх підстав вважати, що вилучені кошти у ОСОБА_7 підлягають спеціальній конфіскації, адже прокурором не наведено переконливих доводів та не надано на їх підтвердження будь-яких доказів того, що ОСОБА_7 не є власником вилучених коштів, або ж отримала їх від ОСОБА_10 чи інших осіб, знаючи, що ці кошти здобуті протиправним шляхом.

Протиправна мета накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_7 підтверджується і необґрунтованістю пред?явленої ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підозри.

Саме через необґрунтованість пред?явлених підозр за ч.3 ст. 212 КК України, сторона обвинувачення не виділила речові докази, в т.ч. грошові кошти ОСОБА_7 , при виділенні матеріалів кримінальних проваджень відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , адже в такому разі після отримання виправдувальних вироків, їх потрібно було б повертати.

Враховуючи, що вищенаведене, керуючись правом, передбаченим ст. 174 КПК України ОСОБА_7 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 року у справі №712/13118/24 (провадження №1-кс/712/5627/24, з огляду на вищевказане.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) підтримав подане клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково зазначив, що накладення арешту на належні ОСОБА_7 грошові кошти створює для неї надмірний тягар, пов`язаний з неможливістю виконання належних зобов`язань за договорами позики. Є непропорційним меті застосування згаданого заходу забезпечення кримінального провадження та інституту права власності. Суперечать релевантним практикам ЄСПЛ, наведеним у відповідних рішеннях, зокрема «Неділенько та інші проти України». Також зазначив, що ними не заперечується той факт, що ОСОБА_7 фактично була цивільною дружиною ОСОБА_10 , проте останнє успішною бізнес леді, а відповідно не може нести відповідальність за свого уже колишнього чоловіка. Її квартира не використовувалась ОСОБА_10 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково до наведених стороною заявника обгрунтувань зазначив, що на даний час змінились обставини кримінального провадження. Так, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні виключно кримінальних правопорушень за ст. 212 КК України. Матеріали виділено в окреме провадження, однак дані речові докази (грошові кошти) не були передані в виділені кримінальні провадження.

Прокурор ОСОБА_5 як в судовому засіданні так і поданому запереченні в задоволенні клопотання про скасування арешту майна просив відмовити. Вказав, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Так, арештоване нерухоме майно має безпосереднє відношення до даного кримінального провадження оскільки підтверджує факти набуття, володіння, використання, розпорядження майном в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто отримують кошти від протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів суб?єктами господарювання. На думку слідства щодо арештованого майна і надалі існують обставини, які дають підстави стверджувати про необхідність подальшого застосування заходу забезпечення арешту майна. Доводи сторони власника майна щодо безпідставності арешту грунтуються на припущеннях, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає.

Детектив ОСОБА_6 в судовому засіданні, клопотання заперечив. Вказав, що на даний час у кримінальному провадженні проводяться слідчо-розшукові дії, про що свідчать постанови про залучення спеціаліста при проведенні досудового розслідування, а обставини, які стали підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження і надалі продовжують існувати, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021, дійшла висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що службові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 визначено органи сертифікації колісних транспортних засобів, а саме: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ( НОМЕР_3 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ( НОМЕР_4 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( НОМЕР_5 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( НОМЕР_6 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ( НОМЕР_7 ), ПП « ОСОБА_13 ». ( НОМЕР_8 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( НОМЕР_9 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ( НОМЕР_10 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( НОМЕР_11 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ( НОМЕР_12 ), які здійснюючи господарську діяльність з надання послуг із сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну кількість/вартість здійснених операцій, що надало їм можливість не відображати в податковій звітності такі операції.

Відповідно до п. 11.9 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_16 від 17.08.2012 № 521, уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку. Ці органи надають інформацію про сертифікат відповідності до підприємства, що належить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_16 , для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання згідно з вимогами, передбаченими удодатку 9 до вказаного Порядку.

Однак, реєстру колісних транспортних засобів не створено і, відповідно, призначені органи сертифікації не надають інформацію про видані сертифікати відповідності до підприємства, що належить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_16 .

При цьому призначені органи сертифікації не ведуть власних реєстрів виданих сертифікатів відповідності, що підтверджується протоколами тимчасового доступу до речей і документів, здійсненого на підставі ухвал ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, за отриманими відомостями, висновки та протоколи випробування, які передаються до призначених органів сертифікації, складаються без заїзду транспортного засобу або з формальним заїздом без здійснення фактичного огляду у випробувальних лабораторіях.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 є організаторами запровадження протиправної схеми видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів призначеними органами сертифікації: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 », а також випробувальних лабораторій, зокрема ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_19 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » та інших.

У свою чергу, вказані особи здійснюють організаційно-розпорядчі функції під час фінансово-господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання та за наслідками такої діяльності отримують основний дохід.

За отриманими відомостями, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 до своєї протиправної діяльності залучили колишнього начальника управління з акредитації органів сертифікації та інспектування ІНФОРМАЦІЯ_21 (далі ІНФОРМАЦІЯ_22 ) ОСОБА_14 , який відповідно до функціональних обов`язків відповідальний за взаємовідносини з ІНФОРМАЦІЯ_22 , а також ОСОБА_15 , яка згідно з функціональними обов`язками здійснює контроль та організацію бухгалтерського та фінансового обліку 27 підприємств, 29 фізичних осібпідприємців, 130 випробувальних лабораторій, каси, партнерів та агентів.

Крім того, вказані особи залучили до цієї протиправної схеми близько 62-х інших осіб, які виконують функції кураторів (осіб, які здійснюють пошук нових приміщень та персоналу для випробувальних лабораторій, відповідальні за розвиток і контроль за діяльністю залучених випробувальних лабораторій), фінансистів, програмістів, бухгалтерів, юристів, охоронців, водіїв / кур`єрів.

При цьому, за отриманою інформацією, ОСОБА_12 є шеф-редактором інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_23 », вміло користується своїм медійним ресурсом, надаючи послуги відповідним особам, може подати будь-яку інформацію в потрібному ракурсі, завдяки чому має на судову систему великий вплив.

З метою всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також для встановлення всіх осіб необхідно дослідити та проаналізувати реєстри виданих сертифікатів відповідності призначеними органами сертифікації. Однак ведення відповідних реєстрів не здійснюється.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_22 здійснює щорічне опитування усіх акредитованих органів з оцінки відповідності за формою Ф-08.12.86 з метою підтвердження наявного сталого досвіду робіт, як це передбачено Загальним документом НААУ «Критерії сталого досвіду органів з оцінки відповідності» (ЗД.08.00.19). Таке опитування ІНФОРМАЦІЯ_22 запроваджено з вересня 2019 року. Органи з оцінки відповідності у відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_22 надсилають відомості про проведені роботи з оцінки відповідності та сертифікації.

Так, згідно з відомостями, наданими ІНФОРМАЦІЯ_22 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у 2021 році видано сертифікати відповідності колісних транспортних засобів у кількості 36 475 шт., у 2022 році 93 801 шт.

Проте, за даними ІНФОРМАЦІЯ_24 , у 2021 році поставлено на облік 161 842 транспортні засоби, які були вперше зареєстровані на території України на підставі виданих сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у 2022 році122 031 транспортний засіб.

Таким чином, установлена розбіжність між поданою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » до ІНФОРМАЦІЯ_22 інформацією про кількість виданих сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та фактичною кількістю виданих цим товариством сертифікатів, на підставі яких здійснено реєстрацію транспортних засобів у сервісних центрах ІНФОРМАЦІЯ_25 .

Разом з тим стороною обвинувачення отримано інформацію про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 використовують свої значні фінансові та медійні ресурси, а також міцні соціальні зв`язки для впливу на працівників ІНФОРМАЦІЯ_16 з метою забезпечення безперешкодного функціонування їхньої злочинної схеми видачі сертифікатів відповідності.

Зокрема, отримано відомості про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 06.04.2021 з 18:03:34 до 18:28:04, отримавши відомості про активні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_16 , спрямовані на створення Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, обговорили план штучного перешкоджання його введенню, оскільки буде все пораховано і припинено їхню протиправну діяльність.

Станом на сьогодні у ІНФОРМАЦІЯ_16 зазначеного реєстру не створено.

За інформацією, здобутою під час досудового розслідування, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 спільно зі службовими особами вказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання у сфері випробувань (технічного контролю) та сертифікації колісних транспортних засобів акумулюють кошти у готівковій формі за здійснення технічного контролю та видачу сертифікатів, а надалі виводять у тіньовий сектор економіки, у тому числі легалізують та розміщують на банківських рахунках за кордоном, не сплачуюючи до бюджету загальнообов`язкових платежів та зборів. Указані кошти легалізуються шляхом придбання житлового та комерційного нерухомого майна, цінного рухомого майна, а також розміщення їх на зберігання в індивідуальних банківських сейфах.

Крім того, стороною обвинувачення отримано інформацію про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 до своєї протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів залучили осіб, які виконують функції агентів, що звітують про виконану роботу ОСОБА_15 , направляючи відповідні звіти у форматі «Excel», які містять такі відомості: назву області; лабораторію (наприклад ЗСС дільниця №12.20 м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.); статус лабораторіїнаша, партнер, до договору; відомості про агентів; дані про походження автомобіляСША, Європа, Корея; загальні відомості про видані сертифікати, ОТК; дані про отримані кошти.

Такі агенти також звітують ОСОБА_15 про надані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » послуги із сертифікації колісних транспортних засобів за допомогою випробувальних лабораторій: ПП « ОСОБА_16 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_26 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_27 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_28 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_30 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 »,ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 ». Звіти мітять такі відомості: назву області, відомості про суб`єкта господарювання, який виконав роботи, замовлення клієнта (наприкладUA.008.058218 від 31.05.2022 16:10:07, яке відповідає номеру сертифіката); дані про походження автомобіля та отримані кошти за послуги із сертифікації, зокрема за один транспортний засіб: США4000,00 грн., Європа2000,00 грн., Корея2700,00 гривень.

Проте, наказом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 01.08.2019 № 36/1о.д затверджено ціну на послугу з надання сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу в розмірі 60,00 грн.

Разом з цим, стороною обвинувачення встановлено та допитано як свідків фізичних осіб власників транспортних засобів щодо обставин отримання сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Відповідно до протоколу допиту свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , останніми здійснено оплату за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у сумі близько 5000,00 грн. у готівковій формі.

Під час допиту свідка ОСОБА_20 , отримано відомості, що нею здійснено оплату за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у сумі близько 2000,00 грн. у готівковій формі.

Також, під час допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 отримано відомості, що останніми оплата за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » проводились шляхом передачі представнику органу оцінки з відповідності готівки.

Окрім цього, листом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 » від 01.08.2024 № 0108-24В отримано відомості, що оплата за послуги ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з сертифікації колісних транспортних засобів здійснюється власниками транспортних засобів у готівковій формі за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, з метою виниклою необхідністю та виконання завдань кримінального провадження у кримінальному провадженні № 6202100000000861 залучено осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками працівників Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом ІНФОРМАЦІЯ_35 для проведення дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » під час видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів».

01.04.2024 залученими особами складено висновок аналітичного дослідження № 85/99-00-08-01-01-20/38683765 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацію (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або інших правопорушень за період 01.01.2021-01.08.2023.

За результатами проведеного аналітичного дослідження вбачається наступне:

1. Посадовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у періоді з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображені суми доходів отриманих від реалізації послуг з сертифікації КТЗ на загальну суму 556 100189,00 грн. у зв`язку з чим вбачається заниження сумєдиного податку ІІІ групина загальну суму15124 674,00грн.;

2. Посадовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у періоді з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображені суми доходів отриманих від реалізації послуг з сертифікації КТЗ на загальну суму 556100 189,00 грн. у зв`язку з чим вбачається заниження сумподатку на прибуток підприємствна загальну суму 51141 910,00грн.;

3.Посадовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) проігноровано вимоги щодо обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до п.181.1 ст. 181, п.183.2 ст. 183 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI(із змінами та доповненнями), що дало змогу не відображати отримані суми за надані Послуги з сертифікації КТЗ та призвело до заниженняподатку на додану вартістьвсього на суму51433 980,00грн.

4. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) протягом періоду з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображало, у податковій звітності, отримані суми доходів за надані послуги з сертифікації КТЗ, такі дії мають ознаки сумнівних фінансових операцій, таухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму1 17700 564,00грн.;

5. У разі встановлення та підтвердження слідством інформації викладеної у цьому Висновку вбачаються ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частковоодержано злочинним шляхому загальній сумі прихованих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) доходів 556 100189 грн.

Висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи встановлено, що висновок аналітичного дослідження від 01.04.2024 № 85/99-00-08-01-01-20/38683765 в частині заниження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » єдиного податку ІІІ групи, підтверджується частково, а саме на загальну суму 11475 728,00 грн.,а також підтверджується в частині заниження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » податку на прибуток підприємства на загальну суму 51141 910,00 грн.

Так, 14.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2023 (Справа № 712/5488/23), стороною обвинувачення проведено обшук за адресом: АДРЕСА_1 у приміщенні будинку, що зареєстрований на громадянську дружину ОСОБА_10 - ОСОБА_7 .. За результатами проведення обшуку, виявлено та вилучено речі, які входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, предмети зовні схожі на грошові кошти долари США, загальною кількістю сумою 1 229200,00 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182000,00 (сто вісімдесят дві тисячі).

Під час проведення обшуку, представником ОСОБА_7 надано аркуш паперу, який містив відомості про походження виявлених коштів, у якому містилась інформація про те, що остання отримала у борг 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США на власні потреби від ОСОБА_23

15.06.2023 вилучені предмети зовні схожі на грошові кошти, які документально не підтверджено та не обліковано, отримано внаслідок організації роботи протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів вказаними особами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62021000000000861.

Після чого, у відповідності до п. 21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаний з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, вищеописані речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) 16.06.2023 передано для зберігання до філії АТ « ІНФОРМАЦІЯ_36 » у м. Черкаси для подальшого зарахування на депозитний рахунок, який належить ІНФОРМАЦІЯ_37 .

В подальшому, стороною обвинувачення, на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.07.2023 по справі № 712/6518/23, отримано тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_35 , зокрема до документів, які містять відомості про джерела отримання доходів ОСОБА_7 та ОСОБА_23 ..

Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, у ОСОБА_7 та ОСОБА_23 за період з 1 кв. 1998 року по 1 кв. 2023 року, відсутні доходи, які б могли пояснити походження грошових коштів, які були вилучені 14.06.2023 під час проведення обшуку.

09.11.2023 адвокат ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів у сумі 1 229200,00 дол. США та 182000,00 євро, які були вилучені 14.06.2023 за адресом: АДРЕСА_1 .

10.11.2023 постановою прокурора ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_7 про повернення тимчасово вилученого майна від 09.11.2023, у зв`язку із тим, що відсутні будь-які правові підстави.

У подальшому, адвокат ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із скаргою на бездіяльність прокурора відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861.

За результатами розгляду вказаної скарги, 30.11.2023 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 712/12967/23 постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги.

01.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся прокурор ІНФОРМАЦІЯ_4 з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000861 від 07 жовтня 2021 року, в якому просив вилучені в ході обшуку у ОСОБА_7 грошові кошти - передати в ІНФОРМАЦІЯ_38 .

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 (справа 712/11619/24) - в задоволенні клопотання прокурора про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передання грошових коштів до ІНФОРМАЦІЯ_39 - відмовлено, з огляду на положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки арешт на вказані грошові кошти не було накладено.

07.10.2024 року представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_25 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021.

07.11.2024 Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №712/11875/24) в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_25 щодо неповернення грошових коштів - відмовлено.

04.11.2024 прокурор ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся до слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, вилучені 14.06.2023 у ОСОБА_7 та визначення порядку їх зберігання, шляхом передачі до ІНФОРМАЦІЯ_39 .

08.11.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_10 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 212 КК України.

14.11.2024 р. ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №712/13118/24) вказане вище клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на грошові кошти та визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передання грошових коштів до ІНФОРМАЦІЯ_39 .

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_40 від 27.11.2024 року апеляційну скаргу представників ОСОБА_7 відхилено, ухвалу слідчого судді від 14.11.2024 р. залишено в силі.

20.01.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_10 виділено в окреме кримінальне провадження № 22025250000000033.

Постановою прокурора від 20.01.2025 р. досудове розслідування по кримінальному провадженню №22025250000000033 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 212 КК України - зупинено.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2025 (712/1253/25) - постанову прокурора про зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 22025250000000033 - скасовано.

18.02.2025 прокурором ОСОБА_26 прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025250000000033 та відкриття матеріалів стороні захисту.

Станом на 14.04.2025 кримінальне провадження № 22025250000000033 до суду з обвинувальним актом не направлено.

Постановою прокурора від 27.02.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 - доручено ІНФОРМАЦІЯ_41 .

Постановою прокурора від 14.04.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 212 КК України виділено в окреме провадження №7202514000000006 від 14.04.2025.

23.04.2025 прийнято постанову про завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню №7202514000000006 та відкриття матеріалів стороні захисту.

Станом на день подання заяви кримінальне провадження до суду з обвинувальним актом не передано.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт грошових коштів ініціювався з метою забезпечення збереження речовихдоказів та спеціальної конфіскації.

Як на підставу для скасування арешту майна сторона заявника покликається як на те, що арешт було. накладено необгрунтовано (оскільки відомий власник грошових. коштів - ОСОБА_7 ; такі не відповідають критеріям визначеним КПК для застосування відповідного заходу забезпечення; арешт створює негативні наслідки для ОСОБА_7 - надмірний тягар, пов`язаний з неможливістю виконання належних зобов`язань за договорами позики) так і на те, що, у кримінальному провадженні в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні виключно кримінальних правопорушень за ст. 212 КК України. Матеріали виділено в окреме провадження, однак дані речові докази (грошові кошти) не були передані в виділені кримінальні провадження).

Слідча суддя вважає такі доводи заявника безпідставними, виходячи з наступного.

Так, в першу чергу слід звернути увагу представників заявника, що порушуючи питання про скасування заходу забезпечення - накладення арешту, останні не надали докази належності вилученого майна. Твердження сторони заявника про те, що вилучені грошові кошти в сумі 18200,000 тис. євро є власним заощадженням ОСОБА_7 , а 1млн. 229 тис.200 доларів США позичені у подружжя ОСОБА_27 , а також посилання на те, що власник вилученого майна не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, на думку слідчої судді є безпідставними, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, слідча суддя вважає непереконливими та безпідставними доводи того, що заявниця на підставі договорів позики отримала в борг кошти в сумі 650 тис. доларів США та 600 тис. доларів США відповідно, і що саме ці кошти були вилучені під час проведення обшуку, оскільки з моменту згаданого договору позики до моменту вилучення коштів пройшов значний проміжок часу.

Крім цього, при обшуку сторона заявника стверджувала, що 1000000,00 доларів - це кошти по борговій розписці, які вона отримала від ОСОБА_23 , що не знайшло свого підтвердження при розгляді справи слідчим суддею (клопотання про повернення тимчасово вилученого майна) та на досудовому розслідуванні.

В подальшому, коли заявниця зверталася зі скаргою щодо повернення тимчасово вилученого майна, вона стверджувала, що кошти в сумі 1229200,00 доларів США є позиченими уже в інших осіб (подружжя ОСОБА_27 ).

По друге, критично оцінюються доводи, що арешт створює негативні наслідки для ОСОБА_7 - надмірний тягар, пов`язаний з неможливістю виконання належних зобов`язань за договорами позики.

Так, стороною заявника не доведено, що саме арештовані кошти були чи мали бути джерелом погашення зобов`язань за вказаними договорами позики. Крім цього, стороною заявника не надано підтвердження, про неможливість погашення позик, за рахунок отриманого доходу від підприємницької діяльності (дохід за 2024 так і не наданий стороною захисту).

Крім цього, варто зазначити, що вказані обставини вже досліджувалися як при вирішенні питання про накладення арешту (ухвала від 14.11.2024), так і при перегляді даного судового рішення в апеляційному порядку(постанова від 28.11.2024).

Єдиною новою підставою на яку покликається сторона заявниці є те, що, у кримінальному провадженні №62021000000000861 в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні виключно кримінальних правопорушень за ст. 212 КК України. Матеріали виділено в окреме провадження №22025250000000033 та №7202514000000006 однак дані речові докази (грошові кошти) не були передані у виділені кримінальні провадження).

Проте такі, оцінюються слідчою суддею критично. Так, факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які отримали самостійну кримінально-правову кваліфікацію, і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обставини за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося. Тобто, оголошення підозри за окремим кримінальним правопорушенням, не виключає в діях особи складу іншого кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося та відповідно не вимагає передачі всіх речових доказів.

Також заслуговує на увагу постанова детектива про залучення спеціаліста, відтак може виникнути питання про призначення відповідних експертиз із залученням речових доказів.

Відтак, слідча суддя вважає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, яке визнано речовим доказом, і надалі має суттєве значення для проведення досудового розслідування та відповідає критеріям речового доказу та можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації. Доводи представникsи заявника, що вилучені речі не є доказом вчинення злочину (за своєю суттю), підлягають з`ясуванню в процесі розслідування кримінального провадження чи розгляду справи по суті (та прийняття відповідного процесуального рішення).

Слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що на даному етапі не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та пред`явлення підозри. Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак за даних конкретних обставин слідча суддя дійшла висновку, що представниками ОСОБА_7 не доведено, що в застосуванні арешту майна відпала потреба чи такий накладено необгрунтовано.

Згідно з положеннями ч. 3-4 ст.174КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відтак нормою кримінального процесуального закону визначений загальний порядок скасування арешту майна, яке здійснюється прокурором у випадку закриття кримінального провадження або судом у разі закінчення справи постановленням судового акту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки слідчої судді про наявність підстав для часткового задоволення скарги не впливають.

Враховуючи потреби досудового розслідування, наявність в арештованого майна статусу речового доказу, обґрунтованість накладення арешту, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.

Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23).

Керуючись ст. 16, 100, 170-174 КПК України, слідча суддя

постановила:

в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 18.07.2025 року о 15 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1