Ухвала від 14.07.2025 по справі 911/1481/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" липня 2025 р. м. Київ

Справа № 911/1481/25

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Руссова В.І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, за участі представників від:

позивача не з`явилися;

відповідача Нестерова О.В. (ордер ВН №1516317 від 16.05.2025)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (далі позивач, ТОВ «УЗТК Трейд») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a> (далі відповідач, ТОВ «Натан Констракшн») про визнання недійсним договору від 16.08.2022 №1608-2022/ТЕО транспортно-експедиторського обслуговування, укладеного сторонами (далі оспорюваний договір).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оспорюваний договір укладено від імені ТОВ «УЗТК Трейд» директором ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення загальних зборів щодо такого договору, як це передбачено установчими документами, не приймалось (т.1 а.с.1-8).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2025 відкрито провадження у справі за поданою позовною заявою (т.1 а.с.71-73), а ухвалою від 11.06.2025 судом такий позов залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (т.4 а.с.27-32).

16.06.2025 від відповідача - ТОВ «Натан Констракшн» через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, до якої долучено докази направлення відповідної заяви з додатками позивачу та третій особі - ОСОБА_1 (т.4 а.с.66-69).

У поданій заяві відповідач просить суд стягнути з позивача 29 000грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (т.4 а.с.66-68).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2025 розгляд відповідної заяви призначено в судовому засіданні на 07.07.2025 о 13:30 (т.4 а.с.87-88).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 23.06.2025 о 20:55, та третьої особи - 23.06.2025 о 20:54, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.4 а.с.89-91).

17.06.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «УЗТК Трейд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач просить відмовити у задоволені заяви у повному обсязі (т.4 а.с.79-83).

Заперечуючи проти поданої заяви, позивач посилається на те, що:

- посилання відповідача на положення ч.4 ст.129 ГПК України є безпідставними, оскільки умови цієї статті регулюють питання покладення витрат на позивача у разі відмови від позову, а не залишення його без розгляду;

- не зловживав своїм правом на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки вважав своє право з боку відповідача порушеним;

- має сумніви у достовірності наданих копій доказів, наданих позивачем на підтвердження повноважень директора на підписання спірного договору;

- відповідач у даній справі подав лише один документ по суті справи відзив, а тому не можна стверджувати про те, що адвокатом витрачено багато часу і справа не є складною;

- представництво інтересів позивача здійснювалося директором товариства, а твердження відповідача про підготовку відповідних документів саме адвокатом є безпідставне.

07.07.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд заяви відповідача, однак в процесі його проведення у Господарському суді Київської області відбулося вимкнення електропостачання, що призвело до неможливості забезпечити виконання вимог ч.1 ст.222 ГПК України в частині повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу та продовження засідання в режимі відеоконференції, про що складено акт від 08.07.2025 (т.4 а.с.92-95).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2025 призначено судове засідання на 14.07.2025 о 13:45 (т.4 а.с.96).

Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету учасників справи 08.07.2025 о 15:20, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.4 а.с.97-99).

14.07.2025 розпочато судове засідання, однак в процесі його проведення у м.Києва оголошено повітряну тривогу через загрозу обстрілів м. Києва, у зв`язку із чим, ухвалою від 14.07.2025, що занесена до протоколу, вирішено продовжити розгляд заяви після закінчення оголошеної у м. Києві повітряної тривоги.

Разом з тим, 14.07.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд заяви без участі представника заявника.

Дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, заявлені до відшкодування витрати належать до складу судових витрат.

Як визначено ч.5 ст.130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, виходячи із змісту відповідної норми відповідні витрати мають бути не лише пов`язаними з розглядом справи, спричиненими необґрунтованими діями позивача, а також вже понесеними (здійсненими). Тобто відшкодуванню відповідно до ч.5 ст.130 ГҐПК України підлягають вже здійснені витрати, на відміну від загальної норми п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, яка передбачає розподіл витрат на професійну правову допомогу, пов`язану зі справою, що сплачені або підлягають сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч.5 ст.130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 30.07.2024 у справі №922/2992/23; додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, від 12.07.2021 у справі №903/317/20, від 12.07.2021 у справі №903/254/20, від 23.07.2021 у справі №910/13025/19).

При цьому, як установлено ч.6 ст.130 ГПК України, у випадках, встановленому, зокрема, ч.5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України установлено, що: розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що позивачем дотримано положень відповідної норми та заява з доказами подана протягом 5 днів з дня постановлення ухвали

Разом з тим, до поданої заяви, у якій відповідач просить відшкодувати витрати на оплату професійної правової допомоги у загальній сумі 29 000грн, фактично долучено докази понесення витрат на оплату таких послуг у розмірі лише 8500грн (т.4 а.с.74). Отже, на момент закінчення строку, встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, відповідачем понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги лише у розмірі 8500грн. Отже, при вирішенні питання про компенсацію витрат відповідача, суд виходить з суми, яка фактично понесена на оплату таких послуг, а саме - 8 500грн.

Докази оплати іншої частини витрат у розмірі 20500грн надані вже із заявою від 14.07.2025, тобто з пропущенням строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України, тому заява у відповідній частині щодо відшкодування частини витрат 20500грн судом у відповідності з ч.8 ст.129 ГПК України залишається без розгляду.

Іншою умовою для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом (аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2024 у справі №922/2992/23).

Суд враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Водночас, на відповідача як особу, яка вимагає відшкодування понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку із залишення позовної заяви без розгляду, покладений обов`язок у відповідності з ст.74 ГПК України довести, що позивачем вчинено певні необґрунтовані дії під час розгляду справи.

Так відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Отже, у цій справі відповідачу потрібно було довести, які саме необґрунтовані дії позивачем вчинені під час розгляду справи та в чому вони проявлялися.

Так, відповідач, посилається на необґрунтованість дій позивача, пов`язаних із пред`явленням штучного позову, оскільки директор позивача мав повноваження на укладення оспорюваного правочину.

Однак, сам лише факт подання позовної заяви та ініціювання судового процесу позивачем не може розцінюватися судом як неправомірні дії позивача, який вважає, що його права порушені, а у даній справі суд не надавав оцінки відповідному позову, оскільки не розглядав його по суті.

Посилання відповідача на рішення загальних зборів учасників ТОВ «УЗТК Трейд» від 28.12.2021 б/н, яким надано директору товариства Вовченку І.В. повноваження на вчинення значних правочину, не можуть прийматися судом до уваги, оскільки такі докази суд не оцінював під час розгляду справи, оскільки:

- про відповідний доказ повідомлено в засіданні 11.06.2025, однак, саме клопотання про його долучення із доказами направлення іншим учасникам від відповідача надійшло після оголошення судом перерви для прийняття ухвали про залишення позову без розгляду, отже, питання про прийняття його судом під час розгляду відповідної справи не вирішувалось; суд такому доказу оцінки не надавав;

- у разі прийняття відповідного доказу, судом у подальшому позивач не був позбавлений можливості заперечувати відповідність копії такого доказу оригіналу та вимагати на підставі ч.6 ст.91 ГПК України витребування оригіналу, посилатись на підписання відповідного рішення неуповноваженими особами, порушення порядку прийняття такого рішення вказувати, що відповідний доказ є підробленим тощо і такі можливі твердження позивача підлягали перевірки судом;

- суд не надавав оцінку такому доказу як окремо так і у сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Завдання підготовчого провадження визначені ч.1 ст.177 ГПК України і до них належать: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Поряд з цим, ст.194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Таким чином, під час проведення підготовчого засідання суд не перевіряє обґрунтованість заявлених вимог по суті, а лише здійснює підготовку справи до розгляду по суті, шляхом виконання завдань підготовчого провадження та вирішення процесуальних питань, передбачених ч.2 ст.182 ГПК України. Перевірка обґрунтованості заявлених вимог здійснюється судом під час судового розгляду по суті, коли суд заслуховує доводи та заперечення сторін, досліджує подані сторонами докази, за результатом чого приймає рішення.

У даній справі суд не здійснював розгляд справи по суті, оскільки залишив позов без розгляду на стадії підготовчого провадження. Отже, у даному випадку, суд не досліджував сам позов на предмет його обґрунтованості, відповідності обставин, зазначених у такому позові дійсності, не оцінював його на предмет штучності, що виключає висновок про те, що поданий позов є необґрунтованим, направленим на затягування іншого судового процесу.

Поряд з цим, суд вважає слушними посилання відповідача на необґрунтовані дії позивача, пов`язані із поданням клопотань про відкладення підготовчих засідань, враховуючи наступне.

Так, під час постановлення Господарським судом Київської області ухвал від 05.05.2025 (про відкриття провадження), від 28.05.2025 (відкладення підготовчого засідання) суд визнавав явку позивача обов`язковою.

В силу п.3 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи, а учасником справи є також позивач відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Однак, 23.05.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання, у якому просив відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв`язку із необхідністю обрання представника для отримання правничої допомоги (т.3 а.с.237-238).

Водночас, наведені у такому клопотанні обставини неявки представника у підготовче засідання не можна визнати поважними, оскільки позивач ініціював відповідний судовий процес шляхом подання позовної заяви та вже з відповідного моменту не був позбавлений можливості обрати особу, яка буде представляти його інтереси в суді, якщо директор товариства Шайдур Є.В., що представляє товариство без довіреності, не міг самостійно представляти товариству.

Пошук професійного представника після ініціювання судового процесу, який не завершено до призначеної дати підготовчого засідання, не міг бути розцінений судом як поважна причина неявки, оскільки поважною є лише обставина, яка не залежали від волі особи, яка мала намір, але не змогла прийняти участь у судовому засіданні.

У підготовче засідання від 11.06.2025 позивач повторно не з`явився, повідомивши про неможливість явки представника - адвоката Шевченка О.А. у таке засідання, через його зайнятість в іншому судовому засіданні та подавши клопотання про відкладення підготовчого засідання, що суд вважає неправомірною дією позивача, якого суд викликав у підготовче засідання, визнавши його явку обов`язковою.

Як визначено п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Отже, дії відповідача щодо направлення відповідних клопотань до суду та неявка в судове засідання є необґрунтованими діями позивача, що спричинили необхідність оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу представництво адвокатом відповідача в судових засіданнях 28.05.2025, 11.06.2025, у яких фактично не було можливості завершити всі процесуальні дії для належної підготовки справи до розгляду по суті з причин неявки особи, якою ініційовано судовий процес, позивачем.

Отже, поведінка позивача, що полягає у поданні завідомо безпідставних клопотань про відкладення підготовчих засідань, призначених на 28.05.2025, 11.06.2025, розцінюється судом як необґрунтовані дії ТОВ «УЗТК Трейд» у розумінні ч.5 ст.130 ГПК України.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, згідно ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Господарський процесуальний кодекс України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті відзиві, відповідач повідомив, що його витрати на професійну правничу допомогу становлять: 2 000грн за годину надання послуг при складанні процесуальних документів; 5 000грн представництво інтересів в суді в судовому засіданні (т.1 а.с.83). Отже, фактично відповідач не повідомив орієнтовного розміру судових витрат як визначено ч.1 ст.124 ГПК України, а лише ознайомив суд з розцінками на такі послуги.

Після залишення позовної заяви у даній справі без розгляду в строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, відповідач надав докази у підтвердження витрат на оплату правової допомоги, а саме: договір (угода) від 08.05.2025 б/н про надання правової допомоги, укладений адвокатом Нестеровою О.В. та відповідачем (т.4 а.с.71); акти від 30.05.2025 прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) на загальну суму 29 000грн (т.4 а.с.72-73; у підготовчому засіданні відповідач підтвердив, що в акті від 30.05.2025 на суму 8500грн допущена описка у даті його складання); платіжну інструкцію від 13.06.2025 №519 на суму 8 500грн (т.4 а.с.74).

Так, відповідно до п.1.1 договору він регулює порядок надання адвокатом клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов, відзив та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі № 911/1481/25 за позовом ТОВ «УЗТК Трейд» до ТОВ «Натан Констракшн».

Згідно з п.1.3 договору: вартість надання послуг зі складання процесуальних документів складає 2000грн на годину надання послуги, вартість представництва в судовому засіданні 5000грн незалежно від тривалості судового засідання; замовник відшкодовує адвокату транспортні витрати додатково до оплати послуг; загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт; остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги; підписанням цього договору клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше п`яти днів з моменту виставлення рахунку та/або акту виконаних робіт за вибором адвоката.

Підпунктом 2.2.2 п.2.2 договору на клієнта покладений обов`язок здійснювати оплату послуг адвоката на умовах, визначених договором.

Договір, як передбачено п.3.3, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання його сторонами.

Згідно з актів від 30.05.2025 прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) адвокат надав, а клієнт отримав послуги на загальну суму 29000грн, а саме:

складання та подання до суду відзиву на позовну заяву про визнання договору недійсним, збирання доказів у справі №911/1481/25 тривалість 9год, загальна вартість 18 000грн;

представництво в судовому засіданні 28.05.2025 тривалість 1год, загальна вартість 2 500грн;

збирання доказів у справі, а саме протоколів загальних зборів учасників про погодження значного правочину, складання та подання заяв про приєднання доказів до справи загальною тривалістю 3год на загальну суму 6 000грн;

представництво в судовому засіданні 11.06.2025 тривалість 1год, загальна вартістю 2 500грн.

Надані адвокатом послуги, відповідачем оплачені частково на суму 8 500грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.06.2025 №519, яка надана в строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України.

Як вбачається з наданих актів прийому-передачі наданих послуг, вартість послуги з представництва в судовому засіданні 28.05.2025 та 11.06.2025 оцінена у розмірі 5000грн і позивачем фактично оплачена до закінчення строку для подання доказів, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України у складі платежу від 13.06.2025 платіжною інструкцією №519 на загальну суду 8500грн, про що надано докази, і такі витрати суд вважає за необхідне відшкодувати відповідачу за рахунок позивача, оскільки необґрунтовані дії позивача із подання клопотань про відкладення розгляду справи спричинили неможливість вирішення питань, визначених ст.182 ГПК України, у зв`язку із неявкою позивача, що зобов`язаний був прибути у підготовче засідання, відкладення такого засідання.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач має право на компенсацію здійснених останнім витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 5 000грн.

Витрати у відповідному розмірі є співмірними із складністю справи, часом, який витрачено адвокатом для участі в засіданнях. При цьому, суд враховує, що заявляючи про неспівмірність витрат позивач не вказує який розмір витрат, на його думку є співмірним, у даному випадку, тобто не доводить іншої обґрунтованої їх вартості, що є його обов`язком відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України, в силу якої обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, витрати по оплат послуг адвоката по складенню відзиву, збиранню доказів, частина яких оплачена платежем від 13.06.2025 3500грн, тобто вже понесена відповідачем, суд не вважає за можливе покласти на позивача, оскільки не доведено необґрунтованості дій відповідача, що спричинили відповідні витрати (штучність позову, введення в оману суд, приховування обставин тощо).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a> щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 000грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 43075713; 69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a> (ідентифікаційний код 42255574; 08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 14, каб. 405) 5 000грн в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. Витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 3500грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a>.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН»</a> щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000грн залишити без розгляду.

5. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова