Касаційний цивільний суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУ х в а л а
21 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 366/3723/23
Провадження № 61-7314ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі разом - скаржники), інтереси яких представляє адвокат Гедьо Андрій Степанович (далі - адвокат),
на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року
у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» (далі - релігійна організація) до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - селищна рада), скаржників за участю Комунального підприємства Іванківської селищної ради «Виробниче управління житлово-комунального господарства» (далі - КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства») як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації цього права на нерухоме майно, а також
за позовом КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» до селищної ради, скаржників за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська РДА) та релігійної організації - про визнання недійсним і скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та
в с т а н о в и в :
1. 11 червня 2025 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі мають бути зазначені номери засобів зв`язку особи, яка подає касаційну скаргу. Однак такої інформації щодо ОСОБА_2 немає.
(2) Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
5. За змістом пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5.1. Скаржники у касаційній скарзі просили звільнити їх від сплати судового збору. Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.
5.2. Скаржники зазначили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їхнього річного доходу за попередній календарний рік, а предметом позову є захист житлових прав. Для підтвердження майнового стану скаржники надали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими з січня 2024 року до березня 2025 року інформації про доходи ОСОБА_1 немає, а ОСОБА_2 за 2024 рік отримав 34 920,00 грн стипендії.
5.3. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
5.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржники не є позивачами, а релігійна організація та КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» не зверталися до суду за захистом їхніх житлових прав.
5.5. За змістом наведених приписів підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
5.6. У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
5.7. За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, її відстрочення чи розстрочення для осіб, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
5.8. Ні інформація про те, що в органах влади України немає відомостей про дохід ОСОБА_1 за рік, що передує року подання касаційної скарги, ні інформація про отриманий ОСОБА_2 за 2024 рік дохід не характеризують загальний майновий стан скаржників. Вони не підтвердили відсутність у них, крім зазначеного, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема не надали довідку про доходи з Пенсійного фонду України, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.
5.9. Отже, з огляду на наведені скаржниками доводи та надані докази у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
(3) Щодо сплати судового збору
6. За змістом пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичноюособою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6.4. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2024 року становив 3 028,00 грн.
6.5. У грудні 2023 року релігійна організація звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати незаконним і скасувати розпорядження селищної ради від 9 липня 2009 року за № 6 про передання у приватну власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- скасувати видане селищною радою 15 липня 2009 року свідоцтво № 39 серії НОМЕР_1 про право власності на квартиру;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, здійснену на підставі свідоцтва про право власності від 15 липня 2009 року, видане селищною радою відповідно до розпорядження № 6 від 9 липня 2009 року;
- визнати недійсним договір дарування квартири (серія та номер 1847), посвідчений 9 грудня 2022 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольгою Олександрівною (далі - приватний нотаріус);
- скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 9 грудня 2022 року з індексним номером 65722936 на квартиру.
У квітні 2024 року КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» звернулося до суду з позовом як третя особа. Просило:
- визнати недійсним і скасувати розпорядження органу приватизації селищної ради від 9 липня 2009 року № 6 про передання у приватну спільну власність ОСОБА_1 квартири;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 17 липня 2009 року на квартиру;
- витребувати від ОСОБА_2 на користь КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» квартиру.
Суд першої інстанції залишив без задоволення позов релігійної організації та задовольнив частково позов КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»: визнав недійсним розпорядження органу приватизації селищної ради від 9 липня 2009 року № 6 про передання в приватну спільну власність ОСОБА_1 квартири та скасував це розпорядження; визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру; витребував від ОСОБА_2 на користь КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» квартиру; відмовив у задоволенні інших вимог КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства».
Апеляційний суд погодився з цим рішенням та залишив його без змін. За змістом касаційної скарги скаржники оскаржили судові рішення в частині задоволених вимог КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства», які заявлені у 2024 році, тобто щодо трьох вимог немайнового характеру (визнати недійсним розпорядження, скасувати його та визнати недійсним свідоцтво) й однієї вимоги майнового характеру (витребувати квартиру).
6.6. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
6.7. Вартість квартири скаржники у касаційній скарзі не вказали. Зазначили лише, що загальна сума судового збору, який вони повинні сплатити у суді касаційної інстанції становить 79 646,30 грн. Обґрунтували це тим, що за одну вимогу майнового характеру КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» сплатило 27 711,15 грн судового збору, а судовий збір за одну вимогу немайнового характеру становить 3 028,00 грн. З огляду на відсутність у Верховного Суду документів, які підвереджують дійсну вартість квартири, точний розмір судового збору скаржники мають розрахувати самостійно на підставі таких документів за формулою: ((вартість квартири х 1,5 %) + (3 028,00 грн х 3 вимоги немайнового характеру)) х 200 % (але не більше 30 280 грн за вимогу майнового характеру + 3 028,00 грн х 3 вимоги немайнового характеру х 200 % = 30 280 грн + 18 168,00 грн = 48 448,00 грн для сплати кожним скаржником).
За відсутності документального підтвердження дійсної вартості квартири кожен скаржник має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у максимальному розмірі: 3 028,00 х 10 максимальна ставка судового збору за вимогою майнового характеру + 3 028,00 грн х 3 вимоги немайнового характеру х 200 % = 48 448,00 грн судового збору.
6.8. Реквізити для оплати ОСОБА_1 : отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 366/3723/23).
6.9. Реквізити для оплати ОСОБА_2 : отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_3 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_2 (Касаційний цивільний суд), справа № 366/3723/23).
6.10. Скаржники мають надати суду документи про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, і копії документів, які підтверджують дійсну вартість квартири, з такою кількістю їхніх копій, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення адвокату або скаржникам. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю Комунального підприємства Іванківської селищної ради «Виробниче управління житлово-комунального господарства» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації цього права на нерухоме майно, а також за позовом Комунального підприємства Іванківської селищної ради «Виробниче управління житлово-комунального господарства» до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - Вишгородської районної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» - про визнання недійсним і скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2025 |
Оприлюднено | 24.07.2025 |
Номер документу | 129025116 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні