Ухвала від 14.07.2025 по справі 487/8962/24

Справа №487/8962/24

Провадження №1-кс/487/3283/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024230000000157 від 09.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2025 старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42024230000000157 від 09.10.2024 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.08.2025.

У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримніальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, та на те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Так, на думку слідчого, продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримніального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальнмоу провадженню іншим чином.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 спливає 17.07.2025, проте, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні до вказаної дати неможливо, оскільки необхідно: отримати з Миколаївського апеляційного суду матеріали перегляду ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; систематизувати матеріали кримінального провадження; здійснити відкриття та ознайомлення потерпілого та підозрюваних із захисниками з матеріалами досудового розслідування; вручити обвинувальні акти стороні захисту; виконати інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на швидке, повне та неупереджене розслідування вказаного кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні просила продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотаня слідчого, обравши йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді триманням під вартою на цілодобовий домашній арешт. Посилалась на те, що сторона обвинувачення не довела подальше існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 має міціні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, неповнолітню дитину на утриманні, батька з інвалідністю, який потребує стороннього догляду, раніше не судимий. На даний час ОСОБА_4 звільнений з займаної посади, а тому не може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на посадових осіб Департаменту сільского господарства та зрошення Херсонської облдержадміністрації. Крім того просила прийняти до уваги стадію досудового розслідування, та проведення всіх необхідних слідчих дій. Враховуючи що прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не може запобігти зазначеним ризикам, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Із матеріалів клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024230000000157 від 09.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з травня 2024 року по 09.09.2024 шляхом сприяння та організації підроблення офіційних документів з подальшим їх використанням, заволоділи шляхом обману земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 307,84 га, що розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області загальною вартістю 17 022 000 гривень, чим завдали територіальній громаді збитків в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 17 Земельного Кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом «а» частини першої статті 122 Земельного Кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Положеннями частини першої та другої статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В невстановлений досудовим розслідуванням час, у період з травня 2024 року по 24.07.2024 у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник умисел на незаконне заволодіння земельними ділянками з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0008, 6520680200:02:001:0004, розташованими поблизу села Вірівка, Бериславського району, Херсонської області, які перебувають у комунальній власності в особі Тягинської об`єднаної територіальної громади.

В цей же час ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в тривалих дружніх відносинах з начальником ГУ Держгеокадастру в Херсонській області ОСОБА_8 , достовірно знаючи про можливості останнього, обіймаючи вказану посаду, здійснювати моніторинг Державного земельного кадастру України, залучили ОСОБА_8 до виготовлення завідома підроблених документів щодо права власності на земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами.

ОСОБА_8 , в період часу з 21.05.2024 по липень 2024, обіймаючи посаду начальника ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, будучи наділеним повноваженнями перевірки права власності на нерухоме майно в Державному земельному кадастрі України, з метою сприяння ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у заволодінні земельними ділянками, здійснював моніторинг права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0008, 6520680200:02:001:0004 в Державному земельному кадастру України.

ОСОБА_7 , діючи з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на організацію незаконного заволодіння земельними ділянками шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи від ОСОБА_8 про відсутність в Державному земельному кадастрі України права власності на вказані земельні ділянки, на початку червня 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), доручив ОСОБА_9 підібрати підконтрольних осіб для подальшого виготовлення невстановленою особою завідомо підроблених документів та їх використання у державних органах з метою заволодіння шляхом обману вказаними земельними ділянками.

На початку червня 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 02.07.2024, знаходячись на Кіндійському кладовищі в с. Антонівка, м. Херсон, ОСОБА_9 , діючи у якості пособника, реалізуючи злочинний протиправний план ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо набуття права власності на земельні ділянки, запропонував ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 незаконно, з використанням особистих паспортних даних та завідомо підроблених документів, оформити на їх ім`я вказані земельні ділянки за грошову винагороду в сумі 1 000 гривень, на що останні погодилися.

ОСОБА_9 , на виконання узгодженого плану спільних злочинних дій, діючи у якості пособника організації з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виготовлення офіційних підроблених документів для здійснення оформлення права власності на земельні ділянки, залучив ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також ОСОБА_13 .

В подальшому у період з початку червня 2024 року по 02.07.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 надали особисті паспортні дані, а ОСОБА_13 надав паспортні дані матері - ОСОБА_14 для виготовлення підроблених офіційних документів з метою їх використання під час заволодіння земельними ділянками.

У подальшому у період з початку червня по 02.07.2024 невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи надані ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 паспортні дані ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , виготовлено державний акт серії 1-ХС № 033381, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 277 від 11.12.2001, державний акт на право приватної власності на землю від 11 грудня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 227, виданий на підставі рішення сесії Бургунської сільської Ради народних депутатів від 13 вересня 2001 року № 137, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0008 за ОСОБА_11 ; державний акт на землю серії 1-ХС №033380, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 217 від 21.11.2001, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0003 за ОСОБА_12 ; державного акту на землю серії ЯБ №123787, зареєстрованого 21.12.2006 за № 1АА 002345-010671500028, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004 за ОСОБА_14 , державного акту серії ЯЕ № 944153, зареєстрованого 25.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500038, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0005 за ОСОБА_12 , які є офіційними документами, та які надають право, а саме: містять недостовірні відомості щодо права ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0004, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0008 сільськогосподарського призначення, загальною площею 307,84 га, які розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області.

В подальшому 02.07.2024 об 11:00 ОСОБА_8 , знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, діючи у якості пособника в організації ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у заволодінні шахрайським шляхом земельними ділянками, будучи достовірно обізнаним про відсутність в Державному кадастровому реєстрі права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0008, 6520680200:02:001:0004, з власної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну пошту головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру в Херсонській області ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Херсонській області щодо перебування:

- на праві приватної власності у ОСОБА_11 на підставі державного акту на землю серії 1-ХС № 033381, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 277 від 11.12.2001, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0008;

- на праві приватної власності у ОСОБА_12 на підставі державного акту на землю серії 1-ХС № 033380, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 217 від 21.11.2001, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0003;

- на праві приватної власності у ОСОБА_14 на підставі державного акту на землю серії ЯБ № 1237878, зареєстрованого 21.12.2006 за № 1АА 002345-010671500028, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004.

04.07.2024 року об 11:04 ОСОБА_8 , знаходячись на своєму робочому місці, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, діючи у якості пособника в організації ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у заволодінні шахрайським шляхом земельними ділянками, будучи достовірно обізнаним про відсутність в Державному кадастровому реєстрі права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0004, з власної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну пошту головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру в Херсонській області ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, щодо перебування:

- на праві приватної власності у ОСОБА_12 на підставі державного акту на землю серії ЯЕ № 944153, зареєстрованого 25.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500038, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0005;

- на праві приватної власності у ОСОБА_14 на підставі державного акту на землю серії ЯБ № 123787, зареєстрованого 21.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500028, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004.

24.07.2024 ОСОБА_12 , знаходячись у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради за адресою: місто Херсон, вулиця Михайла Грушевського, 97, на виконання єдиного умислу щодо незаконного заволодіння шляхом обману земельною ділянкою державної власності, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що до органів місцевого самоврядування чи державних органів влади з заявами про отримання будь-яких земельних ділянок він не звертався, будучи обізнаним про відсутність у нього у власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0003 та 6520680200:02:001:0005, надав:

- заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо форми власності та власника земельних ділянок, розташованих на території Бургунської сільської ради; копію власного паспорта НОМЕР_2 та ідентифікаційного податкового коду НОМЕР_3.

В результаті розподілу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вказану заяву по земельній ділянці з кадастровим номером 6520680200:02:001:0005 направлено до Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, розглянувши яку, державний кадастровий реєстратор 02.08.2024 виніс відмову у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.

В результаті розподілу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вказану заяву по земельній ділянці з кадастровим номером 6520680200:02:001:0003 направлено до Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, розглянувши яку, державний кадастровий реєстратор 02.08.2024 виніс відмову у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.

В невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.07.2024 ОСОБА_9 на виконання вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , знаходячись на Кіндійському кладовищі в с. Антонівка, м. Херсон, з метою незаконного заволодіння земельними ділянками надав ОСОБА_13 завідомо підроблений державний акт ЯБ №123787 від 21.12.2006 на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004, площа 123,5 га, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 1АА 002345-010671500028 на ім`я ОСОБА_14 , та проконсультував про необхідність його надання до відділу ЦНАП Білозерської селищної ради з метою ведення державного реєстраційного органу в оману.

В невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.07.2024, ОСОБА_13 , на виконання вимоги ОСОБА_9 , передав вищевказаний державний акт своїй матері ОСОБА_14 26.07.2024 в першій половині дня ОСОБА_13 , з метою втілення єдиного плану щодо заволодіння шляхом обману земельною ділянкою, видвіз свою матір ОСОБА_14 на зупинку громадського транспорту «Росинка», розташовану на вулиці Іллі Кулика в м. Херсоні, де її забрав ОСОБА_4 на транспортному засобі Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є його дружина ОСОБА_16 , та відвіз до відділу ЦНАП Білозерської селищної ради.

26.07.2024 ОСОБА_14 , знаходячись у відділі ЦНАП Білозерської селищної ради за адресою: Херсонський район, смт Білозерка, вул. Дмитра Яворницького, 93, на виконання єдиного умислу щодо незаконного заволодіння шахрайським шляхом земельною ділянкою державної власності, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що до органів місцевого самоврядування чи державних органів влади з заявами про отримання будь-яких земельних ділянок вона не зверталась, будучи обізнаною про відсутність у неї у власності земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004, з метою заволодіння земельною ділянкою шляхом обману надала заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо форми власності та власника земельних ділянок, розташованих на території Бургунської сільської ради; копію державного акту ЯБ № 123787 від 21.12.2006 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 123,5 га, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 1АА 002345-010671500028; копію власного паспорта НОМЕР_4 та ідентифікаційного податкового коду НОМЕР_5.

В результаті розподілу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вказану заяву по земельній ділянці направлено до Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, розглянувши яку, державний кадастровий реєстратор 31.07.2024 виніс відмову у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей ,та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.

31.07.2024 ОСОБА_9 , на виконання вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , знаходячись на Кіндійському кладовищі в смт Антонівка, м. Херсон, з метою незаконного заволодіння земельними ділянками з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0008 та 6520680200:02:001:0002 надав ОСОБА_11 завідомо підроблений державний акт на право приватної власності на землю від 11 грудня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 227, виданий на підставі рішення сесії Бургунської сільської Ради народних депутатів від 13 вересня 2001 року № 137, та проконсультував про необхідність його внесення до відділу ЦНАП Білозерської селищної ради.

31.07.2024 ОСОБА_11 , знаходячись у відділі ЦНАП Білозерської селищної ради за адресою: Херсонська ОТГ, смт Білозерка, вул. Д. Яворницького, 93, на виконання єдиного умислу щодо незаконного заволодіння шахрайським шляхом земельною ділянкою державної власності, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що до органів місцевого самоврядування чи державних органів влади з заявами про отримання будь-яких земельних ділянок він не звертався, будучи обізнаним про відсутність у нього у власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0008 та 6520680200:02:001:0002, надав заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо форми власності та власника земельної ділянки, розташованої на території Бургунської сільської ради, площею 13,464 га; державний акт на право приватної власності на землю І-ХС №033381 від 11 грудня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 227; копію власного паспорта НОМЕР_6 та ідентифікаційного податкового коду НОМЕР_7.

В результаті розподілу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, вказану заяву направлено до Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, розглянувши яку, державний кадастровий реєстратор 01.08.2024 виніс відмову у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.

У подальшому 22.08.2024 об 11:11 ОСОБА_8 , знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, діючи умисно, продовжуючи свою злочинну діяльність пособництва у підроблені документів в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , з власної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну пошту головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру в Херсонській області ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, щодо перебування:

- на праві приватної власності у ОСОБА_11 на підставі державного акту на землю серії ЯБ № 495615, зареєстрованого 29.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500064, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0002;

- на праві приватної власності у ОСОБА_11 на підставі державного акту на землю серії ЯБ № 123788, зареєстрованого 27.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500029, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0008;

- на праві приватної власності у ОСОБА_12 на підставі державного акту на землю серії ЯБ № 123789, зареєстрованого 27.12.2006 за № 1АА 002345 - 010671500030, земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0003.

В невстановлений досудовим розслідуванням час, у період з 04.07.2024 по 22.08.2024 невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи надані ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 паспортні дані ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також використовуючи надані пособником ОСОБА_8 засоби, а саме: бланки довідок кадастрового реєстратора відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовлено довідки кадастрового реєстратора відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Херсонській області № 275 від 20.06.2024, № 277 від 21.06.2024, № 280 від 25.06.2024, № 301 від 28.06.2024, № 305 від 03.07.2024, та державні акти серії серії ЯЕ № 944153 від 25.12.2006, серії ЯБ № 123789 від 27.12.2006, серії ЯБ № 495615 від 29.12.2006, серії ЯБ № 123788, які є офіційними документами, та які надають право, а саме: містять недостовірні відомості щодо права ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0004, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0008 сільськогосподарського призначення, загальною площею 307,84 га, які розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області.

В подальшому ОСОБА_4 , діючи у якості організатора з ОСОБА_7 , переслідуючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння земельними ділянками шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.08.2024, залучив ОСОБА_10 для забезпечення державної реєстрації завідомо підроблених документів у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно.

У період часу з 21.08.2024 по 09.09.2024 ОСОБА_10 , використовуючи підроблені Державні акти на земельні ділянки серії ЯБ № 123787 від 21.12.2006, серії ЯЕ № 944153 від 25.12.2006, серії ЯБ № 123789 від 27.12.2006, серії ЯБ № 495615 від 29.12.2006, серії ЯБ № 123788 та довідки, в яких внесено завідомо неправдиві відомості про отримання ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 права власності на земельні ділянки Тягинської сільської територіальної громади, звернувся до начальника Великоолександрівського Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_17 з метою внесення шляхом обману до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно права власності на земельні ділянки за ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Начальник Великоолександрівського ЦНАПу ОСОБА_17 , перебуваючи на робочому місці за адресою Херсонська область, Бериславський район, смт Велика Олександрівка, вул. Таврійська, 5:

- 28.08.2024 внесла завідомо недостовірні відомості щодо отримання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520680200:02:001:0004 за ОСОБА_14 ;

- 28.08.2024 та 09.09.2024 внесла завідомо недостовірні відомості щодо отримання права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0005 за ОСОБА_12 ;

- 09.09.2024 внесла завідомо недостовірні відомості щодо отримання права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0008, 6520680200:02:001:0002 ОСОБА_11 .

Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 діючи за попередньою змовою, шляхом обману, заволоділи земельними ділянками із кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0004, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0008 сільськогосподарського призначення, загальною площею 307,84 га, які розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, вартість яких, у відповідності до висновку судової земельно-оціночної експертизи, становить 17 022 000 грн.

20.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа та за ч. 5 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується: даними заяви Тягинської сільської військової адміністрації від 09.10.2024 щодо незаконного оформлення права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680200:02:001:0002, 6520680200:02:001:0003, 6520680200:02:001:0004, 6520680200:02:001:0005, 6520680200:02:001:0008; протоколами допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та пред`явлення їм для впізнання особи за фотознімками; протоколами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та проведення слідчого експерименту ОСОБА_19 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_20 від 28.11.2024, 02.12.2024; вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07.03.2025, 25.03.2025; висновком експерта від 05.02.2025 № СЕ 19/115-24/22267-О3, від 10.02.2025 № СЕ 19/115-24/22266-О3, № СЕ 19/115-24/22284, № СЕ 19/115-24/22268-О3 щодо ринкової вартості земельних ділянок; протоколами огляду від 09.03.2025, 25.03.2025.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

16.04.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 20.05.2025.

19.05.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 17.07.2025.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців, до 20.08.2025.

08.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, а саме пособництво у використанні завідомо підробленого документу, яке вичнене організованою групою; ч. 5 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 209 КК України, а саме організація закінченого замаху на розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, при якому особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в його обґрунтування слідчий зазначив про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, та те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; не зменшилися та продовжують існувати та їм не можливо запобігти шляхом застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Крім того, при вирішенні питання щодо заявленого слідчим клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).

При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи (Рішення від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, рішення від 25 червня 2019 року №3-68/2018).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Корнійчук проти України" від 30 січня 2018 року наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов`язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри (§ 57).

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

У рішенні від 10.03.2009 року у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти (див. постанову Європейського Суду з прав людини від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, § 85).

Разом з тим, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні, не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для подальшого тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. Сама лише тяжкість кримінальних правопорушень, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для запобіжного ув`язнення особи.

Так, слідчий суддя зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1, 2, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні.; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для досудового розслідування

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 одружений, його дружина - ОСОБА_16 , відповідно до наданої мединої довідки, знаходилась на лікуванні у Неврологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства "Київська міська лікарня №4" з 21.03.2025. Підозрюваний ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того підозрюваний має на утриманні батька ОСОБА_22 , який є інвалідом 3 групи, має ряд захворювань, та потребує стороннього догляду. Підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того донька підозрюваного ОСОБА_23 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та надала згоду на проживання батька разом з нею. Підозрюваний раніше не судимий, має вищі освіти, кандидатську ступінь освіти.

Отже, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, батька, у якого наявна інвалідність 3 групи, та потребує стороннього догляду, відсутність судимостей, вищезазначені ризики, є невагомими та запобігти їх настанню можливо шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який буде запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного на період проведення досудового розслідування, та є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик можливого знищення, та спотворення речей і документів, які мають істотне значення для досудового розслідування на теперешній час суттєво зменшений, оскільки на даний час органом досудового розслідування встановлено та допитано всіх свідків по справі, проведені всі слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, та для належного завершення досудового розслідування необхідно здійснити розсекречення матеріалів НСРД, та виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Крім того слідчий суддя зуважує, що продовження існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованого можливістю перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на теперішній час не існує, носить формальний характер, оскільки при розгляді клопотання прокурором не зазначено які саме конкретні дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, міг вчинити підозрюваний, з урахуванням чого існування вказаного ризику є лише припущенням сторони обвинувачення.

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 21.02.2025, з якого він безперервно утримується в слідчому ізоляторі. Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави є непомірним для підозрюваного.

Таким чином, з огляду на досліджені в суді докази, беручи до уваги стадію кримінального провадження, тривалість досудового розслідування, дані про особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до висновку що слідчим у клопотанні, та прокурором у судовому засіданні не наведено обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, та подальше перебування під вартою, буде становити невиправдане та непропорційне втручання в право цієї особи на свободу та особисту недоторканість, яке в контексті цієї справи не є необхідним в демократичному суспільстві, та призведе до порушення ст. 5 та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки інтереси правосуддя не потребують подальшого тримання під вартою підозрюваного.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Так, прокурором у судовому засіданні доведено, що завершити досудове слідство до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором не доведено недостатності застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, та змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового слідства, та зможе запобігти ризикам, враховуючи дані про його особу, характер та специфіку інкримінованих діянь, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 197, 199, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 358, ч.5 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що був обраний згідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.02.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024230000000157 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. (за виключенням часу дії сигналу повітряної тривоги) залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 20.08.2025 наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з м. Києва, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Запобіжний захід - домашній арешт в певний період доби встановлюється до 20.08.2025 (включно).

Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 202 КПК України негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов`язати негайно прибути до місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 17.07.2025 о 14.30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1