Герб України

Ухвала від 21.07.2025 по справі 910/5288/25

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

21 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5288/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)

у справі №910/5288/25

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс "Анастасія"

до 1. Державної казначейської служби України,

2. Головного управління Національної поліції в Київській області,

3. Київської обласної прокуратури

про стягнення 13 912 045,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" (ТОВ "АК-Газпрогрес") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс "Анастасія" (ТОВ "Автокомплекс "Анастасія") звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури відповідно до якого просили:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "АК-Газпрогрес" матеріальну шкоду в сумі 1 564 077,02 грн та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Автокомплекс "Анастасія" матеріальну шкоду в сумі 1 536 768,07 грн, упущену (втрачену) вигоду в сумі 8 811 200,25 грн та моральну шкоду в сумі 1 000 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.05.2025 у справі №910/5288/25 позовну заяву та додані до неї документи повернув ТОВ "АК-Газпрогрес" та ТОВ "Автокомплекс "Анастасія".

Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.07.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі №910/5288/25 скасував, а справу повернув до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось 11.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі №910/5288/25 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 про повернення позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 для розгляду справи №910/5288/25 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.

Пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно пункту 2 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як убачається з норми пункту 6 частини першої статті 255 ГПК окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Отже, касаційну скаргу подано на судове рішення, що підлягає касаційному оскарженню.

Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК унормовано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник у якості підстави касаційного оскарження зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено процесуальне право.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Ураховуючи викладене, перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі №910/5288/25 з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 287 ГПК.

Колегія суддів установила, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №367/252/24 (провадження №14-21цс25) (ухвала про прийняття на розгляд Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025).

Предметом касаційного оскарження у справі №367/252/24 є: ухвала апеляційного суду від 06.02.2024, якою апеляційну скаргу приватного виконавця на ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 11.01.2024 повернуто особі, яка її подала; постанова від 19.05.2024, якою апеляційний суд скасував ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16.02.2024 року (про повернення позовної заяви приватного виконавця) і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто у цій справі оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка скасована апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також колегія суддів установила, що ухвалою від 17.04.2025 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №280/5691/24 для вирішення питання про можливість / неможливість касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено її для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Передаючи справу №280/5691/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, зокрема, зазначила:

- Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 19.03.2025 у справі №380/970/24 дійшов висновку, згідно з яким постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про: повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження й тому не підлягає перегляду в касаційному порядку відповідно до глави 2 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС);

- разом із тим подібне питання вже поставало перед Великою Палатою Верховного Суду. В ухвалі від 16.02.2022 у справі №373/86/21 Велика Палата Верховного Суду здійснила аналіз судової практики касаційних судів різних юрисдикцій. Зауважено, що системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), КАС та Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), враховуючи їх уніфікацію, яка проведена з 15.12.2017 року, свідчить про відсутність спеціальної норми, яка б по-різному врегульовувала зазначене питання. Цими кодексами передбачено можливість / необхідність здійснення касаційного перегляду судових рішень апеляційного суду навіть у разі, якщо усунуті перешкоди відкриття провадження у справі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у касаційних судах та Великій Палаті Верховного Суду склалася однозначна практика застосування норм процесуального законодавства щодо можливості перегляду постанов апеляційних судів усіх юрисдикцій (окрім кримінальної), у яких за результатами розгляду ухвал суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи про залишення позовної заяви (заяви) без розгляду справа поверталася для продовження розгляду до суду першої інстанції. Усі касаційні суди, у тому числі Касаційний цивільний суд та Велика Палата Верховного Суду, переглядали такі постанови судів апеляційної інстанції по суті;

- колегія суддів також звертає увагу на судову практику, викладену в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі, яка була на розгляді Великої Палати Верховного Суду (справа №373/86/21), - задоволено касаційну скаргу, скасовано постанову Київського апеляційного суду від 27.05.2021 та залишено без змін ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2021, якою позовну заяву залишено без розгляду. Тобто судом касаційної інстанції здійснено касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції по суті.

Як наслідок, в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №280/5691/24 резюмується:

- наразі наявні протилежні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, а також у раніше ухваленому рішенні в складі колегії суддів іншого касаційного суду. Наведене є підставою згідно з пунктами 3, 4 статті 346 КАС передати справу №280/5691/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду та Великої Палати;

- крім того, є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду також на підставі пункту 5 статті 346 КАС, оскільки колегія суддів переконана, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням викладеного у справі №280/5691/24 перед Великою Палатою Верховного Суду поставлено питання можливості касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про: повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом частини другої статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною першою статті 255 ГПК встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6), відмову у відкритті провадження у справі (пункт 7), закриття провадження у справі (пункт 13), залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 14).

Аналогічні положення містить КАС.

Так, відповідно до частини другої статті 328 КАС у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 [повернення заяви позивачеві (заявникові)], 4 [відмови у відкритті провадження у справі], 12 [залишення позову (заяви) без розгляду], 13 [закриття провадження у справі], 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною першою статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

Подібні за змістом норми закріплені в статті 328 КАС.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (частина перша статті 328 КАС).

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (частина друга КАС).

Отже, у цій справі (№910/5288/25) та у справі №367/252/24 предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції (у справі №910/5288/25 про повернення позовної заяви; у справі №367/252/24 про повернення позовної заяви), а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду, повертаючи на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 350/413/24, в ухвалі від 14.05.2025 зазначила таке:

"88. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що вирішення справи №367/252/24, яка вже перебуває в її провадженні, є неможливим без розв`язання правової проблеми щодо можливості касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено справу для продовження розгляду. Ця проблема є вирішальною для забезпечення єдності судової практики, оскільки розбіжності між підходами Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів, зокрема висновком Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, створюють правову невизначеність, яка суперечить статті 8 Конституції України та принципу правовладдя (верховенства права).

89. Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі № 367/252/24, яка перебуває у провадженні Великої Палати Верховного Суду, вже вирішує питання відступу (чи її підтримання) від правової позиції, викладеної в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24 про те, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові), відмову у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження.

90. Отже, подібне питання вже є на вирішенні Великої Палати Верховного Суду, а тому не потребує його повторного прийняття. ".

З огляду на предмет касаційного оскарження, застосовні до нього повноваження судом касаційної інстанції, можливості реалізації конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення (постанови апеляційної інстанції, якими ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду/про повернення позовної заяви [що за своєю природою є ухвалами, які перешкоджають провадженню у справі] скасовані апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції) виникає необхідність у формуванні єдиного підходу до правозастосування положень ГПК, ЦПК та КАС, зокрема, в частині визначення можливості касаційного оскарження постанов апеляційного суду, якими скасовані ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви/про закриття провадження/про залишення позову без розгляду, а справу передано для продовження розгляду та компетенції Верховного Суду розглядати такі касаційні скарги.

Предметом касаційного оскарження в справі, що переглядається (№910/5288/25), є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу №910/5288/25 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З огляду на це перед Судом у цій справі (№910/5288/25), як і у справах №367/252/24 та №280/5691/24, постало питання можливості касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що у справі №910/5288/25 оскаржено постанову апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а також те, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №367/252/24 та №280/5691/24 щодо можливості касаційного перегляду постанов суду апеляційної інстанції, якими скасовано ухвали суду першої інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню, сприятимуть уніфікації судової практики й зміцненню верховенства права через юридичну визначеність, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/5288/25 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №367/252/24 та/або №280/5691/24.

Керуючись статтями 121, 228, 229, 234, 255, 287, 290, 294 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі №910/5288/25.

2. Зупинити касаційне провадження у справі №910/5288/25 за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі №910/5288/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №367/252/24 та/або №280/5691/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. Р. Кібенко

В. І. Студенець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.07.2025
Оприлюднено23.07.2025
Номер документу128997428
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —910/5288/25

Ухвала від 04.12.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Постанова від 10.11.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 28.10.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 10.10.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 29.09.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 17.09.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 07.08.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 21.07.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 16.07.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Постанова від 03.07.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні